Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

лат

  • 1 лат

    Русско-украинский словарь > лат

  • 2 лат

    техн. обрешётка, подреше́тник, реше́тник

    Українсько-російський політехнічний словник > лат

  • 3 латівний

    лати́рующийся

    Українсько-російський політехнічний словник > латівний

  • 4 латирующийся

    латівни́й

    Русско-украинский политехнический словарь > латирующийся

  • 5 латирующийся

    латівни́й

    Русско-украинский политехнический словарь > латирующийся

  • 6 заплата

    I. плата, заплата, відплата, (благодарность) віддяка. [Часом плата, часом трата (Приказка). Яка служба, така й заплата (плата) (Приказка)].
    II. Заплата, ум. Заплатка - латка, лата, залата, лат (-ту), (соб.) лаття. [А штани! лаття саме (Тесл.)]. У него вся одежда в -тах - у нього одежа вся в латках; у нього одежа вся - латка на латці, лат на латові; у нього одежа саме лаття. Покрытая сплошь -тами вещь, одежда - латянка, латанина, латанці (-ців) (мн.). [У неї сорочка латянка (Милорад.)]. Наложить -ту - налатати, накинути, прилатати, покласти латку; срвн. Заплачивать. Покрыть -тами - златкувати що. Покрытый -тами - златкований. [Уся свитина була златкована чорними і рудими латками (Г. Барв.)].
    * * *
    ла́тка, ла́та, зала́та, лат, -у

    покры́тый \заплата тами — ла́таний, у латка́х

    \заплата та на \заплата те — ла́тка на ла́тці, руб ру́ба позива́є

    Русско-украинский словарь > заплата

  • 7 обрешётка

    техн.
    1) ( действие) решетува́ння, обрешетува́ння; ( кровли) латува́ння; ( стен) дранкува́ння
    2) ( предмет) ла́ти, род. лат, мн. ; ( дранка) дра́нка; ( под паркет) на́стил, -лу

    Русско-украинский политехнический словарь > обрешётка

  • 8 подрешетник

    техн., собир.
    ла́ти, род. лат

    Русско-украинский политехнический словарь > подрешетник

  • 9 решетник

    I техн.
    ( материал) ла́ти, род. лат мн.
    II техн.
    ( специальность) реші́тник

    Русско-украинский политехнический словарь > решетник

  • 10 обрешётка

    техн.
    1) ( действие) решетува́ння, обрешетува́ння; ( кровли) латува́ння; ( стен) дранкува́ння
    2) ( предмет) ла́ти, род. лат, мн. ; ( дранка) дра́нка; ( под паркет) на́стил, -лу

    Русско-украинский политехнический словарь > обрешётка

  • 11 подрешетник

    техн., собир.
    ла́ти, род. лат

    Русско-украинский политехнический словарь > подрешетник

  • 12 решетник

    I техн.
    ( материал) ла́ти, род. лат мн.
    II техн.
    ( специальность) реші́тник

    Русско-украинский политехнический словарь > решетник

  • 13 гвоздь

    гвоздик
    1) цвях, цвяшок (р. -шка), гвіздок (р. -здка); (самый большой) смертельник; (длинный и тонкий половой и кровельный) бретналь, бренталь; (для обивки) цвяшок; (подковный) ухналь, вухналь; (для шин) шиналь; (для тёса) ґонталь; (большой и загнутый) костиль; (для прибивания лат на стропилах) латовець (р. -вця), латник; (для стягивания оковки обода в колесе) лют, заволічка; (у сапожников) шпилька, штифт; (без шляпки) шпень, шпеньок; (деревянный для обивания) тибель; (деревянный гвоздь-вешалка) кілок (р. кілка), кілочок; (продетый для закрепления вдвинутого во что-либо конца) загвіздок;
    2) (втулка в бочке) чіп (р. чопа). Гвозди, соб. - гвіздя. Забивать (забить) гвоздём что - загвозджувати, загвоздити що, ввігнати гвіздок у що. Украшенный гвоздиками - цвяхований, вицвяхований, гвіздкований.
    * * *
    1) цвях, гвіздо́к, -дка́
    2) перен. головне́, -о́го, основне́, осно́ва; ( самое главное) найголовні́ше

    Русско-украинский словарь > гвоздь

  • 14 гравилат

    гребінник, вивишник, гравілат.
    * * *
    бот.
    гребі́нник, -у, виви́шник, -у, гравіла́т, -у

    Русско-украинский словарь > гравилат

  • 15 гребенник

    бот. гравілат, гребінник; півники (р. -ів).
    * * *

    Русско-украинский словарь > гребенник

  • 16 зерцало

    1) см. Зеркало; (торж. или иронич.) зерцало. [Збірка «Велике Зерцало»];
    2) (в бывш. присутств. местах) верцадло, зерцало;
    3) (астролябия) верцадло, зверцадло.
    * * *
    2) ист. тригра́нна при́зма з ука́зами Петра́ І
    3)

    \зерцало ла — (мн.: доспехи) ист. ла́ти, род. п. лат

    Русско-украинский словарь > зерцало

  • 17 корень

    1) корінь (-реня), ум. корінець (-нця), корінчик, ув. коренище, кореняка, соб. коріння, ум. коріннячко. [Камінь росте без кореня (Номис)]. -рни и -ренья - коріння, корені (-нів). [Мусить плуг квітки з корінням рвати (Франко)]. -рень дерева, идущий в землю вертикально - стовба. -рень зуба, пера, ногтя - корінь зуба, пера, нігтя. -рень книги - см. Корешок 3. -рень дела - початок справи. -рень учения горек, а плоды его сладки - учитися гірко, а знати солодко; працюй гірко, а з'їси солодко (Комар). Смотреть в -рень (вещей) - дивитися в корінь (речей). Пряные -ренья - коріння, прянощі (-щів). Питаться -реньями - живитися корінням. Хлеб на -ню - хліб (збіжжя) на пні (на стеблі, в накоренку). [Запродував лихварям збіжжя ще в накоренку (Л. Укр.)]. До -ня, в -рень истреблять - до кореня, до накоренку, до коріннячка, у-пень, до-щенту, до ноги нищити (з[ви]нищувати) кого, що. Изругать в -рень кого - вилаяти на всі заставки (на всі боки, на всю губу) кого. Покраснеть до -ня волос - см. Покраснеть. С -нем рвать, вырывать, вырвать что - з корінням рвати, виривати, вирвати що, (искоренять) викоріняти и викорінювати, викоренити що. С -нем вон - геть з корінням (з коренем). Пускать, пустить -ни во что - пускати, пустити корінь (коріння) у що, (глубоко) укорінятися и укорінюватися в чому и у що, за[роз]корінятися, за[роз]коренитися, окоренитися (глибоко) в чому. [Те, що найглибше пускає своє коріння в народню душу (Грінч.). В саду вишенька вкоренилась (Грінч. III)]. Это дерево пускает отростки от -ня - це дерево пускає (виганяє, вигонить) парості (пагони, пагінки, паростя), пароститься з кореня (з коріння). Злоупотребления пустили глубокие -ни - надужиття (зловживання) геть розкоренилися. Прикрепиться -нями к чему - прикоренитися до чого. Пресечь зло в -не - припинити (знищити) зло при корені (при корінні, в корені, в зародку). В -не неправильно - в корені (в основі своїй) несправедливо (неправдиво, неправильно). При самом -не отрубить, отрезать - при самому корені (при самому корінні, прикро) відрубати, відрізати (відтяти) що. [Прикро, одрубав дерево (Хорольщ.). Прикро одрізав ніготь (Хорольщ.)]. Подсечь под -рень - підсікти (підтяти) при корені (при корінні) що. -рень за -рень - око за око. Сделанный из -ня - см. Корневой 2;
    2) (в народн. назв. различных растений) корінь, коріння. -рень белый, La erpitium latifolium L. - стародуб (-ба). -рень бобовый, Corydalis solida Sm. - ряст (-ту). -рень винный - а) (копытный, скипидарный) - см. Копетень; б) (животный, макаршин, сердечный) Polygonum Bistorta L. - ракові шийки (-йок), рачки (-ків), левурда. -рень водяной, Calla palustris L. - образки (-ків), фіялковий корінь. -рень волчий, Aconitum Napellus L. - зозулині черевички (-ків). -рень волчковый, Ononis spinosa L. и hircina Jacq. - вовчуг (-га), вовчуган, вовча (бичача) трава. -рень гвоздичный, Geum urbanum L. - гребінник, вивишник, гравілат (-ту). -рень глистный, Dictamnus albus L. - ясенець (-нця), (редко) ломиніс (-носа). -рень горький, Saussurea amara D. C. - гіркий корінь, гірчак (-ка). -рень громовый - см. Спаржа (дикая). -рень драконов, Arum dracunculus - кліщинець (-нця). -рень дубильный, Statice latifolia Smith. - кермек широколистий, дубильний корінь, чинбарник. -рень жабин, Campanula sibirica L. - дзвоник сибірський, жабин корінь. -рень железный - см. под Железный. -рень жёлтый, Statice tatarica L. - кермек татарський, жовтиво. -рень завязной, Potentilla Tormentilla Schr. - курзілля; см. Лапчатка. -рень змеиный, Vincetoxicum officinale Mnch. - ластовень (-вня), зміїний корінь. -рень золотой - а) Lilium martagon L. - см. Лилия; б) Asphodelus luteus L. - золотень (-тня) жовтий. -рень зубной - см. Камнеломка. -рень козельиовый, кошачий, очной, Valeriana officinalis L. - овер'ян (-ну), бісове (чортове) ребро, котяче зілля. -рень красильный, Rubia tinctorum L. - марена. -рень красный, Anchusa officinalis L. - воловик (- ка), рум'янка, краснокорінь (-реня), медунка, свинюшник. -рень любовный, Platanthera bifolia Rich. - любка, нічна фіялка. -рень майский - см. Петров крест. -рень Марьин - см. Пион. -рень медвежий, Meum Athamaticum - бурич ведмежий. -рень мужской, чародейский, Atropa mandragora L. - мандрагора, мандриґуля. -рень олений, Torilis Anthriscus Gmel - опуцьки (-ків), ошипок (-пка), свербигуз (-за). -рень параличный - см. Переступень. -рень печёночный, почечный, Ageratum conyzoides L. - пахучка звичайна. -рень пьяный - см. Белена. -рень раменный, Euphorbia virgata W. et K. - молочай (-чаю) лозовий, молочак (-ка), романів корінь. -рень рвотный - а) см. Копетень; б) іпекакуана. -рень сальный - см. Окопник. -рень сладкий, Scorzonera hispanica L. - зміячка еспанська, солодкий корінь. -рень собачий, чёрный, Cynoglossum officinale L. - чорнокорінь (-реня), собачий корінь (язик), воловий язик. -рень солнечный, Orobanche borealis Turcz. - вовчок (- чка) північний. -рень солодковый, Glycyrrhiza echinata L. - солодкий корінь, солодець (-дця), солодика, люкреція, люкриця. -рень сухотный, Arum maculatum L. - кліщинець (-нця) плямистий, козяча борода. -рень фиалковый, Iris florentina L. - півники флорентійські, косиця, фіялковий корінь. -рень хлебный, Psoralea bituminosa L. - псоралея. -рень царский, Imperatoria Ostruthium L. - царзілля, (редко) стародуб. -рень чемеричный, Veratrum album L. - біла чемериця, чемерика, чемерник. -рень чумный, Petasites officinalis L. - кремена лікарська. -рень алтейный, фарм. - проскурняковий корінь (-кове коріння);
    3) (перен. о человеке) дуб, дубар (-ря), непохитний, упертий, суворий;
    4) запрячь лошадь в -рень - запрягти коня в голоблі. Лошадь ходит в -ню - кінь править (бігає) за голобельного;
    5) грам. - корінь. -рень слова - корінь слова;
    6) мат. - корінь. -рень из числа а - корінь з числа а. Извлекать, извлечь -рень n-ой степени из числа а - добувати, добути кореня n-ого ступеня з числа а или коренювати, прокоренювати число а числом n.
    * * *
    1) ко́рінь, -реня

    ко́рни — мн. ко́рені, -нів, собир. корі́ння

    в ко́рне — у ко́рені; ( коренным образом) докорі́нно

    2) грам., мат. ко́рінь

    Русско-украинский словарь > корень

  • 18 латы

    панцер (-ра); (куяк) тиляги (-гів). [Гострий спис ламає тиляги і пробива вояцькі дужі груди Грінч.)].
    * * *
    ист.
    па́нцер, па́нцир, ла́ти, род. п. лат

    Русско-украинский словарь > латы

  • 19 лохмотья

    лахміття, дра́нтя, шмаття, шма́ти, род. п. шмат, ра́м'я, ра́мтя ( реже), лати, род. п. лат; ла́хи, -хів, ла́хмани, -нів и лахма́ни, -ні́в, хабо́ття, хламі́ття

    Русско-украинский словарь > лохмотья

  • 20 обрешётка

    ґ[к]ратування, поґ[к]ратування.
    * * *
    1) ( действие) решетува́ння, обрешетува́ння, латува́ння; дранкува́ння; заґрато́вування
    2) строит. ла́ти, род. п. лат; ( дранка) дра́нка; ( под паркет) насти́л, -у

    Русско-украинский словарь > обрешётка

См. также в других словарях:

  • Лат — Lats Код ISO 4217 LVL Страна Латвия …   Википедия

  • ЛАТ — Латвийская академия тайкикбоксинга Латвия, образование и наука, спорт Источник: http://www.shtab.lv/main.php?w2=about ЛАТ научно исследовательская лаборатория алгебры и топологии матем., образование и наука ЛАТ Лаборатория активного туризма …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • лат. — лат. латв. латвийский Латвия латв. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. лат. латыш. лтш. латышский латыш. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • ЛАТ — ЛАТ, лата, муж. (латышское lats) (неол.). Денежная единица в Латвии. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • ЛАТ — а; м. [латыш. lat] В Латвии: основная денежная единица; денежный знак этого достоинства. * * * ЛАТ ЛАТ, денежная единица Латвии, равная 100 сантимам. В качестве национальной денежной единицы суверенной республики был восстановлен в марте 1993… …   Энциклопедический словарь

  • Лат — денежная единица Латвии. См. также: Денежные единицы Финансовый словарь Финам …   Финансовый словарь

  • ЛАТ- — лента асбестовая тормозная в маркировке Пример использования ЛАТ 2 …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • Лат — денежная единица Латвийской республики. Словарь бизнес терминов. Академик.ру. 2001 …   Словарь бизнес-терминов

  • лат — лат, а; мн. латы, ов (денежная единица Латвии) …   Русское словесное ударение

  • лат. — лат. из латыни Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • лат. — лат. (abbreviation) латинский язык; латинский термин Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …   Толковый словарь Даля


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»