-
1 наплоить
-лою, -лоишь, παθ. μτχ. παρλθ. χρ. наплонный, βρ: -лон, -лоена, -лоено; ρ.σ.μ. παλ. βλ. плоить. -
2 прослоить
-лою, -лоишь, παθ. μτχ. παρλθ. χρ. прослонный, βρ: -лон, -лоена, -лоено;ρ.σ.μ.βάζω κατά στρώματα• βάζω στρώμα με.μπαίνω κατά στρώμα, -τα. -
3 расслоить
-лою, -лоишь, παθ. μτχ. παρλθ. χρ. расслоённый, βρ: -лон, -лоена, -лоеноρ.σ.μ.1. χωρίζω ή κάνω κατά στρώματα•расслоить тесто φτιάχνω το ζυμάρι φύλλα•
расслоить почву σχηματίζω πετρώματα στο έδαφος.
2. μτφ. χωρίζω σε κοινωνικά στρώματα.1. χωρίζομαι, σε στρώματα ή φύλλα.2. μτφ. χωρίζομαι (από διακριτικά σημάδια). -
4 насильно
нрч. силою, силоміць, силоміццю, живосилом, неволею, ґвалтом, примусом, насильно, насильне, (насильственно) насильниче, (пров.) насильці, насилком, сил(к)ом, (вульг.) силопихом; (по принуждению) з примусу; (принуждая себя) через силу, над силу. [Людей гонили силою на присягу (ЗОЮР I). Хоче силоміць її віддати за його (Мирний). Почали напувати його силоміць (М. Левиц.). Селяни силоміццю поодбирають у панів ґрунт (Крим.). Живосилом одволокла Катрю од дверей (М. Вовч.). Неволею сина оженила (Гнід.). Взяв ґвалтом (Сл. Аф.). Насильно їй заткали рот (Франко). Мене мати насильне женила (Чуб. V). Слабшу націю насильниче приєднано до дужчої (Азб. Комун.). Силопихом заміж витурили (Старобільщ.)]. -но мил не будешь - на милування нема силування.* * *нареч.наси́льно, си́лою; силомі́ць, силомі́ццю, про́ти си́ли, живоси́лом, при́мусом; ( принуждая себя) че́рез си́лу\насильно но мил не бу́дешь — посл. на милува́ння нема́ си́лування, си́лою не бу́ти ми́лою
-
5 жир
сить, сало, жир, (топл.) лій (р. лою) (ум. сальце, лойок, жирок). [Як виросте кабан, то вже аж тоді кладе на собі сить. Гуска гарно вгодована - на палець сала на їй. З кабана два пуди сала взяли. Помастив рану козиним лоєм (Зв.). Хоч вичищаємо гнойок, так їмо лойок]. Ж. у убойного скота - нагул. Ж. топлёный свиной, гусиный, утиный - смалець; топлёный говяжий, бараний, козий, барсучий - лій (р. лою). Ж. внутренний - здір (р. здору). Тонкий слой жира на жидкости - осуга. Ж., пережаренный с мукой для заправки кушанья - запряжка, засмажка. Вытопки жира - вишкварки. Жиры - омаста. [Служниця спалювала далеко більше дров, видаткувала більше омасти, ніж я (Франко). Крупи є, тільки омасти немає]. Помазанный жиром - масний. [Масні пироги]. С жиру беситься - навісніти з розкошів. Ж. рыбий - тран, трин. [Трин - риб'яче топлене сало, риб'яча сить (Неч.-Лев.)].* * *жир, -у, товща; диал. сить, -ті, товщ, -у; (преим. топлёное сало овец и рогатого скота; свечное сало) лій, род. п. ло́ю; (преим. свиное и птичье топлёное сало) сма́лець, -льцю -
6 грязеводолечебница
табобатхонаи бо лою обҳо муолиҷакунанда -
7 воздействовать
1) діяти на кого, на що, впливати на кого, на що. [Тільки письменство, близьке народові мовою, здужатиме діяти на широкі маси народні (Єфр.)];2) (нажимать) натискати. [Ви повинні натискати на його].* * *несов., сов.ді́яти, поді́яти; ( влиять) вплива́ти, впли́нути\воздействовать гру́бой си́лой — застосо́вувати, застосува́ти гру́бу си́лу, ужива́ти, ужи́ти гру́бу си́лу (гру́бої си́ли), ді́яти, поді́яти гру́бою си́лою
-
8 волна
хвиля. Волны пенистые - баранці. Большая приливная волна - сулій (р. -лою). [Велика припливна хвиля зветься сулоєм]. Расходиться волнами - хвилювати. [Трава в степу хвилює. Хвилює в церкві ладан].* * *Iхви́ляII( шерсть) диал. во́вна -
9 ворвань
лій (р. лою) риб'ячий, тюленячий, китовий, тран, (руссизм) ворвань (р. -ни).* * *во́рвань, -ні -
10 замысловато
мудровано, мудро, хитро, штучно, хитро-мудро, штудерно, вигадливо, вузлувато. [Хитро-мудро і невеликим коштом. Завивають голову штудерно і мудро білою переміткою (Шух.)]. -то придуманный - вимудруваний. Вещи -вато сделанные - речі мудро (хитро, вигадливо, штудерно) зроблені, вузлуваті штучки; мудрішки (Шух.).* * *нареч.му́дро, хи́тро; мудро́вано; хитрому́дро; вига́дливо, кандибо́бером -
11 заусеница
заді[и]рка, задра, задьора, занігтиця, задерка. [Коли руки втерти в мішок, то будуть задри на пальцях (Франко). То од землі такі задьори поробилися (Козел. п.)].* * *тж. заус`енец1) ( на пальцах) за́дирка, за́дерень, -рня2) техн. за́дирка и зади́рка; ( при горячей штамповке) обло́й, -лою, за́йвий мета́л (-у); ( при литье) ру́бчик -
12 заячий
заячий, зайчачий, зайців (-цевого). -чье мясо - заячина, заятина. -чий жир - заячий лій (р. лою), (пров.) шкрум (-му). Передние -чьи ноги - скоки (-ків). -чий мех - заяче хутро, зайці (-ців). -чий глаз - заяче око. -чья губа, мед. - заяча губа. -чье ушко, бот. Burleurum - ласкавець (-вцю). -чий корень - см. Подлесник.* * *зая́чий\заячий чья губа́ — мед. за́яча губа́
-
13 изморозь
наморозь, па[о]морозь (-зи). [Той сивий туман осідав білою намороззю (М. Лев.). Усе було біле та пухнасте од паморози (Корол.)].* * *па́морозь, -зі, при́морозь, за́морозь, на́морозь, по́морозь; диал. по́вись, -сі -
14 иней
іні[е]й (-нею), (г)иней, наморозь, паморозь (-зи), намерз (-зу), шержінь (-женю), (гал.) морозок (-зку). [Стоять двоє кучерявих яворів у густому інею (Васильч.). Білий, як гиней (Звиног.). Сивий туман осідав білою памороззю (Корол.). Хати сяли під памороззю на сонці (Г. Барв.). Він іде - увесь як біль білий: геть намерзом намерз (Радом. п.). Білим пухом укриється земля, а дерева, укутані ніжним шерженем, схиляються одно до одного (Григ.)]. -ем покрыться - інеєм припасти, укритися, урости, обморозитися, морозом узятися, (о мн.) инеєм поприпадати, повкриватися, повростати, морозом побратися; см. Заиндеветь [Дроти (телеграфні) як инеєм повростали (Волинь)]. Иней покрыл - іній укрив що. Иней сел - іній ліг, упав (на що).* * *і́ній, род. п. і́нею, і́ней; ( изморозь) па́морозь, -зі, при́морозь, на́морозь, диал. морозо́к, -зку́ -
15 костный
кістковий. -ный мозг - шпик (-ку). -ное масло - кісткова олія, (сгущен.) кістковий лій (р. лою). -ная система - система кісток, кісткова система.* * *кісткови́й\костный мозг — анат. кістко́вий мо́зок
-
16 курдючный
1) (имеющий курдюк) курдючний, кульмичний. -ная овца - салганка. [Вівці ті, що з грубими хвостами, - то салганки (Липовеч.)];2) (относящ. к курдюку) курдюковий. -ное сало (топлёное) - курдюковий лій (р. лою).* * *курдю́чний, кульми́чний -
17 лук
(раст.)I. цибуля. [Таких як ти по сім за цибулю (Номис)]. Лук сеянец - цибуля сіянка, (диал.) гарбажійка. Лук саженец - цибуля сажанка, засушка, піддимка, квартова цибуля. Лук репчатый - цибуля в головках. Луковица -ка - цибулина, головка цибулі. Венок, пучок -ку - вінок, коса, пучок цибулі. Лук зелёный - зелена цибуля. Стебли -ка - пір'я (пір'ячко) цибулі, бут (-ту). Стрелка -ка - цибка, цибок (-бка), стрілка цибулі. Ботва -ка - цибулиння, цибуляча (цибулина) гичка. [Подай цибулину гичку матері, а сам держи за головку (Гнат.)]. Лук обыкновенный, бот. Allium Cepa L. - цибуля городня (звичайна). Иванов лук, бот. A. ascalonicum L. - цибуля шарлотка, трибулька. Лук резанец, бот. A. Schoenoprasum L. - трибулька, різанка. Лук каменный, бот. A. fistulosum L. - татарка, цибуля семилітка, зимівка. Лук дикий, луговой, бот. A. angulosum L. - скорода, заячий часник; A. oleraceum L. - цибуля дика, цибуля жаб'яча. Лук-порей, бот. A. porrum L. - праж (-жу), прас (-су), пір (р. пору). Гусиный лук, бот. Gagea lutea Ker.-Gawl. - зірочки жовті, гусяча цибулька. Лук зубчатый, бот. A. Scorodoprasum L. - трибулька, зубка. Лук морской, бот. Scilla maritima L. - надморська цибуля.II. Лук -1) (оружие) лук (-ка). [Улучив, як стрілою з лука (Г. Барв.). Бо Єгови натягнений лук і тетива нап'ята, і наложена стрілка на ній - і то ви є стріла та (Франко)]. Стрелять из - ка - стріляти з лука. Натягивать лук - натягати (напинати) лука. Мастер, делающий -ки - лучник;2) (шерстобитный) лук шаповальський, брунька. II.. Лук (излучина) - закрут (-ту), луковина, лука.* * *I бот.цибу́ляII( оружие) лук -
18 масло
1) (коровье и вообще из молока животного) масло. -ло жёсткое, крохкое, крошливое, рассыпчатое - крихке масло. -ло жирное - сите, масне масло. -ло зимнее, летнее - зимове, літнє масло. -ло кухонное - кухе[о]нне, куховарське масло, масло до страви. -ло мажущееся, маркое - беручке (мастке) масло. -ло мраморное - мармурове масло. -ло отжатое - віджимане, вижимане масло. -ло перебитое, перемятое (переработанное) - переколочене, перем'яте (перемішане) масло. -ло прогорклое - їлке (згіркле) масло. -ло салистое, сальное - лоювате масло. -ло сибирское - сибірське масло. -ло сливочное - вершкове масло. -ло стойловое - сухопашне, станкове масло. -ло столовое - масло до столу. -ло творожистое, мутное - сколотинисте масло. -ло топлёное - топлене масло. Бить, сбивать, пахтать -ло - см. Пахтать;2) (жидкий жир рыбий, морск. животных) лій (р. лою), (зап.) тран, трин (-ну); см. Ворвань;3) (растит., минеральн., эфирн.) олія (-лії, ж. р.), олій (-лію, м. р.); (смазка) мастило. -ло адское - куркасова олія. -ло варёное - варена олія. -ло веретённое - верете[і]нне мастило. -ло горное, каменное, чёрное - гірська олія, нафта. -ло деревянное, лампадное - олива. -ло касторовое, рициновое - рицинова олія, рицина. -ло кокосовое - кокосова олія. -ло конопляное - сім'яна олія, олій. - ло костяное - кістяна олія. -ло купоросное - сірчаний чорноквас (-су). -ло летучее - летюча олія. -ло масличное, оливковое - маслинова (оливна) олія, (грубый сорт) олива. -ло машинное - машинна олія. -ло минеральное - мінеральна олія. -ло подсолнечное - сонячникова олія. -ло постное - олія, олій. -ло прованское - прованська олія. -ло растительное - рослинна олія. -ло розовое - рожева (трояндова) олія, (зап.) рожевий (трояндовий) олійок. -ло сивушное - сивушна олія. -ло смазочное - мастило, шмаровило, шмарова олія (олива). -ло эфирное - етерова олія. Бить -ло (растит.) - бити, забивати олію;4) (церк.: елей) масло, (возвыш.) єлей, (ароматн.) миро. Соборовать -лом кого - (маслом) соборувати, маслувати, маслосвятити кого;5) см. Жир. Лошадь в -ле - масний кінь;6) (в игре в мяч, в свинку) масло;7) Всё идёт как по -лу - усе йде як з маслом, все котиться як на олії. Катается, как сыр в -ле - кохається в добрі; живе, наче вареник у маслі плаває; срв. Кататься 1. Подлить -ла в огонь - до гарячого ще приском сипнути (Приказка), додати гарту. Ешь, дурак, с -лом - їж, дурню, бо то з маком (Приказка);8) -ло земляное, бот. Phallus impudicus L. - вонюча веселка, земляні яйця, дідове сало.* * *1) ма́сло; ( растительное) олі́я; ( смазка) масти́ло, масти́водеревя́нное \масло — оли́ва
2) ( масляные краски) жив. олі́я, олі́йна фа́рба -
19 мах
1) см. Махание;2) межд. - мах! [Білою хустинкою тільки мах-мах! (Мова). Мах додому! (Л. Укр.)];3) (взмах) мах, замах, помах, змах (-ху); (кивок) кив (-ву). [Незручний мах рукою (Н.-Лев.)]. Махом, нрч. - см. отдельно. Одним -хом - одним махом, з одного маху, з маху, за один мах, за одним махом (замахом). [Одним махом (з одного маху) усіх розігнав (Київ)]. Сделать что на мах - зробити що на галай-балай. Скакать во весь мах - скакати що-духу, чим-дуж;4) (промах) мах. Давать, дать -ху, -ха, машка - давати, дати маху, обмахнутися; срв. Промахиваться;5) стоять на -ху, по -ху - стояти на варті, вартувати, чатувати;6) (крыло ветр. мельницы, веялки и т. п.) крило (вітряка, віялки). Пустить мельницу во весь мах, вполмаха - пустити вітряка на все крило, на півкрила;7) (бревно в вале ветр. мельницы) маха (-хи).* * *I сущ.мах, -уII межд.дать ма́ху — да́ти ма́ху
-
20 мгла
1) (і)мла, (і)мгла, морок (-ку); (марь) юга, суга; (холодная, сырая, с мелким дождём) мрака, мрачка и мряка, мрячка; срв.I. Марь и Мга 2. [Ген-ген у жовтій млі безмірної долини синіє щось (Мирний). Ой, імла, імла по полю лягла (Метл.). Непрозорі бовдури теплої і рожево забарвленої мгли (Франко). Дим ляга на світ імглою (Крим.). Зірочки ледве- ледве блимали у блакитному мороці (Мирний). Усе небо аж сіре, - така юга сьогодні (Звиног.). Видно було сіру мряку, що залягла долину (Франко)]. Покрываться, покрыться, подёргиваться, подёрнуться -лою - повиватися, повитися, затягатися, затяг(ну)тися, заволікатися, заволоктися (і)млою;2) см. I. Медянка.* * *імла́, мла; ( туманная погода с мелким дождём) диал. мря́ка; ( облако тумана) кури́ще
См. также в других словарях:
си́лою — см. силой … Малый академический словарь
лоїти — лою/, ло/їш, недок. Намащувати жиром … Український тлумачний словник
Белоруссия — Бѣлоруссія. Поясн. Извѣстно, что наименованіе Россіи «Бѣлою» весьма древнее. Существовало мнѣніе, что восточные народы прозвали Россію «Бѣлою» (Акъ Урусъ), а Русскихъ Государей «Бѣлый Царь» (Акъ Падишахъ), потому что въ Россіи въ XIV и XV в. въ… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
Ле Лой — В этом полном вьетнамском имени фамилия (Ле) стоит перед именем. Ле Лой 黎利 Lê Lợi … Википедия
сила — ы; ж. 1. обычно ед. Способность живых существ к физическим действиям, требующим значительного напряжения мышц. Мышечная с. С. рук, ног. С. в руках, ногах у кого л. Недюжинной силы кто л. Ударить изо всей силы. Толкнуть кого л., захлопнуть дверь с … Энциклопедический словарь
силою — I см. сила; в зн. нареч. Насильно; против воли, желания. Тащить си/лою куда л. Увезти си/лою. Си/лою заставить. II см. сила чего в … Словарь многих выражений
Хмелецкий, Стефан — Стефан Хмелецкий укр. Стефан Хмелецький польск. Stefan Chmielecki … Википедия
жила — 1. жила, жилы, жилы, жил, жиле, жилам, жилу, жил, жилой, жилою, жилами, жиле, жилах 2. жила, жилы, жилы, жил, жиле, жилам, жилу, жилы, жилой, жилою, жилами, жиле, жилах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
кобыла — 1. кобыла, кобылы, кобылы, кобыл, кобыле, кобылам, кобылу, кобыл, кобылой, кобылою, кобылами, кобыле, кобылах 2. кобыла, кобылы, кобылы, кобыл, кобыле, кобылам, кобылу, кобылы, кобылой, кобылою, кобылами, кобыле, кобылах (Источник: «Полная… … Формы слов
бѣлъ — Белый бѣлыи, ая, ое; бел бѣлъ, а, о (2) 1. Белый цветом: Чрьленъ стягъ, бѣла хорюговь, чрьлена чолка, сребрено стружіе храброму Святъславличю. 11. А Игорь князь поскочи горнастаемъ къ тростію, и бѣлымъ гоголемъ на воду... 40 41. А еже бѣлыхъ … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
лисий — а, е. 1) З лисиною чи без волосся (про голову). 2) З лисиною чи без волосся на голові (про людину). || у знач. ім. ли/сий, сого, ч. Людина з лисиною чи без волосся на голові. •• Чо/рта (ді/дька) ли/сого вульг., лайл. повне заперечення чого небудь … Український тлумачний словник
