-
1 неуёмно
нареч.невгамо́вно, непогамо́вно, невгаву́че, непогамо́вано; невтри́мно -
2 неуёмность
невгамо́вність, -ності, непогамо́вність; невтри́мність -
3 неуёмный
невгамовний, непогамовний; срв. Неукротимый и Неугомонный.* * *невгамо́вний, непогамо́вний, невгаву́чий, невгаву́щий, невтихоми́рний; невтиши́мий, невти́шний, непогамо́ваний; ( неудержимый) невтри́мний -
4 Неуём
см. Неугомон 2. -
5 неповадно
нрч. неу[в]надно, неу[в]надливо, незнадно. Чтобы -но было - щоб неунадно (незнадно) було, щоб не кортіло.* * *предик.что́бы \неповадно но бы́ло кому́ [де́лать что] — щоб не корті́ло кому́ (кого́) [робити́ що]
-
6 decent
adj1) пристойний; порядний2) скромний3) славний, милий; непоганий4) неабиякий, добрячий, чималий5) шк. добрий, несуворий, непричепливий* * *a1) пристойний; благопристойний; порядний2) скромний, пристойний3) славний, гарний; непоганий; чималий, достатній, неабиякий4) cл. добрий, нестрогий; непричепливий, неуїдливий5) належний; пристойний -
7 decent
a1) пристойний; благопристойний; порядний2) скромний, пристойний3) славний, гарний; непоганий; чималий, достатній, неабиякий4) cл. добрий, нестрогий; непричепливий, неуїдливий5) належний; пристойний -
8 необязательно
нрч.1) необов'язково, (по)надобов'язково, (по)наднормово;2) непослужливо, неу[в]служливо; нелюб'язно. Срв. Необязательный.* * *нареч.1) необов'язко́во2) непослу́жливо; нелюб'я́зно -
9 необязательность
1) необов'язковість, (по)надобов'язковість, (по)наднормовість;2) непослужливість, неу[в]служливість; нелюб'язність (-ости). Срв. Необязательный.* * *1) необов'язко́вість, -вості2) непослу́жливість; нелюб'я́зність, -ності -
10 необязательный
1) необов'язковий, (не входящий в обязанности) (по)надобов'язковий, (сверхурочный) (по)наднормовий. [Плата була необов'язкова, але хто хотів, той давав (Грінч.)]. -ный взнос - необов'язковий внесок (-ску). -ный предмет - надобов'язковий предмет, надобов'язкова наука, факультативна дисципліна. [Російська мова зробилася наукою надобов'язковою (Крим.)]. -ная работа - понаднормова праця;2) непослужливий, неу[в]служливий; нелюб'язний; срв. Неуслужливый, Нелюбезный.* * *1) необов'язко́вий2) (неуслужливый) непослу́жливий; ( нелюбезный) нелюб'я́зний -
11 непрестанно
нрч. безупинно, без упину, невпинно, безнастанно, ненастанно, безустанно, безперестанно, без перестан(к)у, (диал.) безперестанці, безперестань, безпересталь, (не успокаиваясь) неу[в]гавно, безугавно, без угаву, невгавуще, не вгаваючи, (постоянно) повсякчасно, по всяк час, раз-у-раз, раз-по-раз, (реже) раз поз раз. [У голові все: стук, стук, стук! - безупинно (Гр. Григор.). Індивідууми невпинно і повсякчасно відміняються (Грінч.). Круторогі, бедраті воли жують безустанно жуйку (Коцюб.). Обоє плакали безперестанно (Квітка). Музика безперестанно гриміла (Кирил.). Панни безперестанку реготалися (Н.- Лев.). Ходив по хаті, безперестану човгаючи (Н.-Лев.). Вода лилася безперестань (Комар). Косили безпересталь сім день (Мавжура). Вода раз-у-раз неугавно крапала краплями додолу (Грінч.). Струмок туркоче без угаву десь за кущем (Васильч.)].* * *нареч.безпере́стану, безпереста́нку, безпереста́нно, невпи́нно, без упи́ну, неспи́нно, безупи́нно, ненаста́нно, безнаста́нно, безуста́нно, безуста́нку, без уга́ву, безуга́вно -
12 непрестанность
безупинність, невпинність, безнастанність, ненастанність, безустанність, безперестанність; неу[в]гавність, безугавність невгавущість; повсякчасність (-ости); срв. Непрестанный.* * *невпи́нність, -ності, безупи́нність -
13 непрестанный
безупинний, невпинний, безнастанний, ненастанний, безустанний, безперестанний, (немолчный) неу[в]гавний, безугавний, невгавущий, (всегдашний) повсякчасний, завсідній, разуразний; срв. Безостановочный. [Безупинне шукання людини (Крим.). У безупинній боротьбі (Пр. Правда). Гудіння робилося рівним, безупинним (Корол.). Я всю силу, що мав я і маю, на роботу невпинную клав (Грінч.). А надворі, неначе потоп, - дощ невпинний (Л. Укр.). Безнастанний біль (Київ). Ненастанні розмови (Франко). Ненастанний рух людей (Павлик). Безустанна війна (Куліш). Він аж зблід від безустанного зворушення (Коцюб.). Серед неугавної роботи (Грінч.). То до неба посилає гімни степ свої нічні - гармонійні, безугавні, невимовно чарівні (Чернявськ.). Тоді напала на мене туга ревная, невсипуща, невгавуща (М. Вовч.). Україна колотиться невгавущим колотом бунту (Куліш). Повсякчасне горе (Крим.)].* * *безпереста́нний, невпи́нний, неспи́нний, безупи́нний, ненаста́нний, безнаста́нний, безуста́нний, безуга́вний -
14 несмолкаемый
невгавущ[ч]ий, неу[в]гавний, безугавний, невгамовний, невгаваний; (срв.) Неумолчный. [Ціла хуртовина невгавучих, оскаженілих звуків (А. Любч.). В цьому будинку стояв постійний, невгаваний гул (Микит.)].* * *неуга́вний, безуга́вний, невгамо́вний, невгаву́чий, невгаву́щий, невгава́ючий, невмовка́ючий; ( несмолкающий) нестиха́ючий, невтиха́ючий, невщуха́ючий\несмолкаемыйые аплодисме́нты — нестиха́ючі (невщуха́ючі) о́плески (аплодисме́нти)
-
15 неудача
невдача; (невезение) нещастіння, неталаніння, неталан (-ну). [Мазепа… невдачу тяжкую полтавську проклинає (Черняв.). Де віра кріпила завзяття, бувало, там повно розпуки, невдач (Маковей). Треба скористатися з невдач воєнних (Ледянко). Хоч-би що почав, - скрізь неталан (Київщ.)]. Мне во всем -ча - мені в усьому (ні в чому) не щастить, мені в усьому (скрізь) неталан (не щастить, не таланить). Терпеть (испытывать), потерпеть (испытать) -чу в чём - зазнавати, зазнати невдачі в чому, (насм.) піймати (вхопити, з'їсти) облизня; см. Потерпеть 1. Он потерпел -чу в чём - йому не пощастило (не поталанило) в чому, (реже) він зазнав невдачі в чому, (насм.) він піймав (ухопив, з'їв) облизня.* * *неу́спіх, невда́ча, недого́да; ( невезение) нетала́н, -употерпе́ть \неудача чу — зазна́ти невда́чі
-
16 неукротимый
неприборканний, неприборкний, неприборкливий, (чаще) невгамовний, невгамований, непогамовний, непогамований, (неудержимый) невпинний, невтримний, нестримний, (необузданный) незагнузданий, (неодолимый) нездоланний; (упорный, отважный) завзятий. [Невгамовне обурення проти права однієї людини над життям та добром другої (Рада). Під невгамовним подихом вітрів (П. Филип.). Я кидаюсь по хаті, як зранений звір, і в непогамованій злобі розпихаю меблі (Коцюб.). Сів на коня невпинного, прудкого (Крим.). Мене поривало безпосереднє, незагнуздане чуття (Крим.). Звідки набравсь того нездоланного духу Шевченко, де черпав він силу держатись так високо над людьми та обставинами? (Рада). Наш отаман Гамалія, отаман завзятий (Шевч.)].* * *неприбо́ркний; ( неуёмный) невгамо́вний, непогамо́вний, непогамо́ваний; ( неистовый) невтихоми́рний; ( неудержимый) невтримний, нестри́мний -
17 неуспех
неуспіх (-ху), (неудача) невдача. В случае -ха - коли (якщо, як) не вдається (в прошл.: не пощастило, не вдалося; в буд.: не пощастить, не вдасться).* * *неу́спіх, -у -
18 Неподходчивый
1) неметкий, непромітний, неспритний; срв. Неловкий;2) незвичайний, неввічливий, нечемний; срв. Невежливый;3) недоступливий, неприступливий, недоступний, неприступний. [Поведіть мене до лікаря, бо я сама не зважуся, - а така неприступна (Борзенщ.)];4) неу[в]лесливий, непідлесливий, незакрадливий; срв. Вкрадчивый. -
19 Неуимчивый
см. Неуёмный. -
20 abstention
- 1
- 2
См. также в других словарях:
неуёмный — неуёмный, неуёмная, неуёмное, неуёмные, неуёмного, неуёмной, неуёмного, неуёмных, неуёмному, неуёмной, неуёмному, неуёмным, неуёмный, неуёмную, неуёмное, неуёмные, неуёмного, неуёмную, неуёмное, неуёмных, неуёмным, неуёмной, неуёмною, неуёмным,… … Формы слов
неуёмность — неуёмность, неуёмности, неуёмности, неуёмностей, неуёмности, неуёмностям, неуёмность, неуёмности, неуёмностью, неуёмностями, неуёмности, неуёмностях (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
НЕУЁМНЫЙ — НЕУЁМНЫЙ, неуёмная, неуёмное; неуёмен, неуёмна, неуёмно (книжн.). Ничем не успокаиваемый, неудержимый. Неуемная боль. «Каждыйчас вырастает что нибудь новое, порожденное неуемной энергией… строителей.» М.Кольцов. Толковый словарь Ушакова. Д.Н.… … Толковый словарь Ушакова
НЕУЁМНЫЙ — НЕУЁМНЫЙ, ая, ое; мен, мна. Такой, что нельзя унять, неудержимый. Неуёмное веселье. Неуёмная тоска. Н. аппетит. Н. характер (чересчур деятельный). | сущ. неуёмность, и, жен. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
неуёмность — НЕУЁМНЫЙ, ая, ое; мен, мна. Такой, что нельзя унять, неудержимый. Неуёмное веселье. Неуёмная тоска. Н. аппетит. Н. характер (чересчур деятельный). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
Неуёмная Джилл — Jill the Reckless Автор … Википедия
неуёмный — неуёмный, мен, мна, мно, мны; сравн.ст. ее … Русское словесное ударение
неу́жли — неужли, частица (прост. к неужели) … Русское словесное ударение
неу́жто — неужто, частица (разг. к неужели) … Русское словесное ударение
неу́мный — неумный, умён, умна, умно, умны … Русское словесное ударение
неуёмность — неуёмность, и … Русский орфографический словарь
