-
1 Кит
зоол. кит (-та), (стар.) великориб.* * *астр.Кит, -а -
2 кит
зама́зка ( оконная - ещё), шпаклёвка ( для окон) -
3 китёныш
китеня́, -я́ти -
4 кит-
іти, піти У, Г, М, Кб.; пор. гит-, д'ет-, д'ит-, йид-, т'ет-, т'ит-, ћит-. -
5 клейовий кит
клеева́я шпаклёвка -
6 олійний кит
ма́сляная шпаклёвка -
7 kotow
-
8 hval
кит -
9 płetwal
кит (зоол.) -
10 whale
1. n1) зоол. кит2) розм. щось велетенське; щось численне; щось визначне3) розм. майстер (своєї справи), знавець; мастакhe is a whale at (on) history — він знавець історії
very like a whale — ірон. ну, звичайно!, як може бути інакше! (вираз недовір'я до почутого)
2. v1) бити китів2) сікти, шмагати3) розбити противника* * *I [weil] n1) зooл. кит ( Cetacea)to be a whale on /at, for/ — бути знатоком або любителем (чого-н.)
3) acтp. Кит ( сузір'я)••II [weil] v III [weil] v; сл.very like a whale — ну звичайно!, як може бути інакше! ( вираз сумніву)
1) бити, шмагати -
11 gam
1. n1) стадо (косяк) китів2) обмін візитами в морі (про китобоїв)2. v2) обмінюватися візитами в морі (про китобоїв)* * *I n1) стая, косяк китів2) обмін візитами ( китобоїв) у морі3) aмep.; cл. розмова; обговорення; базіканняII v1) збиратися в стаю, косяк ( про китів)3) aмep.; cл. базікати; заноситисяIII n; сл.нога (особл. жіноча); ніжка -
12 pod
1. n1) бот. стручок2) лушпиння, шкірка, шкурка3) верша4) ав. підвісний контейнер, підвіска5) відокремлюваний вантажний відсік (літака)6) ав. гондола двигуна1) груб. черево8) кокон (шовкопряда)9) зграйка (птахів)10) табунець (китів, моржів)2. v1) покриватися стручками2) лущити (горох)3) збиратися зграями (про птахів)4) скупчуватися табунами (про китів тощо)* * *I [pad] n1) стручок, біб; лопатка (гороху, квасолі е ін. бобових); коробочка ( льону); лушпайка, лузга, лушпиння, шкірка3) тex. захисна конструкція; відокремлюваний вантажний відсік ( транспортного літака або космічного корабля); aв. гондола ( двигуна)4) жapг. черево5) мop. обтічник6) гeoл. подовжена рудна лінза, сочевицеподібний покладII v1) давати стручки; покриватися стручкамиIII nневеликий табун (китів, моржів); зграйка ( птахів)IV v( про китів) зганяти в табуни; збиратися в табуниV [pod] n; спец.каналец, жолобок (у свердел, бурів)VI [pod] n; сл. -
13 whale
I [weil] n1) зooл. кит ( Cetacea)to be a whale on /at, for/ — бути знатоком або любителем (чого-н.)
3) acтp. Кит ( сузір'я)••II [weil] v III [weil] v; сл.very like a whale — ну звичайно!, як може бути інакше! ( вираз сумніву)
1) бити, шмагати -
14 whale
I [weɪl] 1. n1) китbull whale — кит-саме́ць
cow whale — сами́ця кита́
2)a whale of розм. — щось велете́нське (числе́нне, ду́же хоро́ше)
a whale of a story — чудо́ве оповіда́ння
3)a whale on [at] розм. — ма́йстер своє́ї спра́ви; знаве́ць; маста́к
he is a whale on [at] history — він знаве́ць істо́рії
••2. vvery like a whale ірон. — ну зві́сно!, так і пові́рю!
би́ти киті́вII [weɪl] v амер. розм.би́ти, шмага́ти -
15 дао
ДАО (кит. - Бог, шлях, принцип, закономірність) - одна з основних категорій кит. філософії, яка незмінно присутня у багатьох її напрямах, але має різне тлумачення. Д. - центральне поняття даосизму, основна категорія онтологічного та космологічного аспектів цього вчення В. концепції Лао-цзи Д. - абстрактна сутність, яка є одночасно буття і небуття, "наявність" і "відсутність", всеохопнай наскрізна, але недоступна вербальному описові. Для Чжуан-цзи Д. скрізь присутнє; воно створює час та простір. Д. є небуття, але породжує все розмаїття речей та явищ. Представники неодаосизму Хе Янь і Го Сян визначали Д., відповідно, як "небуття" ("відсутність") та "буття" ("наявність"), відкидаючи дуальність в тлумаченні цієї категорії. У вченні Конфуція Д. позбавляється космологічного тлумачення. Носіями Д. виступають індивід, суспільство, держава. Д. залежить від свого носія (для добропорядних людей воно "пряме","велике"; для ницих - "криве", "мале"). Мен-цзи розрізняє небесне Д. (передвизначення) і людське Д. (благочинні вчинки людей) Д. ля Сюнь-цзи Д. всеосяжне, воно створює Всесвіт, і є одночасно моральним законом, дотримуючись якого людина здатна перетворювати свою "злу природу". "Межа" людського Д. - етикет, благопристойність. Засновники неоконфуціанства акцентували увагу на онтологічній характеристиці Д. Чжу Сі ототожнив Д. з "Великою межею" і принципом "лі"; взаємодіючи з Д., сили "інь" та "ян" і "п'ять елементів" "у сін" породжують світ. Категорія Д. знаходить застосування і в сучасній кит. філософії. -
16 даосизм
ДАОСИЗМ (кит. - школа дао) - один з основних напрямів кит. філософії і традиційна релігія Китаю. В сучасній синології використовується традиційне для конфуціанства розрізнення філософського "дао цзя" та релігійного "дао цзяо" Д. В основі філософського вчення Д. лежить поняття "дао" як первісної, всеосяжної основи, субстанціального начала, загального закону спонтанного буття Всесвіту. "Дао" - єдине та нероздільне, однаково присутнє в усіх об'єктах (людях, речах) - як прекрасних, так і потворних. Для послідовників Д. "дао" - це безперервний потік метаморфоз-трансформацій; життя або смерть є лише одним з його фрагментів. З'єднання із цим потоком дарує мудрецю безсмертя. Необхідність дотримання природного закону "дао" виражена в концепції "недіяння" ("у вей") та "природності" ("цзи жань"), в основі якої лежить принцип заперечення штучного перетворення світу, яке призводить до порушень світової гармонії та, відповідно, виявляється в різних соціальних, економічних та політичних відхиленнях. Витоки Д. сягають давніх релігійних уявлень (магії, шаманства), філософське осмислення яких (серед. I тис. до н. е.) стало основою ідейної концепції цього напряму. Першозасновником Д. вважається міфічний імператор Хуан-ді. Оформлення ідей, які стали центральними для школи, приписується напівлегендарному мислителю Лао-цзи (VI - V ст. до н. е.), якого вважають автором трактату "Дао де-цзін" ("Канон "дао" та "де"). Його ідеї були розвинуті філософом Чжуан-цзи (твір "Чжуан-цзи", IV - III ст. до н. е.) і пізніше Ле-цзи (прибл. IV - III ст. до н. е.) та Хуайнань-цзи (Лю Ань, II ст. до н. е.). Д. справив значний вплив на різні галузі кит. культури (літературу, поезію, мистецтво); сприяв розвитку наукових знань (хімії, медицини). Вплинув на філософію Кореї, Японії.А. Усик -
17 лі
ЛІ (кит. - принцип, закон, істина, атрибут) - 1) Одна з основних категорій кит. філософії, визначає ідею загального, універсального упорядкувального начала, закону, властивого Всесвітові, а також кожному об'єктові або явищу. У філософському сенсі зустрічається, починаючи з Мен Цзи, Мо-Цзи, Сюнь Цзи. Для Хань Фея Л. є загальною "культурою формування речей". 2) Етикет, церемонії, ритуали. Використовувалась у найстаріших пам'ятках "Ши цзин" та "Шу цзин" в значенні релігійних та придворних ритуалів, обрядів. Для Конфуція Л. означає комплекс ознак поведінки людини як на особистому, так і на державному рівні. Дотримання нормативного набору Л. є головним показником пристойності людини і основною характеристикою ідеального типу особи - цзюнь-цзи. В цьому значенні категорія Л. використовувалась представниками раннього конфуціанства, що дало привід для критики конфуціанців з боку інших філософських шкіл (моїзм, легизм, даосизм), які вбачали інші важелі регуляції поведінки людей в суспільстві. В таких творах кит. філософії, як "Лі Цзи", "Чжоу Лі" категорія Л. набуває значення соціального, етичного та загальнокультурного нормативу, стає в один ряд із категоріями "гуманність", "доброчесність" та ін.А. Усик -
18 неодаосизм
НЕОДАОСИЗМ (кит. - вчення про потаємне) - прийнята в сучасній термінології назва кит. філософської школи сюань сюе (III - IV ст.). Для Н. характерне відродження ранньодаоської традиції шляхом синтезу з конфуціанською проблематикою та термінологією. Н. виник в умовах політичної нестабільності після падіння імперії Хань (III ст. до н. е. - III ст. н. е.) і став реакцією на ідеологічну монополію ханьського конфуціанства. В Н. виділяються два напрями: філософія "відсутності" і філософія "наявності"; предметом їх розбіжностей стало співвідношення "буття" і "небуття"; "наявності" та "відсутності". Згідно з філософією "відсутності", першоосновою світу є "небуття" ("Дао - це назва небуття"). "Небуття" безформне, чуттєво не сприймається; воно є субстанцією, яка первісна стосовно "тьми речей", або "буття". Мета "досконаломудрого" - осягнення "небуття" як основи всього існуючого Н. а противагу цьому представники філософії "наявності" єдиною дійсністю визнають "буття", або "тьму речей", які народжуються із самих себе, а не з абстрактного "небуття". Рух та зміни іманентні самим "речам", а не є результатом діяльності зовнішньої по відношенню до них субстанції. Філософія Н. становить опосередковану ланку між традиційною кит. філософією і буддизмом, який застосовував філософсько-релігійну термінологію, зрозумілу для китайців.А. Усик -
19 blower
n1) той, що дме (роздуває, роздмухує)2) сурмач3) кит4) амер. хвалько, хвастун5) розм. телефон6) розм. базіка7) груб. дівка, повія8) тех. вентилятор, повітродувка9) геол. тріщина, через яку виділяється газ10) квітуча рослина* * *I n2) сурмач, трубач3) кит4) aмep. хвалько5) телефон6) базіка7) дівка, повія8) тex. вентилятор; повітродувка9) гeoл. тріщина, через яку виділяється газII n -
20 bomb
1. n1) бомбаsuperatomic bomb — військ. воднева бомба
bomb chopper — військ., розм. бомбардувальник
bomb door — ав. бомболюк
bomb raid — військ. наліт бомбардувальників; атака ручними фанатами
bomb room — ав. бомбовий відсік
bomb screen — військ. протигранатна сітка
2) міна (міномета)3) ручна граната4) радіоактивне джерело (для терапії)5) головка гарпуна з вибуховою речовиною (для полювання на китів)6) обприскувач7) геол. вулканічна бомба2. v1) бомбардувати, бомбити2) обстрілювати мінометним вогнем3) закидати ручними фанатами* * *I n1) бомба; міна ( міномета); ручна граната4) обприскувач; балон з аерозолем5) icт. маленький військовий корабель, що несе мортири6) гeoл. вулканічна бомба (тж. volcanic bomb)7) ( the Bomb) ядерна зброя; потенційна загроза ( застосування) атомної зброї8) статок, великі гроші9) aмep. невдача, провал, фіаско11) несподіванка12) cл. довгий пас ( у футболі)II v1) бомбардувати; бомбити; обстрілювати мінометним вогнем; закидати ручними гранатами2) aмep. зазнати невдачі, провалу; провалитися (особл. про спектакль); оскандалитися3) aмep. здобути перемогу; домогтися приголомшливого успіху
См. также в других словарях:
Кит (значения) — Кит животное из отряда китообразные. Содержание 1 Разное 2 Корабли и суда 3 Фильмы 4 Люди … Википедия
Кит Ветрогон — Кит Ветрогон … Википедия
КИТ — Колледж информационных технологий с 1 июля 2003 ранее: ПЛИКТ г. Пятигорск http://collegeit.narod.ru/ техн. КИТ «Космос и транспорт» авиакомпания авиа, косм., организация, транс … Словарь сокращений и аббревиатур
КИТ Финанс — Инвестиционный банк Тип Открытое акционерное общество Лицензия … Википедия
Кит Финанс — «КИТ Финанс» Тип: Открытое акционерное общество Год основания: 2001 Прежние названия: «Веб Инвест банк» Расположение … Википедия
китёныш — китёныш, китёныши, китёныша, китёнышей, китёнышу, китёнышам, китёныша, китёнышей, китёнышем, китёнышами, китёныше, китёнышах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
КИТ Саранска — КИТ г. Саранска, Клуб Интеллектуального Творчества г. Саранска молодежная организация, занимающая интеллектуальным развитием молодежи в Саранске и Республике Мордовия. Основной формой деятельности является организация и проведение… … Википедия
Кит Киттредж: Загадка американской девочки — Kit Kittredge: An American Girl Ре … Википедия
КИТ г. Саранска — КИТ г. Саранска, Клуб Интеллектуального Творчества г. Саранска молодежная организация, занимающая интеллектуальным развитием молодежи в Саранске и Республике Мордовия. Основной формой деятельности является организация и проведение… … Википедия
Кит Лаумер — Keith Laumer Дата рождения: 9 июня 1925 Место рождения: Сиракузы (шт. Нью Йорк) Дата смерти: 23 января 1993 Гражданство: США Род деятельности: писатель Годы творчества … Википедия
Кит Ломер — Кит Лаумер Keith Laumer Дата рождения: 9 июня 1925 Место рождения: Сиракузы (шт. Нью Йорк) Дата смерти: 23 января 1993 Гражданство: США Род деятельности: писатель Годы творчества … Википедия