Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

лазурь+неба

  • 1 лазурь

    Новый русско-итальянский словарь > лазурь

  • 2 лазурь

    azzurro м.
    * * *
    ж.
    azzurro m (тж. краска)
    * * *
    n
    gener. azzurro, celeste

    Universale dizionario russo-italiano > лазурь

  • 3 лазурь

    блакить (-ти), (реже) блакит (-ту), блакиття (-ття). [Що-ж; там далі, за тією безкрайою блакиттю? (Загірня). У темному блакиті (Л. Укр.). Замість темного хмарного неба - ясне осяйне блакиття (Грінч.)]. Небесная -зурь - небесна блакить. Берлинская (прусская) -зурь, хим. - берлінський блакит.
    * * *
    1) блаки́ть, -ті; поэз. лазу́р, -рі
    2) спец. лазу́р

    Русско-украинский словарь > лазурь

  • 4 небо

    1) (мн. небеса) небо (-ба; во мн. ч. употребл. редко, преимущ. в поэзии: им. небеса, р. небес и т. д.). [Сіло сонце, з-за діброви небо червоніє (Шевч.). Те небо (невидиме) зветься небесами (Рудан.)]. Горнее -бо - вишнє небо. Мрачное -бо - см. Мрачный 1. Облачное -бо - хмарне (захмарене) небо. Отверстое -бо, церк. - відкрите небо. Открытое (вольное) -бо - голе небо, чисте небо. Под открытым -бом (При вольном -бе) - см. Открытый 2. Родное, чужое -бо - рідне, чуже небо. Чистое, ясное -бо - чисте, ясне небо. В -бе (В -сах), на небе (на -сах) - в небі, на небі (поэтич. ещё) на небесах. [Не перезорять в небі зорі (Філян.). В далекому небі виблискують зорі (Черняв.). А зірочок, зірочок блискотіло-горіло на небі! (М. Вовч.)]. На небо (на -са) - на небо. По небу (по -сам) - небом, по небі, (в поэзии ещё) небесами, по небесах. [Небом блакитним хмаринки легесенькі линуть (Грінч.). Хмара наступила і по небі розвинула свої чорні крила (Рудан.). Хмарки на південь небесами летять (Грінч.). У всіх кольорах веселки котяться по небесах (Франко)]. На краю -ба - край (покрай) неба, на крайнебі. Зерк[ц]ало -ба (-бес) (перен.) - зерцало неба. Лазурь -ба (-бес) - небесна блакить. Свод -ба (-бес) - небесне склепіння, небозвід (-воду), небосхил (-лу), (купол) небесна баня; срв. Небосвод 1. -бо и земля - небо і земля. Как -бо от земли (Как земля от -ба) - як небо від землі, як від землі до неба. Далеко до этого, как -бо от земли - далеко до цього, як від землі до неба (як до зір небесних). Возносить (превозносить, расхваливать), вознести (превознести, расхвалить) до -бес (до седьмого -ба) - підносити (вихваляти, славити), піднести (вихвалити) до неба (аж понад зорі), вихваляти над сонце й місяць. Жить между -бом и землёй (меж землёй -сами) - жити між небом і землею, жити в повітрі. Коптить -бо - коптити небо; см. ещё Коптить. С -ба пасть (упасть, свалиться) - з неба впасти (спасти). Попасть пальцем в -бо - попасти пальцем у небо. Призывать -бо в свидетели, клясться -бом - небом свідчитися, присягати(ся) (заприсягатися, клястися) небом. Быть, чувствовать себя на седьмом -бе от чего - бути, почувати себе щасливим аж до неба з чого. [Батько, щасливий аж до неба, переказує своєму Петрусеві вчительські компліменти (Крим.)]. Хватать звёзды с -ба - см. Звезда 1. -бо видно (видать) (о худой крыше) - небо світить (висвічує, видно). -бу жарко будет, стало и т. п. - аж небо зажевріє, зажевріло и т. п. -бо с овчинку показалось - аж небо за макове зернятко здалося. Против -ба на земле - просто неба на землі. Под -бо (перен.) - під небо. [Хо лізе по ступанці високо аж «під небо» (Коцюб.)]. Под -бом (в прямом и перен. знач.) - під небом. [Маленька кімната «під небом» (Коцюб.)]. Все мы под -бом ходим - усі ми під небом ходимо; усі ми ряст топчемо. За волоса, да под -са - за чуба (о женщ.: за коси), та надвір; за чуба, та й до дуба; (шутл.) за волосне правління, та в земський суд (Квітка);
    2) -бо и -са (перен.: бог, боги) небо, небеса, бог (-га), боги (-гів). Слава -сам - слава богу (богові). О -бо! - о, небо! о, боже (з неба)! боже світе!;
    3) (потолок) стеля;
    4) (в берлоге) верх (-ху);
    5) стар. (балдахин) - намет (-та).
    * * *
    1) не́бо

    \небо беса — (мн.: в том же знач.) небеса́, -бес, не́бо

    до \небо ба — ( для обозначения большой высоты) до не́ба, аж під не́бо, до хмар, до хма́ри, під хма́ри, під хма́ру

    до \небо бе́с вознести́ — ( превознести) перен. піднести́ до небе́с

    [отлича́ться] как \небо бо от земли́ — [відрізнятися] як не́бо від землі́

    [как] \небо бо и земля́ [как] земля́ и \небо бо — [як] не́бо і земля́, [як] земля́ і не́бо; как (как бу́дто, то́чно)

    с \небо ба упа́л (свали́лся) — як (на́че, ні́би) з не́ба впав (звали́вся)

    упа́сть (сойти) с \небо ба [на зе́млю] — ( освободиться от иллюзий) упа́сти (звали́тися) з не́ба [на зе́млю]

    ме́жду \небо бом и землёй [жить, находи́ться] — між не́бом і (та) земле́ю [жи́ти, бу́ти]

    на небеси́ — на небеса́х

    на седьмо́м \небо бе быть (чу́вствовать себя́) — на сьо́мому не́бі бу́ти (почува́ти себе́)

    \небо бу жа́рко [бу́дет, ста́нет] — аж не́бу жа́рко [бу́де, ста́не], аж не́бо заже́вріє

    о \небо беса!, милосе́рдное \небо бо! — о Бо́же!, Бо́же (Го́споди) милосе́рдний (милосе́рдий)!

    под откры́тым \небо бом — про́сто (про́ти) не́ба, під відкри́тим (під голим) не́бом

    свод \небо ба — см. небосвод

    2) (в шахте, печи) верх, -у; ( потолок) сте́ля; ( свод) склепі́ння

    Русско-украинский словарь > небо

  • 5 нёбо

    1) (мн. небеса) небо (-ба; во мн. ч. употребл. редко, преимущ. в поэзии: им. небеса, р. небес и т. д.). [Сіло сонце, з-за діброви небо червоніє (Шевч.). Те небо (невидиме) зветься небесами (Рудан.)]. Горнее -бо - вишнє небо. Мрачное -бо - см. Мрачный 1. Облачное -бо - хмарне (захмарене) небо. Отверстое -бо, церк. - відкрите небо. Открытое (вольное) -бо - голе небо, чисте небо. Под открытым -бом (При вольном -бе) - см. Открытый 2. Родное, чужое -бо - рідне, чуже небо. Чистое, ясное -бо - чисте, ясне небо. В -бе (В -сах), на небе (на -сах) - в небі, на небі (поэтич. ещё) на небесах. [Не перезорять в небі зорі (Філян.). В далекому небі виблискують зорі (Черняв.). А зірочок, зірочок блискотіло-горіло на небі! (М. Вовч.)]. На небо (на -са) - на небо. По небу (по -сам) - небом, по небі, (в поэзии ещё) небесами, по небесах. [Небом блакитним хмаринки легесенькі линуть (Грінч.). Хмара наступила і по небі розвинула свої чорні крила (Рудан.). Хмарки на південь небесами летять (Грінч.). У всіх кольорах веселки котяться по небесах (Франко)]. На краю -ба - край (покрай) неба, на крайнебі. Зерк[ц]ало -ба (-бес) (перен.) - зерцало неба. Лазурь -ба (-бес) - небесна блакить. Свод -ба (-бес) - небесне склепіння, небозвід (-воду), небосхил (-лу), (купол) небесна баня; срв. Небосвод 1. -бо и земля - небо і земля. Как -бо от земли (Как земля от -ба) - як небо від землі, як від землі до неба. Далеко до этого, как -бо от земли - далеко до цього, як від землі до неба (як до зір небесних). Возносить (превозносить, расхваливать), вознести (превознести, расхвалить) до -бес (до седьмого -ба) - підносити (вихваляти, славити), піднести (вихвалити) до неба (аж понад зорі), вихваляти над сонце й місяць. Жить между -бом и землёй (меж землёй -сами) - жити між небом і землею, жити в повітрі. Коптить -бо - коптити небо; см. ещё Коптить. С -ба пасть (упасть, свалиться) - з неба впасти (спасти). Попасть пальцем в -бо - попасти пальцем у небо. Призывать -бо в свидетели, клясться -бом - небом свідчитися, присягати(ся) (заприсягатися, клястися) небом. Быть, чувствовать себя на седьмом -бе от чего - бути, почувати себе щасливим аж до неба з чого. [Батько, щасливий аж до неба, переказує своєму Петрусеві вчительські компліменти (Крим.)]. Хватать звёзды с -ба - см. Звезда 1. -бо видно (видать) (о худой крыше) - небо світить (висвічує, видно). -бу жарко будет, стало и т. п. - аж небо зажевріє, зажевріло и т. п. -бо с овчинку показалось - аж небо за макове зернятко здалося. Против -ба на земле - просто неба на землі. Под -бо (перен.) - під небо. [Хо лізе по ступанці високо аж «під небо» (Коцюб.)]. Под -бом (в прямом и перен. знач.) - під небом. [Маленька кімната «під небом» (Коцюб.)]. Все мы под -бом ходим - усі ми під небом ходимо; усі ми ряст топчемо. За волоса, да под -са - за чуба (о женщ.: за коси), та надвір; за чуба, та й до дуба; (шутл.) за волосне правління, та в земський суд (Квітка);
    2) -бо и -са (перен.: бог, боги) небо, небеса, бог (-га), боги (-гів). Слава -сам - слава богу (богові). О -бо! - о, небо! о, боже (з неба)! боже світе!;
    3) (потолок) стеля;
    4) (в берлоге) верх (-ху);
    5) стар. (балдахин) - намет (-та).
    * * *
    1) анат. піднебі́ння
    2) ( свод русской печи) диал. склепі́ння

    Русско-украинский словарь > нёбо

См. также в других словарях:

  • ЛАЗУРЬ — (нем. Lasur). 1) голубой цвет неба. 2) синяя краска. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. ЛАЗУРЬ 1) краска синего цвета; 2) синева неба. Полный словарь иностранных слов, вошедших в употребление в русском …   Словарь иностранных слов русского языка

  • Лазурь — Цветовые координаты HEX #007FFF RGB¹ (r, g, b) (0, 127, 255) CMYK² …   Википедия

  • Лазурь (значения) — Лазурь: В Викисловаре есть статья «лазурь» Лазурь один из оттенков голубого цвета, цвет минерала азурита и красителя азур, цвет неба в ясный день. Лазурь (геральдика) традиционное название для синего цвета в геральдике. Лазурь (река) река в черте …   Википедия

  • ЛАЗУРЬ — ЛАЗУРЬ, лазури, мн. нет, жен. (новогреч. lazurion с перс.). 1. Светлосиний цвет. «Бледна, как лилия в лазури васильков.» Батюшков. || Цвет неба, моря (поэт.). «Под ним струя светлей лазури.» Лермонтов. Небесная лазурь. «Надо мной в лазури ясной… …   Толковый словарь Ушакова

  • Лазурь (цвет) — Лазурь Цветовые координаты RGB HEX #007FFF RGB¹ (r, g, b) (0, 127, 255) CMYK² ( …   Википедия

  • Лазурь — ж. 1. Светло синий цвет. отт. Цвет неба, моря. 2. Краска светло синего, лазурного цвета. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • лазурь — и; ж. [араб. lazaward] 1. обычно чего. Светло синий, лазурный цвет. Л. неба, моря. Небесная л. // Безоблачное голубое небо. 2. Краска светло синего цвета. Берлинская л …   Энциклопедический словарь

  • лазурь — и; ж. (араб. lazaward) 1) а) обычно чего Светло синий, лазурный цвет. Лазу/рь неба, моря. Небесная лазу/рь. б) отт. Безоблачное голубое небо. 2) Краска светло синего цвета. Берлинская лазу/рь …   Словарь многих выражений

  • Ляпис-лазурь — Лазурит Формула Na6Ca2(AlSiO4)6(SO4,S,Cl)2 Сингония Кубическая Цвет Оттенки голубого Цвет черты Светло голубая …   Википедия

  • Бунин, Иван Алексеевич — талантливый поэт и беллетрист. Род. в 1870 г. в дворянской семье Воронежской губ. Учился в Елецкой гимназии. С 1887 г. стал печатать стихотворения и рассказы в иллюстрированных и детских журналах, позднее в "Русск. Богатстве",… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Бунин Иван Алексеевич — талантливый поэт и беллетрист. Род. в 1870 г., в дворянской семье, Воронежской губ. Учился в Елецкой гимназии. С 1887 г. стал печатать стихотворения и рассказы в иллюстрированных и детских журналах, позднее в Русск. Богатстве , Мире Божием ,… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»