Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

лупить

  • 1 лупить

    лупливать
    1) (сдирать кожу, снимать кожуру) лупити (-плю, -пиш), облуплювати (-люю, -люєш) що, (свежевать) білувати що. [Облуплює яйце (Луб.). Зарізав чоловік ягня, зібрався білувати (Манж.)];
    2) (драть, обирать) драти, дерти, обдирати, лупити. [Що ступить, то лупить (Номис)];
    3) (уписывать) уминати, трощити, лупити. [Лев уминав за сніданням ягня (Глібов). Бублики лупить, як хто купить (Номис)];
    4) (бить) лупцювати, лупити, ч[ш]устрити. [Мати її взяла лупцювати нещадно (Крим.). Дивимося: вже шустрить коня (Звин.)];
    5) (таращить) витріщати, лупити, вирячувати очі (грубее баньки) на що; срв. Пялить глаза;
    6) (ковырять) колупати. [Стала коло печі та й колупає її пальцем (Квітка)];
    7) (бежать) чухрати, чесати, лупити. [Час мов віл з гори чухра, його не налигаєш (Гул.-Арт.)].
    * * *
    1) (очищать от коры, скорлупы) лупи́ти, облу́плювати
    2) ( брать втридорога) де́рти, дра́ти, обдира́ти, лупи́ти
    3) (сильно бить, колотить) лупи́ти, лупцюва́ти, ката́ти, чухра́ти, пері́щити, пі́жити, репі́жити
    4) ( быстро бежать) лупи́ти, ката́ти, шква́рити, чухра́ти, чеса́ти

    Русско-украинский словарь > лупить

  • 2 колотить

    1) (стучать) калатати, грю[у]кати, лупити, гатити, гупати, вибивати, (диал.) лелущити, гамселити чим у що, чим по чому, об що. [Сторожі калатали усю ніч у бодню. Закричав Омелько і почав лупить з усієї сили кулаком у двері (Н.-Лев.). Були замкнені в нас сінешні двері, і як не грукали, не впущено та й годі (Куліш). А ну, чи почне далі лелущить та гупати кулаком у двері (Н.-Лев.). У бубон калатайкою вибиває (Херс.)]. -тить зубом - зубами клацати, цокотіти, вибивати. -тить лбом - поклони бити, стелитися перед ким. -тить языком - молотити (калатати) язиком, ляпати;
    2) (что) бити, товкти, (разбивать) розбивати, трощити що. [Трощив посуду, грюкав у двері і в стіл кулаком (Коцюб.)]. -тить бельё (вальком) - вибивати білизну (шмаття) прачем. -тить вещи, посуду - бити, товкти, трощити речі, посуд; см. Разбивать. -тить воздух (языком) - брехати на вітер, ляпати язиком, торохтіти. -тить гвозди, колья - заганяти, бити, побивати цвяхи, кілки. -тить денежки - грошву (грошики) збивати. -тить карту - різати, бити, крити карту. -тить коноплю, лён - тіпати коноплю (точнее плоскінь, матірку). -тить ковры, одежду - вибивати килими, одіж. -тить налоги - вибивати, доїти, тягти податки (з людей);
    3) (кого: кулаками, палкой) бити, побивати, лупити, лупцювати, (избивать) убивати, (образно) банити, тузати, тіпати, мотлошити лушпанити, дубасити, дубцювати, гатити, гнітити, садити, гніздити, піжити, пірчити, пірити, тасувати, гамселити, кресати, (ш)парити, гилити, лущити, лелущити, духопелити, чесати, чистити, тусати, стусувати, молотити, кібчити, мостити, бух(к)ати, гріти, латати, воложити, мережити, прати, гомшити, штапувати, шустрити кого по чому, у що, давати затьору, хлосту, прочухана, духопелу, -пелів, -пелків, парла, шкварки, матланки, чосу, духу, духану кому, годувати бебехами, стусанами, товчениками, частувати кулаками, товчениками кого и т. п.; срвн. Бить, Лупить. [Я - лупити її, а вона товче своє (Крим.). Раз погладь, а потім хоч що-дня лупцюй, - все стерплять (Л. Укр.). Небіжчик Лесь, повідають, убивав її тяжко за молодих літ (Франко)];
    4) -тить себя - бити (лупити) себе; см. Колотиться 1;
    5) (трясти, приводить в дрожь) колотити, бити, трясти, кидати ким, кого. -лотит в виски - у виски гатить, у висках стукоче. В груди -тит - у грудях стукоче. Злость его -тила - злість його трясла. Лихорадка его -тит - його трясця (лихоманка) трясе. Колоченный -
    1) (о вещах) битий, товчений;
    2) (кто) битий, побиваний, луплений, убиваний, банений, тузаний, тіпаний; мотлошений и т. д. В темя не -ный - не гвіздком у тім'я битий.
    * * *
    1) ( ударять) би́ти; ( стучать) сту́кати, грю́кати, калата́ти; гамсели́ти, тра́хкати, мости́ти
    2) ( выколачивать) вибива́ти
    3) (наносить побои, бить) би́ти, товкти́, лупцюва́ти, лупи́ти, мотло́шити, молоти́ти, духопе́лити, товкма́чити, гати́ти, гили́ти, пі́жити, репі́жити, мости́ти, дуба́сити, дубцюва́ти, чухра́ти, ту́зати, тю́жити, гнізди́ти
    4) (разбивать, раскаливать что-л. бьющееся) би́ти, трощи́ти, товкти́
    5) ( приводит в дрожь) би́ти, трясти́, труси́ти; ті́пати

    Русско-украинский словарь > колотить

  • 3 живодёр

    собачий истребитель; переносно бессердечный эксплоататор) - гицель (р. -цля), живолуп, шкуролуп, шкуродер, лупій, деришкура, (только собакарь) псобійник (Фр.). [Він за гицля став: на базарі собак ловить та на шкуродерню одвозить, а таменьки шкури з них лупить. Чи тим живолупам гроші великі платять, що вони на таке діло наймаються? Бач, як дитину знівечив, гицелюга клятий. Позичила два карбованці в того деришкури, а віддам три. А хіба серед наших людей нема шкуролупів?].
    * * *
    ги́цель, -целя и -цля, псобі́йник; (перен.) шкуроде́р, живолу́п, шкуролу́п, лупі́й, -пія́

    Русско-украинский словарь > живодёр

  • 4 жрать

    жерти (жеру, жереш, повел. жери), тріскати, лопати, лупити, лигати, тлити. [Бублики лупить, як хто купить (Ном.). Купив слив та й лигає. Зевес тоді лигав сивуху і оселедцем заїдав (Котл.). Не тли всього відразу, бо й потім ще схочеться їсти].
    * * *
    вульг.
    же́рти, -ру́, -ре́ш, трі́скати, лупи́ти, -плю́, -пиш, ло́пати, лига́ти

    Русско-украинский словарь > жрать

  • 5 катать

    катывать, катнуть
    1) котити, котнути, покотити, качати, покачати, точити, поточити що или чим по чому; срвн. Катить. [Котити колоду (Сл. Ум.). Скаже вона мені робити: під гору камінь точити (Пісня)]. -тают и катят большой камень - котять великий камінь. Катни ещё разок - котни ще хоч раз. -тать шаром - котити кулею. Шары -тать - котити кулі. -тать колесом - котити колесом. -тать по земле, по полу - качати по землі, по підлозі. [Вони і ну його качати та вертіти, поки аж прочунявся він (Рудч.)];
    2) (кого: возить) катати, возити кого. -тать в бричке - катати бричкою. -тать на лошадях - катати кіньми. -тать в лодке - катати човном. -тать саночки (взад и вперёд) - возити саночки. -тать кого по окрестностям - возити кого по околицях;
    3) (быстро, много ездить) (непереходн. знач.) катати, гонити, ганяти(ся). -тай-валяй! - жени на всю! гайда та й гайда! -тать во всю (ивановскую) - гонити на всі заставки, що-духу, скільки духу. Катнуть - покотити, покатати, махнути, податися куди; см. Покатить 2;
    4) (двигаться во всю, делать что во всю) катати, валити, парити, чесати; см. Жарить 2. [Сліпому нема гори: куди попав, туди й вали (Номис). Мати парить по селу, а ми собі киснем (Рудан.). Чоботи в руках несеш, а до мене босий чешеш (Чуб.). Матюшо! катай «Гуси»! (Тобіл.)];
    5) (придавать округлённую форму) катати, качати, валяти. -тать свечи - качати свічки. -тать хлебные шарики - качати кульки з хліба;
    6) (что: придавать гладкость ими плоскость) качати що. [Хомиха качала корж (Н.-Лев.).]; (о белье) качати, маґлювати (о металлах) качати, вальцювати, (о шерсти) бити, валяти, валити, (о сене) громадити сіно;
    7) (бить кого) чесати, пірчити, періщити кого; см. Бить, Лупить. [Явтух Рябка все знай по жижках чеше (Г. Арт.). Меч самобієць чесав уже його військо (Грінч. I). Народ як зсадив вовка, як почав пірчить (Казка). Періщили, періщили, аж пір'я летіло (Шевч.). Дощ цілий день періщить (Київ.)]. И пошёл -тать (бить) - і давай чесати. Катанный - катаний; (о белье) качаний, маґльований; (о металле) качаний, вальцьований; (о шерсти) битий, валяний; (о тесте) качаний.
    * * *
    1) кача́ти

    \катать бельё — кача́ти біли́зну

    \катать те́сто — кача́ти ті́сто

    2) (возить; много ездить) ката́ти
    3) (плющить, вытягивать) техн. ката́ти

    \катать сталь — ката́ти сталь

    5) (перен.: стремительно, энергично действовать) ката́ти

    Русско-украинский словарь > катать

  • 6 лупление

    лупіння, луплення, облуплювання, білування; драння, обдирання; уминання; лупцювання; витріщання, вирячування (очей); колупання; чухрання; см. Лупить; облазіння, вилуплювання; см. Лупиться.
    * * *
    лу́плення, облу́плювання

    Русско-украинский словарь > лупление

  • 7 лущить

    1) (шелушить, чистить) лущити, (щелкать, грызть) лускати, лузати, (шутл.) дзьобати. [Лущити горох (Полт.). Кабачки (семечки тыквенные) лускати (Сл. Гр.). Шуткують, лузаючи насіння та оріхи (Чуб. VII)];
    2) (снимать накипь, эмаль) лупити, облуплювати;
    3) (производить взмёт) лущити, драти. -щить жнитво - лущити стерню;
    4) (уплетать) уминати, трощити, лупити; срв. Лупить 3;
    5) (жадно пить) дудлити, джуґлити, жлуктати, цмулити; срв. Пить 2. Лущёный - лущений, лусканий, лузаний.
    * * *
    1) (очищать от скорлупы, кожуры) лу́щити; (щёлкать, грызть) луза́ти, лу́скати, дзьо́ба́ти
    2) ( почву) с.-х. лу́щити
    3) ( срезать слой древесины) спец. лу́щити

    Русско-украинский словарь > лущить

  • 8 пялить

    растягивать) п'ясти (пну, пнеш), напинати, розпинати, натягати, розтягати що. Пялить, Выпялить глаза - витріщати, витріщити очі, лупити, вилуплювати, вилупити очі, вирячувати, вирячити очі, витріщатися, витріщитися, визиратися, торопіти, глупіти на кого, на що; срв. Пучить, Выпучивать, Таращить глаза. [Заєць, причаївшись під кущем, пригина вуха, витріща очі (Коцюб.). Лупить (теля) налякані очі (Коцюб.). Не витріщайся ні на кого, як коза на різника (Номис). Дитина на свічку глупіє (Черкащ.). Та чого ти на мене визираєшся, наче не пізнав?]. -лить рот - роззявляти рота. На чужой кусок не пяль роток - на чужий коровай очей не поривай. Пяленный - пнутий, напинаний, тягнений.
    * * *
    ( натягивать) напина́ти, натяга́ти, натя́гувати; ( растягивать) розпина́ти, розтяга́ти, розтя́гувати

    \пялить глаза́ — витріща́ти (п'я́сти, пну́ти, виря́чувати, лупи́ти) о́чі, витріща́тися, виря́чуватися

    \пялить рот — роззявля́ти ро́та

    Русско-украинский словарь > пялить

  • 9 Ерепенить

    бить) лупити, лупцювати - см. Бить (сечь, пороть) - сікти, періщити, чухрати, (кнутом) батожити. Ерепенит его на всяк день - лупить (періщить) його щодня; (возбуждать свою плоть) дрочити.

    Русско-украинский словарь > Ерепенить

  • 10 Облупать

    -лупливать, -луплять, -лупить
    1) облуплювати, облупити, (о мног.) пооблуплювати, полупи[а]ти. [Дав яєчко та ще й облупив. Воліла я, воли мої, вас всіх полупити (Руд.)], лущити, облущити;
    2) (обобрать) облупити кого. Облупливаемый - облуплюваний. -ленный - облуплений, (о мног.) полуплені. [Облуплена коза. Дають мені бараболі не луплені їсти].

    Русско-украинский словарь > Облупать

См. также в других словарях:

  • ЛУПИТЬ — ЛУПИТЬ, луплю, лупишь, несовер. 1. (совер. отлупить) кого что. Сильно бить (прост. вульг.). Лупить собаку плеткой. Лупи его! 2. (совер. облупить) что. Очищать от шелухи. «И всякое зерно для своего стола он сам и чистит, сам и лупит.» Крылов. ||… …   Толковый словарь Ушакова

  • ЛУПИТЬ — ЛУПИТЬ, лупнуть; лупливать и лупывать что, сдирать кожу, шкуру, сымать с чего кожуру, кору; обдирать снаружи; | с кого, драть, брать непомерно много, дорого, обирать кого; | что, есть неумеренно, жадно, жрать, уписывать, | кого, бить, сечь,… …   Толковый словарь Даля

  • лупить — См. есть …   Словарь синонимов

  • Лупить — (иноск.) драть, сѣчь (т. е. сдирать кожу). Ср. Лупка дерка. Ср. Идеалистамъ пропадать, разумѣется, вздоръ; ихъ лупи, а они еще радуются ... Лѣсковъ. На ножахъ. 2, 4. Ср. Лупи его! Лупи его! заревѣлъ, какъ изступленный, мой сосѣдъ ... Тургеневъ.… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • ЛУПИТЬ 1 — ЛУПИТЬ 1, луплю, лупишь; лупленный; несов. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • ЛУПИТЬ 2 — ЛУПИТЬ 2, луплю, лупишь; лупленный; несов. (прост.). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • лупить — ЛУПИТЬ, луплю, лупишь; лупленный; несовер. 1. Обдирать (кору, скорлупу, лузгу) с чего н. или очищать (от коры, скорлупы, лузги). Л. лыко с деревьев. 2. Драть (в 3 знач.), обирать (прост.). | совер. облупить, уплю, упишь; упленный (к 1 знач) и… …   Толковый словарь Ожегова

  • лупить — ЛУПИТЬ, луплю, лупишь; несов. 1. что и без доп. Есть, кушать (обычно энергично, много) Лупи, лупи, пока демократы всех курей не передушили. 2. сколько, по сколько и без доп. Зарабатывать много денег По десять кусков (тысяч) в неделю лупит …   Словарь русского арго

  • лупить — луплю, укр. лупити, русск. цслав. вылупитися, болг. лупя сдирать кожицу (с плода), вылупляться из яйца , сербохорв. лу̏пити колотить , словен. lupiti лупить, сдирать, шелушить , чеш. loupiti очищать, лущить; грабить, опустошать , польск. ɫupic,… …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • лупить — (иноск.) драть, сечь (т.е. сдирать кожу) Ср. Лупка дерка. Ср. Идеалистам пропадать, разумеется, вздор; их лупи, а они еще радуются... Лесков. На ножах. 2, 4. Ср. Лупи его! Лупи его! заревел, как исступленный, мой сосед... Тургенев. Несчастная. 27 …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • лупить — Общеслав. Суф. производное от лупа, луп «кожа, шкура», суф. образования от того же корня (лу , лы ), что луб, лыко. Лупить буквально «обдирать, снимать кору, кожу» …   Этимологический словарь русского языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»