Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

ложку

  • 1 stoke

    1. n фіз.
    2. v
    1) підтримувати вогонь (у топці; тж stoke up); накладати паливо; завантажувати топку; топити
    2) жарт. совати в рот ложку за ложкою
    * * *
    v
    1) підтримувати вогонь ( у топці); закидати паливо, завантажувати топку; шурувати, топити

    English-Ukrainian dictionary > stoke

  • 2 мёд

    1) мед (-ду), (зап.) мід (р. меду), (в детск. языке) медя (-ді, ж. р.). [Ведмідь мед достає з дерева, а його бджоли кусають (М. Вовч.). Чорна мушка, що в густий мід залізла (Стефаник)]. Мёд вываренный из сладкого сока плодов - бекмез (-зу). Арбузный мёд - кавуновий мед, кавуновий бекмез (-зу). Банный мёд - відтоплюваний (витоплюваний) мед. Брушёный, запечатанный, печатанный мёд - шитий (зашитий, склеплений, засклеплений, забрушований, забрушений) мед. Красный мёд - гречаний мед. Крупичатый, засахарившийся мёд - скрупнілий (покруплий, зцукрілий, зцукруватілий) мед, покрупини (- пин) (Верхр.). Липовый, казанский мёд - липовий мед, липець (-пцю), липник, липняк (-ку и -ка). Падевой мёд - медова падь (-ди). Подрезной мёд - підсік (-ку), підріз (-зу). Сотовый, цельный мёд - щільниковий мед. Центробежный, выпущенный, жидкий мёд - центрофуговий (спускний) мед, патока. Обильный -дом - см. Медистый. Отсутствие, недостаток -ду - брак меду, безмеддя (-ддя). На языке мёд, под языком лёд - на язиці мід (медок), а під язиком лід (льодок) (Приказка). Коли мёд, так и ложку - як мед, то й ложку (так і ложкою);
    2) (напиток) мед, (зап. мід), медок (-дку). [Журба в шинку мед-горілку поставцем кружала (Шевч.). Та й ми в батька були, мід-горівочку пили (Пісня)]. Питейный, варёный, брожёный мёд - питний, граний мед. [Грає, як старий питний мед (Н.-Лев.). Пили пиво й граний мед (Хорольщ.)]. Ягодный мёд - ягідний мед; (настоянный на ягодах, с кот. слита наливка) мусулес (-су), мусулець (-льцю), муселець (-льцю). Малиновый мёд - малиновий мед, малинник. Твоими б устами мёд пить - твоїми-б устами та мед пити.
    * * *
    мед, -у

    не \мёд — предик. не з ме́дом, со́лодко

    Русско-украинский словарь > мёд

  • 3 pusher

    n
    1) штовхач, підштовхувач
    2) виштовхувач, викидач; скидач
    3) ав. літак із штовхальним гвинтом
    4) штовхальний гвинт
    5) зал. маневровий паровоз
    6) буксир-штовхач
    7) самовпевнена, напориста людина
    8) амер., розм. торговець наркотиками
    9) розм. десятник
    * * *
    n
    1) див. push II + - er
    2) штовхач, штовхальник
    3) виштовхувач, ежектор; скидач
    4) cл. предмет (нaпp., шматочок хліба) для накладання їжі на ложку або виделку
    5) aв. літак із штовхальним гвинтом; штовхальний гвинт
    8) пробивний малий; самовпевнена, напориста, шукаюча для себе вигоди людина
    9) cл. торговець наркотиками
    10) cл. десятник
    11) cл. діваха; баба

    English-Ukrainian dictionary > pusher

  • 4 pusher

    n
    1) див. push II + - er
    2) штовхач, штовхальник
    3) виштовхувач, ежектор; скидач
    4) cл. предмет (нaпp., шматочок хліба) для накладання їжі на ложку або виделку
    5) aв. літак із штовхальним гвинтом; штовхальний гвинт
    8) пробивний малий; самовпевнена, напориста, шукаюча для себе вигоди людина
    9) cл. торговець наркотиками
    10) cл. десятник
    11) cл. діваха; баба

    English-Ukrainian dictionary > pusher

  • 5 stoke

    v
    1) підтримувати вогонь ( у топці); закидати паливо, завантажувати топку; шурувати, топити

    English-Ukrainian dictionary > stoke

  • 6 верхом

    I. нар. з верхом, з чубком (чубатий), з наспою, горою. [Назбирай цеберко яблук повне з верхом. Брав у-щерть, а віддав з наспою. Всипте ложку соли, повну, але не чубату].
    II. верхи, (о многих) верхами. [А москалі їй назустріч як один верхами (Шевч.)].
    * * *
    I в`ерхом
    нареч.
    1) ( по верху) горо́ю, ве́рхом
    2) ( выше краёв) з горо́ю, з ве́рхом
    II верх`ом
    нареч.
    ве́рхи, верхо́м; (преим. о нескольких) верха́ми; ( без седла) о́хляп

    Русско-украинский словарь > верхом

  • 7 грушевый

    грушевий. [Грушевий квас]. Г-вое дерево - грушина. [Вирізав ложку з грушини].
    * * *
    груше́вий

    Русско-украинский словарь > грушевый

  • 8 есть

    I. (3 л. ед. ч. н. вр. от быть) є, (реже) єсть. (См. Быть). Каков, какой ни есть - хоч який (є), хоч який-би був, будь-який. Сколько ни на есть - хоч скільки є, хоч скільки-б було. Как есть (совсем, вполне) - чисто, геть, (вульг.) настояще. [Той геть увесь спалахнув (Крим.)]. Ну как есть - ну чисто тобі. [Лежав він у труні ну чисто тобі живий (Еварн.)]. То есть - цеб- то, себ-то, тоб-то.
    II. едать 1) їсти (наст. вр. їм, їси, їсть, їмо, їсте, їдать; пов. н.: їж, їжмо, їжте); неопр. н-ние, ум. (неспряг.) - їстоньки, їдусі, їдусеньки, їсточки. [Твої діти плачуть, їстоньки хочуть], (потреблять) споживати (сов. спожити), поживати (пожити). [ІЦе й половини з миски не спожили, а він уже поклав ложку. Його розум протестував проти церковних слів: «Прийдіть, споживайте, це - тіло моє». Стали ми хліба-соли поживати]; (при обращении к детям) - гамати [Гамай, гамай, моя дитино, орішок! - Я вже, мамо, згамав], (неспряг., ум.) гамці. [Не плач, дитино, зараз будем гам. I сам не гам і другому не дам]. Есть один раз в сутки - їсти раз на добу, разувати. Есть с кем за одним столом - столувати стіл з ким. Есть до сыта - їсти вдосить, досита, доситости. Есть глазами - їсти очима кого. [Їсть Оленку очима];
    2) (признавать годным в пищу, съедобным, употреблять) їсти, вживати [Ми не вживаємо конини], заживати;
    3) (о насекомых) кусати, їсти, тяти. [Комарі нас тнуть];
    4) (об едкой жидкости, веществе) їсти, кусати, гризти. [Вапна (известь) гризе пальці]. Есть кого - їсти кого, уїдатися на кого. [Почали вони на його уїдатися]. Поедом есть - їдом (їдьма, їдцем) їсти, жерцем пожирати. [Ти, як та гадюка, - їдом їси (Гліб.). Невістка їдьма їсть бабу й діда (Г. Барв.). Ненавидять, гонять, б'ють, жерцем пожирають]. Даром едящий - дармоїжний, дармоїд. Есть с жадностью и т. п.; см. Жрать, Лопать, Трескать, Убирать, Уминать, Уписывать, Уплетать.
    * * *
    I глаг.
    ї́сти (їм, їси́, їсть, їмо́, їсте́, їдя́ть); ласк. дет. ї́стки, ї́стоньки, ї́сточки; ( употреблять) спожива́ти, ужива́ти, зажива́ти, пожива́ти
    II
    (3 л. ед. ч. наст., от "быть") є, єсть

    все как \естьть — геть усі́, усі́ чи́сто, геть-чи́сто всі

    всё как \естьть — геть усе́, усе́ чи́сто, геть-чи́сто все

    III межд. воен.

    Русско-украинский словарь > есть

  • 9 кап

    звукоподр. кап, крап; кап-кап - кап-кап, крап-крап. [А сльози в ложку тільки кап (Куліш). Тут горілка кап, а там хап (Номис). Дивиться - і нічого не бачить, а часом слізочки тільки кап-кап! (Квітка)].
    * * *
    спец.
    кап, -у

    Русско-украинский словарь > кап

  • 10 котелок

    1) казанок (-нка), котелець (-льця), котелок (-лка), банячок (-чка), чавунчик, чавунець (-нця); см. Котёл. [Поставили триноги, повісили казанок (Н.-Лев.). Докопавсь до грошей, да й витяг як сили мога котелок хороший (ЗОЮР)]. -лок солдатский - казанок, бак (-ка), бачок (-чка). [Бери ложку, бери бак, а не хочеш буде й так (Солд. пісня)];
    2) (шляпа) (рус.) котелок (-лка), (гал.) габік (-ка), (с франц.) мелон (-на), казанок (-нка) (Виннич.).
    * * *
    1) казано́к, -нка́, каза́нчик, котеле́ць, -льця́, котело́к, -лка́

    \котелок ва́рит — перен. макі́тра ва́рить

    2) ( мужская шляпа) котело́к; диал. казано́к

    Русско-украинский словарь > котелок

  • 11 приём

    1) (действ.) приймання. -ём денег, заказов - приймання грошей, замовленнів. -ём рекрутов - прийом. [Ой ставали до прийому, а все в одну лаву (Грінч. III)]. Производить -ём в школу - приймати, прийняти, записувати, записати, набирати, набрати до школи;
    2) (встреча и привет) приймання, прийняття, вітання, (реже) шана. [Відбулося урочисте прийняття (вітання) гостей. Чи хороше там гостювать? Яка була тобі там шана? (Глібов)];
    3) напад (-ду), захід (-ходу), раз (-зу). [Ви всіма нападами, а ну-те ще по-жіночому! (Мир.)]. В один -ём - заразом, за одним разом, за одним ходом (заходом), за одним нападом. В два (три) приёма - двома (трьома) нападами, заходами. [Трьома нападами сіяли ліс (Звин.). Трьома нападами дощ ішов (Грінч.)]. В несколько -ёмов - кількома нападами. Повторительный -ём - наворот. [Вони трьома наворотами пили в нас (Крим.)]. -ём пищи - поїдка, попоїжка. [Лікарство тричі на день пити після попоїжки]. Дать лекарство в два -ёма - дати ліки за два рази. По ложке на -ём - по ложці на раз;
    4) (способ, сноровка) спосіб (-собу). Не велика штука дерев'яну ложку зробити, а все-таки треба мати свої способи (Франко)]. Хитрые -ёмы - мудрощі, викрутаси. Проделать ч.-нб. другим -ёмом - зробити що иншим способом. Здесь нужен другой -ём - сюди треба иншого способу;
    5) (движения, ухватки) удаль (-ли), вдача (-чі). [Вся батьківська удаль у нього (Херс.)].
    * * *
    1) ( действие) прийма́ння, прийняття́; диал. приняття́
    2) (отдельный момент процесса, работы, деятельности) за́хід, -ходу

    в один \приём м проче́сть кни́гу — за одни́м ра́зом (за́ходом; присест: при́сідом) прочита́ти (одни́м за́ходом прочита́ти) кни́жку (кни́гу)

    переписа́ть статью́ за два \приём ма — переписа́ти статтю́ за два за́ходи (на́пади, двома́ на́падами)

    3) ( в остальных значениях) прийо́м, -у; ( способ) спо́сіб, -собу

    оказа́ть хоро́ший \приём кому́ — до́бре прийня́ти кого́, до́бре поста́витися до ко́го, ви́явити до́бре ста́влення до ко́го

    оказа́ть блестя́щий \приём — влаштува́ти урочи́сту зу́стріч

    \приём м у врача́ — прийма́ння у лі́каря

    ра́зные приёмы лече́ния — рі́зні спо́соби лікува́ння

    часы́ приёма — прийма́льні годи́ни

    Русско-украинский словарь > приём

  • 12 the grass is (always) greener on the other side of the fence

    var: the other man's pasture always looks the greenest
    там добре, де нас нема ≅ чужа доля всім завидна чужа доля під бік коле на чужій ниві все ліпша пшениця в чужих руках завше більший шматок у сусіда завжди гусак жирніший гарна дівка, як засватана у чужу жінку чорт ложку меду кладе чужа жінка медом мазана, а своя – смолою

    English-Ukrainian dictionary of proverbs > the grass is (always) greener on the other side of the fence

  • 13 халайла-

    лудити О, Б, СК; хашы ғым халайладым я полудив свою ложку СК.

    Урумско-украинский словарь > халайла-

См. также в других словарях:

  • Ложку за окошко даром не выкинешь. — Ложку за окошко даром не выкинешь. См. БЕРЕЖЬ МОТОВСТВО …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Щей улью на ложку! — (иноск.) угроза. «Ужо, я те улью штей на ложку!» Ср. Вотъ онъ, осерчавъ на господъ этихъ, и задумалъ налить имъ щей на ложку, да пустить туда крупицы крошку, чтобъ, говоритъ, не расхлебали, а поперхнулись... В. И. Даль. Гдѣ потеряешь, не чаешь. 2 …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • По две воложки на ложку. Не по две морошки в ложку. — По две воложки на ложку. Не по две морошки в ложку. См. ЗАВИСТЬ ЖАДНОСТЬ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Если просо в Петров день с ложку, то будет его на ложку. — Если просо в Петров день с ложку, то будет его на ложку. См. МЕСЯЦЕСЛОВ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • щей улью на ложку! — (иноск.) угроза Ужо я те улью штей на ложку! Ср. Вот он, осерчав на господ этих, и задумал налить им щей на ложку да пустить туда крупицы крошку, чтоб, говорит, не расхлебали, а поперхнулись... В.И. Даль. Где потеряешь, не чаешь. 2. Рассказ. См.… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • Хлебнул, да и ложку на полати метнул. — Хлебнул, да и ложку на полати метнул. (От обычая на крестинах подносить отцу ложку каши с солью, перцем, хреном и проч.) См. НАЧАЛО КОНЕЦ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • в чужую жену черт ложку меду кладет — нареч, кол во синонимов: 1 • в чужую жену чёрт ложку мёду кладёт (1) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • в чужую жену чёрт ложку мёду кладёт — нареч, кол во синонимов: 1 • в чужую жену черт ложку меду кладет (1) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • Выкупай каждый свою ложку. — (от обряда каши при крещении). См. ДЕТИ РОДИНЫ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Влить кому щей на ложку. — Всучить кому щетинку. Влить кому щей на ложку. См. ДОБРО МИЛОСТЬ ЗЛО …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Нечего хлебать, так дай хоть ложку полизать. — Нечего хлебать, так дай хоть ложку полизать. См. ДОСТАТОК УБОЖЕСТВО …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»