ласҍне

• ТУТ КАК ТУТ coll

[AdvP; Invar; subj-compl with быть (subj: human, collect, or animal), usu. pres]

=====

⇒ one appears suddenly and at the precise moment when (he is expected, sth. desirable becomes available, people are talking about him, sth. concerning him happens etc):

- X тут как тут≈ X is there in a flash < like a shot>;

- X is right there;

- there X is.

     ♦ У этого Учреждения создалась такая репутация, что оно всё видит, всё слышит, все знает, и, если чего не так, оно уже тут как тут (Войнович 2). This Institution acquired the reputation of seeing everything, hearing everything, knowing everything, and, if something was out of line, the Institution would be there in a flash (2a)

     ♦...Стоило только потихоньку войти, когда придет время, в кухню и взять топор, а потом, чрез час (когда всё уже кончится), войти и положить обратно. Но представлялись и сомнения: он [Раскольников], положим, придёт через лас, чтобы положить обратно, а Настасья тут как тут, воротилась (Достоевский 3).... Не [Raskolnikov] had only to tiptoe into the kitchen when the time came, take the ax, and an hour later (when everything was over) go in again and put it back. But some doubts occurred: suppose he returned an hour later to put it back and Nastasya was right there, having come back herself (3a).

лас

\саржевыйи лас

1)

2)

3)

4)

5)

6)

7)

8)

1) аматор, прихильник;

2) ласій, ласун, ласий на що. [Ласий на ковбаси].

* * *

1) смак. На вкус - на смак. [Борщ вийшов добрий на смак]. На вкус, на цвет товарища нет - кожний Івась має свій лас. Есть со вкусом - смачно (у смак) їсти;

2) (свойство вкушаемой вещи) смак. [Кавун недобрий - смаку нема. Любий солодкий смак]. Придать вкуса чему - присмачити, посмачити що. Неприятный вкус - несмак;

3) (чувство изящного) смак, (гал.) ґуст. [Люди з великим художнім смаком];

4) (склонность, симпатия) уподоба, вподобання. [Його літературні вподобання вироблялися під німецьким впливом]. Иметь вкус в чем - смак знати у чомусь. Со вкусом - до смаку, (вульг.) до шмиґи. [Все помальовано до смаку]. Со вкусом сделанный - смаковитий, ґустовний. По вкусу - до смаку, у смак, до вподоби, до сподоби, до (в)подобання, до сподобання, до мисли, під мислі, до любости, до любови, у лад, до ґусту. По своему вкусу - собі до смаку, до свого смаку, на свій смак, собі до вподоби, до своєї вподоби, по своїй уподобі, по своєму вподобанню, до свого (в)подобання. [Не знайшов коней до свого подобання. Шапку по своїй уподобі вибрав]. Быть, приходиться, прийтись по вкусу - бути (припадати, припасти) до вподоби, до смаку, до любости и т. д., прийти в смак, смакувати кому, до душі слатися, (безл.) присмачитися. [Поважна розмова їй смакує. Це тобі присмачилося тут лежати]. Мне по вкусу было… - мені до вподоби було…, до вподоби моєї було. Приходящийся по вкусу - уподібний, сподібний. Так он мне по вкусу - такий він мені уподібний. Мне более по вкусу было бы… - мені уподібніше було-б… Не по вкусу - не до смаку, не в смак, не до вподоби и т. д.; не уподібний, -на, -не. [Мабуть їм це не в смак (не до смаку). Не люблю я тих наміток, не уподібні вони мені. Хоч як роби, все не в лад йому буде]. Входить, войти во вкус чего, находить, найти вкус в чём - набирати, набрати смаку до чого, засмаковувати, засмакувати що, усмаковувати, усмакувати, уподобати що, розбирати, розібрати смак у чому, смакувати в чому, розсмакувати що. [Попробуй, то швидко й засмакуєш. В тім пани бракують, в чім убогі смакують]. Как на чей вкус - як на чий смак, як кому до смаку (до вподоби, до ґусту и т. д.). На мой вкус - (як) на мене, як на мій смак;

5) (утонченность) смаковитість (р. -тости);

6) (худож. манера, стиль) - манір, стиль. Во вкусе - на манір, на стиль.

* * *

1) смак, -у

2) (склонность, пристрастие) смак, уподоба́ння, на́хил, -у

3) (стиль) стиль, -лю, смак; ( манера) мане́ра, мані́ра

галас, галасування, гук, гамір (р. -мору), крикнява, галакання, клекіт (р. -коту), вайкіт (р. -коту), тарарам. [Вони всі говорили разом, та так голосно, що од того клекоту не було чути ні одного слова (Неч.-Лев.). Вайкіт, як у жидівській школі. У розправі такий тарарам, що всидіти не можна].

* * *

1) см. Галдёж;

2) (междом.) гам!

* * *

1) гастроном, тонкий знавець страв;

2) смакоша (р. -ші), ласун, ласій.

* * *

голодуха

1) (голодное время) голоднеча, голодівка, голоддя. [Спасівка -ласівка, а Петрівка - голодівка];

2) (голодание) (довге) голодування. С голодухи - з довгого голодування, з голоднечі.

* * *

1) кагал (-лу);

2) (шумное собрание) кагал (-лу), кагала (-ли), ярмарок (-рку).

* * *

ист., перен.

крилас, клірос (-са). [Обидва брати співали на криласі в запорозькій церкві (Н.- Лев.). На два криласи не можна співати (Приказка)].

* * *

(громкий звук голоса) крик, викрик, покрик, скрик (-ку), (многих голосов) гук (-ку), галас (-су), зик (-ку), гомін (-мону), гамір (-мору), гукання, вигукування, (грубо) ґвалт (-ту), репет (-ту), (пронзительный) вереск (-ку), верещання, верескотня, верескотнява, (жалобный) болісний, жалісний крик, квиління, (исступлённый) несамовитий крик (покрик и т. д.), (вопль) зойк (-ку), лемент (-ту). Поднять крик - закричати, загукати заґвалтувати, залементувати, загаласувати, зняти (вчинити, зчинити) крик, галас и т. д., (ссорясь) зняти (збити, звести) бучу. Поднялся крик - знявся (зчинився) крик, зойк, гамір, галас, лемент и т. д., (при ссоре) знялася (зчинилася) буча. Наделать -ку - накричати, нагаласувати, наґвалтувати и т. д. Крик сердитый на кого - гримання на кого. С -ком наброситься на кого - загримати, закричати, залементувати, загаласувати на кого. Заставить -ками молчать - загукати кого. В крик - у крик.

* * *

1) крик, -у, крича́ння, ви́крик, -у; по́крик, -у; вола́ння, ле́мент, -у, лементува́ння, га́лас, -у, галасува́ння, ре́пет, -у, репетува́ння, горла́ння; ве́реск, -у, вереща́ння; гри́мання; хава́вкання, ке́вкання; підпадьо́мкання, підпідьо́мкання; ди́ркання, дирча́ння

2) гук, -у, гука́ння

I. 1) (церк.) образ (-зу), лик (-ку); (лицо, обличие) обличчя (-ччя). -ки творчества - образи творчости. Он хорош -ком - він гарний на вроду (на обличчя), він вродливий. После болезни на нём и -ку не стало - переслабувавши він на себе не схожий став;

2) (поличье) поличчя, образ (-зу).

II. Лик -

1) (собор святых, ангелов) лик (-ку), сонм (-му), (об ангелах ещё) хор (-ру). Причислить, сопричесть к -ку святых - приєднати до святих (між святі);

2) (клирос) крилас (-са и -су), хор;

3) см. Хоровод;

4) см. Ликование. -ки - радісний крик (-ку), радісні крики (-ків). II.. Лик, морск. - ляйк (-ку), край (р. краю) вітрила.

* * *

1) ( лицо) обли́ччя, лице́, вид, -у; ( внешний вид) зо́внішній ви́гляд (-у)

2) (изображение, образ) церк. о́браз, лик, -у

1) ли́ки (мн.: ликование) ра́дісний крик (-у), ра́дісні кри́ки (-ків)

2) ( церковный хор) хор, -у; ( клирос) кри́лас, клі́рос

1) (чего) любитель, аматор, прихильник чого, охочий, охотливий, охітний, щирий до чого, залюбленик у чому, (знаток) знавець (-вця) чого и у чому, (охотник до чего) ласий до чого и на що, (шутл.) голінний до чого; срв. Любящий. [І Хомяков, Русі ревнитель, Москви, отечества любитель (Шевч.). Я не охочий до підслухів (Грінч.). Охочий до лящів (Глібів). Залюбленики в квітках (Н.-Лев.)]. -тель легкой жизни - прихильник легкого життя, полегкар (-ря), легкобит (-та). -тель почета - шанолюбець; см. Честолюбец. -тель пиров - бенкетолюб, бенкетар (-ря); см. Гуляка. -тель прекрасного, женского пола - прихильник гарного (красного) роду, (вульг.) охочий, ласий до жіноцтва; срв. Бабник. [Дуже охочий до гарних дівчат (Н.-Лев.). Ласий до гарних жінок (Леонт.)]. -тель покушать - ласий (охочий) до доброї страви, ласій, ласун; срв. Чревоугодник. -тель пения - співолюб, охочий до співів;

2) (почитатель, ревнитель) прихильник, (поклонник) приклонник. -тель науки, книги - прихильник науки, книги, книголюб. Общество -лей древности физкультуры, камерной музыки - товариство прихильників старовини, фізкультури, камерної музики. -тель вашего таланта, вашей кисти, музы - прихильник (приклонник) вашого таланту, пензля, вашої музи;

3) (непрофессионал) аматор (-ра). [Грали аматори (Грінч.)]. Фотограф -тель - фотограф-аматор.

* * *

поїсти, попоїсти, (потребить) (с)пожити. [Спожили (поїли) все, що на столі стояло. Попоїла трохи та й не схотіла. Сідайте, прошу вас, та пожийте (Коцюб.)]. -шали и встали от стола - (по)попоїли й повставали з-за столу. Он любит -шать - він любить попоїсти; він ласий попоїсти. Любящий хорошо -шать - ласій, ласогуб (-ба). -шайте чайку - попийте чаю.

* * *