Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

лихоманка

  • 1 лихоманка

    1) лиходійка, лиходійниця, ворог (-га); злозичливиця, дурисвітка, шахрайка;
    2) бідолаха, сіромаха;
    3) чмутовиха, чмутівка; любка, кохана (-ної); срвн. Лихоман 1 - 3;
    4) лихоманка; см. Лихорадка.
    * * *
    диал. см. лихорадка 1)

    Русско-украинский словарь > лихоманка

  • 2 лихоманка

    General subject: fever

    Универсальный русско-английский словарь > лихоманка

  • 3 лихоманка

    ж. обл.
    * * *
    n
    1) gener. calentura, fiebre (тж. перен.)
    2) colloq. (ñúïü, áîëà÷êè ñà ãóáàõ) calenturas

    Diccionario universal ruso-español > лихоманка

  • 4 лихоманка

    обл. ліхаманка, -кі жен., трасца, -цы жен.

    Русско-белорусский словарь > лихоманка

  • 5 лихоманка

    Новый русско-английский словарь > лихоманка

  • 6 лихоманка

    -и θ. (διαλκ.)
    βλ. лихорадка.

    Большой русско-греческий словарь > лихоманка

  • 7 лихоманка

    ж обл. табларза, безгак

    Русско-таджикский словарь > лихоманка

  • 8 Лихачка

    лихоманка; см. Лихорадка.

    Русско-украинский словарь > Лихачка

  • 9 Ломиха

    лихоманка; срв. Лихорадка.

    Русско-украинский словарь > Ломиха

  • 10 Маяльница

    лихоманка, пропасниця; срв. Лихорадка.

    Русско-украинский словарь > Маяльница

  • 11 лихорадка

    1) пропасниця, лихоманка, трясця (-ці), трясо[а]виця, трясучка, (веснянка) веснуха. [Добридень, пропасниці! Єсть вас сімдесят сім (Чуб. I). Я на пропасницю недугував (Л. Укр.). Як же ся маєте по вашій лихоманці? (Самійл.). Трясця нашим ворогам (брань) (Чуб.)]. Болотная -ка - болотяна пропасниця (трясця). [Смерть од болотяної трясці (Крим.)]. -ка с бредом - гарячка, (в)огневиця. Гастрическая -ка - шлункова трясовиця. Жёлтая -ка - жовта пропасниця, корчій (-чія), поганка. Изнурительная -ка - виснажлива (виснажна) пропасниця, гнітючка, гнітуха. Крапивная -ка - кропив'яна пропасниця; см. Крапивница 1. Нервная -ка - нервова пропасниця. [Катерину трусила нервова пропасниця (Грінч.)]. Перемежающаяся -ка - перемінна пропасниця. -ка бьёт, трясёт кого - пропасниця (лихоманка, трясця) б'є, трусить кого, тіпає кого и ким. [Мене била (трусила) пропасниця (Крим.). Щастя - як трясця, кого схоче, того трусить (М. Вовч.). Злість тіпала обома, немов пропасниця (Коцюб.)]. -ка меня, его схватила - лихоманка (трясця) мене, його схопила, напала. [Мене трясця схопила (Н.-Лев.)]. Дрожать как в -ке - труситися (тремтіти), мов (як) у пропасниці (у лихоманці, у трясці), мов з пропасниці; труситися, мов пропасниця (лихоманка) б'є (кого). [Вся трусилася, мов з пропасниці (Грінч.)]. Лежать в -ке - лежати в пропасниці (в лихоманці), на пропасницю (на лихоманку);
    2) (перен.: горячка) гарячка, лихоманка. Строительная -ка - будівельна гарячка (лихоманка).
    * * *
    1) мед. пропа́сниця; ( горячка) гаря́чка; лихома́нка, тря́сця, трясу́чка; диал. трясови́ця, зимни́ця
    2) (сыпь, болячки) боля́чка
    3) перен. гаря́чка, пропа́сниця

    Русско-украинский словарь > лихорадка

  • 12 лихорадка

    1. pyrexia
    2. pyrexiae
    3. fever
    Синонимический ряд:
    1. ажиотаж (сущ.) ажиотаж; горячка
    2. лихоманка (сущ.) лихоманка; трясучка

    Русско-английский большой базовый словарь > лихорадка

  • 13 Д-271

    С ДОРОГИ PrepP Invar
    1. устать, отдохнуть, перекусить и т. п. - ( adv or subj-compl with бытье (subj: human) (to be tired, get some rest, have a bite to eat etc) immediately following a trip or journey: (be tired (rest up etc)) from a (the, one's) trip
    (be tired (rest up etc)) after one's (the) journey (one has been) on the road (in limited contexts) (come in) off the road.
    (Галя:) Твой брат, наверно, устал с дороги, умыться хочет... (Розов 1). (G.:) Your cousin is probably tired from the trip, would like to wash up... (1a).
    «Лихоманка вас забери! - ругалась Ильинична, уже в полночь выпроваживая гостей. -...Служивый наш ишо ( ungrammat = еще) не отдыхал с дороги» (Шолохов 3). "Drat you!" Ilyinichna scolded as she turned the guests out at midnight. "...Our soldier hasn't even had time for a rest after his journey" (3a).
    На другое утро приезжие спали с дороги до десятого часа (Толстой 5). Next morning, after the journey, the travelers slept till ten o'clock (5a).
    «Ну, допросили? A теперь покормить надо — человек с дороги» (Шукшин 1). "Well, have you asked all your questions? It's time to eat now-our guest has been on the road a long time" (1a).
    Она вдруг посмотрела на меня искоса и снизу так, как будто влюбилась в меня с этого, как бы первого взгляда, как будто я какой-нибудь ковбой и только что с дороги вошёл сюда в пыльных сапогах... (Аксёнов 1). She suddenly looked up at me with a sidelong glance, as if she had just now fallen in love with me, love at first sight, as if I were some cowboy and had just come in off the road in my dusty boots... (1a).
    2. написать, послать телеграмму кому и т. п. -
    adv
    (to write, send s.o. a telegram etc) during a trip: (from some place) on the way (to...)
    while on the road while (one is) traveling.
    «Ты напиши с дороги». - «Непременно, непременно» (Фе-дин 1). "Write on the way." "Definitely, definitely" (1a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > Д-271

  • 14 с дороги

    [PrepP; Invar]
    =====
    1. устать, отдохнуть, перекусить и т.п. с дороги [adv or subj-compl with быть (subj: human)]
    ⇒ (to be tired, get some rest, have a bite to eat etc) immediately following a trip or journey:
    - (be tired <rest up etc>) from a (the, one's) trip;
    - (be tired <rest up etc>) after one's (the) journey;
    - [in limited contexts](come in) off the road.
         ♦ [Галя:] Твой брат, наверно, устал с дороги, умыться хочет... (Розов 1). [G.:] Your cousin is probably tired from the trip, would like to wash up... (1a).
         ♦ "Лихоманка вас забери! - ругалась Ильинична, уже в полночь выпроваживая гостей. -...Служивый наш ишо [ungrammat = еще] не отдыхал с дороги" (Шолохов 3). "Drat you!" Ilyinichna scolded as she turned the guests out at midnight. "...Our soldier hasn't even had time for a rest after his journey" (3a).
         ♦ На другое утро приезжие спали с дороги до десятого часа (Толстой 5). Next morning, after the journey, the travelers slept till ten o'clock (5a).
         ♦ "Ну, допросили? A теперь покормить надо - человек с дороги" (Шукшин 1). "Well, have you asked all your questions? It's time to eat now-our guest has been on the road a long time" (1a).
         ♦ Она вдруг посмотрела на меня искоса и снизу так, как будто влюбилась в меня с этого, как бы первого взгляда, как будто я какой-нибудь ковбой и только что с дороги вошёл сюда в пыльных сапогах... (Аксёнов 1). She suddenly looked up at me with a sidelong glance, as if she had just now fallen in love with me, love at first sight, as if I were some cowboy and had just come in off the road in my dusty boots... (1a).
    2. написать, послать телеграмму кому и т.п. с дороги [adv]
    ⇒ (to write, send s.o. a telegram etc) during a trip:
    - (from some place) on the way (to...);
    - while (one is) traveling.
         ♦ "Ты напиши с дороги". - "Непременно, непременно" (Федин 1). "Write on the way." "Definitely, definitely" (1a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > с дороги

  • 15 злокачественный

    мед. malignus злісний, злосливий (Мед. Сл.). -ная опухоль - злісна пухлина. -ная лихорадка - злісна лихоманка.
    * * *
    мед.
    злоя́кісний

    Русско-украинский словарь > злокачественный

  • 16 знобить

    морозити, холодити кого, що; срвн. Морозить, Холодить. [Зима вид (лицо) морозить, сонце припаляє (Грінч.)]. -бит кого, безл. - холодом бере, морозом бере, студить, морозить кого. [Студить мене (Кам. п.). Мене аж морозило з тих гістеричних викриків (Крим.)]. Его -бит лихорадка - лихоманка, трясця його трясе.
    * * *
    1) (безл.: лихорадить) моро́зити, -ро́зить, труси́ти, -сить, зноби́ти, -би́ть
    2) ( подвергать действию холода) моро́зити, -ро́зить

    Русско-украинский словарь > знобить

  • 17 колотить

    1) (стучать) калатати, грю[у]кати, лупити, гатити, гупати, вибивати, (диал.) лелущити, гамселити чим у що, чим по чому, об що. [Сторожі калатали усю ніч у бодню. Закричав Омелько і почав лупить з усієї сили кулаком у двері (Н.-Лев.). Були замкнені в нас сінешні двері, і як не грукали, не впущено та й годі (Куліш). А ну, чи почне далі лелущить та гупати кулаком у двері (Н.-Лев.). У бубон калатайкою вибиває (Херс.)]. -тить зубом - зубами клацати, цокотіти, вибивати. -тить лбом - поклони бити, стелитися перед ким. -тить языком - молотити (калатати) язиком, ляпати;
    2) (что) бити, товкти, (разбивать) розбивати, трощити що. [Трощив посуду, грюкав у двері і в стіл кулаком (Коцюб.)]. -тить бельё (вальком) - вибивати білизну (шмаття) прачем. -тить вещи, посуду - бити, товкти, трощити речі, посуд; см. Разбивать. -тить воздух (языком) - брехати на вітер, ляпати язиком, торохтіти. -тить гвозди, колья - заганяти, бити, побивати цвяхи, кілки. -тить денежки - грошву (грошики) збивати. -тить карту - різати, бити, крити карту. -тить коноплю, лён - тіпати коноплю (точнее плоскінь, матірку). -тить ковры, одежду - вибивати килими, одіж. -тить налоги - вибивати, доїти, тягти податки (з людей);
    3) (кого: кулаками, палкой) бити, побивати, лупити, лупцювати, (избивать) убивати, (образно) банити, тузати, тіпати, мотлошити лушпанити, дубасити, дубцювати, гатити, гнітити, садити, гніздити, піжити, пірчити, пірити, тасувати, гамселити, кресати, (ш)парити, гилити, лущити, лелущити, духопелити, чесати, чистити, тусати, стусувати, молотити, кібчити, мостити, бух(к)ати, гріти, латати, воложити, мережити, прати, гомшити, штапувати, шустрити кого по чому, у що, давати затьору, хлосту, прочухана, духопелу, -пелів, -пелків, парла, шкварки, матланки, чосу, духу, духану кому, годувати бебехами, стусанами, товчениками, частувати кулаками, товчениками кого и т. п.; срвн. Бить, Лупить. [Я - лупити її, а вона товче своє (Крим.). Раз погладь, а потім хоч що-дня лупцюй, - все стерплять (Л. Укр.). Небіжчик Лесь, повідають, убивав її тяжко за молодих літ (Франко)];
    4) -тить себя - бити (лупити) себе; см. Колотиться 1;
    5) (трясти, приводить в дрожь) колотити, бити, трясти, кидати ким, кого. -лотит в виски - у виски гатить, у висках стукоче. В груди -тит - у грудях стукоче. Злость его -тила - злість його трясла. Лихорадка его -тит - його трясця (лихоманка) трясе. Колоченный -
    1) (о вещах) битий, товчений;
    2) (кто) битий, побиваний, луплений, убиваний, банений, тузаний, тіпаний; мотлошений и т. д. В темя не -ный - не гвіздком у тім'я битий.
    * * *
    1) ( ударять) би́ти; ( стучать) сту́кати, грю́кати, калата́ти; гамсели́ти, тра́хкати, мости́ти
    2) ( выколачивать) вибива́ти
    3) (наносить побои, бить) би́ти, товкти́, лупцюва́ти, лупи́ти, мотло́шити, молоти́ти, духопе́лити, товкма́чити, гати́ти, гили́ти, пі́жити, репі́жити, мости́ти, дуба́сити, дубцюва́ти, чухра́ти, ту́зати, тю́жити, гнізди́ти
    4) (разбивать, раскаливать что-л. бьющееся) би́ти, трощи́ти, товкти́
    5) ( приводит в дрожь) би́ти, трясти́, труси́ти; ті́пати

    Русско-украинский словарь > колотить

  • 18 лиходейка

    1) лиходійка, лиходійниця;
    2) лихоманка; срвн. Лихорадка.
    * * *
    фольк.
    лиході́йка, лиході́йниця, злочи́нниця

    Русско-украинский словарь > лиходейка

  • 19 лихорадить

    1) кому - лиха (зла) зичити кому, зломислити на кого;
    2) кого - морозом (холодом) брати, морозити, студити кого. Меня -дит - мене морозить, мене пропасниця (лихоманка, трясця) трясе (трусить, б'є).
    * * *
    1) (чувствовать озноб, лихорадку) почува́ти осту́ду
    2) безл. моро́зити, ( трясти) труси́ти, ті́пати

    Русско-украинский словарь > лихорадить

  • 20 мачеха

    1) мачуха. [Мачуха - не мати (Номис)]);
    2) лихоманка, пропасниця; срв. Лихорадка;
    2) см. Мать-и-мачеха.
    * * *
    ма́чуха

    Русско-украинский словарь > мачеха

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • ЛИХОМАНКА — его знает. Волг. О чём л. неизвестном. Глухов 1988, 82. Лихоманка тебя возьми (бери, забери, задери, подери, подхвати, убей)! Ворон., Дон., Орл., Перм., Рост., Сиб., Тул., Яросл. Бран. Восклицание, выражающее гнев, раздражение, негодование,… …   Большой словарь русских поговорок

  • лихоманка — см. лихорадка Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011. лихоманка сущ. • лихорадка • трясучка …   Словарь синонимов

  • лихоманка — См. шершавый В. В. Виноградов. История слов, 2010 …   История слов

  • лихоманка — лихорадка, малярия – табуистическое название, от лихоманка плутовка, обманщица , лихоман плут, обманщик , лихоманить причинять зло, наносить вред . От лихо, манить; см. Дикенман 242; Зеленин, Табу 2, 77 (по мнению последнего, зло манящая ); ср.… …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • Лихоманка — ж. местн. Болезнь, сопровождающаяся попеременным жаром и ознобом; лихорадка I 1.. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • лихоманка — лихоманка, лихоманки, лихоманки, лихоманок, лихоманке, лихоманкам, лихоманку, лихоманки, лихоманкой, лихоманкою, лихоманками, лихоманке, лихоманках (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • лихоманка — лихом анка, и …   Русский орфографический словарь

  • лихоманка — и, ж., розм. 1) Хворобливий стан, за якого людину кидає то в жар, то в холод; гарячка. || Інфекційне захворювання людини, за якого періодично то підвищується, то знижується температура; малярія. 2) чого, перен. Метушлива гарячкова діяльність у… …   Український тлумачний словник

  • лихоманка — [лиехома/нка] нкие, д. і м. н ц і, р. мн. нок …   Орфоепічний словник української мови

  • лихоманка — и; мн. род. нок, дат. нкам; ж. Нар. разг. = Лихорадка (1 2 зн.). Бьёт л. Заболеть лихоманкой …   Энциклопедический словарь

  • лихоманка — и; мн. род. нок, дат. нкам; ж.; нар. разг. = лихорадка 1), 2) Бьёт лихома/нка. Заболеть лихоманкой …   Словарь многих выражений

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»