-
1 шель-ашельская культура
шель-ашель мәдениетіРусско-казахский терминологический словарь "История" > шель-ашельская культура
-
2 шель
-
3 кӧшель,\ кӧшӧль
1) кисет;табак кӧшель, кӧшӧль — кисет для табака
2) кошелёк;менам кӧшельын вой тӧв шутьлялӧ — в моём кошельке ветер свистит (нет денег)деньга кӧшель, кӧшӧль — кошелёк для денег
3) кошель ( на сплаве);4) диал. котомка, заплечный мешок -
4 кӧшельӧдны
перех. посадить на закорки; -
5 кӧшельӧн
на спине; на закорках;кӧшельӧн нуны — нести на спине; нести на закорках
-
6 Мішель-Ейкем де Монтень
Філософський енциклопедичний словник > Мішель-Ейкем де Монтень
-
7 Мішель-Поль Фуко
див. Фуко, Мішель-Поль -
8 Монтень, Мішель-Ейкем де
Монтень, Мішель-Ейкем де (1533, замок Монтень, в Перигорі - 1592) - франц. філософ, письменник. Навчався у Бордо і Тулузі. Служив членом місцевого парламенту та мером Бордо упродовж багатьох років. У міжконфесійних та міжцерковних стосунках виступав за улагодження суперечностей між католиками і протестантами. Найхарактернішою рисою філософських роздумів М. є скептицизм. Ідеї скептицизму не були викладені М. у систематизованій формі, а знайшли відбиття у численних есе, нотатках, записах у щоденнику. Зібрані воєдино, вони утворили видатний зразок філософсько-гуманістичної літератури, що пізніше здобув синтезовану назву "Досліди". Твори М. засвідчують прихильність автора до самоспостереження, споглядання мінливості психологічної натури людини; людині не личить зазіхати на роль керманича природи, позаяк, часом, навіть особистий внутрішній світ скидається на некеровану самостійну істоту. Універсалістське знання на зразок схоластичного чи аристотелізму, викладання якого панувало в ун-тах, на думку М., позбавлене особистісного сенсу, хоч і залишається для людини нормативним. Призначення людського буття - у самовдосконаленні, усвідомленні власної ролі як частки природи. М. цікавить не абстрактне знання про суще, а осягнення власного природного начала, його недоліків та переваг, безнастанної мінливості та зумовленості повсякденним досвідом. Наскрізне для філософського світобачення М. питання-девіз "Що я знаю?", застосоване до релігії, мало наслідком відповідь про неспроможність людини пізнати Бога і разом з тим - про її відкритість до сприйняття Божої милості й благодаті. Отож, через скептицизм уможливлювався шлях до віри.[br]Осн. тв.: "Подорожні записи" (1580 - 1581); "Нотатки". У 3 т. (1588).Філософський енциклопедичний словник > Монтень, Мішель-Ейкем де
-
9 Фуко, Мішель-Поль
Фуко, Мішель-Поль (1926, Пуатьє - 1984) - франц. філософ, історик, теоретик культури, один із представників філософії структуралізму. Викладав в ун-тах Франції, Німеччини, Швеції, од 1970 р. - працює в Колеж де Франс. У творчості Ф. вирізняють два періоди. Перший (60-ті рр.) пов'язаний зі структуралістськими дослідженнями і створенням особливої наукової дисципліни "археології культури". Аналізуючи історично мінливі форми організації людського буття, Ф. намагається розглянути їх як синтез "фундаментальних кодів культури", що керують усіма формами її сприйняття і вартостями, і "чистих практик" застосування цих кодів, що створюють "історичне a priori" науки, раціональності, досвіду. Типи історичного a priori у сфері знання Ф. називає епістемами. "Археологія культури", за Ф., відрізняється від історії культури своєю спрямованістю не на історію розвитку певного феномена, а на історію "умов його можливості". Від 1970 р. Ф. звертається до аналізу феномена влади як безособової стихії, що пронизує собою все поле культурних взаємодій. Дослідницький інтерес спрямовується на розкриття механізму культурної репресії, що втілюється в певному панівному типові дискурсу, котрий легітимує себе як стандарт і зразок. У цей період творчість Ф. набуває дедалі більшого постструктуралістського характеру; він із захопленням сприйняв появу "Анти-Едипа" Дельоза і Гваттарі. В свою чергу, видатні представники постструктуралізму визнавали праці Ф. одним із евристичних джерел їхньої власної творчості. Зазначена трансформація стала логічним підсумком філософського розвитку Ф.[br]Осн. тв.: "Історія безумства в класичну епоху" (1961); "Народження клініки..." (1963); "Словаі речі" (1966); "Археологія знання" (1969); "Ніцше, генеалогія, історія" (1971); "Нагляд і покарання" (1975); "Гра влади" (1976); "Історія сексуальності". У 3 т; (1976 - 1984). -
10 разрезная шель
Mining: slot -
11 вермішель
ж кул. -
12 вермішель
-івермише́ль -
13 вермішель
wermiszel'ж.wermiszel, makaron -
14 вермішель
-
15 разгрузочная шель
түсіру саңылауыРусско-казахский терминологический словарь "Горное дело и металлургия" > разгрузочная шель
-
16 тӧшель-
бути засланим, постеленим, покритим, вимощеним, брукованим СБ, О. -
17 Scheel Walter
Шель Вальтер (род. в 1919), федеральный президент в 1974-1979 гг. В 1953-1974 гг. депутат бундестага, в 1961-1966 гг. министр экономического сотрудничества, в 1968-1974 гг. председатель Свободной Демократической партии Германии, сторонник сближения этой партии с СДПГ, после образования коалиции в 1969-1974 гг. министр иностранных дел и проводник восточной политики канцлера В. Брандта → Bundespräsident, Brandt Willy, Sozialdemokratische Partei Deutschlands -
18 кашель
кашель (-шлю), (шутл.) кахика, бухика. Сильный -шель - великий кашель или кашлюка (коклюш) кашлюк (-ка). -шель с мокротой - мокрий кашель, (сухой) сухий (дряпкий, деручкий) кашель. Начался -шель у кого - напав кашель кого. Послышался -шель - стало чути кашель (кашляння). Приступы -шля - напади кашлю. Средство от -шля - засіб від (проти) кашлю, спосіб на кашель.* * *ка́шель, -шлю -
19 кашель
der Hústen -s, тк. ед. ч.си́льный, сухо́й, мучи́тельный ка́шель — ein stárker, tróckener, quälender Hústen
У него́ ка́шель. — Er hat Hústen.
У меня́ начался́ ка́шель. — Ich hábe Hústen bekómmen.
Меня́ му́чит ка́шель. — Mich quält der Hústen.
ка́шель уси́лился. — Der Hústen wúrde stärker.
-
20 öksürük
ка́шель (м)* * *озвонч. -ğü1) ка́шельboğmaca öksürüğü — мед. коклю́ш
kuru öksürük — сухо́й ка́шель
onu öksürük tuttu — он зака́шлялся
2) мед. просту́да; воспале́ние ве́рхних дыха́тельных путе́йçocuk öksürük olmuş — у ребёнка просту́да; о́строе респирато́рное заболева́ние (ОРЗ)
См. также в других словарях:
Шель-Ахки — Характеристика Длина 29 км Площадь бассейна 46,6 км² Бассейн Каспийское море Водоток Исток … Википедия
Шель — Шель, Иоган Иоган Шель Johan Scheel шахматный композитор Дата рождения … Википедия
шель-шевель — насилу, с трудом, кое как, кой как, чуть, только то, с грехом пополам, едва едва, еле, едва, еле еле, с горем пополам Словарь русских синонимов. шель шевель см. еле Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е … Словарь синонимов
ШЕЛЬ — да шевель (шешель). Сиб. О неторопливых хлопотах, сборах, медленно выполняемых действиях. СФС, 204; Верш. 7, 380 … Большой словарь русских поговорок
Шель, Иоган — Иоган Шель Johan Scheel … Википедия
Шельё — Коммуна Шелье Chélieu Страна ФранцияФранция … Википедия
Шель — композит.; см. Фитингоф Шель … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Шель-шевель — Обл. Прост. Ирон. Медлить, быть нерасторопным. Поджог они сотворили белым днём, когда все на покос уехали. Пока хватились, пока шель шевель, дома уже выгорели (М. Просекин. Вольная тема) … Фразеологический словарь русского литературного языка
ШЕЛЬ — См. Фитингоф Шель … Музыкальный словарь Римана
Шель, Юлиан Карлович — автор специальных статей и исследований по ботанике и ассистент кафедры ботаники Казанского университета, сын бедного чиновника. По окончании курса в виленской гимназии поступил на естественное отделение физико математич. факультета Казанского… … Большая биографическая энциклопедия
Шель да шевель (шешель) — Сиб. О неторопливых хлопотах, сборах, медленно выполняемых действиях. СФС, 204; Верш. 7, 380 … Большой словарь русских поговорок
