күккә+күтәрелү

1) возвр.; в разн. знач. поднима́ться/подня́ться || подня́тие

2) встава́ть/встать, подня́ться ( с места) || встава́ние

3) задира́ться/задра́ться ( о полах платья)

4) воcстава́ть/восста́ть, поднима́ться/подня́ться

5) выходи́ть/вы́йти ( из народа)

6) продвига́ться/продви́нуться (по службе, в звании); выдвига́ться/вы́двинуться ( по службе) || продвиже́ние, выдвиже́ние

7) в разн. знач. поднима́ться/подня́ться, повыша́ться/повы́ситься (о температуре, давлении, производительности труда, зарплате и т. п.) || подня́тие, повыше́ние

8) поднима́ться/подня́ться, дорожа́ть, вздорожа́ть || подня́тие, вздорожа́ние ( о ценах)

9) поднима́ться, подня́ться, вздыма́ться (о дыме, паре, тумане)

10) прилива́ть/прили́ть, поднима́ться/подня́ться, набега́ть/набежа́ть (о воде в реке, в море) || прили́в

11) всходи́ть, восходи́ть/взойти́; поднима́ться/подня́ться (о луне, солнце) || восхо́д, восхожде́ние

12) вы́ситься, возвыша́ться/возвы́ситься, видне́ться (о высоких, возвышенных предметах) || возвыше́ние

13) поднима́тья/подня́ться, лезть, влезть/ влеза́ть, взгроможда́ться/взгромозди́ться (на что-л.) || подъём

14) рассе́иваться/рассе́яться, исчеза́ть/исче́знуть || рассе́ивание, исчезнове́ние

15) перен. возвыша́ться/возвы́ситься, поднима́ться/подня́ться || возвыше́ние, подня́тие ( авторитета)

16) поднима́ться/подня́ться, пу́читься, вспу́чиваться/вспу́читься ( о тесте)

см. тж. кабару 4)

17) поднима́ться/подня́ться, появля́ться/появи́ться, возника́ть/возни́кнуть, нача́ться (о вопросе, ветре, шторме, буре)

18) страд. от күтәрү 1)-6)

•

- күтәрелә бару

••

СОЦІОЛОГІЯ РЕЛІГІЇ - складова частина релігієзнавства, специфічна галузь соціологічного знання. Предметне поле С.р. охоплює сукупність проблем, базовими серед яких є релігія, суспільство, людина в їх взаємозв'язку і взаємообумовленості. Має два рівні осмислення проблем: загальносоціологічний та емпіричний. Загальносоціологічний рівень С.р. - теоретичне осмислення проблем природи релігії, її соціальної сутності, детермінованості, генезису, структури релігійного комплексу, взаємодії її елементів; експлікації релігії як суспільно-функціонуючого феномена через рефлексію її функцій, ролі, місця в суспільній системі, зокрема взаємозв'язку релігії і структурних компонентів соціуму; дослідження форм інституалізації, типів релігійних організацій, їхньої функціональності й ролі, релігійної діяльності й відносин, у т.ч. міжконфесійних, внутрішньоцерковних. Емпіричний рівень С.р. - осмислення проблем релігії методом конкретно-соціологічних досліджень через систему операційно інтерпретованих понять та емпіричних узагальнень як на мікрорівні (віруючі, релігійні групи), так і на макрорівні(суспільство, певні географічні регіони, конфесії та ін.). С.р. має свою систему категорій і понять, спеціальну методику теоретичних і конкретно-соціологічних досліджень. Вона тісно пов'язана з іншими галузями релігієзнавства: філософією, історією, психологією, феноменологією релігії, з іншими галузями соціології, права. Перші спроби соціологічної рефлексії релігії в контексті її взаємозв'язку з соціумом мали місце ще в епоху Відродження. С.р. генетично пов'язана з розвитком соціальної філософії, загальної соціології, з різними філософськими течіями, зокрема з традицією Гегеля, Шляєрмахера, франц. енциклопедистів Я. к галузь релігієзнавства С.р. конституювалась наприкін. XIX - на поч. XX ст. Її засновниками вважають Вебера і Дюркгейма. Як і раніше, в С.р. існують різні напрями (академічний, конфесійноорієнтований), школи, розмаїття методологічних підходів щодо експлікації релігії як суспільного феномена.

1) ста́лкиваться/столкну́ться, ударя́ться/уда́риться, сту́каться/сту́кнуться, ушиба́ться/ушиби́ться || столкнове́ние, уда́р, уши́б

2) задева́ть/заде́ть, зацепи́ть

3) сту́каться/сту́кнуться, би́ться, колоти́ться, ударя́ться/уда́риться ( обо что)

4) ударя́ть/уда́рить (о запахах и др.)

5) перен. задева́ть/заде́ть, оби́деть, оскорби́ть; сказа́ть ре́зкое сло́во; заде́ть за живо́е

1) родственник, родственница // родственный; мээң төрелим мой родственник; төрел дылдар родственные языки; төрел аайы-биле по родственным признакам; төрел аайы-биле бөлүктээр группировать по родственным признакам; төрел тыртар а) относиться по-родственному; б) исходить из родственных отношений; 2) род // родовОй; төрел ниитилели родовОе общество.

КУЛЬТ РЕЛІГІЙНИЙ ( від лат. cultus - поклоніння) - вид релігійної діяльності, сукупність певних дій, обрядів, предметів і символів, що виникли на підставі віри людей в існування надприродних сил і можливість впливу на останніх. К. р. спрямований на задоволення релігійних потреб віруючих, оживлювання релігійної свідомості. К.р., як правило, етноконфесійно зорієнтовується, апробовується у релігійній практиці і при потребі змінюється. У деяких конфесіях, завдяки високому розвитку церковного мистецтва, може задовольняти й естетичні потреби людей. Конкретний зміст і сенс К. р. визначаються віровченням конфесії. Розрізняють два види К. р. - магія (чаклунство) та умилостивлювальний (пропіціальний).

ОБРЯДИ релігійні - складова частина релігійного культу, символічні індивідуальні чи колективні дії суб'єктів культової діяльності, спрямовані на встановлення взаємовідносин між віруючими і надприродними силами, спосіб реалізації цих відносин, один із засобів задоволення релігійних потреб чи оживлення релігійних поглядів, почуттів та настроїв віруючих. Здійснення О.р. у кожному релігійному напрямі регламентується відповідним віровченням та традицією. Кількість, спосіб і місце виконання, зміст більшості О.р. фіксуються у богослужбових книгах. Ці обряди не є історично сталими і можуть змінюватися з розвитком віровчення, конфесій, етнічних чинників та ін.

СВЯТА РЕЛІГІЙНІ - урочисте вшанування певних надприродних сил, богів, окремих святих чи визначних осіб, а також певних подій церковної чи світської історії, що супроводжується відповідними релігійними обрядами, церемоніями і може тривати від кількох годин до кількох днів, упродовж яких у більшості релігій заборонено виконувати певні фізичні роботи. За своїм значенням і рівнем вшанування С. р. можуть мати ієрархічну структуру, напр., поділятися на малі, середні та великі. У світових та багатьох інших релігіях формування більшості С. р. здійснювалося на основі релігійного та етноконфесійного синкретизму. С. р. можуть проводитися в один і той самий день року або ж зміщуватися в календарі залежно від певних, визначених конфесією ознак.

СИМВОЛІЗМ релігійний - об'єктивування релігійних уявлень в образних структурах, які містять у собі вказівку на зміст цих уявлень у вигляді нерозгорнутих знаків, символів. Такими знаками є предмети культу, ритуальні дії, релігійна лексика (Бог, дух, благодать тощо), священні тексти. С. р. є таємничим і міфологізованим позначенням надприродного. У релігійному контексті знаходять також символізований вираз усвідомлення й переживання людиною вищих соціокультурних цінностей. Христос йде по воді до своїх учнів, він миттєво зцілює тяжкохвору жінку, п'ятьма хлібами вгамовує голод цілого народу - ці євангельські оповідання алегорично-повчального змісту символізують надію, що негоди можуть бути подолані навіть тоді, коли хиткий ґрунт утікає з-під ніг, що любов і людяність долають будь-яке зло. Образність і загальнолюдська адресованість надають С. р. психологічної привабливості і виповнювальної значущості.

1) мета́ться, суети́ться, толка́ться || суета́, толкотня́

2) быть (оказа́ться) би́тым, помя́тым

3) сущ. уши́б

1) набуха́ть/набу́хнуть, появля́ться/появи́ться || набуха́ние по́чек ( на деревьях); появле́ние буто́нов ( на растениях)

2) перен. рожда́ться/роди́ться; появля́ться/появи́ться || рожде́ние, появле́ние (о чувствах, желаниях и др.)

СВІТОВІ РЕЛІГІЇ - релігії, які в ході історичного розвитку подолали етнонаціональні межі, умови та політичні зв'язки й набули відкритості для всіх. Такими релігіями, поширеними серед кількох або багатьох народів, є християнство, іслам, буддизм. Для християнства, зокрема, "нема вже ні іудея, ні язичника; нема раба, ані вільного; нема чоловічої статі, ані жіночої". Спільні риси С. р.: космополітичний характер, ідея рівності всіх перед Богом, відмова від вузьконаціональної обрядовості, спрощення процедури прилучення до нової віри; їм властиві також місіонерська активність, намагання навернути у свою віру послідовників інших віровчень (прозелітизм). Однією з найважливіших рис таких С. р., як християнство та іслам, є віра в єдиного Бога з його культом абстрактної людини, зумовленим відношеннями товарного виробництва. С. р. сформувалися в умовах великих, світових імперій. Різні напрями у С. р. за конкретно-історичних умов набули етнонаціональних особливостей, а ідеї космополітизму не заважають їхнім церквам бути знаряддям утисків національних меншин.

нареч.; = орылып-бәрелеп

- орыла-бәрелә йөрү

1) упря́миться, упря́мствовать, упо́рствовать || упря́мство, упо́рство; супроти́вничание разг.

2) идти́/пойти́ на разла́д (в разва́л), разла́диться ( о делах)

возвр.-страд. от этәрү 1)

1) возвр. отта́лкиваться/оттолкну́ться

2) отодвига́ться/отодви́нуться

3) страд. от этәрү отта́лкиваться ( кем-то)

4) отодвига́ться, раздвига́ться кем-то

•

- этәрелеп китү

страд. от күрү 14)

1) гна́ться, изгоня́ться, быть и́згнанным

2) ссыла́ться, быть со́сланным

1) страд.-возвр. от төрү 1. страд. завёртываться; быть завёрнутым (свёрнутым, обёрнутым)

2) возвр.; поэт. покрыва́ться, скрыва́ться за

3) возвр. скру́чиваться/скрути́ться, свора́чиваться/сверну́ться ( о гусенице)

4) возвр. завя́зываться/завяза́ться || завя́зывание ( образование завязи у растений)

5) в знач. нареч. төрелеп, төрелеп-төрелеп

вера, уверенность, доверие; надежда; чаныш-сыныш чок бүзүрел непоколебимая вера; ср. идегел, ынаныш.

см. төрел-дөргул.