кушанья

сить, сало, жир, (топл.) лій (р. лою) (ум. сальце, лойок, жирок). [Як виросте кабан, то вже аж тоді кладе на собі сить. Гуска гарно вгодована - на палець сала на їй. З кабана два пуди сала взяли. Помастив рану козиним лоєм (Зв.). Хоч вичищаємо гнойок, так їмо лойок]. Ж. у убойного скота - нагул. Ж. топлёный свиной, гусиный, утиный - смалець; топлёный говяжий, бараний, козий, барсучий - лій (р. лою). Ж. внутренний - здір (р. здору). Тонкий слой жира на жидкости - осуга. Ж., пережаренный с мукой для заправки кушанья - запряжка, засмажка. Вытопки жира - вишкварки. Жиры - омаста. [Служниця спалювала далеко більше дров, видаткувала більше омасти, ніж я (Франко). Крупи є, тільки омасти немає]. Помазанный жиром - масний. [Масні пироги]. С жиру беситься - навісніти з розкошів. Ж. рыбий - тран, трин. [Трин - риб'яче топлене сало, риб'яча сить (Неч.-Лев.)].

* * *

1) см. Заливание. -ка галош - заливання кал(ь)ош

2) (чем заливают) залива. [Ванна є, пісок є, а води нема, заливу не можна зробити (Звин.)];

3) (для заправки кушанья) приправа, заправа, присмака; см. Заправка.

* * *

1) (что куда, на что, во что) класти, покладати що куди, на що, в що, (редко) чим; срвн. Полагать 1. [По-над полем іде, не покоси кладе, не покоси кладе - гори (Шевч.). Взяв ляхами, як снопами, по два ряди класти (Гол.). Всі клейноди гетьманські на стілець покладає (Куліш)]. -сть каменное здание, стену, фундамент - кам'я[ме]ницю, мур, підмурівок мурувати и класти. -сть печь - ставити и становити піч, грубу, комини (Полт.). -сть кирпичи в ёлку - мурувати сосонкою, укладати цеглу сосонкою. -сть в кучу - на купу класти. -сть деньги в банк, в сберегательную кассу - класти гроші в банк, до банку, до щадниці, до ощадної каси. -сть деньги на текущий счёт - класти гроші на поточний (біжучий) рахунок. -сть яйца под наседку - підсипати, сов. підсипати квочку, о мн. попідсипати квочки. [Квочку підсипати годиться увечері (Сл. Гр.)]. -сть верх на стоге - см. Выводить 10. -сть поклоны - бити, класти, покладати поклони. -сть основанием, в основу чего - класти за основу, за підвалину чого. -сть крепкое основание чему - підводити міцну підвалину під що. -сть резкую границу между чем - становити, ставити, класти виразну межу, обруб між чим. [Не можемо визначити подію, що виразний ставила-б обруб між сусідніми періодами (Єфр.)]. -сть что в качестве чего - класти що чим. [Козаки Вислу клали порогом між Ляхвою й Руссю (Куліш)]. -сть на ноты, на музыку - заводити в ноти що, компонувати музику, укладати музику до чого. -сть на счетах - кидати (прикидати, відкладати) на рахівниці, (щёлкая) клацати на рахівниці. -сть в счёт - брати до рахунку, брати до рахуби, (считать) лічити, рахувати, числити що; срвн. Считать. Оканчивать -сть - см. Докладывать 1. И следа ко мне не клади - щоб і нога твоя в мене не була, і стежки до мене не топчи. -сть в борьбе (побеждать) - бороти, сов. побороти, збороти кого. [Не той козак, що поборов, а той, що вивернувся (Приказка)]. -сть на обе лопатки - класти кого на горб, побороти кого навзнаки. -сть судно на бок - нахиляти судно на бік. -сть приправы в кушанья - сипати присмаки в страву, засмачувати (страву) чим, (искрошив их) сипати закришку, закришувати чим; срвн. Заправлять 3. [Гарбуз варю, цибулькою закришила (Сл. Гр.)]. -сть (назначать) цену - цінити, цінувати що, складати ціну, визначати ціну чому, за що; срвн. Оценивать. [Не вийшов цінувати, а вийшов продавати (Приказка)]. -сть хорошую цену - давати добру ціну. -сть резолюцию - покладати, накладати, класти резолюцію на чому. -сть голову - накладати, сов. наложити головою, покладати, сов. положити голову, о мн. понакладати головами. [Буду в землі козацькій голову християнську покладати (Дума)]. -сть голову порукой - головою ручитися за що. -сть душу, жизнь - покладати, офірувати життя, душу за що. -сть душу во что - вкладати душу в що, щиро ставитися до чого. -сть заботу о ком - піклуватися, клопотатися про кого и ким, дбати про кого, за кого, турбуватися про кого и ким; см. Заботиться. -сть обет, зарок - покладати, давати обітницю, зарік, за[об]рікатися. -сть знак, клеймо на чём - значити, таврувати що, класти тавро на чому. -сть отпечаток на что - накладати відбиток, позначатися на чому, (в перен. знач.) робити (справляти) вплив на кого, на що, впливати, діяти на кого, на що; срвн. Влиять. -сть конец разговору, речи - класти, покладати край розмові, мові, припиняти розмову; срвн. Прерывать. -сть позор, пятно на кого - ганьбою вкривати, плямувати кого; срвн. Пятнать 4. -сть преграду - см. Преграждать. -сть оружие перед победителем - складати зброю перед переможцем. Не -ди ему пальца в рот - пальця в рот йому не клади; йому дай поли вчепитися, то й свиту здере (Приказка). Не -ди плохо, не вводи вора в грех - недобре ховаєш - сам злодія спокушаєш (Приказка);

2) класть яйца (о птицах) - нести яйця, нестися. [Кому ведеться, то й півень несеться (Приказка)]; (о змеях) класти яйця, (провинц.) чинити яйця, (о насекомых) класти яєчка, червити;

3) (кастрировать животных) викладати, чистити, холостити, валашити; см. Выхолащивать. [Викладати жеребчика. Чистити кабанця. Валашати баранчика]. Кладенный - кладений, покладений; (кастрированный) - см. Кладеный.

* * *

1) кла́сти

2) ( накладывать пищу) кла́сти, наклада́ти, си́пати

3) ( сооружать из кирпича) кла́сти, мурува́ти; ( строить) будува́ти, ста́вити

4) ( яйца) кла́сти; ( о птицах) нести́

5) (перен.: употреблять, расходовать) кла́сти; доклада́ти

6) (перен.: производить расчёт предполагаемых затрат, времени) кла́сти

7) ( кастрировать животных) диал. вичища́ти, чи́стити, холости́ти, виклада́ти, валаша́ти

пригорілий, присмажений, присмаглий. [Вони пір'я пригоріле нюхали (Ном.). Тихо сіявся на присмажені трави й хліба дрібний дощ (Васильч.)]. -лые части кушанья - см. Пригарки.

* * *