-
1 зьвінець
-
2 здзяцінець
здзяцінець зак.Впасть в детство, вести себя подобно ребёнку.Некаторыя хацелі адмахнуцца ад гэтага, казалі, што Агей ужо здзяцінеў на старасць і сам не ведае, што пляце. Крапіва. Зусім ты здзяцінела, Арына, а яшчэ не надта старая. Чарнышэвіч. Да родных магіл трыццаць кіламетраў, а ён стаіць і радуецца ўсяму, як здзяцінеў усё роўна. Казько.Беларуска-расейскі слоўнік безэквівалентнай лексікі > здзяцінець
-
3 дзяцінець
гл.впадать в детствовыживать из ума|| Дзяцінець ужо стаў стары, нічога не зробіш — гады́...
см. тж дзяцініцца -
4 адзьвінець
см. адзвінець -
5 зьдзяцінець
см. здзяцінець -
6 празьвінець
см. празвінець -
7 сьсінець
см. ссінець -
8 барвінець
-нця; диал., бот.барви́нок, моги́льница -
9 вінець
-нця́1) вене́ц2) диал. вено́к; вене́ц -
10 вкінець
нар.кра́йне, до кра́йности, ( совсем) совершенно, вконе́ц -
11 гребінець
-нця́гребешо́к, гре́бень; ( для волос) гребёнка, расчёска -
12 денікінець
-нця; ист.дени́кинец -
13 дзвінець
-нця́; бот.звоне́ц, погремо́к -
14 есмінець
-нця; мор.эсми́нец -
15 загінець
(род. -нця́); с.-х. уменьш.заго́нчик -
16 камінець
-
17 кінець
I предл.на краю́, в конце́II -нця́; сущ.1) коне́ц; ( действия) оконча́ние; ( результат) исхо́д; (запутанных событий; также лит.) развя́зка; ( удалённая от центра часть местности) край, окра́инакіне́ць кінце́м — в конце́ концо́в, в коне́чном счёте, в после́днем счёте
кіне́ць ді́ло хва́лить — коне́ц [всему́] де́лу вене́ц
2) (как восклицание при утрате, разрыве) коне́ц, ко́нчено, всё ко́нчено -
18 корінець
-
19 кремінець
-нця́; уменьш.кремешо́к -
20 курінець
-нця; уменьш.шала́шик; куренёк
См. также в других словарях:
вінець — (ст.слов.) Один замкнений ряд розташованих по горизонталі колод у зрубі, які з єднані в кутах врубками та у плані складають 4 , 6 або 8 кутник. Кількість вінців зумовлює висоту зрубу. Прийнято виділяти: вінець верхній те саме, що і мауерлат.… … Архітектура і монументальне мистецтво
текінець — 1 іменник чоловічого роду, істота представник етнографічної групи текінець 2 іменник чоловічого роду, істота кінь … Орфографічний словник української мови
насамкінець — присл. Під кінець, на завершення всього … Український тлумачний словник
вінець — і вінець шлюбний, розм. вінок Корона або вінок, який кладуть на голови або тримають над головами заручених, здійснюючи вінчання; корона … Словник церковно-обрядової термінології
шлюбний вінець — див. вінець … Словник церковно-обрядової термінології
сестрінець — Сестрінець: син сестри, племінник [51] … Толковый украинский словарь
абіссінець — іменник чоловічого роду, істота ефіоп іст … Орфографічний словник української мови
ахалтекінець — іменник чоловічого роду, істота кінь … Орфографічний словник української мови
берлінець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
вкраїнець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
денікінець — іменник чоловічого роду, істота іст … Орфографічний словник української мови