-
1 лить
ливать1) лити (н. вр. (і)ллю, (і)ллєш, (і)ллє, (і)ллємо, (і)ллєте, (і)ллють и пров. лию, лиєш, лиють; прош. лив, лила, лило, лили; буд. литиму: пов. н. лий), (зап.) (і)лляти (спрягается в н. вр. - а) как првдыдущ. глаг. и б) лляю, лляєш; прош. лляв, лляла, лляло, лляли; буд. ллятиму; пов. н. лляй), (наливать) сипати (сиплю, -плеш), (выливать, изливать, проливать) виливати, зливати, проливати, точити. [Нащо в море воду лить, коли море повне? (Номис). Грай, кобзарю! Лий, шинкарю! (Шевч.). Отруту в душі ллють (Франко). Але дармо лили воду в решето дюраве (Рудан.). П'є козак та горілочку, а шинкарочка сипле (Гнід.). Сип борщу! (Липовеч.). Сип горілку швидше! (Звин.). Іфігенія зливає вино і олій на вогонь (Л. Укр.). Точити горілку з барильця (Н.-Лев.)]. Лить кровь - лити (точити, проливати, розливати) кров. [Кров, як воду, точить (Шевч.)]. Лить слёзы - лити (лляти, проливати, виливати) сльози, лити (лляти, проливати) слізьми (сльозами). [Слізоньки лити (Грінч. III). Під чужим тином сльози виливать (Шевч.). Дрібними сльозами ллю (Гнід.). Плаче, ридає, дрібними сльозами проливає (Март.)]. Лить воду на руки - зливати воду на руки. Река льёт струи свои в море - ріка ллє (виливає, несе) свої хвилі в море. Цветы льют благовония - квітки ллють (точать, пускають, випускають) пахощі, пахнуть. Лить через край - лити (переливати) через вінця. Лить масло в огонь, перен. - доливати олії до вогню. Лить под что - лити (лляти) під що, підливати що;2) (отливать из как.-ниб. вещества) лити, виливати. Лить медь, чугун - лити мідь, чавун. Лить пули, пушки, колокола, статуи, свечи - лити, виливати кулі, гармати, дзвони, статуї, свічки. Лить колокола, пули (пускать утки) - дзвін великий лити (Номис), кулі лити (Номис), брехуна дзвонити; см. Колокол 1. Лить воск (гадая) - виливати воском. Курица льёт яйца - курка несе виливки, виливає яйця;3) (литься) литися (зап. ллятися), текти, (с силой) бурити; см. Литься 1. [Піт з лоба так і ллється (Київщ.). Бурить, як з барила (Сл. Гр.)];4) (о дожде) лити, (зап.) лляти, (во всю, ливмя, хлестать) пірити, піжити, репіжити, тюжити, пороти, (пров.) чустрити, хвостати. [Учора цілий день лив дощ (Київщ.). Ото лляє! (Брацлавщ.). А надворі дощ такий пірить (Основа). Дощ репіжить (Брацлавщ.). Дощ так і поре (Сл. Гр.)]; Срв. Ливмя. Начать лить - почати лити (пірити и т. д.), запірити, запіжити, зарепіжити. [Як почне пірити дощ, нитки сухої не лишилось (Липовеч.). Дощ запіжив, аж захлющав (Н.-Лев.)]. Лить, как из ведра - лити (зап. лляти), як (мов, немов) з відра (з луба, з рукава, з коновки), як відром, як з-під ринви. [Дощ тюжить, немов з відра ллє (Кониськ.). Дощ іллє, як з луба (Номис)].* * *1) ли́ти, лля́ти; (наливать из крана, бочки) точи́ти2) мет. лити, вилива́ти -
2 наливать
налить1) наливати, налити и (зап.) налляти, (о мног., во мн. местах или во мног. сосуды) поналивати що, чого, (о жидкой пище, напитках и т. п. ещё) насипати, сипати, насипати, всипати, всипати (о мног.) понасипати, повсипати що, чого, (из крана, из затыкаемого сосуда, из бочки ещё) наточувати, точити, наточити, вточувати, вточити, (о мног.) понаточувати, повточувати чого з чого; (набухать) набухати, вбухати, набурити чого. [Ніхто не наливає вина нового в бурдюки старі (Куліш). Налийте (и налліть) мені чаю (Київ). Їли як пани, а налляли, як свині (Чуб. I). Поналивала у казани оливи (Рудч.). Син мерщій борщу, бо їсти хочеться (Богодух.). Скількись годин тягав воду, аж поки насипав дві великі діжки (Крим.). Усип меду і горілки (Метл.). Наточили з кухви олії (Грінч.). Вточив собі чаю з самовара (Звин.). Вточив слив'янки з барила (Брацл.). Ото, набурив стільки! (Сл. Ум.)]. -лить на пол, на стол и т. п. - налити (налляти), (во мн. местах) поналивати на підлогу (на долівку) и на підлозі (на долівці), на стіл и на столі и т. п. -лить через край чего - налити (налляти) через вінця, перелити и (зап.) перелляти (через вінця) чого. -ть кого, что чем - наливати, налити кого, що чим. [Намагалися налити мої вуха та моє серце, тим, чим самі були повні (Коцюб.). Чи пам'ятає зерно стеблину, коріння й землю, що його налили? (Ніков.)]. -лить вина в стакан - налити (налляти) вина в склянку. -лить стакан вином - налити повну склянку вина. -ть водкой вишни и т. п. для наливки - наливати, налити наливку (вишнівку и т. п.). [Налили вишнівки барильце (Харківщ.)]. -ть подо что - наливати, налити (налляти) під(о) що, підливати, підлити и (зап.) піділляти що. [Хто то дрова мені підлив? - вони-ж не горітимуть (Богодух.)]. -лить бельма - залити сліпи; см. Нализаться 2. [Залив сліпи зранку, то вже й не тямиш, що верзеш? (Тобіл.)]. -ть колос - наливати (набирати), налити (набрати) колос; см. Наливаться 2. [Жито вже набирає колос (Липовеч.)]. Корова стала -вать - корова почала наливати;2) чего (наготовлять отливкою) - виливати, вилити (багато), (о мног.) навиливати чого. [Навиливали свічок (Сл. Ум.)]. Налитый и Налитой -1) налитий, наллятий и налляний, поналиваний; насипаний, всипаний, пона[пов]сип(ув)аний; наточений, вточений, пона[пов]точуваний; набуханий, набурений; перелитий, переллятий. [Налита (наллята) на підлозі вода стікала в щілини (М. Грінч.). Раз добром налите серце (Шевч.). Насипаний у миску борщ стояв на столі (Канівщ.)]. Лицо у него как -тое - обличчя йому мов налите (налляне). -той колос - налитий (набраний, сповнений) колос;2) вилитий, навиливаний.* * *несов.; сов. - нал`итьналива́ти, нали́ти, -ллю, -ллєш и налляти, -ллю, -ллєш и мног. поналива́ти; ( вливать) улива́ти, ули́ти и улля́ти; (из крана, бочки) нато́чувати, наточи́ти, -точу, -точиш и мног. понато́чувати; (жидкую пищу, напитки) си́пати, -плю, -плеш и насипа́ти, наси́пати и мног. понасипа́ти, уси́пати, усипа́ти; ( жидкую пищу) уки́дати, уки́нути\наливатьть — глаза́ ( напиваться допьяна) залива́ти, зали́ти о́чі (сліпи)
-
3 причислять
причислить1) (к чему при счёте) прираховувати, прирахувати, прилічувати, прилічити; (прибавлять) придавати, придати, додавати, додати що до чого. -лять проценты к капиталу - прираховувати (прилічувати, додавати) відсотки до капіталу (до стовпа);2) (зачислять, относить в разряд чего) зараховувати, зарахувати, залічувати, залічити, зачислювати и зачисляти, зачислити, залучати, залучити кого, що до кого, до чого, ставити, поставити кого поміж ким. -лить принятые деньги к приходу - зарахувати, залічити прийняті гроші до прибутку. Его -ляют к величайшим государственным деятелям - його зараховують (залічують) до найвидатніших державних діячів, його ставлять поміж найвидатнішими державними діячами. Отого про изведения нельзя -лить ни к трагедиям, ни к комедиям - цього твору не можна ні до трагедій, ні до комедій залучити (залічити, зарахувати, зачислити). -лить кого к посольству - зачислити, прирядити, приділити кого до посольства. -лять себя к кому, к чему - залічувати, зачисляти себе до кого, до чого, признаватися до кого, до чого, (фам.) горнути себе до кого. [Залічивши себе до бабів, Явдоха в свято або в неділю і за холодну воду не візьметься (Кониськ.). Вона і себе до старих людей горне і теж гріха боїться (Кониськ.). Признаються до цього напряму Гнат Хоткевич, Іван Липа (Єфр.)] Причисленный -1) прирахований, прилічений; приданий, доданий до чого;2) зарахований, залічений, зачислений, залучений до кого, до чого, поставлений поміж ким, поніж чим.* * *несов.; сов. - прич`ислить1) ( присоединять при подсчёте) прилі́чувати, прилічи́ти, прирахо́вувати, прирахува́ти2) ( зачислять) зарахо́вувати, зарахува́ти, залі́чувати, залічи́ти, зачисля́ти, зачи́слитипричи́слить к ли́ку святы́х — церк. канонізува́ти, приєдна́ти до святи́х
-
4 отливать
отлить1) чего, откуда (отбавить) - відливати, відлити (віділлю, -ллєш), віділляти, надливати, надлити, наділляти чого звідки, від[над]сипати, від[над]сипати чого. - лить воды из стакана - надлити (наділляти) води з шклянки. -лей мне немного своих чернил - надлий мені трохи свого чорнила. -лей супу - відсип юшки;2) (воду, судно) відливати, відлити;3) кого (для приведения в чувство) - відливати, відлити. [Стали дівчину водою відливати];4) (из металла) виливати, вилити (виллю, виллєш), злити, топити, стопити, (гал.) сипати, усипати, у[з]сипати що з чого. -вать пушки, статуи, колокола, свечи - виливати гармати, статуї, дзвони, свічки. -вать воск (гадая) - виливати воском;5) (играть разноцв. блеском) відбивати(ся), відбити(ся) чим, мінитися чим; у що (в різні кольори), вилискувати, полискуватись, мигтіти. Эта материя -вает в красный цвет - ця матерія відбиває (міниться) червоно, или ця матерія міниться червоним кольором, у червоний колі[ьо]р, или ця матерія вилискує (мигтить) червоно. Где-нибудь колокол -вают (о вздорной молве) - десь дзвін великий ллють (Ном.). Отлитый - відлитий, надлитий, надсипаний, вилитий, злитий. [Як з криці (стали) з[ви]литий].* * *несов.; сов. - отл`ить1) відлива́ти, відли́ти и віділля́ти; ( небольшую часть жидкости) надлива́ти, надли́ти и понадлива́ти; ( пищу) відсипа́ти, відси́пати2) (несов.: иметь оттенок, отлив), вили́скувати, вили́скуватися, поли́скувати, поли́скуватися, міни́тися, лелі́ти3) ( изготовлять литьём) мет. вилива́ти, ви́лити и повилива́ти, відлива́ти, відли́ти -
5 выливать
вылить1) виливати, вилити, вилляти; (опрокидывая) вивертати, вивернути. [Виверни воду з діжки. Глечики повивертала];2) висипати, висипати. [Висип у миску всенький борщ. Висип окріп із баняка в ночви = вылей кипяток из котла в корыто]. -ать, - ить напиток в рот - хилити, вихиляти, вихилити. [Вихилив дві чарки];3) (колокол, статую и т. п.) лити, виливати, вилити. Вылитый -1) вилитий, виллятий, висипаний, вихилений. [Де-ж тая барилочка, що виллята горілочка?]2) вилитий, злитий, виливаний. [Кремезний, як з криці злитий (Коц.). Виливаних богів не будеш робити];3) похож, как вылитый - як викапаний. [Син - викапаний батько. Ми всі, як викапані, скидаємся один на одного (Крим.)].* * *несов.; сов. - в`ылить1) вилива́ти, ви́лити и ви́лляти и мног. повилива́ти; ( пищу) висипа́ти, ви́сипати2) ( изготовлять литьём) вилива́ти, ви́лити и ви́лляти -
6 прудить
I. 1) гатити, оконч. загатити що (став, воду, річку); см. Запруживать. Хоть пруд пруди - см. Пруд;2) (грести назад) табанити;3) (тормозить) гальмувати4) (сильно лить, литься) бурити, дзюрити, цюрком бігти; (пускать мочу) ходити під себе, пускати сечу.II. и Прудиться (мочить в постель) буритися, сов. вбуритися, всцикатися, вцюнятися, (образно) раки (рибу) ловити.* * *гати́ти[хоть] пруд пруди́ — хоч гре́блю гати́ (зага́ти), хоч гать га́ти
См. также в других словарях:
лить воду — чесать языком, чесать язык, болтать Словарь русских синонимов … Словарь синонимов
лить воду на мельницу — помогать, показывать, играть на руку, поддерживать, пособничать, доказывать, свидетельствовать, говорить, подтверждать, содействовать Словарь русских синонимов … Словарь синонимов
Лить воду — Разг. Пренебр. Лгать; говорить пустое, пустословить. Ты, Никитин! Льёшь воду, врёшь! Где письмо? Порвал? Если вы будете «тыкать», комбат, и орать, я уйду немедленно… Дураком меня считаете, лейтенант? Мне память пока ещё не отшибло (Ю. Бондарев.… … Фразеологический словарь русского литературного языка
Лить воду на мельницу — кого, чью. Экспрес. Своими действиями, поведением, косвенно помогать кому либо (чаще противнику). Прикрываясь именем партизан, гитлеровцы учиняют массовые расстрелы, устраивают грабежи. И малейшая наша опрометчивость в отношениях с населением… … Фразеологический словарь русского литературного языка
Лить воду — Разг. Неодобр. Вести пустой разговор; лгать. Глухов 1988, 81; Мокиенко 1990, 65, 113 115; ЗС 1996, 333; Максимов, 65; Ф 1, 280 … Большой словарь русских поговорок
лить воду — см.: вода … Словарь русского арго
лить воду — Говорить, долго, многословно и бессодержательно … Словарь многих выражений
Лить воду на мельницу — чью Разг. Высказывать доводы, положения, подкрепляющие чьё л. мнение, позицию. БТС, 139; Мокиенко 1990, 153 … Большой словарь русских поговорок
лить воду на мельницу — чью см. вода … Словарь многих выражений
лить воду на чью-л мельницу — мельницу, см. вода … Словарь многих выражений
лить воду на чью-л. мельницу — Высказывать доводы, положения и т.п., подкрепляющие чьё л. мнение, позицию … Словарь многих выражений