Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

көз+башы+tt

  • 1 баш

    1. голова; баш (ын) арты задня частина голови; потилиця СБ; баш тӧбеси / тӧпеси верхня частина голови, тім'я СБ / БТ; башы айляный голова крутиться ВН; башым энди авара шлей голова в мене тепер діє погано СБ; баш ас- вішати голову, журитися СГ; асай башын він повісив голову Б; астых башларымызны ми звісили голови Б; баш беласы нещастя на голову СБ; башыны тизине дэгнизько кланятися Г; баш йасты ға д'ельмей не спиться й не лежиться СК; баш йазы (сы) О, БТ, Г, К, СК, баш йазых О доля, рок, фатум; эпчии дэ башым йазысы, бу да не мараз? усе, що сталося,— від долі, а це що за хвороба? Г; баш йез- морочити голову СБ; баш сағлығы співчуття К; баш ур- бити чолом, звертатися з клопотанням К; баш хойған йер узголів'я П; баш хондур- прихиляти голову, знаходити притулок СЛ; баш хош- з'єднуватися, єднатися; маңа баш хошсун о? чи він зі мною з'єднається? У; баш чевирповертати голову Г; башма да д'ирмей тӱркӱлер пісні не йдуть мені в голову М; баштан ғарип, кӧздэн т'ӧр головою нікчемний, очима сліпий СБЧ; баштан айах з голови до ніг; т'ийий баштан айах сийа урбалар одягає з голови до ніг чорний одяг Б; баштан айах сийалери / харелери д'иймишсин ти одяглася в чорне з голови до ніг Г, СЛ, СК; баштан айах хумаш д'иймиш алхы Тиблизи народ Тифліса з голови до ніг одягнений у шовки СК; баштан аткидати через голову Г; баш-тэпен ат- кидати сторч головою Г.
    2. розум, глузд; хайа баш? де розум? Б.
    3. волосся на голові; ама ӧст'ен падышах сахалы, башы — хырхылмаа т'ерек, траш олунмаа т'ерек але в царя відросла борода, волосся на голові, треба підстригатися, голитися Г.
    4. вершина; тӧбениң башы вершина гори СБФ; баш эниш крутий спуск О.
    5. головний, старший, голова, отаман; баш чобан головний чабан СБ; бӱйӱгӱ баш эт'ен старший з них був за головного СЛ; базирд' ан башы отаман купців СЛ, СК; йӱз башы сотник К; баш эт- призначати за головногоМ, брати гору, долати О; баш бармах / пармах СБ / НМ, У, СГ великий палець.
    6. початок, край, зачин; кӧше башы ріг вулиці; башын тапсам якщо знайду початок СБ; масалын башы зачин казки СК; авғустун башы бле олар т'елеҗеклер мында на початку серпня вони приїдуть СМ; башында спершу СБ; башындан спочатку, починаючи з чого О, СГ; о сана башындан алып чах сонунаҗаз тӱркӱ ӧгретир він навчить тебе пісень від самого початку до самого кінця СК; баштан перше, спочатку, раніше, спершу П, У, СЛ, СГ-СК, Кб.; баштан йалан айтхан спершу він збрехав П; баштан хоншуға чабайым спершу побіжу до сусідів П; баштан бек сайайлярмыш раніше його дуже шанували СК; баштан т'елен ат кінь, що прибіг першим СЛ; баштан баша від краю до краю, поголівно Б, К; җыхты аст'ер баштан баша знищив військо до пня, розбив на голову ВН.
    7. колос, волоть, качалка; башлай заре баш хусмаға пшениця починає випускати колос П; хамуш башлары памухлу волоть в очерету пухнаста СЛ; боғдай башы пшеничний колос У.
    8. головна, головоподібна частина знаряддя; балта башы обух СБ; тырнавучун башы, сабу власне граблі (без держака) і держак граблів, грабильно П; т'имене башы голівка грифа ВН, НМ; шишеэн башын ач- відкорковувати пляшку О.
    9. повід, налигач; атын башы віжка Б; баву бир башха на одному поводі вузол СБ;
    10. штука, раз; бир баш мал, хой одна голова худоби, одна вівця П; баша баш так на так, раз на раз, один на один О; адам башна да бир сазҗы осун на кожного хай буде по музиканту Г; бин баш хойуну вармыш о ғарибин у того чужинця була тисяча голів овець СК; эт'и бин баш хойун дві тисячі голів овець СЛ; бир тувар баш одна голова худоби СБ.
    11. особа, сам; баш баша т'итрозійтися поодинці, кожен сам по собі СК; йаш башыма мені молодому ВН; йӱзлев болуй йаш башыма будуть дорікати мені молодому Б; бағрыйляр башма кричать на мене М; бу дэртлер башма д'ельди оці нещастя звалилися на мене СК; ни аллах башыма йазған, кӧзлерим дэ аны кӧреҗек що мені записав бог, те побачать мої очі СБЧ; башыма т'етирдим бела я накликав нещастя на свою голову СК; хара кӱнлер башымыза т'ельди на наші голови звалилися нещастя СЛ; алдым башым, чыхтым-т'еттим / т'иттим ғурбет элине я зібрався й подався на чужину Б / Г; алып башымы чыхып йитэйим / башымы алып д'идэйим зберуся й піду світ за очі СБ / СК; башыңдан айлянайым я люблю тебе У; сизиң башыңыз йаш ви молоді Б; башларына келен ишлери їхні пригоди Кб.; ӧз башна сӧндӱ згасло само собою СЛ; ӧз башна чечиниш эт- жити самостійно СЛ; ӧзӱ башларна вони самі по собі СГ; ӧзӱ башна айт- казати про себе У; ӧзӱ башна сам собою, своєю волею, сам по собі П, Б; аллахтан ӧзӱ башна т'ельмей від бога само собою нічого не приходить СМ.
    13. сл. ім. початок, край, до, біля, коло; башына бардых ми сходили до нього (на могилу) Б; бардым чохрах башына СБ, вардым чохрах башына СК я пішов до криниці; зан башына на краю поля СБ; софра башна отур- К; стол башна отур- П сідати до столу; суфра башына за столом, при столі СБЧ; суфра башына кӧзиңи ач, коп лафлама — халыс ач за столом відкрий очі, будь уважним, багато не балакай — лишишся голодним СБЧ; див. ӧгӱзбашы, сыйырбашы.

    Урумско-украинский словарь > баш

  • 2 урчух

    (-ғу)
    1. веретено; урчух башы кочальце, голівка веретена СБ, О, Г-К; урчуғун башы — дэрмен ташы кочальце її веретена — млинове жорно СЛ; урчух йип веретено, пасмо ниток СГ; урчух курчоғу гачок веретена СБ; урчух хурйуғу пузце, черево — стрижень веретена К; метэр урчух веретено для сплітання і змотування подвійної нитки, вертушка у прядці СБ.
    2. прядка; урчух татлысы вергуни Г, СГ; пор. ӱрчӱхле-.

    Урумско-украинский словарь > урчух

  • 3 уч

    (уҗу; уҗӱ Я) кінець Б, У-СГ, Кб.; ӱчт'ийевин ао уҗу — печт'е чырай осун кінець приймака — бути заслоною для печі Б; алды бир парча топрах, бағлады платоғун уҗуна узяв трішки землі, зав'язав у куточок хустки Г; варды башы уҗна підійшов до її узголів'я Г; меэм башым уҗуна у мене в головах СГ; ӧлӱм уҗуна отруй він стоїть однією ногою в могилі Г; хамчи уҗу халайли на кінці батога свинець СГ; тилин уҗу кінчик язика К; тилим уҗӱне айляный крутиться в мене на язиці Я; йаттым айахлар уҗуна я лягла в ногах У; бириси башы учунда ве ӧбири айахларындан йана турур удулар один з них стояв у нього в головах, а другий біля ніг Кб.; Христос башым уҗуна, хурт айағым уҗуна Христос у мене в головах, черви в мене біля ніг СЛ; пор. уҗ.

    Урумско-украинский словарь > уч

  • 4 ай

    I
    1. місяць (на небі) ; ай батты місяць зайшов О; ай бети личко, як місяць СБ; ай доғай місяць сходить ВН; ай доғду місяць зійшов СГС; ай доғганда ай боса сырт сне — чобан бурун сне якщо новий місяць на спині, то чабан на носі, — буде дощ СМ; ай йарых місячне світло; ай йарых йеҗеси місячна ніч СБ; ай тувай місяць сходить СБ; ай хонду місяць зайшов СГС; йаңы ай новий місяць СБ, НМ; толу ай повний місяць, повня СБ,НМ.
    2. місяць (року) ; айларнен місяцями Б; ай башы початок місяця О; айның соңу кінець місяця СБФ; ны айның кӱнӱ? яке число місяця? СБФ; т'ечт'ен айче минулого місяця У.
    II
    святий; ай Варвара свята Варвара Г; ай Василь баба йардымҗ ы босун помагай вам святий Василь СБЧ; ай Җуван СБ, ай Йан К,М, ай ЙаниМ, ай Йуван СБ святий Iван; ай Илийа святий Iлля Г; ай Йӧрйӱ / Йӧрӱ святий Георгій / Юрій; ай Коста святий Костянтин Г; ай Кузма святий Кузьма НБ; ай Кустантинник кисле церква святого Костянтина Б; ай Марйалых кисле церква святої Марії Б; ай Никола / Нокола святий Микола СМ, Б, К / НБЄ; ай Сава святий Сава Г; ай Тодор святий Федір П; ай Т'ирт'е свята Кир'якія НБЄ; пор. айа, айон, айос.
    виг. ай, ой; ай җаным душе моя К; ай оғлум ой синку СЛ; ай олан зверт. гей ти ВН.
    IV
    посил. енкл. же, ж СМ; мен хазанмаа т'етэм-ай я ж іду на заробітки СМ.

    Урумско-украинский словарь > ай

  • 5 айлан-

    повертатися, обертатися, крутитися, мінятися СБ, Б, У, СЛ, СК; онун башы айланған у нього закрутилася голова О; сиз мында не айланыйсыз? чого ви тут вештаєтеся? О; сув бузға айланды вода перетворилася на лід О; айланып т'ельповернутися назад О; хапуйа айлан-а підійди-но, до дверей, постукай-но у двері СЛ; пор. айлен-, айлян-, эйлен- II.

    Урумско-украинский словарь > айлан-

  • 6 айлян-

    1. крутитися, кружляти, обертатися, повертатися, розвертатися, обходити, міняти думку; далапчы йисан урчух тарзы айляный старанна людина крутиться веретеном СБЧ; бай айляный, берий хырар эвленмейе багатій змінює думку й дає їм дозвіл одружитися П; башым айляный у мене крутиться голова К; тилим уҗӱне айляный крутиться в мене на язиці Я; круғом кӧйнӱ айляныйляр обходять село кругом Б; йармалығы айляный обходить базар Г; изин версен, минейим, айлянаам абуун ичине якщо дозволиш, я сяду верхи, проїду по колу тут усередині СК; айляный т'елий бостанны повертається, обійшовши баштан СМ; айляный т'елий тавуну повертається, обійшовши гору Б; айляндым т'ельдим т'ери я з'їздив і повернувся назад Б; айлянды т'етти повернувся й пішов СМ; айляный учай повертається і злітає, зривається СМ; айлянды чыхты зробив коло ВН.
    2. крутитися, порядкувати; хыз ичери айляный, эриф тэ чыхары дівчина порядкує в хаті, хлопець у дворі Г.
    3. увиватися, догоджаючи; бизд'е мисафир т'еселер, бек айлянып бахаймыз коли до нас приїздять гості, ми приймаємо дуже гостинно У.
    4. захоплюватися; айлянайым бен сендэн, балдан татлы тилиңдэн я захоплююся тобою, твоєю мовою, солодшою за мед Б; айлянайым халайым хара / хуба хашлы душмандан я безмежно закоханий у цю чорноброву / тонкоброву вражу дочку У; башыңдан айлянайым У, айлянайдым башындан СК я в захопленні від тебе; айланый-салланый тэнтэк тавух т'ибик кружляє, заточуючись, як дурна курка СБЧ; башым, айлян, кӧзӱм, байлян, сӱгилли хызым, маңа айлян запаморочуйся, голово, зав'язуйтеся, мої очі, кохана дівчино, закохайся в мене СБЧ.
    5. бути підмазаним, підмальованим, підведеним, облямованим П, СМ, У, К; кӧше башна эвлери ағарылған, айлянған їхня хата на розі вулиці побілена й підведена — підмазана К; пор. айлан-, айлен-, эйлен- II.

    Урумско-украинский словарь > айлян-

  • 7 асылын-

    (-лный) бути підвішуваним, навішуватися, вішатися, повіситися, звисати; нед'е сен асылындын? чому ти повісився? Б; асылынсаң — ӧксек путахка асылын якщо вже вішаєшся, то вішайся на високій гілляці СБ; башы асылынған він похнюпився, повісив голову СМ; хапу асылынған двері навішено Б.

    Урумско-украинский словарь > асылын-

  • 8 ат

    I
    кінь; коник — вид печива для дітей, печеться разом із псатирями ММ; ат аран стайня, конюшня СБ; ат атлан- сісти на коня П; ат атлат- посадити на коня, змусити сісти на коня СБ, П; ат (ын) башы повід СМУ, К, СК; ат биле конем, кіньми СБ; ат брычкасы кінний віз Б; ат патлат- загнати коня до смерті П; ат ӱстӱне на коні СБ; ат хошу К, ат чабув О, ат чабуш СБ кінні перегони; йӱк ат гужовий, ломовий, вантажний кінь, ваговоз К; чапан ат скаковий кінь К; ат йуварланған йердэ тӱкӱ халый СГ, ат хаталан ған йердэ тӱкӱ хали СБА де кінь качається, лишається його шерсть; чапхан атны даан урма коня, який біжить, не підганяй СБФ; ат чапан оба пагорб (біля Карані — Гранітного), звідки починалися кінні перегони Г; див. атйабу.
    II
    (аты) ім'я СЛ; энди чох та атымыздан худа зараз готових піти сватами від нашого імені багато СЛ; пор. ад.

    Урумско-украинский словарь > ат

  • 9 афта

    тиждень; афтасына вармаз протягом тижня не піде ВН; афта арасы середина тижня, будній день, будень, будні дні О, Б, У, К (пор. афтарасы) ; афта башы початок тижня О, К; афта сайын щотижня Г; бель афта пісний тиждень Г, К; Бӱйӱк афта Страсний тиждень К, СГ; тӱз афта пісний тиждень Г, К; Чубух афта Вербний тиждень К, СГ.

    Урумско-украинский словарь > афта

  • 10 аша-

    їсти; ашағанына кӧре иши дэ як їсть, так і працює СБФ; ашадым тойдум, хачымы хойдум я поїв, наївся, поївши, перехрестився СМ; ашап тоймағаллар вони не наїлися СБ; ашамасаң — йашамас, ишлемесең — тишлемес не поїси — не житимеш, не попрацюєш — не кусатимеш О; ашап битир- з'їсти все до рісочки СМ; арам ашашахрувати СБЧ; бох ашама не кажи дурниць СБА; пачамы ашады він прогриз мені душу, набрид СБ; башың аша їж свою власну голову — коли хтось відмовляється їсти СМ; кӧтэк ашабути побитим У; хушах ашадістати ременяки У; шамар аша- дістати ляпаса СГ.

    Урумско-украинский словарь > аша-

  • 11 базирд'ан

    купець ВН, Г-СК; базирд' ан башы отаман купців, голова каравану СК.

    Урумско-украинский словарь > базирд'ан

  • 12 башчы

    старший, старійшина, начальник, керівник, голова К; башчыларын башы голова старійшин Г.

    Урумско-украинский словарь > башчы

  • 13 бурух

    зламаний, скручений, зігнутий, скривлений, кривий; башы бурух голову йому скручено Б; бойну бурух СБ див. бойун; кӧтӱ бурух у (качки) закручений хвостик П; торатымын туйағы бурух копита мого гнідого коня позаламувалися СЛ, СГ; айағы беле бурухту, тутуптутуп д'езийди нога в нього була підвернута, і він ходив кульгаючи, зашпортуючись СК; бурух лафетийик ми розмовляємо плутано М; бурух чых- виламуватися, вивертатися СГ.

    Урумско-украинский словарь > бурух

  • 14 бӧлӱк

    1. окремий НМ; бӧлӱк ода окрема кімната НМ;
    2. просвіт між хмарами, отвір СМ, Г, К; кӧкте сийа булут, бӧлӱк бӧлӱндӱ чорні хмари вкрили небо, і раптом відкрився просвіт СМ, Г.
    3. розділ Г; бӧлӱк башы начальник частини Г.
    4. кімната СГ, М, СК.
    5. перегородка, відділення К.
    6. загін, стійло СК.
    7. ожеред, скирта СБ; бӧлӱк җый- скирдувати НБЄ.

    Урумско-украинский словарь > бӧлӱк

  • 15 вахты

    отже, тоді П, СМ; вахты оон башы бар эди отже, голова в нього була СМ.

    Урумско-украинский словарь > вахты

  • 16 дал-

    (далай) пірнати, поринати, занурюватися, тонути, загрузати, залазити, влазити; фт'ирлере дал- замислюватися, поринати в думки Г; кӧпӱрдэн дала-дала ходячи туди-сюди через міст, гуляючи мостом ВН; гӧзӱне бахар, җӧбӱне далар в очі тобі дивиться, а до кишені залазить СГ; хорхар эдим, шо далып т'етэҗ ек ао паром сув тӱбӱне я боялася, що той паром потоне й піде під воду ВН; тар сохахтан дала-дала белим бӱкӱльдӱ гуляючи вузькими вуличками, я зовсім занепала духом Б, У; дал кӧпӱрдэн далыб д'елий дал бойлӱ ид'ит кладкою йде сюди стрункий парубок У; хылычымын башы далды гӱмӱше ефес моєї шаблі багато оздоблений сріблом Б.

    Урумско-украинский словарь > дал-

  • 17 дэртли

    хворий, тяжкий, печальний, стурбований, скорботний, сумний, журний СБ, СЛ, СГ,М; запальний БТ; дэртли кал- зазнати горя М; бени дэртли-верамны эттин ти мене дуже засмутила СЛ; дэртлийе дэрман буламаз мыйсын, базирд'ан башы? хіба не зможеш знайти ліки для страдника, отамане купців? СК; дэртлийим-дэрелийим, сорнуз, бен нерелийим мучусь я, страждаю я, запитайте, звідки я СГ; дэртли бол- не знати, де подітися від сорому СБФ.

    Урумско-украинский словарь > дэртли

  • 18 йаз

    I
    літо; йаз башы початок літа СБ; йазда влітку СБ, СМ, БТ, У, К; йазлар літні часи Б, К; йене т'ельди йазлар знов настало літо К; йазын боғу — хышын ашы літній гній — зимовий харч П, СМ, Г, СГ, СК; йазыхышы взимку й літом, цілий рік О.
    II
    (=йазы) запис СЛ; див. йазы.

    Урумско-украинский словарь > йаз

  • 19 йаш

    I
    вік; олар эт'иси бир йашта вони обоє одного віку Г, К; йашым бек коп мені дуже багато років СБ; алтмыш йашна йому шістдесят СБ; алты йашна йому шість років ВН; беш йашна эдим мені було п'ять років СЛ; биз он алтышар йашна эдик нам було по шістнадцять років У; дохуз йашна йому дев'ять років П; йеди йашна мендэн кичик він молодший за мене на сім років У; мен энди йетмиш йашна мені вже сімдесят років Б; йетмиш беш йашына ихтийар старий у віці сімдесяти п'яти років Г; хач йашна? скільки йому років? СБ; хач йашнесиз? вам скільки років? ВН; йашына кӧре йер верди дав місце кожному за віком Г; т'елийлер о баллары он экишер йашна стає тим його дітям по дванадцять років Б; он эт'и он ӱч йашна бала дитина дванадцяти-тринадцяти років СМ; мен дэ сеэн йашта мені теж стільки років У; он алты он йеди йашнад'ерек до шістнадцятисімнадцяти років СМ; он йеди йашына в сімнадцять років У; т'еллер он йедишер он сет'изер йашна оланнар хлопці доросли до сімнадцяти-вісімнадцяти років Г; отуз эт'и йашындан хаста він хворий з тридцяти двох років У; отуз йашна оғлуму гӧмдӱм я поховала сина тридцяти років СК; сексен алты йашна йому вісімдесят шість років У; энди сексен йашна їй уже вісімдесят років М; сет'из йашнадан з семи років У; хырх йашынайым мені сорок років СЛ; ӱч йашна олуй энди йому вже три роки СГ; йашым т'ельди отуза я досяг тридцяти років Г; йашыма т'ель доживи до моїх літ К; йаш тол- виповнятися рокам, досягати повноліття СМ; йашы долмады вона ще не досягла повноліття СГ; сен хач йашна? — мен отуз йашнайым тобі скільки років? — мені тридцять років СГ, СК.
    II
    1. молодий, юний; хлопець, парубок, юнак; сизиң башыңыз йаш ви молоді Б; йаш йыллар молоді, юнацькі роки О; йашлар молоді люди, молодь СБ, СМ; бизим йашлар наші парубки У; йаш җан СМ, йаш киши СБ, йаш эриф СБ, П, Б молода людина; йаш чобан молодий чабан Г; мендэн йаш він молодший за мене М; йашна тай дийлер на молодого (коня) кажуть лоша, лошак К.
    2. зелений, свіжий, соковитий, сирий, мокрий СБ; йаш от молода, зелена трава СБ; йаш хыйар молоді огірки Г; хуру билен йаш та йанай разом із сухим горить і мокре (зелене) СБЧ.
    сльоза, сльози ВН, СМ, СГ; йаш / йашлар тӧк- лити сльози К / У; кӧзӱнден йаш тӱший у нього з очей капають сльози СМ; кӧз йаш (ы) сльози.

    Урумско-украинский словарь > йаш

  • 20 йохсам

    1. може, хіба СБ, У-СГ; йохсам хоншулар чалды мы? може, сусіди вкрали? Г; йохсам мен йисан дӧӱль ӱм? хіба я не людина? СЛ; хойуну му, йохсам тувары мы, йохсам беш кӱмӱш ахча мы алый він отримує або вівцю, або худобину, або, може, п'ять карбованців грошей СЛ.
    2. енкл. чи як, чи що ВН, СБ, У; Т'ӧроғлуну айтайым йохсам? розповім про Тьороглу чи як? СБ.
    3. спол. чи СБ, У, СЛ, К, СГ; бар эди ми башы йохсам йох эди ми? була в нього голова чи не було? СМ; о мени гӱльген им йохсам не? він з мене сміється чи що? СГ; пор. йосам, йохса.

    Урумско-украинский словарь > йохсам

См. также в других словарях:

  • башы-актыгы — Беренчесе һәм соңгысы …   Татар теленең аңлатмалы сүзлеге

  • башы-ахыры — Беренчесе һәм соңгысы …   Татар теленең аңлатмалы сүзлеге

  • Ат-Башы — хребет в Тянь Шане. Отделяет Ат Башынскую котловину на севере от Чатыр Кёльской котловины и Аксайских сыртов на юге. Длина 135 км, высота до 4786 м. Ледники. * * * АТ БАШЫ АТ БАШЫ, хребет в Тянь Шане. Отделяет Ат Башынскую котловину на севере от… …   Энциклопедический словарь

  • АТ-БАШЫ — хребет в Тянь Шане. Отделяет Ат Башынскую котловину на севере от Чатыр Кельской котловины и Аксайских сыртов на юге. Длина 135 км, высота до 4786 м. Ледники …   Большой Энциклопедический словарь

  • Шушанын даглары башы думанлы — К сожалению, в вашем браузере отключён JavaScript, или не имеется требуемого проигрывателя. Вы можете …   Википедия

  • баш-башы — җый. Озынча әйбернең ике очы, ике башы (берьюлы күз алдында тотылганда әйтелә) …   Татар теленең аңлатмалы сүзлеге

  • кысла — Башы янында кыскычлары булган, кабырчык белән капланган, умырткасыз төче су хайваны …   Татар теленең аңлатмалы сүзлеге

  • штырь — Башы оя эчендә әйләнерлек итеп йомрылап эшләнгән күчәр. Кире чыкмасын өчен очы сырлап эшләнгән тимер кадак …   Татар теленең аңлатмалы сүзлеге

  • баш — 1. Кеше һәм хайван гәүдәсенең авыз, иң әһәмиятле сизү органнары һәм зур ми урнашкан өлеше. Баш киеме башыгызны салыгыз. Баштагы чәч баш тарау. Баш мие, ми 2. Үсемлекләрнең югарыгы өлеше, өстәге оч ботаклары, шундагы чәчәклекләре яки җимешлекләре …   Татар теленең аңлатмалы сүзлеге

  • Ханство крымское — обнимало собой Таврический полуостров и земли на С и В от него; но здесь оно не имело определенных границ. Состав населения X. был самый разнородный: оно постоянно передвигалось и видоизменялось. Прилив тюркских народностей начинается не позже… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Ат-Башинский район — Ат башы району Страна Киргизия Статус район Входит в Нарынскую область Административный центр …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»