-
1 логічність
-
2 логічність
-
3 логічність
- остілоги́чность -
4 логічність
łohicznist'ж. -
5 логічна і фактична істинність
ЛОГІЧНА і ФАКТИЧНА ІСТИННІСТЬ - у сучасній логіці поняття, що характеризують істинність висловлювань. Л.і ф.і. не створює якогось особливого поняття істини, а є конкретизацією, пристосуванням загальнофілософського поняття істини до потреб логіки формальної Л. огічна істинність - це істинність висловлювання, яка зумовлена тільки його логічною формою - певним розумінням логічних операцій і прийнятими для даних міркувань законами логіки. Фактична істинність - це істинність висловлювання, яка зумовлена змістом висловлювання - значеннями його складових елементарних речень, термінів і "фактичним станом справ". Поняття "Л. і ф.і." увійшли в логіку з часів Ляйбніца, який розрізняв необхідні істини, або "істини розуму", і випадкові істини, або "істини факту". Сучасна логіка позбавила це розрізнення абсолютного значення, оскільки відносить його до певних логічних числень.Філософський енциклопедичний словник > логічна і фактична істинність
-
6 логіки некласичні
ЛОГІКИ НЕКЛАСИЧНІ - напрям сучасної формальної логіки, що вивчає логічні системи, адекватна семантична інтерпретація яких задовольняє хоча б одну із таких умов: 1) наявність більше двох допустимих значень істинності; 2) наявність таких логічних знаків s, що формула sA не є функцією істинності від А; 3) допустимість пустого універсуму (множина об'єктів інтерпретації); 4) порушення екстенційності принципу (в цьому випадку значення предиката не визначається однозначно його обсягом); 5) порушення принципу підстановки тотожного (можливості підставляти в контекст замість будь-якого імені інше, рівнозначне йому ім'я). Прикладами Л.н. є багатозначні логіки, інтуїціоністська логіка, логіки модальні (висловлювань і предикатів), логіка дій, логіка норм, оцінок. -
7 логіко-інформаційна система
ЛОГІКО-ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА (ЛІС) - сукупність логічних і технічних засобів для приймання, зберігання, перетворення й видачі інформації будь-якого виду. В загальнотеоретичному аспекті ЛІС - система, середовищем функціювання якої є знання, а структуру її утворюють логічні відношення й конструкції, призначені для певного перетворення знання. В розробці ЛІС широко використовують теорію систем, логіку, теорію множин, алгебру, теорію імовірностей тощо. Залежно від вихідних понять ЛІС бувають різних рівнів - від загальносистемного до логіко-математичного З. агальносистемний аспект ЛІС має велику інформаційну значущість, оскільки систематизація є обмеженням багатоманітності. Заслуговує на увагу параметричний принцип систематизації, в якому абстрагуються від матеріального субстрату (фізичного, хімічного, біологічного, соціального) і дотримуються структурних типів, спільних для предметів, незалежно від того, до якої галузі вони належать. На основі логіко-математичних уявлень ЛІС можна перейти до технічної реалізації її - напр., до логіко-інформаційної технічної системи (ЛІТС), інформаційно-пошукової системи. ЛІТС - один із напрямів автоматизації розумової діяльності, який забезпечує успішну виробничу, наукову, педагогічну й управлінську діяльність людини. Однією з основних у розробці ЛІТС є проблема інформаційно-логічної мови (як ідеал - єдиної такої мови). Оскільки синтаксична й семантична структури природної мови складні, то розробляють спрощені логічні структури, придатні для технічного використання.Філософський енциклопедичний словник > логіко-інформаційна система
-
8 логічний атомізм
ЛОГІЧНИЙ АТОМІЗМ - ідеалістичне вчення про тотожність структури мови і структури дійсності. Засноване на поч. XX ст. Расселом і Вітгенштайном. На формування Л. а. великий вплив справила логічна модель знання про світ, запропонована Вітгенштайном. За цією моделлю, будь-яке знання є сукупністю елементарних "атомарних" речень, які поєднуються логічними операціями в складні "молекулярні" речення. Ідея побудови мови з елементарних часток була плідною для розвитку логіки. Проте в своїй методологічній основі концепція Л.а. ідеалістична, оскільки вона нехтувала тим, що в мові існує зв'язок не лише між значеннями істинності речень, а й між їхнім змістом. За аналогією з структурою мови логічні атомісти уявляли світ як сукупність не пов'язаних між собою атомарних фактів, які об'єднуються в молекулярні факти. Л.а. заперечував закономірний внутрішній зв'язок між явищами дійсності. Абсолютизуючи моменти дискретності, одиничності, Л. а. визнавав наявність величезної кількості окремих основ світу (плюралізм). Через логічну й онтологічну неспроможність концепції Л. а. самі засновники її вже в 30-х рр. XX ст. змушені були від неї відмовитися. -
9 логічні закони
ЛОГІЧНІ ЗАКОНИ - закономірності процесу міркування, що виражають умови правильності, доказовості й адекватності мисленнєвої діяльності, її здатність одержувати істину, виходячи з існуючих істин. Порушення Л. з. призводить до виникнення логічних помилок, непослідовності в процесі міркування, прийняття хибних суджень за істинні. Л. з. визначають формальні правила переходу від одного судження до іншого в процесі міркування, забезпечують процес виведення одних суджень з інших шляхом перетворення їхньої форми при абстрагуванні від їхнього конкретного змісту. Основним Л.з. у традиційній логіці є суперечності закон, тотожності закон, виключеного третього закон та достатньої підстави закон. В математичній логіці статусу Л. з. набувають тавтології, завжди істинні вирази, кількість яких обмежується лише специфікою предметних галузей дослідження. Л. з., хоча і діють у сфері людського мислення, мають об'єктивний характер, тобто їхній зміст не залежить від волі і свідомості людей. Люди можуть відкрити Л. З., дослідити їх і свідомо користуватися ними, але не можуть створити, відкинути чи змінити їх. Підтвердженням цього є існування комп'ютерів, які функціонують згідно з відкритими логічними законами. -
10 логіка модальна
ЛОГІКА МОДАЛЬНА - розділ логіки, в якому вивчають міркування з модальностями "необхідності", "дійсності", "можливості", "випадковості" тощо. За видом модальностей розрізняють логіку алетичних модальностей, деонтичну логіку, індуктивну логіку, логіку часу тощо. Першу спробу побудувати Л.м. зробив Аристотель. З розвитком сучасної логіки було побудовано ряд систем Л.м. (Лукасевич, Льюїс, Вригт). Розвиток Л.м. був спричинений труднощами, з якими стикнулася класична логіка при дослідженні як власне логічних проблем, зокрема природи логічного слідування, так і проблем наукового пізнання, зокрема підтвердження гіпотез. Побудова Л.м. значно розширила можливості логіки як науки. За допомогою Л.м. можна вивчати не тільки логічні аспекти поняття необхідності, можливості, індукції, а й деякі аспекти причинно-наслідкових зв'язків (див. причинність), простору і часу, вірогідності, структуру дії і взаємодії. -
11 логічне протиріччя
ЛОГІЧНЕ ПРОТИРІЧЧЯ - наявність двох висловлювань, з яких одне є запереченням іншого. Те, що стверджується в одному з них, заперечується в іншому. Л.п. має місце тільки за тих умов, коли твердження і заперечення є здійсненними стосовно одного й того ж об'єкта, у той же самий час і в одному й тому ж відношенні (Аристотель, "Метафізика"). У формальних системах формула вважається Л.п., коли в системі породжується її заперечення. З семантичної точки зору, Л.п. є формула певної логічної системи, яка хибна у всіх моделях цієї системи. Щодо множини висловлювань кажуть, що вона є суперечливою, якщо принаймні одне з її висловлювань має значення ''хибне". Суперечливість множини висловлювань є запереченням її несуперечності (див. несуперечність). -
12 логіка
ЛОГІКА (грецьк. λογική - наука про умовивід, від λόγοξ - слово, поняття, судження) - дослідження міркувань (філософських, математичних та ін.) з метою створення теорії їх правильності. Необхідність цих досліджень виникає у зв'язку з потребами обґрунтування знання. В цьому аспекті Л. розглядалась багатьма філософами як частина теорії пізнання (органон). Предмет Л. уточнюється як дослідження не змісту міркування ("про що"), а його форми ("як"). У цьому аспекті Л. характеризується як формальна, на відміну від "змістовної", якою вважається діалектична Л. В сучасній Л. з появою таких розділів, як модальна Л., Л. дії, Л. запитань і відповідей та ін. її "формальність" вважається відносною і пов'язується із ступенем схематизації міркування, що робить відносним розподіл Л. на теоретичну і прикладну. Головні напрями досліджень у сучасній Л.: 1) теоретична Л.: теорія доведень, теорія аналізу, формальна семантика; 2) практична Л.: Л. дій, Л. рішень, евристика, праксеологія, конфліктологія; 3) філософська Л.: часова Л., динамічна Л., епістемічна Л., когнітивна Л., Л. тропів (метафор, аналогій), деонтична Л., Л. оцінок, Л. норм, Л. імперативів; 4) логічний аналіз мови: теорія комунікації, теорія аргументації, теорія мовленнєвих актів, аналіз дискурсу, дискусій, риторика, семіотика; 5) Л. інформаційних технологій: логіко-когнітивний аналіз, комп'ютерна Л., Л. програмування, Л. ''штучного інтелекту". Метапроблеми Л.: історія Л., соціологія Л., філософія Л., викладання Л.А. Ішмуратов -
13 логіка формальна
ЛОГІКА ФОРМАЛЬНА - наука, яка вивчає форми (схеми, способи) різноманітних міркувань. Її головна мета полягає в обґрунтуванні правильності чи неправильності способів отримання нового знання із уже наявного знання в процесі міркування. Будь-яке міркування складається з двох частин: засновків та висновку. Логіка як наука не займається встановленням їх істинності та хибності. Однак, якщо міркування побудоване правильно і при цьому воно спирається на істинні засновки, то його висновок завжди буде безумовно істинним Я. кщо ж правильний спосіб міркування застосувати до хибних засновків, то в результаті можна отримати як істинний, так і хибний висновок. Логічна форма міркування, його схема не залежить від його змісту. Логіку не цікавить, про що йдеться в міркуванні, її завдання - аналіз того, як воно побудоване. Схема міркування може бути правильною чи неправильною незалежно від його змісту. Розрізнення між змістом та формою міркування в логіці проводиться на основі застосування формального методу, який полягає в тому, що змістовним компонентам міркування ставляться у відповідність їх формальні аналоги. Для цього створюються спеціальні штучні мови, які отримали назву формалізованих (формальних) мов логіки. Ці мови будуються за строгими правилами, серед яких розрізняють правила утворення виразів (формул), правила перетворень виразів (формул) і правила інтерпретації виразів (формул). Формальний метод є основним методом сучасної логіки. -
14 логістичний метод
ЛОГІСТИЧНИЙ МЕТОД - метод побудови формалізованих мов для опису наукових теорій, за допомогою якого будують формальну (логістичну) систему і дають інтерпретацію її. Формальна система будується таким чином: задають вихідні символи системи (словник мови), які вважаються неподільними і є двох видів - логічні, що стосуються логіки, на якій базується система, і нелогічні, або спеціальні, належні до конкретної теорії. Л. м. є модифікацією поняття аксіоматичного методу. Ефективність Л. м. полягає в тому, що він при побудові наукових теорій дає змогу однозначно визначити її вихідні абстракції і строго сформулювати поняття доведення. Л. м. є важливим знаряддям наукового дослідження. Широко використовується в математиці та в логіці математичній. -
15 логіка науки
ЛОГІКА НАУКИ - комплекс філософських і формально-логічних досліджень структури наукового знання. Розвиток Л.н. пов'язаний з подоланням кризи в теоретичному природознавстві та основах математики, що виникла на рубежі XIX - XX ст. В теоріях, які вважалися класичними і надійними, виявилися суперечності; некритичне використання деяких понять поставило під сумнів засоби доказу, зокрема в математиці; з'ясувалося, що важливим теоретичним поняттям приписується смисл, несумісний із змістом даних теорій. Л.н. склалась як сукупність методів встановлення точного смислу термінів і тверджень наукових теорій, вивчення міри доказовості кожного з тверджень і аналізу надійності методів доказу. В сучасній науці з високою абстрактністю її побудов та зростаючою складністю логічної структури доказів Л.н. набуває дедалі більшого значення для з'ясування об'єктивної істинності теорій та перспектив їхнього розвитку Д. ля розв'язання цих важливих питань розвитку наукового знання, його теоретичних структур та емпіричного базису Л.н. використовує різні конкретно-методологічні підходи, в т.ч. метатеоретичні побудови, аналіз регулятивних принципів трансформації теорій, засоби інтерпретації, моделювання й розуміння мови науки. Оскільки важлива частина емпіричних теорій з формального боку не відрізняється по суті від математичних, на дослідження їх перенесено методи, що виправдали себе в математиці. Таким чином, істотно розширяється коло досліджуваних проблем і використовуваних методів та ідей. Фундаментальна для емпіричних теорій проблема співвідношення фактів і теоретичних узагальнень допускає формальний розгляд, але водночас порушує суто філософське питання. Аналіз змісту абстракцій, використовуваних сучасною наукою, з усією повнотою ставить питання про глибину відображення зовнішнього світу в поняттях. Нарешті, найважливіші результати метатеоретичних досліджень не можна зрозуміти без філософського осмислення. Таким чином, аналіз будови наукового знання, міри і характеру його обґрунтованості, форм зв'язку теорії з емпіричним матеріалом неминуче й органічно включає вивчення співвідношення теорії і об'єктивної дійсності. Л.н. стимулює і розвиток формальної логіки, зокрема її некласичних напрямів, і водночас потребує філософського аналізу понятійного апарату науки, узагальнення результатів метатеоретичних досліджень. -
16 логічна символіка
ЛОГІЧНА СИМВОЛІКА - сукупність знаків, якими позначають логічні операції, структуру форм мислення тощо. За допомогою Л.с. досягають більш точного, однозначного тлумачення змісту висловлювання, характеру логічної дії. -
17 логіка комбінаторна
ЛОГІКА КОМБІНАТОРНА ( від лат. combino - з'єдную) - спосіб побудови логічної системи з термами як послідовностями комбінаторів (аналогами функцій) і формулами як твердженнями про їх рівність. -
18 логіка
-
19 логічний синтаксис
I ЛОГІЧНИЙ СИНТАКСИС - система визначень логічних систем як знакових та сукупність методів їх дослідження як специфічних об'єктів, по можливості абстрагуючись від змістовних (семантичних) відношень.[br]II див. синтаксис логічний -
20 логічна істинність
См. также в других словарях:
логічність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
логічність — (відповідність законам логіки), послідовність, зв язність, стрункість, несуперечливість … Словник синонімів української мови
логічність — ності, ж. Абстр. ім. до логічний 2) … Український тлумачний словник
логіка — и, ж. 1) Наука про закони і форми мислення, методи пізнання та умови істинності знань і суджень. •• Форма/льна ло/гіка логіка, основана на формальних твердженнях, на противагу логіці, основаній на значеннях. 2) Загальна назва для більш менш… … Український тлумачний словник
логічний — а, е. 1) Стос. до логіки (у 1 знач.). •• Логі/чна симво/ліка сукупність знаків, якими позначають логічні операції, структуру форм мислення тощо. Логі/чний атомі/зм ідеалістичне вчення про тотожність структури мови і структури дійсності. Логі/чні… … Український тлумачний словник
послідовність — ності, ж. 1) Певна черговість подій, явищ, етапів роботи тощо, порядок розташування чогось. || Лад, систематичність у чомусь. || Події, предмети, що йдуть слідом один за одним. || Множина елементів, які можуть бути послідовно пронумеровані… … Український тлумачний словник
послідовність — 1) (певний порядок розташування чогось, дотримання черги в чомусь), черговість, систематичність, лад Пор. наступність 2) див. логічність … Словник синонімів української мови
Сухой Лог — город, р.ц., Свердловская обл. Возник в начале XVIII в. как д. Сухой Лог, где лог балка, долина, заросший овраг . С 1943 г. гор. Сухой Лог. Географические названия мира: Топонимический словарь. М: АСТ. Поспелов Е.М. 2001 … Географическая энциклопедия
несуперечливість — вості, ж. 1) Якість логічного мислення, згідно з якою в даному міркуванні, доведенні, теорії не можна одночасно вивести судження (чи висловлювання) і його заперечення. 2) Властивість формальної системи, яка відповідає інтуїтивній вимозі, щоб… … Український тлумачний словник
нееквівалентність — ності, ж. 1) Абстр. ім. до нееквівалентний. 2) Логічна операція, результатом якої є істина , якщо логічні змінні, що беруть участь в операції, мають різні значення, і хибність , якщо істинні або хибні одночасно обидві змінні … Український тлумачний словник
еквівалентність — ності, ж. 1) Абстр. ім. до еквівалентний. Принцип еквівалентності. 2) Логічна операція, результат якої є істина , якщо обидва операнда мають однакове значення, та хибність – в інших випадках. •• Еквівале/нтність алгори/тму властивість алгоритмів… … Український тлумачний словник
