-
1 відкритий кінець
откры́тый коне́цУкраїнсько-російський політехнічний словник > відкритий кінець
-
2 вінець
техн. вене́ц -
3 гребінець
техн. гребешо́к -
4 есмінець
техн. эсми́нец -
5 замикальний вінець
замыка́ющий вене́цУкраїнсько-російський політехнічний словник > замикальний вінець
-
6 заскочний вінець
храпово́й вене́цУкраїнсько-російський політехнічний словник > заскочний вінець
-
7 зубчастий вінець
зу́бчатый вене́цУкраїнсько-російський політехнічний словник > зубчастий вінець
-
8 кінець
вчт; техн. коне́ц -
9 кінець імпульсу
коне́ц и́мпульсаУкраїнсько-російський політехнічний словник > кінець імпульсу
-
10 кінець ланцюжка
коне́ц цепо́чкиУкраїнсько-російський політехнічний словник > кінець ланцюжка
-
11 кінець лінії
коне́ц ли́нии -
12 кінець операції
коне́ц опера́цииУкраїнсько-російський політехнічний словник > кінець операції
-
13 кінець повідомлення
коне́ц сообще́нияУкраїнсько-російський політехнічний словник > кінець повідомлення
-
14 кінець програми
коне́ц програ́ммыУкраїнсько-російський політехнічний словник > кінець програми
-
15 кінець файлу
коне́ц фа́йла -
16 кінець хвилеводу
коне́ц волново́даУкраїнсько-російський політехнічний словник > кінець хвилеводу
-
17 кінець циклу
коне́ц ци́кла -
18 колекторний гребінець
колле́кторный гребешо́кУкраїнсько-російський політехнічний словник > колекторний гребінець
-
19 корінець
техн. корешо́к -
20 лопатковий вінець
лопа́точный вене́цУкраїнсько-російський політехнічний словник > лопатковий вінець
См. также в других словарях:
вінець — (ст.слов.) Один замкнений ряд розташованих по горизонталі колод у зрубі, які з єднані в кутах врубками та у плані складають 4 , 6 або 8 кутник. Кількість вінців зумовлює висоту зрубу. Прийнято виділяти: вінець верхній те саме, що і мауерлат.… … Архітектура і монументальне мистецтво
текінець — 1 іменник чоловічого роду, істота представник етнографічної групи текінець 2 іменник чоловічого роду, істота кінь … Орфографічний словник української мови
насамкінець — присл. Під кінець, на завершення всього … Український тлумачний словник
вінець — і вінець шлюбний, розм. вінок Корона або вінок, який кладуть на голови або тримають над головами заручених, здійснюючи вінчання; корона … Словник церковно-обрядової термінології
шлюбний вінець — див. вінець … Словник церковно-обрядової термінології
сестрінець — Сестрінець: син сестри, племінник [51] … Толковый украинский словарь
абіссінець — іменник чоловічого роду, істота ефіоп іст … Орфографічний словник української мови
ахалтекінець — іменник чоловічого роду, істота кінь … Орфографічний словник української мови
берлінець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
вкраїнець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
денікінець — іменник чоловічого роду, істота іст … Орфографічний словник української мови