Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

легіраванне

  • 1 ветерок

    вітрець (р. вітреця), вітерець (р. вітерця). Лёгкий ветерок (зефир) - легіт (р. леготу), тиховій (р. -вія).
    * * *
    уменьш.
    вітре́ць, -терця́, вітере́ць, -рця́, вітрик; ле́гіт, -готу

    Русско-украинский словарь > ветерок

  • 2 зефир

    1) миф. (зап. ветер) - Зефір (-ра). [Зефір бо вічно так подиха (Пот. Одис.)];
    2) (ветерок) легіт (-готу), вітер-легіт, зефір (-ру). [Бо він був ніжний, мов весняний легіт (Л. Укр.)];
    3) (ткань) зефір (-ру).
    * * *
    зефі́р, -у; ( ветерок) ле́гіт, -готу

    Русско-украинский словарь > зефир

  • 3 имя

    1) ім'я (р. ім'я и архаич. імени, им. мн. імена), й[і]мення, (диал.) імено, (название) назва, назвисько, наймення; ум. іменнячко, найменнячко. Собственное, крестное имя - власне, хрещене ім'я (ймення). Имя предмета, животного - назва речи (предмета), тварини. Имя отца, друга - батькове, приятелеве ім'я (ймення). Полное имя - повне ім'я, ймення. [Хіба не можна назвати повним іменням: Герасим? (Мова)]. Имя, отчество, фамилия - ім'я, по батькові та прізвище. Дать имя - дати кому ім'я, ймення; срвн. Нарекать, Наречь 1. Носить имя - зватися. Об'явить своё имя - назвати, об'явити своє ім'я (ймення). По имени - на ім'я (на м'я), на ймення, на назвисько, [Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.). На назвисько Ялина (Липов. п.)]. Быть кем только по имени - бути ким тільки (лиш) на ймення, ім'ям. Назвать кого по имени - назвати кого на ймення. Как ваше имя? - як вас на ім'я, на ймення? яке вам ім'я? як ваше ім'я (ймення)? [Не знаю, хто ви єсть і як вас на ім'я (Самійл.)]. Как его имя? - як він (його) на ім'я (на ймення)? як йому ім'я (ймення)? [А як він на ім'я? Іван? (Звин.). Як на ім'я того пана? (М. Вовч.)]. По его имени - його ім'ям, за його ім'ям, (по нём) по йому. Школа -ни Франка - школа імени Франка. Именем кого, чего, чьим -нем - в ім'я кого, чого, в ім'я чиє (чиїм ім'ям) (гал.) в імени кого. [В ім'я народу беру тебе, ворога громадського порядку (Куліш)]. Именем закона, короля, императора - в ім'я закону, ім'ям короля, імператора, (гал.) в імени цісаря. Умоляю вас именем нашей дружбы - благаю вас в ім'я нашої приязни. Во имя чего - в ім'я чого. [В ім'я моїх заслуг (Куліш)]. Во имя Бога - в ім'я боже. На имя кого - на кого, на ім'я кого (чиє). Купить усадьбу на имя жены - купити садибу на жінчине ім'я, на жінку. Письмо на имя такого-то - лист на адресу такого-то. От имени кого, от чьего имени - від кого, на ім'я кого, чиїм ім'ям, (гал.) в імени кого. [Орудували замість самого пана і на його ім'я залюдняли неміряні пустині (Куліш). Моїм ім'ям дав Девісон його (смертний присуд) (Грінч.)]. От моего имени - від мене, від мого імени, (фам.) моєю губою. [Так і скажіть йому моєю губою, що він дурень (Звин.)]. Не иметь другого имени, как - не мати иншого ім'я, як; не виходити з чого. [Просвітку йому не буде від посмішища; з байстрюка не виходитиме (Квітка)]. Имя же им легион - їм же ім'я - легіон;
    2) (репутация, слава) слава, ім'я. Доброе, честное имя - добра слава, добре ім'я. [Їм зосталась добра слава (Шевч.). Моє все багатство єсть моє добре ім'я (Котл.)]. Худое имя - недобра слава, неслава. Приобрести имя, сделать себе имя - (з)добути, придбати (собі) ім'я, славу (и слави). Замарать своё доброе имя - заплямувати (закаляти) своє добре ім'я, свою добру славу. Человек с именем - людина з ім'ям;
    3) грам. - ім'я. Имя существительное, прилагательное, числительное - іменник (речівник), прикметник, числівник (-ка). Имя собственное, нарицательное, собирательное - ім'я власне, загальне, збірне.
    * * *
    1) ім'я́, род. п. і́мені и ім'я́; (преим. о личном названии человека, о названии предметов, явлений) іме́ння, йме́ння

    во и́мя кого́-чего́ — в ім'я́ кого́-чого́

    и́менем кого́-чего́ — ім'я́м (і́менем) кого́-чого́

    и́мени кого́-чего́ — і́мені кого́-чого́

    называ́ть ве́щи свои́ми (со́бственными, настоя́щими) имена́ми — назива́ти ре́чі свої́ми (вла́сними, спра́вжніми) імена́ми

    на и́мя чьё — ( адресованный) на ім'я́ чиє́

    носи́ть и́мя — ма́ти ім'я́

    от и́мени кого́ — від і́мені кого́

    по и́мени — на ім'я́, на йме́ння

    с мировы́м и́менем — зі світови́м ім'я́м (і́менем)

    соста́вить (сде́лать) себе́ и́мя — здобу́ти собі́ ім'я́

    то́лько по и́мени — (внешне, формально) ті́льки (лише́, лиш) за на́звою (на йме́ння)

    2) грам. ім'я́

    и́мя прилага́тельное — прикме́тник

    и́мя существи́тельное — іме́нник

    и́мя числи́тельное — числі́вник

    собира́тельное и́мя — збі́рне ім'я́

    Русско-украинский словарь > имя

  • 4 лаг

    мор.
    1) (прибор) лаг (-гу);
    2) борт (-ту) судна, облавок (-вка);
    3) строит. - лег[ґ]ар и ліг[г]ар (-ря).
    * * *
    I мор.
    лаг, -а
    II
    лаг, -у

    Русско-украинский словарь > лаг

  • 5 лебединый

    лебединий, лебедячий. [Дай тобі, Боже, лебединий вік (Номис). Гурт лебедячий легів (Щогол.)]. -ная грудь - перса (груди) лебедині. -ная походка - хода лебедина. -ная песня - лебедина пісня. [І співав він пісню, пісню лебедину (Олесь)]. По -ному кричать - ячати. [Чи то гуси кричать, чи лебеді ячать (АД.)].
    * * *
    лебеди́ний

    лебеди́ная пе́сня (песнь) — лебеди́на пісня, лебеди́ний спів

    Русско-украинский словарь > лебединый

  • 6 легион

    1) легіон (-ну). [В британських гальських легіонах не муштрувались (Шевч.)]. -он Почётный (орден во Франции) - Почесний Легіон;
    2) (перен.: множество) сила, сила- силенна, тьма-тьмуща. -ны несчётные - незліченні легіони, тьми-тьмущі.
    * * *
    легіо́н, -у

    им [же] и́мя \легион — їх си́ла-силе́нна; їх тьма́-тьму́ща, їх тьма-тьме́нна

    Русско-украинский словарь > легион

  • 7 легионер

    легіонер (-нера).
    * * *
    легіоне́р

    Русско-украинский словарь > легионер

  • 8 легионерский

    легіонерський.
    * * *
    легіоне́рський

    Русско-украинский словарь > легионерский

  • 9 легионный

    легіоновий, легіонний.
    * * *
    легіо́нний

    Русско-украинский словарь > легионный

  • 10 легислатива

    ист.
    легіслати́ва

    Русско-украинский словарь > легислатива

  • 11 легислатура

    юр.
    легіслату́ра

    Русско-украинский словарь > легислатура

  • 12 легист

    ист.
    легі́ст

    Русско-украинский словарь > легист

  • 13 легитимационный

    легітимаційний.
    * * *
    полит., юр.
    легітимаці́йний

    Русско-украинский словарь > легитимационный

  • 14 легитимация

    легітимація; всиновлення неправнородженого (нешлюбного), узаконення.
    * * *
    юр.
    легітима́ція

    Русско-украинский словарь > легитимация

  • 15 легитимизм

    легітимізм (-му).
    * * *
    полит.
    легітимі́зм, -у

    Русско-украинский словарь > легитимизм

  • 16 легитимизованный

    юр.
    легітимізо́ваний, легітимо́ваний

    Русско-украинский словарь > легитимизованный

  • 17 легитимизовать

    Легитимировать легітимізувати, узаконювати и узаконяти, визнавати, сов. узаконити, визнати за законне.
    * * *
    юр.
    легітимізува́ти, легітимува́ти

    Русско-украинский словарь > легитимизовать

  • 18 легитимизоваться

    юр.
    легітимізува́тися, легітимува́тися

    Русско-украинский словарь > легитимизоваться

  • 19 легитимист

    -тка, -мистский легітиміст, -тка, легітимістський.
    * * *
    полит.
    легітимі́ст

    Русско-украинский словарь > легитимист

  • 20 легитимистка

    полит.
    легітимі́стка

    Русско-украинский словарь > легитимистка


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»