-
41 насчитывать
насчитать и начесть1) кого, чего, что - нараховувати, нарахувати, налічувати, налічити, (о мног.) понараховувати, поналічувати кого, чого, ще. [Нарахував десять карбованців дрібних грошей (Київщ.). Од Війона до Олекси Влизька, лише один крок, хоч він і нараховує кілька століть (Ґ. Шкур.). Як великий мороз, треба налічити дванадцять лисих (Номис)];2) на кого что, чего - нараховувати, нарахувати, налічувати, налічити на кого що, чого, (присчитывать) прираховувати, прирахувати, прилічувати, прилічити, накидати, накинути кому що, (о мног.) понараховувати и т. п. [Нарахувала бариша цілого коповика (Кониськ.). Поналічував на. людей стільки довгу (ЗОЮР I)]. Насчитанный и Начтённый -1) нарахований, налічений, понараховуваний, поналічуваний;2) нарахований, налічений, прирахований, прилічений, накинутий и накинений, понараховуваний и т. п. -ться -1) (стр. з.) нараховуватися, бути нараховуваним, нарахованим, понараховуваним и т. п. В учреждении. -ется до тридцати служащих - в установі, є щось із тридцять (близько тридцятьох) службовців;2) (причисляя себя к кому, к чему) зараховувати, зарахувати, залічувати, залічити себе до кого, до чого; (навязываться, к кому) набиватися, набитися, нав'язуватися, нав'язатися до кого;3) (вдоволь, сов.) - а) (считая) нарахуватися, налічитися, попорахувати, пополічити (досхочу), (о мног.) понараховуватися, поналічуватися; б) (считаясь) нарахуватися, попорахуватися (досхочу) з ким, з чим.* * *несов.; сов. - насчит`атьналі́чувати, налічи́ти, -лічу, -лічиш и мног. поналічувати, нарахо́вувати, -ховую, -ховуєш, нарахува́ти, -рахую, -рахуєш и мног. понарахо́вувати -
42 не
1) отриц. частица - не. [Не русалонька блукає: то дівчина ходить (Шевч.). Ще треті півні не співали, ніхто ніде не гомонів (Шевч.). Не ходи, не люби, не залицяйся, не люблю, не піду, не сподівайся! (Пісня). Не рідний він, хоч водяного роду (Л. Укр.). Не за-для соболів, не для казни подався на Москву небіжчик батько! (Л. Укр.)]. Не был, не дали - не був, не дали. Не пьёт, не ест - не п'є, не їсть. Не будь этих звуков, вокруг царила бы мёртвая тишина - коли-б (якби) не ці звуки (коли-б или якби не було цих звуків), навколо (навкруги) панувала-б мертва тиша. Не будь я - а) (пусть я не буду) (не)хай я не буду; б) (если бы я не был) коли-б (якби) я не був. Не без греха - не без гріха. Он сердит и не без причины - він сердитий, і (та й) має рацію (или та й не без рації). Не в подъём и т. п. - см. Невподъём и т. п. Не так глуп - не такий дурний. Не так скоро - не так швидко. Не слишком много - не надто багато, не надто. Она была не недовольна - вона була не незадоволена. Я не мог не засмеяться - я не міг не засміятися. Брат не брат, а сродни - брат не брат, а (але) родич. Воз не воз; дерево не дерево, а, кажется, что-то шевелится (Пушкин) - віз не віз, дерево не дерево, а, здається, щось ворушиться. Кум не кум, а в горох не лезь - чи (хоч) кум, чи не кум, а в горох не лізь. Идёт-нейдёт, да и едет-не едет - йти (йде)-не йде, та й їхати (їде)-не їде. Лай не лай, а хвостом виляй - хоч (чи) гавкай, хоч (чи) не гавкай, а хвостом крути (махай). Рад не рад, а… - радий чи не радий, а…; чи радий, чи не радий, а… Шить не шьёт, а только иглой тычет - шити не шиє, а тільки (зап. а лише) голкою тикає. Праздник не в праздник - свято не (в) свято. Сон не в сон - сон не (в) сон. Вовсе не - зовсім не, ані. [Ані думав цього робити (Звин.)]. Если не - коли (як, якщо) не. Если бы не - коли-б (якби, якби-що) не. Ещё не - ще не. Когда бы не - см. Когда 4. Кто бы не - хто-б не. Неужели не? - невже не? Пока не - а) (если в аподосисе тоже есть не) поки не; доки не. [Доки він не прийде, не прийду й я (Київ)]; б) (если аподосис не содержит отрицания) поки, доки. [Не дві ночі карі очі любо цілувала, поки слава на все село недобрая стала (Шевч.). Ні, я ще побуду, поки ви заспокоїтесь (В. Підмог.)]. Разве не? - хіба не? Что бы не - що-б не. Чтобы не - щоб не. Не кто, не на кого, не от кого, не у кого, не к кому, не с кем и т. п.; см. Некто. Не что, не из чего, не от чего, не за что, не к чему, не о чем, не с чем и т. п. - см. I. Нечто. Не кто иной, как - не хто (инший), як; см. Кто 3. Не что иное, как - не що (инше), як. Не - ли - чи не. [Горпина огляділася, чи не видко де дочки (Крим.)]. Не вы ли взяли книгу? - чи не ви взяли книжку? Не - ни - не - ні (ані, не). Не от тучи, ни от грома, ни от солнышка - не від хмари, ні (не) від грому, ні (ані, не) від сонечка. Не - но (а) - не - а, не - ба. Не - а наоборот - не - а навпаки, не - ба. [Ці слова не підбадьорили його товаришів, а навпаки ще додали їм страху (Остр. Скарбів). Іспити зминули для X. не нещасливо, ба деякі навіть з виблиском (Крим.)]. Не только - но и - не тільки - а й (ба й). Приходите, не то я обижусь - приходьте, а то я ображуся. Не то, чтобы - не то, щоб (що). Не то, чтобы - не то, чтобы - не то (щоб, що) - не то (щоб, що). [Вулиця не то дуже крива, не то дуже й рівна, - так собі (Звин.)]. Не сегодня, так завтра - (як) не сьогодні, то (в)завтра. Не столько из любви к вам, сколько из тщеславия - не стільки (не так) з любови до вас, скільки (як) через пиху. Сам не свой - сам не свій, (исступлённый) несамовитий. Не в себе - сам не свій. Не по себе - а) см. выше не в себе; б) чувствовать себя не по себе - почувати себе ніяково. Мне как-то не по себе - мені якось ніяково; (жутко) мені якось моторошно. Не тут то было - де там; срв. Куда (5) там. Не наша сила - нечиста сила;2) (в сложении) - а) (отрицание признаков, обознач. простыми словами) не, (спорадически) без, безне, напр.: Недоверие - недовіра, недовір'я. Невинный - невинний, без(не)винний; б) (противоположение этим признакам) не, напр.: Недруг - неприятель. Непогода - негода; в) (сходство с ними, но как бы с из'яном) па, напр.: Неклен - паклен. Несын - пасинок; г) (в составе неопредел. местоим.) ні, нема(є), напр.: Негде - ніде, нема(є) де;3) нрч. (народн.) - ні, (диал., зап.) нє; см. Нет 2.* * *I част.нене дали́ — не да́ли
не уходи́ — не йди
рад не рад, а... — рад не рад, а...; ра́дий чи не ра́дий, а
сон не в сон — сон не [в] сон
не будь э́того — коли́ б (якби) не це
не бо́лее, как — не більш, як
не до ко́го-чего́ кому́ — не до ко́го-чо́го ко́му
не то бу́дет, не то нет — мо́же бу́де, може [й] ні
IIне могу́ не согласи́ться — не мо́жу не пого́дитися
(отделяемая часть мест.) ні, нема́є, нема́не о ком — ні про кого, нема́є (нема) про ко́го
не о чём — ні про що, нема́є (нема) про що
не с кем — ні з ким, нема́є (нема) з ким
не от ко́го — ні від ко́го, нема́є (нема) від ко́го
не у ко́го — ні в ко́го, нема́є (нема) в ко́го
IIIне к че́му, не для че́го — см. что I 1)
( нет) диал. ні -
43 недобросовестность
несовісність, несумлінність (-ности). [Баришівництво вимагає не лише несумлінности, але також знання психології (Франко)].* * *несумлінність, -ності, несо́вісність, недобросо́вісність -
44 ненависть
ненависть, зненависть (-ти), (редко) ненавищі (-щів) до кого и проти кого. [Що- ж, тільки той ненависти не знає, хто цілий вік нікого не любив (Л. Укр.). І гніт чужинців, і ненависть, і власна кволість, і одчай (П. Тичина). Хлоп'я забуде свою ненависть проти батька (Крим.). Вона лише ридає з ненависти (Михайлич.). Я починаю чути зненависть до неї (Коцюб.). Звенависть узяла гору над коханням (Грінч.). Забреніли нотки такої огневої зненависти, що мороз пішов за спиною (Васильч.). Тут уперше батько його вчив зненависти до поліцаїв (Ле). Очі заогнилися ненавищами (Васильч.)]. Питать -висть к кому - плекати (мати) (з)ненависть до кого, проти кого. Проникнутый -тью - про(й)нятий, пере(й)нятий, напоєний (з)ненавистю. [По розбурканих землях гримить нога напоєних звенавистю пролетарів (Влизько)]. По -ти - з ненависти, через ненависть.* * *нена́висть, -ті, знена́висть -
45 ну-ка
а ну-ка, междом. ану-но, ану-лиш, ану лишень, ану, ось ну лишень, (ну же) ну-бо; специальнее: (давай) давай (-же), (мн.) нуте (-ж), ануте, давайте (-ж), (при обращении в 1-м лице мн.) нумо (-ж), анумо, нум (-же), (вульг.) ке, ке лиш, ось ке лишень, (мн.) ке(ть)те, а ке(ть)те; срв. Ну 1. [Ану-но підійди! (Звин.). Ану лиш, годі тобі лежати! (Сл. Гр.). Ану лиш, новобраний зятю, став могорича! (Гоголь). Ану, злазь з дерева! (Брацл.). Ось ну лишень, ягідко моя, благослови попліч сісти! (Кониськ.). Ну-бо, чоловіче вилазь-но з мішка! (Гоголь). Ануте, ще по-нашому (почитайте), нуте! (Тесл.). Ануте, хлоп'ята, на байдаки! (Шевч.). Нумо, друзі, ще по чарці? (Вороний). Нум-же! до праці берись! (Грінч.). А перед читанкою ке лиш вип'ємо (Мова). Ось ке лишень вип'ємо! (Мова). А кете, приймемось і ми за те-ж (Квітка)].* * *межд.ану́, ану́ лиш (лише́нь); (при обращении в первом лице мн.) ну́мо, нум, ну́мте; ( нуте) ну́те; (давай, давайте) дава́й, дава́йте, дава́ймо -
46 нуте-ка
межд.ану́, ану́ лиш (лише́нь), ну́те; ( давайте-ка) дава́йте-но -
47 подвергать
подвергнуть чему піддавати, піддати чому, під що. [Піддавала критиці традиції та інтереси, во ім'я яких від неї вимагано жертв (Доман.). Не хочемо піддавати вашу індивідуальність анатомічній операції (Крим.)]. -гать, -нуть возможности чего-л. неприятного - наражати, наразити на що, підводити, підвести під що. Его -гали большой опасности - його наражали на велику небезпеку. -гать чему-л. неприятному себя - наражатися на що. [Я не просив тебе покинуть віру, лише не виставлятися прилюдно, не наражатися на небезпечність (Л. Укр.)]. -гать опасности свою (чью) жизнь (здоровье) - важити своїм (чиїм) життям (здоров'ям); (испытанию) виставляти, виставити на спробу. [Знаючи як у ті часи на мужика дивились, ми зрозуміємо, на яку страшну спробу виставила доля українську мову (Єфр.)]. Он был -гнут жестоким испытаниям судьбы - завдала йому доля багато тяжкого в житті. -гать испытанию качество чего - піддавати спробі що. -гать, -нуть наказанию - завдавати, завдати кари кому и на кару кого. Его -ли тяжкому наказанию - його завдали на тяжку кару. -гать ответственности (привлекать) - притягати (притягти) кого до відповідальности. [За зловживання його притягнено до відповідальности]; (штрафу) піддавати, піддати карі, пені, накидати пеню; (обыску) кого - робити трус (ревізію) у кого, трусити кого; (заключению в тюрьме) садовити, посадовити у в'язницю, у вежу, у тюрму. -гать пересудам чьё доброе имя - вводити, ввести у (не)славу кого, пускати поговір на кого. [Сватай мене, козаченьку, не вводь у неславу]; (себя) у неславу входити. [Сама-ж бо ти, дівчинонько, у неславу входиш, що пізненько-нераненько із вулиці ходиш]. -гать посмеянию - виставляти, виставити на глум, на посміх. -гать операции кого - піддавати, піддати під операцію кого. -гать, -нуть действию огня, холода - виставляти, виставити на спробу вогнем, холодом. Подвергнутый чему - відданий під що, наражений на що, підведений під що.* * *несов.; сов. - подв`ергнуть1) піддава́ти, підда́ти (кого-що чому); ( производить над кем-чем что) роби́ти, зроби́ти (кому-чому, у кого-чого, з ким-чим, над ким-чим що); ( налагать) наклада́ти, накла́сти, (на кого-що що); (чему-л. неприятному) наража́ти, нарази́ти (кого-що на що); ( передавать) віддава́ти, відда́ти ( кого-що на що и під що)2) (подчинять, делать подвластным) підкоря́ти, підкори́ти -
48 помеха
перешкода, завада, замішка, перемішка, завага, зачіпка, перечіпка, перебивка; срв. Препятствие, Препона. [Ні разу не зазнала я жадної перешкоди в своїй роботі (Кон.). Вона була для них лише завадою (Франко). Старий спить - замішки не буде (Мова)]. Досадная -ха - прикра перешкода. Быть -хой кому - зава(д)жати, перешкоджати, бути, стояти на заваді, на перешкоді кому, чому, до чого. Ему всё -ха - йому й муха на заваді. Служащий -хой - перешкідний.* * *1) перешко́да, зава́да; пере́чіпка; диал. пере́мішка, запо́на2)поме́хи — мн. спец. перешко́ди, -шко́д, зава́ди, -ва́д
-
49 преследовать
1) что, кого (гнаться, по следам, пускаться в погоню, стараться достигнуть изв. цели) - гнатися (женуся) и гнати, гонитися, ганяти, -ся, вганяти, -ся за чим, за ким, (о к.-л. цели ещё) переслідувати що (якусь мету). [Поліція ганяється за Миколою (Грінч.). Козаки вганяють за недобитками (Куліш)]. -вать неприятеля, зверя - гнатися за ворогом, за звіром. -вать цель - вганяти за метою (Грінч.), переслідувати мету, (добиваться) домагатися мети, намагатися до мети, іти до мети, змагатися до мети. Все эти мероприятия -ют одну цель - усі ці заходи мають одну мету, змагаються до однієї мети. -вать по пятам кого - гнатися по п'ятах за ким, бігти свіжими слідами за ким;2) кого, что (гнать, гнести) - переслідувати, напастувати кого, що, гонити кого, (притеснять) гнобити, утискати кого. [Я-ж переслідував тебе завзято (упорно) (Куліш). Ірод переслідував дуже християн (Гн.). Левко і розказав, як Тимоха гонив його (Кв.)]. -вать судебным порядком - переслідувати судом. -вать взяточничество - переслідувати хабарництво. -вать кого неотступно (навязчиво) - просвітку не давати кому. [А тепер їй Микита просвітку не дає, переймає та нагадує старе цілування (Грінч.)]. Упорно -вать кого-нб. (наседать) - напосідати(ся) на кого. Меня -дует мысль - гадка (думка) муляє мене. Начальник -дует меня - начальник напосідає (-ться) на мене.* * *( кого-что)1) переслі́дувати (кого-що); (гнать, подвергать гонениям) гна́ти (кого-що), ( гнаться) гна́тися (за ким-чим); ( притеснять) гноби́ти (кого-що)\преследовать по суду́ — віддава́ти до су́ду (під суд), переслі́дувати судо́м
2) ( не оставлять в покое) не дава́ти спо́кою и споко́ю (кому-чому); ( удручать) гніти́ти, пригні́чувати и пригніта́ти (кого-що); ( мучить) му́чити (кого-що); ( докучать) докуча́ти, надокуча́ти (кому-чому)3) ( иметь в виду) ма́ти на меті́ (що); ( добиваться) дба́ти (про що)\преследовать коры́стные це́ли — ма́ти на меті́ свою́ ко́ри́сть
\преследовать свои́ интере́сы — дба́ти ті́льки (лише́) про свої́ інтере́си
\преследовать цель — ма́ти на меті́, ма́ти мету́, ста́вити собі́ (за) мету́ (мето́ю), добива́тися (домага́тися, добува́тися) мети́
-
50 пузырёк
1) пузирчик, пухирчик (диал. піхурчик), міхурчик; срв. Пузырь 2;2) (образуемый газом в жидкости) булька, бульбашка; срв. Пузырь 3. [Кипить молоко, аж бульки йдуть (Звин.)]. -рьки, образованные во множестве - намистечко, дзибок (-бку), брижі, (поднимающиеся со дна болота, пруда) котики. [Перве намистечко в чавуні по-над краями, то вже вода починає закипати (Вовч. п.). Окріп з дзибком (Борз. п.)]. Покрытый -ками - бульбашний;3) пляшечка, слоїк, ум. слоїчок, каламар, ум. каламарик, -рчик, скляночка, скляня (-няти), склянятко, бутлик, бутличок (-чка). [Треба слоїчок на лікарство приносити (Переясл. п.). Лишив їй воду, лише собі дрібку в склянятко взяв (Яворськ.)].* * *1) уменьш. пузи́рчик; бу́лька, бу́льочка, бу́льбашка, ба́нька; пухи́рчик, пухире́ць, -рця́2) ( бутылочка) пляшечка; ( для чернил) калама́рик, калама́рчик -
51 разве
1) част. вопросит. ( неужели) хіба́, чи ж\разве ве он уже́ прие́хал? — хіба́ (чи ж) він уже приї́хав?
\разве ве возмо́жно? — хіба́ (чи ж) можли́во?
\разве ве я могу́? — хіба́ (чи ж) я мо́жу?
\разве ве не пра́вда? — хіба́ (чи ж) не пра́вда?; ( может быть) хіба́, чи не
\разве ве пойти́ в теа́тр? — хіба́ (чи не) піти́ в теа́тр?
2) (част. ограни́чительная) хіба́приду́т все, кроме \разве ве бра́та — при́йдуть усі́, крім хіба́ бра́та
он тако́й же, \разве ве то́лько поседе́л — він таки́й са́мий, хіба́ ті́льки (лише́) посивів
\разве ве что за́втра прие́ду — хіба́ що за́втра приї́ду
3) союз (условно-противительный: если [только] не) хіба́, коли́ не, якщо́ ненепреме́нно приду́ \разве ве заболе́ю — обов'язко́во прийду́, хіба́ (коли́ не, якщо́ не) захворі́ю; (уступительно-ограничительный, обычно в сочетании с "только", "что": может быть, только) хіба́ [ті́льки], хіба́ що
-
52 сверху
нареч.1) зве́рхумя́со испо́ртилось то́лько \сверху ху — м'я́со зіпсува́лося ті́льки (лише́) зве́рху
2) (с высоты, свыше) згори́, зве́рхудиректи́ва \сверху ху — директи́ва згори́ (зве́рху)
смотре́ть \сверху ху вниз — диви́тися згори́ (зве́рху) вниз
\сверху ху до́низу — від (з) ве́рху до ни́зу
3) ( на поверхности) пове́рх, зве́рхужир пла́вает \сверху ху — жир пла́ває пове́рх (зве́рху)
-
53 так
1) нареч. так; ота́к; ласк. та́кечки, та́кеньки; (в сочетании с прилагательным в знач. сказ.) таки́й[и] \так ка́ждый день — [і] так (ота́к) щодня́ (ко́жного дня)
как \так? — як так?
и́менно (то́чно) \так — са́ме так; ( одинаково) так са́мо
\так и на́до — так і тре́ба
то́лько \так — ті́льки (лише́) так
\так, как... — так, як
\так же, как [и]... — так са́мо, як [і]
как..., \так [и] —... як..., так [і]
\так и \так [мол] — (взамен изложения чьей-л. речи) отак (так) і так [, мовля́в]
не \так — [, ]
что́бы... — ( для смягчения отрицания) не так (не те) [, ] щоб
\так его́ (её, их)! — ота́к (так) його́ (її́, їх)!
\так держа́ть! — так трима́ти (держа́ти)!
что (почему) \так? — чому́ (чого́) [ж] [то, це] так?, а то (це) чому́?
не \так ли? — ( при ожидании утвердительного ответа) чи (хіба́) [ж] не так?, хіба́ ж ні?
\так и сяк — а) (терпимо, сносно) [і] так і сяк, сяк і так, так-сяк, сяк-так, туди́-сюди́; б) (в знач. сказ.: о чём-л. терпимом, сносном) так-сяк, сяк-так, туди́-сюди́
[и] \так и \так; [и] \так и сяк; [и] \так и э́так — [і] так і сяк; [і] сяк і так; (иногда) [і] туди́ й сюди́; і так і перета́к
то \так, то сяк; то \так, то э́так — то так, то сяк; то сяк, то так
\так и... — так і
\так [оно́] и есть так — [воно́] і є
\так и знай (зна́йте) — так (ота́к) і знай (зна́йте); и
\так — ( и без того уже) і так
так себе́ — так собі́; ( посредственно) нічо́го собі́, нічоге́нько; ( посредственный) нічоге́нький
\так на \так — ( без придачи) так на так
2) част. так; ота́к; (в репликах, выражающих противопоставление, возражение) точелове́к лет \так сорока́ — люди́на ро́ків так (ота́к) сорока́
ну, \так что же? — ну, то що ж?
\так нет [же] — так ні [ж]
\так то́чно — воен. так то́чно; ( при утвердительном ответе) так; авже́ж
3) союз то, такне так, так так — не так, то так
так как — союз тому́ що, через те що, бо, позая́к; ( поскольку) оскі́льки; ( не в начале фразы) бо; а що
а \так как..., то... — а че́рез те що (а тому́ що; а що)..., то
так что — союз так що; (поэтому) [а] тому
\так что да́же... — так що [аж]..., що аж..., аж
\так что́бы — союз так щоб; (при заключении, выводе в значении "итак") так
\так решено́! — так ви́рішено!
-
54 чтобы
тж. чтоб1) союз щоб, що́би; ( со значением цели) неха́й, хай, диал. аби́, нехвме́сто того́, что́бы (чтоб) — за́мість то́го, щоб; за́мість
не то, что́бы (чтоб) — не то, щоб
нет того́, что́бы (чтоб) — нема́є (нема́) того́, щоб
что́бы то́лько — ( лишь бы только) аби́ лише́ (лиш), аби́ ті́льки, щоб ті́льки, аби́-но
2) част. щоб, що́би; ( для выражения пожелания) бода́й, неха́й, хай, диал. нех; чтобты ло́пнул! — бран. щоб (бода́й, бода́й би) ти лу́снув (ло́пнув)!
что́-либо, что́-нибудь — мест. що-не́будь, род. п. чого́-небудь, щось, род. п. чого́сь; ( кое-что) де́що, род. п. де́чого; ( что бы то ни было) бу́дь-що, аби́що; що́-будь
-
55 Навсе
нрч. лиш, лише, тільки, (при числ. ещё) усіх, самих. [Ходить циган, ярмаркує, лиш копійку має (Рудан.). Не маю звідки дати: всіх три карбованці у мене (Хотинщ.)]. -
56 Наростать
нарости1) на ком, на чём - наростати, нарости, (о мног.) понаростати на кому, на чому. [Стрижи пана як вівцю, - на йому шерсть наросте (Сл. Гр.). У хаті вогко, аж на стінах цвіль понаростала (Канівщ.)];2) (выростать во множестве) наростати, нарости, виростати, вирости, (о мног.) пона[пови]ростати. [І коли ці дівчата понаростали? (Чернігівщ.)];3) (возростать) рости, зростати, зрости, наростати, нарости; ( увеличиваться) збільшуватися, збільшитися. [Зло проти пана Бржозовського росте серед слухачів (Грінч.)];4) (накопляться) - а) (о процентах, пене и т. п.) наростати, нарости, (диал.) привершуватися, привершитися. [Не спроможен я виплатити боргу: відсотків наросло багато (Київ). Платіть швидше, бо пеня-ж наростає (Київ). Що-року по рублеві привершується (Звягельщ.)]; б) (о капитале) наростати, нарости, нагромаджуватися, нагромадитися, акумулюватися, закумулюватися. [Нас тут не цікавить питання, чи акумулюється ціла надвартість, чи лише частина її (Екон. Наука)]. Наросший - що наріс и т. п., нарослий. [Російська дійсність не давала иншого виходу, иншої підпори нарослому тим часом незадоволенню мас (Рада)]. -
57 Нашлёпывать
нашлёпатьI. 1) что - наплескувати, наплескати, поплескати, наляскувати, наляскати, поляскати, (о мног.) понаплескувати, поналяскувати що. [Не випрала білизни, а лише наплескала її праником (Брацл.)];2) кого - нашльопувати, нашльопати, наляскувати, наляскати, нах(а)лястувати, нах(а)лястати, наляпувати, наляпати, наклепувати, наклепати кого по чому, надавати шльопанців (ляпанців) кому, (диал.) давати, дати лопоцанки кому (Звин.), (о мног.) понашльопувати и т. п. [Нашльопав по губах (Полтавщ.). По пиці наляскала (Куліш). Нахалястав по мордяці (Звин.). Наклепай його по мордасам (Борзенщ.)]. -пать кого по плечу - наплескати (наляпати) кого по плечі (и по плечу);3) -пать губами - нашльопати губами. Нашлёпанный -1) наплесканий, налясканий, понаплескуваний, поналяскуваний;2) нашльопаний, налясканий, нах(а)лястаний, наляпаний, наклепаний, понашльопуваний и т. п. -ться -1) (стр. з.) наплескуватися, бути наплескуваним, наплесканим, понаплескуваним и т. п.;2) (вдоволь, сов.) наплескатися, попоплескати (досхочу), (о мног.) понаплескуватися и т. п.; (шлёпая ногами) нашлапатися, начапатися, (по грязи, по жидкому) началапатися, началапкатися, нальопатися, набрьохатися; попочалапати (досхочу) и т. п.; срв. Шлёпать.II. Нашлёпывать, нашлёпнуть кого, что чем - накляпувати, накляпнути, нахрьопувати, нахрьопнути кого, що чим; срв.II. Нахлопывать. Нашлёпнутый - накляпнутий, нахрьопнутий. -ться - накляпуватися, бути накляпуваним, накляпнутим, понакляпуваним и т. п. -
58 мириться
(с тв.)1) (сов. помири́ться) (прекращать ссору, вражду) make one's peace (with); be reconciled (with)2) (сов. примири́ться) ( терпимо относиться) accept (d), put up (with); reconcile oneself (to), resign oneself (to)мири́ться со свои́м положе́нием — accept one's situation
мири́ться с лише́ниями — put up with hardships; rough it разг.
мири́ться с недоста́тками — condone shortcomings
нельзя́ мири́ться с э́тим — this cannot be tolerated
-
59 претерпевать
несов. - претерпева́ть, сов. - претерпе́ть; (вн.)1) ( переживать что-л тяжёлое) suffer (d), endure (d), go (through)претерпе́ть лише́ния — endure hardships / privations
2) ( подвергаться какому-л процессу) undergo (d)претерпева́ть измене́ния — undergo changes; change
-
60 терпеть
1) (сов. вы́терпеть, перетерпе́ть, стерпе́ть) (вн.; выдерживать что-л болезненное, неприятное) stand (d), bear (d), endure (d); suffer (d)терпе́ть хо́лод — endure cold
он не мо́жет бо́льше терпе́ть тако́й бо́ли — he cannot bear / stand / endure such pain any longer
бы́ло о́чень хо́лодно, но им пришло́сь терпе́ть — it was very cold, but they had to put up with it
он е́ле терпе́л э́то — he could hardly bear / stand it, it was almost more than he could bear
2) тк. несов. (вн.; долго подвергаться чему-л) suffer (d), endure (d)терпе́ть нужду́ — suffer privations, undergo hardships
терпе́ть дли́тельные лише́ния — undergo sustained deprivation
терпе́ть постоя́нные униже́ния — endure constant humiliation
3) (сов. потерпе́ть) (вн.; попадать в бедственное положение, нести ущерб) endure (d), sustain (d), suffer (d)терпе́ть ава́рию — have [get into] an accident
терпе́ть бе́дствие — be in distress
терпе́ть кораблекруше́ние — be shipwrecked
терпе́ть круше́ние (о корабле) — be wrecked; (о поезде, самолёте) crash
терпе́ть поте́ри [убы́тки] — endure / sustain losses [damages]
терпе́ть пораже́ние — suffer defeat, sustain a defeat, be defeated
законопрое́кт потерпе́л пораже́ние в парла́менте — the bill suffered defeat in parliament
4) (сов. потерпе́ть) (ждать, проявлять терпеливость) be patient, keep one's patience; wait, have patienceну́жно терпе́ть! — one must be patient
потерпи́ немно́го, я сейча́с займу́сь тобо́й — wait a little [have patience], I'll be with you in a minute
5) (сов. потерпе́ть) (вн.; допускать, проявлять терпимость) tolerate (d); (с отрицанием тж.) endure (d), stand (d), brook (d)вла́сти едва́ те́рпят их — the authorities barely tolerate them
мы не поте́рпим э́того — we shall not tolerate that, this shall not be tolerated
как мо́жно терпе́ть таку́ю на́глость? — how can such insolence be tolerated?
я не потерплю́ вмеша́тельства — I will brook no interference
••вре́мя те́рпит — there is no hurry / rush, there's still time
вре́мя не те́рпит — time is pressing; there's no time to be lost, time is getting short
де́ло не те́рпит отлага́тельства — the matter is urgent / pressing, the matter brooks [permits of] no delay
не терпе́ть (не любить, ненавидеть) — hate (d), not to tolerate / stand / stomach (d)
он не те́рпит шу́ток — he cannot take a joke
не терплю́ некомпете́нтности — I cannot tolerate incompetence
терпе́ть не могу́ [мо́жет и т.п.] (рд.; вн.; + инф.) — cannot tolerate (d); hate (d; ger)
терпе́ть э́того не могу́ — I can't stand / tolerate it, I hate it
терпе́ть не могу́, когда́ меня́ прерыва́ют — I hate being interrupted
терпе́ть не могу́ писа́ть пи́сьма — I hate writing letters
он их про́сто терпе́ть не мо́жет — he simply / just can't bear / stand / stomach them, he simply hates them
терпи́, каза́к, атама́ном бу́дешь погов. — см. казак
Бог терпе́л и нам веле́л погов. — ≈ patience is a virtue
См. также в других словарях:
лише — 1 сполучник незмінювана словникова одиниця лише 2 частка незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
ЛИШЕ — ЛИШЕ. сравн. к прил. лихой1, лихой2 и к нареч. лихо. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
лише — I лиш, част. 1) обмежувальна. Уживається для вирізнення, обмеження у знач. тільки, виключно. || Уживається у знач. тільки но. || Уживається у знач. всього, тільки. 2) підсил., спонук. Уживається при дієсловах звичайно наказ. сп. та присудк. сл.… … Український тлумачний словник
лише́нец — лишенец, нца … Русское словесное ударение
лише́ние — я, ср. 1. Действие по знач. глаг. лишить и лишиться. Лишение свободы. Лишение избирательных прав. 2. обычно мн. ч. (лишения, ий). Недостатки, нехватки, нужда. Перенести множество лишений. □ [Копров:] [Человек] может приучить себя ко всяким… … Малый академический словарь
лише — @font face {font family: ChurchArial ; src: url( /fonts/ARIAL Church 02.ttf );} span {font size:17px;font weight:normal !important; font family: ChurchArial ,Arial,Serif;} лишь, только … Словарь церковнославянского языка
лише — л ише, сравн. ст. (от лих ой, л ихо 2) … Русский орфографический словарь
лише — сравн. ст. от лихой и лихо … Орфографический словарь русского языка
лише — (обмежувальна частка указує на яку н. межу, обмеження в кількості, якості, мірі, дії тощо), лиш(ень), тільки( но), просто, виключно … Словник синонімів української мови
лише — прысл. больш; толькі … Старабеларускі лексікон
лише — лиш/е, сравн. ст.(от лихой, лихо) … Морфемно-орфографический словарь
