Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

кушу

  • 1 закусывать

    закусать
    I. 1) кого (загрызать, заедать) - загризати, загризти, заїдати, заїсти кого;
    2) почати (взяти, стати) кусати що. Он -сал губы - він почав (узяв) кусати губи.
    II. Закусывать, закусить -
    1) что - закушувати (закусувати, закусювати), закусити (напр., губу, язика). [Руфін закушує з досади губу (Л. Укр.). Неласкаво одгризнувсь я, закусуючи губу (Крим.)]. Он больно -сил язык - він боляче прикусив (укусив) язика. -сить язык (замолкнуть) - прикусити язика (язик), укуситися за язик. -сить удила - заїсти (стиснути) вудила, вгризтися в вудила;
    2) что (заедать) - закушу[сю]вати, закусити чим, заїдати, заїсти чим; (теснее: завтракать) снідати, поснідати; (вообще подкрепиться) підживлятися, підживитися. [Уже закушував смачненько, хто добре пінної лигнув (Котл.). Довго що випивали та закусювали (Грінч.). Оддала хазяйці чарку в руки, закусивши хлібом та салом (Н.-Лев.). Сидить собі коло столу, вишняк попиває, що висмалить, їдну чарку, то і заїдає (Руданськ.)]. По первой не -вают - по одній (по першій) не закушують (Номис). Закушенный - закушений, прикушений, заїджений.
    * * *
    I несов.; сов. - закус`ить
    ( зажимать зубами) заку́шувати и заку́сувати, закуси́ти, -кушу́, -ку́сиш

    \закусывать сить язы́к — перен. прикуси́ти язика́ (язи́к), удержа́ти язика́ (язи́к) [за зуба́ми], припну́ти язика́ (язи́к)

    II несов.; сов. - закус`ить
    1) (есть немного, наскоро) заку́сувати, закуси́ти, -кушу́, -ку́сиш, перехо́плювати, перехопи́ти; сов. попої́сти, -ї́м, -їси́; ( перед обедом) підобі́дувати, -дую, -дуєш, підобі́дати; ( перед ужином) підвече́рювати, -рюю, -рюєш и підвечі́ркувати, підвече́ряти; (сов.: перед завтраком) підсні́дати
    2) (заедать выпитое, съеденное) заку́шувати и заку́сувати, закуси́ти, заїда́ти, заї́сти
    3) ( надкусывать) надку́шувати, надкуси́ти

    Русско-украинский словарь > закусывать

  • 2 завлекать

    завлечь
    1) см. Заволакивать, заволочь;
    2) затягати, затягти, затягнути, заволікати, заволокти (куди); (прельщать) вабити, привабити, звабляти, звабити, завабити, надити, принадити, манити, примани[у]ти, знаджувати, знадити, спонаджувати, спонадити, занадити. [Суд не затяга, та суд і не одпуска (Номис). Я було пиякам кажу: «пийте та його не заволікайте» (Г. Барв.). Її завабте в замок свій, - вона-ж бувала часто з вами там (Грінч.). Тебе там тільки манять дівчиною (Грінч.). Манить, як кота мишею (Номис)]. Завлечённый - затягнений; зваблений, приваблений, знаджений, принаджений, спонаджений, приманений.
    * * *
    несов.; сов. - завл`ечь
    затяга́ти и затя́гувати, затягти́ и затягну́ти и мног. позатя́гувати; ( заманивать) зама́нювати и мани́ти, -ню́, -ниш, замани́ти и мног. позама́нювати; ( прельщать) зва́блювати, зва́бити, -блю, -биш, зна́джувати, зна́дити; ( соблазнять) спокуша́ти и споку́шувати, спокуси́ти, -кушу́, -ку́сиш; ( сильно заинтересовывать) захо́плювати, захопи́ти, -хоплю́, -хо́пиш

    Русско-украинский словарь > завлекать

  • 3 искушать

    I. см. Искушивать.
    II. искусить
    1) (испытывать, проверять) випробовувати, випробувати, спитувати, з[ви]віряти, з[ви]вірити кого чим, на чому; (подвергать испытанию) виставляти, виставити на спробу кого, що; срвн. Испытывать кого что. Он -шает жизнь в опасностях - він важить життям (головою) у пригодах. Не -шай судьбы - не спитуй, не вивіряй, не дратуй долі. Не -кусив человека не узнаешь - не звіривши людини, не дізнаєш правди в неї;
    2) (соблазнять, совращать) спокушувати, спокушати, спокусити, підкушувати, підкушати, підкусити, скушати, скусити, (редко) кусити кого на що, чим, зводити, звести, (диал.) юдити, з'юдити кого; срвн. Соблазнять. [Не перестануть спокушувати її на лихе (Ор. Лев.). Проти «диявола», що чатує коло людської думки та спокушає душу… (Крим.). Тими клейнотами спокусив-би й черницю (Куліш). Всему змія виною, змія підкусила (Рудан.). Почали (чорти) скушать його (Сл. Гр.). Нужда кусить і весталку чисту (Куліш). Чорт не спить, а людей зводить (Номис)]. -шать на злые дела - підбивати, спокушати на лихе. -шать чьё сердце (обольщать) - перелещувати, перелестити кого. -сить на соблазн, ко греху - підійти кого, звести кого, підкусити кого на що, до чого (на гріх, до гріха). Искушённый -
    1) випробуваний, спитаний, звірений. -ный (умудрённый) опытом - досвідчений, мудрований. [Треба буть мудрованим котом, щоб висидіть неначе неживому (Глібов)]. -ный в превратностях судьбы - (за)гартований у химерній долі;
    2) спокушений, підкушений, зведений, (диал.) з'юджений. -ный в искусстве спора, делать что - добре досвідчений (напрактикований) в умінні сперечатися (споритися), випробуваний у чому. -ный в боях - випробуваняй у боях. -ный опытом - навчений досвідом. Искушаемый - випробуваний, спитуваний; спокушуваний.
    * * *
    несов.; сов. - искус`ить
    спокуша́ти, спокуси́ти, -кушу́, -ку́сиш; підку́шувати, підкуси́ти; ( испытывать) випробо́вувати, -бо́вую, -бо́вуєш и ви́пробувати, випро́бувати

    \искушать ша́ть судьбу́ — спокуша́ти (випро́бувати, випробо́вувати) до́лю

    Русско-украинский словарь > искушать

  • 4 искушаться

    искуситься
    1) (испытываться) випробовуватися, випробуватися, бути випробуваним, спитуватися, вивірятися, вивіритися, бути вивіреним. Золото огнём -тся - золото на огні випробовується;
    2) (навыкать, натореть в чём) досвідчатися, досвідчитися чого, звіряти, звірити що, (упражняться) управлятися, навправлятися в чому, наламатися на що, до чого. В этом деле достаточно -сился - цю справу доволі звірив, для цієї справи набрався досвіду доволі; мастак (набив руку) до цього діла. -сился в казуистике - навправлявся, випробувався в казуїстиці. -шаются в обходах закона - досвідчаються, як закон обминати. В чтении и толковании весьма -сился (весьма -шён) - читати й тлумачити (толкувати) умілець (мистець, мастак) чималий;
    3) (подвергаться искушению) спокушуватися, спокушатися, спокуситися, бути спокушеним, підкуш(ув)атися, підкуситися, скушатися, скуситися. Искусившийся -
    1) см. Искушённый;
    2) (в чём: навыкнувший) досвідчений, вправний, напрактикований на и в чому.
    * * *
    несов.; сов. - искус`иться
    1) ( соблазняться) спокуша́тися, спокуси́тися, -кушу́ся, -ку́сишся; (несов.: испытываться) випробо́вуватися, -бо́вується, випро́буватися, -бується
    2) (сов.: стать искусным в чём-л.) набра́тися (-беру́ся, -бере́шся) до́свіду, набу́ти (-бу́ду, -бу́деш) до́свіду, навправля́тися

    Русско-украинский словарь > искушаться

  • 5 искушение

    1) (испытание) випробовування, сов. випробування, спитування, вивіряння, вивірення, виставляння, виставлення на спробу, піддавання, піддання спробі кого, чого; время, предмет -ния - см. Искус 1;
    2) (прельщение) спокушання, зводжування, (обольщение) перелещування кого; (соблазн) спокуса, покуса, скус (-су), скуса (ум. скуска), помана. [Не боячись уже спокус світових, вертаються до людей, щоб послужити людям (Крим.). Покус таких до нас підходять тисячі що-дня (Франко). І приказка є: менчий скус, менчий струс (Звиног.). Сохрани мене від всякої напасти і скуси диявольської (Рудан.). Дівка - то скуска (Приказка). На принади нової землі замовчи ти, помано (Франко)]. Беги от -ния - тікай (від) спокуси. Не введи нас во -ние - не введи нас у спокусу (Єв.). Вводить в -ние - на покусу підводити, нараж(ув)ати на (с)покусу. [Ти мене на покусу підводиш (Стор.). Не потрібно наражувати їх (грішми) на покусу, а себе на неприємність (Франко)]. Дух -ния - дух-спокусник, дух спокуси. Впадать в -ние - спокушатися, спокуситися, входити, увійти в спокусу. Ох, -ние! - ох, спокусо моя!; чистий гріх! Подвергать -нию - ставити спокуси кому; піддавати кого спокусі. Устоять перед -нием - проти спокуси встояти; опертися спокусі.
    * * *
    споку́са, неоконч. спокуша́ння; підку́са; диал. поку́са, ва́ба; випро́бування, (неоконч. д.) випробо́вування, випро́бування

    ввести́ в \искушение ние — спокуси́ти, -кушу́, -ку́сиш

    Русско-украинский словарь > искушение

  • 6 надкусывать

    надкусать и надкусить надкушувати, (диал. надкусувати, надкусювати), надкусити, (о мног. или во мн. местах) понадкушувати (диал. понадкусувати, понадкусювати) що. [Понадкушував яблука та й покидав (Київщ.)]. Надкушенный - надкушений, понадкушуваний, (диал.) понадкусуваний, понадкусюваний. [Надкушена кислиця (Васильч.)]. -ться - надкушуватися, бути надкушуваним, надкушеним, понадкушуваним.
    * * *
    несов.; сов. - надкус`ить и надкус`ать
    надку́шувати, -шую, -шуєш, надкуси́ти, -кушу́, -ку́сиш и мног. понадку́шувати

    Русско-украинский словарь > надкусывать

  • 7 раскусывать

    несов.; сов. - раскус`ить
    розку́шувати, -шую, -шуєш, розкуси́ти, -кушу́, -ку́сиш

    Русско-украинский словарь > раскусывать

  • 8 соблазнять

    несов.; сов. - соблазн`ить
    спокуша́ти, спокуси́ти, -кушу́, -ку́сиш; ( обольщать) зва́блювати, -люю, -люєш, зва́бити, -блю, -биш, зна́джувати, -джую, -джуєш, зна́дити, -джу, -диш; (женщину, девушку) зво́дити, -джу, -диш, звести́ (зведу́, зведе́ш) и мног. позво́дити, підма́нювати, -нюю, -нюєш, підмани́ти, -маню́, -ма́ниш и підману́ти, -ману́, -ма́неш

    Русско-украинский словарь > соблазнять

  • 9 соблазняться

    несов.; сов. - соблазн`иться
    1) спокуша́тися, спокуси́тися, -кушу́ся, -ку́сишся
    2) страд. несов. спокуша́тися; зва́блюватися, -люється, зна́джуватися, -джується; зво́дитися, -диться

    Русско-украинский словарь > соблазняться

  • 10 совращать

    несов.; сов. - соврат`ить
    зво́дити, -джу, -диш, звести́ (зведу́, зведе́ш) и мног. позво́дити; ( соблазнять) спокуша́ти, спокуси́ти, -кушу́, -ку́сищ; ( развращать) розбе́щувати, -щую, -щуєш, розбе́стити, -бе́щу, -бе́стиш

    \совращатьща́ть с пути́ [и́стинного] — збива́ти, зби́ти (зво́дити, звести́) з [до́брого] шляху́ (з [до́брої] путі́)

    Русско-украинский словарь > совращать

  • 11 совращаться

    несов.; сов. - соврат`иться
    зво́дитися, -джуся, -дишся, звести́ся (зведу́ся, зведе́шся); спокуша́тися, спокуси́тися, -кушу́ся, -ку́сишся; розбе́щуватися, -щуюся, -щуєшся, розбе́ститися, -бе́щуся, -бе́стишся

    Русско-украинский словарь > совращаться

См. также в других словарях:

  • Кушу-Елга — Характеристика Длина 11 км Бассейн Каспийское море Бассейн рек Кама Водоток Устье Еманз Елга  · Местоположение …   Википедия

  • кушу — (КУШЫЛУ) – I. Нин. б. ике яки берничә төрле предметны, матдәне бергә катнаштыру, аралаштыру. нин. б. сыеклыкларны бергә катнаштыру. Ике яки берничә предметны бербөтен итеп берләштерү 2. Нин. б. башка бер нәрсәгә өстәү 3. Әйтелгәнгә яки язылганга… …   Татар теленең аңлатмалы сүзлеге

  • змей по кушу — человек, имеющий долю в краденом …   Воровской жаргон

  • Змей по кушу — Постоянно имеющий свою долю в преступлении, совершенном группой, в которую он входит …   Словарь криминального и полукриминального мира

  • вы́кусить — кушу, кусишь; прич. страд. прош. выкушенный, шен, а, о; сов., перех. (несов. выкусывать). Вырвать зубами часть, кусок чего л …   Малый академический словарь

  • искуси́ть — кушу, кусишь; прич. страд. прош. искушённый, шён, шена, шено. сов. к искушать …   Малый академический словарь

  • искуси́ться — кушусь, кусишься; сов., в чем. устар. Стать искусным, опытным в чем л. И в такую женщину я, в столь различных умственных ухищрениях искусившийся, уж устаревший человек, мог влюбиться! Тургенев, Переписка. Остальные [в отряде] были тоже бродяги,… …   Малый академический словарь

  • надкуси́ть — кушу, кусишь; прич. страд. прош. надкушенный, шен, а, о; сов., перех. (несов. надкусывать). Прокусить слегка или откусить часть чего л. [Петро] вытащил из кармана платок, и, вытерев яблоко, с хрустом надкусил его. Поповкин, Семья Рубанюк …   Малый академический словарь

  • откуси́ть — кушу, кусишь; прич. страд. прош. откушенный, шен, а, о; сов. перех. (несов. откусывать). 1. (что и чего). Кусая, отделить. Откусить хлеба. Откусить кусочек сахару. □ [Агафья Матвеевна] дошила, откусила нитку, свернула работу и отнесла в спальню.… …   Малый академический словарь

  • перекуси́ть — кушу, кусишь; прич. страд. прош. перекушенный, шен, а, о; сов. (несов. перекусывать). 1. перех. Кусая, разделить надвое. Перекусить нитку. □ [Щука] и у отца перекусила лесу. С. Аксаков, Детские годы Багрова внука. || Прокусить насквозь. Куница… …   Малый академический словарь

  • подзакуси́ть — кушу, кусишь; сов. разг. Немного закусить. [Шишкин:] А хорошо теперь чайку хлебнуть! Да и подзакусить бы. М. Горький, Мещане. [Юшка] успевает умыться и сбегать куда то, чтобы подзакусить. Бахметьев, У порога …   Малый академический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»