-
1 лебяжий
см. Лебединый. -жий пух - лебедячий пух.* * *лебедя́чий; лебединий -
2 нежный
1) (негрубый) ніжний, делікатний; тендітний; (мягкий) м'який; (ласковый, кроткий) лагідний. [Ніжна Навзікая, струнка дочка феакського царя (М. Рильськ.). Розбиті ніжні вороги (П. Тичина). Ніжний звук (Франко). Ніжний шелест молодих розмов (М. Рильськ.). Будем іти ми з тобою в ніжному вітрі до рання (Сосюра). Холод торкається делікатного дітського тіла (Коцюб.). Делікатні риси жінчиного обличчя (Грінч.). Кущ черемхи з медовим запахом білих делікатних китиць (Коцюб.). Показав мені трьох дітей, чистеньких, тендітних (Грінч.). Білі тендітні руки (Мирний). Осінь тендітна (Сосюра). Зорі лагідні, як очі дівочі (Л. Укр.)]. -ный взгляд - ніжний (прихильний, лагідний) погляд. -ный вкус - ніжний (делікатний, тонкий) смак. -ный голос - ніжний (делікатний) голос. -ная работа - делікатна (тонка) праця (робота). -ные речи - ніжні слова, ніжні розмови, ніжна мова. -ные слова - ніжні (милі) слова. -ная улыбка - ніжна (лагідна) усмішка (посмішка). -ные чувства - ніжні почуття. Лебяжий пух -нее всякой шерсти - лебединий пух ніжнішій (делікатніший, м'якший) за всяку шерсть;2) (слабый, хрупкий, требующий бережного обращения) ніжний, тендітний, делікатний, (диал.) (в)утлий. [Прибита градом ніжна квітка (Л. Укр.). Ніжне коріння вода з його рідного ліжка вирвала (Грінч.). Нерухомо стояли стрункі берези, мов тендітні панночки в білих суконьках (Черкас.). Лямпа - річ тендітна: торкнеш возом - наробиш шкла (Васильч.). Тендітна лірика (О. Пчілка). Чи ти ба, який делікатний, - йому й слова не можна сказати! (Брацл.). Гречка вутла - боїться морозу (Лебединщ.). Дуже вутла жінка: аж кричить-розривається за родивом (Бердянщ.)]. -ный возраст, -ные лета - ніжний (делікатний) вік, ніжні літа. -ный пол - ніжний (тендітний) рід, жіноцтво. -ное растение - тендітна рослина, ніжна рослина. -ное тело сложение - тендітна будова тіла, тендітна статура;3) (чувствительный, чуткий) ніжний, чулий. [Ніжна душа (Крим.). З ніжним серцем, самотнім і чулим, до села я приїду (Сосюра). Ніжна лірика (Влизько). Материнські очі чулі (Франко). Лунала журливая, чула музика (Л. Укр.). З потоку гуків чулих серенада виринала (Л. Укр.)]. -ный слух - чулий (ніжний) слух;4) (любящий) ніжний. -ная мать - ніжна мати.* * *ні́жний; ( хрупкий) тенді́тний
См. также в других словарях:
ПУХ — ПУХ, пуха, о пухе, в пуху, мн. нет, муж. Перистое и волокнистое вещество, мелкие волоски тела животного (под перьями, под шерстью), отличающиеся мягкостью, тонкостью и нежностью. Птичий пух. Лебяжий пух. Гагачий пух. Козий пух. «Еще прозрачные,… … Толковый словарь Ушакова
ЛЕБЯЖИЙ — ЛЕБЯЖИЙ, лебяжья, лебяжье. прил. к лебедь. Лебяжий пух. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
пух — а; предл., о пу/хе, в пуху/, на пуху/; м. см. тж. в пух и прах, пуховой, пуховый, пушок 1) а) Мельчайшие, нежные перья птиц и подшерсток животных. Птичий пух … Словарь многих выражений
ПУХ — ПУХ, пушок муж. самое тонкое, нежное, рыхлое и упругое вещество, перистое или волокнистое; обычно разумеют птичий пух, покрывающий тело под перьями. Лебяжий, гагачий пух, лучший. Пух козий, овечий, верблюжий, кроличий и пр. подшерсток, мягчайшая… … Толковый словарь Даля
пух — а; предл. о пухе, в пуху, на пуху; м. 1. Мельчайшие, нежные перья птиц и подшерсток животных. Птичий п. Лебяжий п. Гагачий п. Козий п. Верблюжий п. / О массе такого материала, используемого для прядения, вязания, набивания постельных… … Энциклопедический словарь
ПУХ И ПЕРО — служат гл. обр. для набивки постельных и диванных подушек, перин, стёганых одеял, для утепления некоторых видов одежды, для изготовления пуховок. Из перьев делают цветы, украшения для дамских шляп и т. д. Пух тонкое и очень лёгкое перо,… … Краткая энциклопедия домашнего хозяйства
ПУХ — ПУХ, а ( у), о пухе, в пуху, муж. 1. Мягкие и нежные волоски под шёрстным покровом животных; у птиц разновидность перьев, ближайшие к коже мелкие пёрышки, покрытые такими волосками. Козий п. Лебяжий п. Лёгкий как п. 2. Тонкие лёгкие волоски на… … Толковый словарь Ожегова
лебяжий — ья, ье. 1. к Лебедь (1 зн.). Л. пух. Л ье перо. 2. Нар. поэт. = Лебединый (2 зн.). Л ья осанка. Л ья шея … Энциклопедический словарь
лебяжий — ья, ье. 1) к лебедь 1) Лебя/жий пух. Л ье перо. 2) нар. поэт. = лебединый 2) Л ья осанка. Л ья шея … Словарь многих выражений
ЛЕБЕДЬ — муж., иногда, особ. в песне жен. лапчатая водяная птица Cycnus; у нас его два вида, кликун (желтоносый), союз musicus; шипун (красноносый), союз gybribus, olor. | Одно из северных созвездий. | Ласкательное прозвище, особ. молодой пригожей женщины … Толковый словарь Даля
ЛЕБЕДЬ — ЛЕБЕДЬ, я, мн. и, ей, муж. и (устар. и в народной словесности) и, мн. и, ей, жен. Большая водоплавающая птица сем. утиных с длинной, красиво изогнутой шеей. Белый л. • Лебедь, рак и щука (разг. ирон.) о тех, кто действует несогласованно,… … Толковый словарь Ожегова
