-
1 легітимність
ЛЕГІТИМНІСТЬ - засвідчення або доведення законності й обґрунтованості існування соціально значущих дій, статусів чи інституцій. У вузькому розумінні, Л. розглядається через звернення до певних норм, напр. до чинних законів або до звичаїв. Поняття Л. в широкому розумінні започаткував Вебер у своїй соціології права. Л. гарантується лише внутрішньо (1. афективно, 2. ціннісно-раціонально, З. релігійно) і тільки через очікування певних зовнішніх наслідків. У феноменології поняття Л. розуміється найбільш широко: це сенсова об'єктивація, що створює значення "другого порядку", інтегрує соціальні значення, інституціоналізовані суспільством. Бергер та Лукман вказують на впорядкувальний характер Л., що співвідносить кожну соціальну дію, інституцію з усією сукупністю людських значень у символічному універсумі як спосіб буття. В сучасній філософії та соціології проблема Л. плідно досліджувалася Гьоффе (Л. справедливого правопорядку), Луманом (теорія Л. права), Габермасом (Л. правової держави).В. Нечипоренко -
2 соціологія знання
СОЦІОЛОГІЯ ЗНАННЯ - соціально-філософська концепція (дисципліна), що досліджує співвідношення знання і суспільства, соціальну зумовленість знання. З різних інтерпретацій понять "знання", "суспільство" і "відношення" філософськими течіями виникають різні варіанти С. з. Так, суспільство тлумачать як історичні епохи, класи, покоління, соціальні фактори, соціальне буття, соціальні структури, а знання - як знання взагалі, наукове знання, ідеологію, світогляд, категорії, цінності, ідеї. Порізному інтерпретується і відношення знання та суспільства - як жорстка чи послаблена детермінація, функціональний зв'язок, гармонія стилів, зв'язок частини і цілого та ін. Основні проблеми С. з.: дослідження характеру відношень між знанням і соціальним буттям, соціальними структурами і категоріями мислення; ролі цінностей у пізнанні, співвідношення знання і його соціальних носіїв, істинності і соціальної зумовленості знання та ін. С. з. виникла в 30-х рр. XX ст. Її засновники - Маннгейм ("Проблема соціології знання" 1925; "Ідеологія та утопія", 1929) і Шелер ("Форми знання і суспільство", 1926). її джерела - марксистське вчення про базис і надбудову, клас та ідеологію, дослідження Дюркгейма соціальної зумовленості категорій первісного мислення М. аннгейм і Шелер дещо конкретизували проблематику соціальної зумовленості знання, перевели її з ідеологічної в більш наукову площину. В 50-х рр. XX ст. виникає кантіанський варіант С. з. (Шелтинг, Штарк), що розвинув ідеї Вебера про зумовленість наукового знання цінностями. В цей же час формується "критична теорія" Франкфуртської школи, яка на запереченні концепції Маннгейма розбудовує свій варіант соціальної зумовленості знання, в якому поєднує неогегельянство і марксизм (Лукач). У 70-х рр. XX ст. формується феноменологічний підхід до С. з. (Шюц, Бергер, Лукман), що зосереджується на дослідженні конституювання соціальної реальності (сфери соціальних смислів) різними соціальними групами. До проблематики С. з. близька також історична школа філософії науки (Кун, Феєрабенд), яка розглядає розвиток науки в соціальному контексті. Інтенція С. з. - розвінчання автономності знання (істини, розуму), утвердження залежності його від позагносеологічних чинників. У цьому плані вона - одне з джерел філософії постмодерну. С. з. не є суто соціологічною дисципліною. Спроби надати їй емпіричної інтерпретації не мали значних успіхів О. станнім часом спостерігається спад інтересу до її проблем.Є. Причепій -
3 феноменологічна соціологія
ФЕНОМЕНОЛОГІЧНА СОЦІОЛОГІЯ - теоретико-методологічний напрям у сучасній соціології, який розглядає суспільство як феномен, постійно створюваний і відтворюваний у взаємодії індивідів. Філософською основою Ф. с. були ідеї Гу есер ля, основоположником Ф. с. вважають Шюца, який застосував принципи феноменологічного аналізу до соціальних явищ і розробив програму конструктивного аналізу природної настанови, тобто досліджень умов прийняття соціального світу як реального її членами З. позицій Ф. с. сама очевидність існування соціального постає як проблема (Гарфінкель). Процес соціалізації досліджується як інтеріоризація інтерсуб'єктивних значень (Бергер, Лукман). У центрі уваги знаходяться причини порушення соціальної взаємодії (Гратгоф) і експерименти по їх виявленню (Гарфінкель). Дослідження Ф. с. вплинули на розробку проблем мовної соціалізації, соціальної лінгвістики, соціальної прагматики, екстралінгвістичної комунікації, теорії конфліктів. Результати досліджень Ф. с. стимулюють інші напрями соціології робити ретельнішим аналіз взаємодій на мікрорівні, адекватніше оцінювати значення суб'єктивного фактора соціальних процесів.А. ІишуратовФілософський енциклопедичний словник > феноменологічна соціологія
См. также в других словарях:
ЛУКМАН — (Luckmann) Томас (14.10. 1927, Есенице, Югославия) профессор социологии университета в Констанце (ФРГ), ученик и последователь Шюца, ведущий представитель феноменологической знания социологии. После смерти Шюца реализовал задуманный тем проект… … Энциклопедия социологии
Лукман — Упоминаемый в Коране праведный человек, либо же пророк, которому Аллах дал мудрость. Но, в то же время, согласно мнению большинства исламских улемов, он не является пророком. В честь него названа тридцать первая сура Корана. Она была ниспослана в … Ислам. Энциклопедический словарь.
Лукман — Имя пророка. Мужские мусульманские имена. Словарь значений.. ЛУКМАН Заботящийся, присматривающий за кем либо, кормилец. Татарские, тюркские, мусульманские мужские имена. Словарь терминов … Словарь личных имен
ЛУКМАН — (Luckmann) Томас (р. 1927) немецкий социолог, ученик и последователь Шюца, ведущий представитель феноменологически ориентированной социологии, профессор социологии университета в Констанце (ФРГ). Основные сочинения: «Проблема религии в… … Новейший философский словарь
ЛУКМАН — в мусульманской и древне аравийской мифологии праведный мудрец. В доисламской Аравии был известен как долго живший древний и мудрый герой. Древнеаравийский цикл сказаний о Л. реконструируется на основе памятников доисламской поэзии и более… … Энциклопедия мифологии
ЛУКМАН — (Luckmann) Томас (р. 1927) проф. социологии ун та в Констанце (Германия), ученик и последователь А. Шюца, ведущий представитель феноменологической социологии знания. После смерти Шюца реализовал задуманный тем проект кн. «Структуры жизненного… … Философская энциклопедия
Лукман — В Википедии есть статьи о других людях с именем Лукман (значения). Лукман (ар. حکیم لقمان мудрец Локман) праведник в исламе, именем которого названа 31 сура Корана. Согласно Корану, Лукман был мудрецом, постигшим бытие единого Бога. Все ученые… … Википедия
Лукман (значения) — Лукман: Лукман арабское имя. Лукман исламский пророк. Лукман сура Корана … Википедия
Лукман, Томас — Томас Лукман Thomas Luckmann Дата рождения: 14 октября 1927(1927 10 14) (85 лет) Место рождения: Югославия Школа/традиция: Феноменология … Википедия
Лукман — в мусульм. и др. арав. преданиях праведный мудрец. В доислам. Аравии был известен как долго живший древ. и мудрый герой … Древний мир. Энциклопедический словарь
ЛУКМАН Томас — (р. 1927) зап. герм. социолог, один из гл. представителей феноменологич. направления в социологии. Наиболее известная его книга по социологии религии «Невидимая религия» (1967). В ней Л. утверждает, что институциональные, церк. формы не… … Атеистический словарь
