Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

куток

  • 21 нижний куток

    adj

    Dictionnaire russe-français universel > нижний куток

  • 22 сучий куток

    камеры для отдельного содержания стукачей в целях обеспечения их безопасности
    an area of a prison set aside for the segregation and safety of prison informers

    English-Russian dictionary of the underworld > сучий куток

  • 23 уголок

    закутак; куток; куточак; мясціна; мясьціна
    * * *
    1) (место, где сходятся две внешние стороны предмета) ражок, -жка муж.
    (дома) вуглік, -ка муж.
    3) (внутри здания) куток, -тка муж., куточак, -чка муж.
    4) перен. (отдалённая, глухая местность) куток, -тка муж.

    уютный (укромный, тихий) уголок — утульны (зацішны) куток (куточак)

    Русско-белорусский словарь > уголок

  • 24 угол

    вугал; закутак; кут; куток; рагавік; рог
    * * *
    1) мат., физ. и пр. вугал, род. вугла муж.

    под углом в 60° — пад вуглом у 60°

    2) (место, где сходятся две внешние стороны предмета) рог, род. рога муж.
    (дома) вугал, род. вугла муж.
    (стола) рог, род. рога муж.
    3) (внутренний — помещения, здания) кут, род. кута муж.
    куток, -тка муж.
    4) (помещение, жильё) кут, род. кута муж., куток, -тка муж.
    5) перен. (отдалённая, глухая местность) закутак, -тка муж., кут, род. кута муж., куток, -тка муж.

    прижать (припереть, загнать и т.п.) в угол кого — прыціснуць (прыперці, загнаць и т.п.) у кут каго

    Русско-белорусский словарь > угол

  • 25 угол

    1) мат., физ. и пр. кут, -а

    \угол л отраже́ния — физ. кут відбиття́

    2) (наружный - здания, улицы) ріг, род. п. ро́гу; ( поменьше) ріжо́к, -жка́; (мешка, сумки) гузи́р, -я

    из-за угла́ — а) з-за (з-поза) ро́гу; б) (в знач. нареч.: украдкой, исподтишка) з-за ро́гу, крадькома́, по́тай, по́тайки, по́та́йці, по́тайно, потайко́м

    3) (внутренний - помещения, комнаты) куто́к, -тка́, кут; ( уголок) за́куток, -тка, за́кут
    4) (помещение, жильё) куто́к; ( уголок) за́куток
    5) (перен.: отдалённая, глухая местность) за́куток, куто́к; за́кутень, -тня, заку́тина
    6) карт. кут
    7) ( 25 рублей) прост. 25 карбо́ванців; четверта́к, -а

    Русско-украинский словарь > угол

  • 26 уголок

    уменьш.
    1) куто́к, -тка́, куто́чок, -чка
    2) ріжо́к, -жка́, ріже́чок, -чка
    3) куто́к, ку́тик, куто́чок; за́куточок
    4) куто́к, куто́чок; за́куток, за́куточок
    5) за́куток, за́куточок

    Русско-украинский словарь > уголок

  • 27 будоражить

    баламутити кого-що, розбудоражувати, колошкати, ґвалтувати, розбуркувати, куйовдити. [Що ти кричиш, що ти ґвалтуєш куток?]. Взбудоражить - збаламутити, розбудоражити, розтурбувати, зґвалтувати, розбуркати, скуйовдити. -женный - збаламучений, розбудоражений, розтурбований.
    * * *
    виклика́ти хвилюва́ння, хвилюва́ти, розбу́рхувати; баламу́тити, будора́жити; ( тревожить) триво́жити, турбува́ти, непоко́їти, ґвалтува́ти, коло́шкати; ( возбуждать) збу́джувати

    Русско-украинский словарь > будоражить

  • 28 дыра

    діра (мн. діри). [Ну, й сорочка! Самі діри]. Дыра, сквозь которую протекает вода (в крыше, запруде, плотине, или проеденная мышами, червями) - проточина. Сапоги в -рах - діряві чоботи, (шутл.) чоботи з душниками, ч. з вікнами, ч. їди просять.
    * * *
    1) діра́, ді́рка; ( сквозь которую протекает вода) прото́чина

    заткну́ть дыру́ — перен. заткну́ти ді́рку

    2) ( захолустье) глухи́й за́куток (-тка); нора́; ( глушь) глушина

    Русско-украинский словарь > дыра

  • 29 жаться

    (жмусь, жмутся)
    I. 1) (тесниться, прижиматься, толпиться, льнуть) тискатися, тиснутися, тулитися до кого-чого, під чим, під що, куди, горнутися куди, до кого, (только о толпе) тіснитися. [Тиснуться, як до дари в церкві. Переполохані панянки тулилися по кутках. До чужої голубоньки не тулись. Скрізь по-під стінами тулилися канапки. На зборні все було повно: свити так тісно тулилися до свит, що мокра одежа аж парувала (Коц.). В сінях юрба, душачись до млости, дала панам широку дорогу. Хто стояв - у куток горнувсь (М. Вовч.)];
    2) (ёжиться) їжитися, щулитися, немжитися, кулитися. См. Ёжиться, (выжиматься) - душитися, чавитися; (заминаться) мулятися, мулитися, м'ятися. [Кажи, не муляйся (не мнися)];
    3) (скупиться) скупитися, труситися, (провинц.) ніцитися. [Над кожною копійкою труситься].
    II. Жаться (жнётся, жнутся) - жатися (жнеться, жнуться). [Колосся жнеться. Як вам жнеться?].
    * * *
    I
    1) ( тесниться) ти́снутися, тули́тися, -лю́ся, -лишся
    2) ( ёжиться) щу́литися, ку́литися; ( чувствуя неловкость) ні́титися (нічуся, ні́тишся); ( мяться) м'я́тися (мну́ся, мне́шся), му́лятися, му́литися
    3) (льнуть, прижиматься) тули́тися, горну́тися, -ну́ся, -нешся
    4) ( скупиться) обме́жувати (-жу́ю, -жу́єш) себе, скупи́тися, -плю́ся, -пи́шся
    5) страд. ти́снутися, стиска́тися, сти́скуватися, -кується
    II
    жа́тися (жне́ться)

    Русско-украинский словарь > жаться

  • 30 забиваться

    забиться
    1) куда - забиватися, забитися, зашиватися, зашитися, залазити, залізти, засунутися куди; см. Забираться, забраться. [Забилася в найдальший куток. А де ти так зашивсь, Іване? Хлопець засунувся під якийсь пліт і заснув (Франко)];
    2) чем - забиватися, забитися, захаращуватися захараститися, заснічуватися, заснітитися, засмічуватися, засмітитися, (о мног.) позабиватися, позахаращуватися и т. д. чим. [Вушко в голці забилося. Греблі порозвалювалися, шлюзи позахаращувалися. Дірочки в чайникові чимсь позаснічувалися]. -ться мукой - заборошнитися. [Сито заборошнилося];
    3) -ться (о сердце) - забитися, затьохкати, заколотитися, закалатати, закидатися, зат(р)іпатися, затріпотати, затріпотіти, затокотіти, застукотіти, (однокр.) тьохнути, кинутися, тіпнутися. [Серце затьохкало (тіпнулось) і замерло. Серце в батька й матери швидше застукотіло (Н.- Лев.)]; (о пульсе) забитися, затокотіти, закалатати, (однокр.) кинутися, тіпнутися. -ться в судорогах - затіпатися. -лся в судорогах кто - затіпався хто, корчі взяли кого, почало корчити кого. [Дико, проникливо крикнувши, затіпався мов у корчах (Л. Укр.)].
    * * *
    несов.; сов. - заб`иться
    1) забива́тися, заби́тися, -б'ю́ся, -б'є́шся и мног. позабива́тися
    2) (сов.: начать биться) заби́тися; ( о сердце) заколоти́тися, -ло́титься, закалата́ти, заки́датися, зате́нькати, заті́патися, затрі́патися
    3) страд. несов. забива́тися; захара́щуватися, -щується; глуши́тися, -шиться, заглуша́тися, заглу́шуватися, -шується

    Русско-украинский словарь > забиваться

  • 31 заветренный

    що за вітром, завітряний, затишний. -ное место - затишок (-шку), затишний куток (-тка), місце по-за вітром. [Посідали в затишному куточку].
    * * *
    заві́тряний

    Русско-украинский словарь > заветренный

  • 32 закоулок

    1) заулок (-лка). [Ми живемо он там у заулку];
    2) (во дворе, в доме, амбаре и т. п.) закуток (-тка), закапелок (-лка), закамарок (-рка), закомірок (-рка); (ум.) закуточок, закапелочок, закамарочок (-чка). [Метнулися оглядати кожний куточок у хаті, кожний закапелочок (Коцюб.)]. -лки (в доме и т. п.) - закамарки (-рків); (во дворе) закутки на подвір'ї, заходеньки (-ньок); (тесный проход, проезд) сутки (-ток), суточки (-чок). [Свиня всі заходеньки обходила і смітники, і суточки, а доброго нічого там не вздріла (Гліб.)];
    3) закутина; см. Захолустье.
    * * *
    1) ( глухой переулок) завулок, -лка
    2) ( потаённый или отдалённый уголок) за́куток, -тка, закама́рок, -рка, закапе́лок, -лка; за́кут; диал. закомо́рок; ( тесный проход) су́точки, -чок и суточки́, -чо́к, сутки́, -то́к

    Русско-украинский словарь > закоулок

  • 33 захолустье

    1) закутина, глушина, глухий кут (світ), (дебри) нетри (-рів). [Хіба по наших глухих світах люди читають газети?! (Крим.). Я живу в таких нетрах, де нема шкіл (Основа)]. Глухое -стье - глуха глушина, глуха закутина;
    2) (в лесу) гущина, гущавина, нетри (-рів). Непроходимое -стье - непрохідна гущавина, густі нетри.
    * * *
    [глухи́й] за́куток, -тка; заку́тина, за́кутень, -тня; ( глушь) глушина́

    Русско-украинский словарь > захолустье

  • 34 кут

    1) кут (-та), куток (-тка). [Запалю я крайню хату на всі штири кути (Гол.)];
    2) (невода) матня, гузир (-ря).
    * * *
    диал.
    1) ( угол в избе) куто́к, -тка́
    2) см. кутник

    Русско-украинский словарь > кут

  • 35 куча

    Кучка, Кучечка
    1) (скопление, груда сыпучего, предметов) купа, купка, купочка, куча, кучка, кучечка, копа, копиця, копичка, (редко) стропа, (большая) кучугура, валява. [Кров'ю вона умивалась, а спала на купах, на козацьких вольних трупах (Шевч.). Навкруг мене лежала купа книжок (Крим.). Чужую кучу віючи, очі завсігди запорошиш (Номис). Цілі копи жовтої глини (Мирн.). На дні рову копицями гніздилися жаби (Мирний). Кладуть руки, одна на другу, щоб стала копичка (Чуб.). В житі купка льону (М. Вовч.)]. -ча неприятностей - купа прикростей. -ча овощей, соли, навоза - купа, бурт (-ту), бурта, кагат (-ту) овочів, соли, гною. [Купа груш (Київщ.). Цілі бурти огірків лежать (Сумщ.). Вже буряки в кагати складено (Пирят.)]. -ча (рыхлая, напр. зерна) - ворох (-ху). [Пшениці ворох був невкритий (Сл. Ум.). Забрався, як свиня у ворох (Приказка)]. Сорная, мусорная -ча - смітник (-ку), звалище. [На смітник винесли (Шевч.)]. Навозная -ча - гноївня, гноїще, гноїсько. Звёздная -ча - зоряний рій (р. рою). У него -чи золота - у нього купи (кучі) золота. Складывать, сваливать в -чу - класти на купу, кидати на купу, копичити. Валить всё в одну -чу - горнути все на одну купу (Єфр.);
    2) (толпа) купа, купка, купочка, купочок (- чка), (гурьба) копиця, табун (-на), громада, громадка, юрма, гурма, юрба, валява, тлум (-му). [Біля сахарні роїлася купа людей і чорніли підводи (Коцюб.). Мене обминула купка парубків (М. Вовч.). Коли гляне у куток - аж дітей копиця (Рудан.). Колядувати ходять невеличкими табунами (Звин.). Мов із землі виросла там громадка опришків (Маков.). Стоїть купочок молодиць і дівчат (М. Вовч.). Народу юрма стояла (Сл. Гр.). Юрбою йшли (Черніг.). Пси гурмою вилетіли на дорогу (Франко). Валявою йдуть люди (Черніг.)]. Собираться в -чу - купчитися, купитися, громадитися, юрмитися. [Поспільство, що купиться коло Ніжена (Куліш). Куптеся в полки, кричіть на раду (Куліш)]. Идти -чей - іти купою (громадою, юрмою, купцем). Сгонять в -чу - зганяти до купи;
    3) (стая, группа) зграя, зграєчка, (диал.) ярчак (-ка), бурса. [Зграя галок і граків (Щогол.). Влітала ціла зграя гуків (Л. Укр.). Риба так ярчаками і ходить (Манж.). Вовки бурсами бігають (Кам'янеч.). Бурса гусей (Кам'янеч.)];
    4) (комок) кім'ях (-ха). [Бджоли літають кім'яхом (Новомоск.)];
    5) (масса) тиск (-ку), сила, тлум (-му). [Тиск народу (Шевч.)].
    * * *
    1) ку́па, ку́ча; во́рох; (скопление чего-л. сыпучего) кучугу́ра; диал. стропа́

    \куча мала́ — дет. мала́ ку́па (ку́ча)

    2) ( множество) си́ла, бе́зліч, -і; ку́па

    Русско-украинский словарь > куча

  • 36 лакомый

    1) (вкусный) ласий, сласний, ласний, (редко) лакомий, ум. ласенький, сласненький. [Великий кавун, як жар червоний, дуже ласа штука (Грінч.). Мачуха дала на сніданок дітям чогось ласенького (Номис). В Києві нічого сласного не здобудеш (Куліш). Гроші лакома річ (Номис)]. -мый кусочек - ласий (сласний) шматочок (-чка), ласий (сласний, ласний) кусок (-ска) (кусочок), лакомина. [На ласий шматочок найдеться куточок (Чуб.). На (с)ласний кусок найдеться куток (Номис)];
    2) (охочий до сластей, падкий к чему) ласий на що и до чого, (редко) лакомий на що. [Всякий ласий на чужі ковбаси (Номис). До грошей я не дуже ласа (Шевч.). Ви лакомі на чужі гроші (Н.-Вол. п.)].
    * * *
    ла́сий; сла́сний и сласни́й

    \лакомый кусо́к (кусо́чек) — ла́сий шмато́к (шмато́чок)

    Русско-украинский словарь > лакомый

  • 37 ленинский

    ленінський. -кий уголок - ленінський куток (-тка).
    * * *
    полит.
    ле́нінський

    Русско-украинский словарь > ленинский

  • 38 медвежий

    1) ведмедячий, ведмежий. [Ведмедячий барліг (Грінч. I). Ведмежий суд (Греб.)]. -жья ветчина - ведмедяча (ведмежа) шинка. -жий жир (топлёный) - ведмедячий (ведмежий) лій (р. лою). -жье солнышко - ведмеже сонечко, місяць (-ця). -жья услуга - ведмежа послуга. Оказать -жью услугу - зробити ведмежу послугу, прислужитися як ведмідь. -жья шуба - ведмеже х[ф]утро, ведмеді (-дів), (тулуп) ведмежий кожух (-ха);
    2) бот. -жий виноград, -жьи ягоды (Arctostaphylos Uva ursi Spr.) - мучниця. -жьи когти (Acanthus mollis) - акант (-та и -ту). -жий корень - см. Корень 2. -жья лапа - а) (Heracleum Spondylium L.) борщівник (-ку), щербач (-чу);
    6) см. Машки. -жье ухо - см. Коровяк. -жье ушко (Primula Auricula L.) - первоцвіт (-ту) (садовий), аврикуля. -жий чеснок (Allium ursinum L.) - левурда.
    * * *
    ведмежий, ведме́дячий

    \медвежий у́гол — глухи́й за́куток (за́кутень)

    Русско-украинский словарь > медвежий

  • 39 мир

    I. 1) (согласие, лад) (добра) згода, (добра) злагода, (реже) мир (-ру), мирність (-ности), сумир (-ру). [Зникли скрізь тоді зо світу згода братня і любов (Грінч.). Культивування доброї злагоди й справжнього замирення (Єфр.). Помирилися так, що миру не стало й до вечора (Н.-Лев.). Щоби-сте дочекали (свят) в мирності, радості і веселості ( Kolb.)]. В -ре (с кем) - у згоді, у злагоді (з ким). [Я вмер-би з чистою душею у згоді з небом і землею (Черняв.). Умерти хотів у злагоді з усіма (Грінч.)]. Быть, жить в -ре с кем - бути, жити в (добрій) згоді, в (добрій) злагоді, ладнати з ким, у миру, сумиром жити з ким. [Помиріться та живіть у згоді (Коцюб.). Живемо в злагоді (Харківщ.). Він з братом ладнає (Сл. Гр.). Живуть, страх, не в миру (Тесл.). Сумиром з тобою не проживеш (Звягельщ.)]. Кончить дело -ром - дійти (добити) згоди (в справі). Покончить ссору -ром - перевести сварку на мир (Еварн.). Склонять, склонить к -ру кого - до згоди при[на]вертати, при[на]вернути, до згоди приєднувати, приєднати кого. [Батька з сином до згоди приєднайте (Самійл.)]. Худой мир лучше доброй ссоры - краща солом'яна згода, як золота звада (Приказка);
    2) (покой, спокойствие) спокій, упокій, супокій (-кою), (з)лагода, мирнота, сумир, (ц.-слав.) мир (-ру). [Се я сказав вам, щоб ви у мені спокій мали (Біблія). Святий спокою, добре з тобою (Номис). Для розвитку науки найбільш потрібно того супокою, яким даремно тужить сучасник (Єфр.). Вони мечем та кулаччям, а ми миром та лагодою (Куліш). Затишний куток, повний злагоди, ніжности й спокою (Ніков.). Спокій і мирнота були і в серці молодих людей (Н.-Лев.)]. Душевный мир - душевний спокій. Мир вам - мир вам; нехай буде з вами супокій или упокій (Біблія). Идите с -ром - ідіть з миром, ідіть щасливі. Мир праху твоему - см. Прах 2;
    3) (отсутствие войны) мир, замир'я (-р'я), замирення (-ння). [Захочемо правдивий із ляхами мати мир (Франко). Король трактував з ханом про довічне замир'я (Куліш)]. Заключать, заключить мир - замиряти(ся), замирити(ся), складати, скласти мир; см. Заключать. Заключение -ра - складання миру, замиряння, (оконч.) складення миру, замирення. [Після Зборовського замирення до якогось часу стало тихо (Ор. Лев.)]. Нарушение -ра - порушення спокою, розмир (-ру). [Чи мир, чи розмир - є на все свій звичай (Крим.)].
    II. Мир -
    1) (вселенная) світ (-ту, мн. світи, -тів), всесвіт (-ту), всесвіття (-ття), (в поэт., торжеств. речи) мир (-ру). [Ввесь пишний світ, ввесь рух життя отут у мені, в серці (Коцюб.). Доки світ світом, не буде баба дідом (Кониськ.). Ви світло світу (Куліш). І до мене цілий всесвіт усміхавсь (Олесь). Ой, видить бог, видить творець, що мир погибає (Колядка)]. От сотворения -ра - від с(о)творе[і]ння світу, від початку світу; відколи світ настав. [Відколи світ настав, не бувало ще такого (Брацл.)]. Ещё до сотворения -ра - ще з- передвіку, ще як світ не настав, ще перед сотворенням світу. Системы -ра - системи світу (всесвіту). Мир божий - світ (мир) божий. [І світ божий, як великдень, і люди, як люди (Шевч.)];
    2) (светило) світ. [Горять світи, біжать світи музичною рікою (Тичина)];
    3) (земля) світ, наш світ, земний світ, (ум.-ласк.) світочок (-чка), світонько (-ка, ср. р.). [Зійду я на гірочку та гляну я по світочку: світе мій ясний, світе мій красний, як на тобі тяжко жити (Пісня). Над нашого козаченька і в світі нема (Метл.)]. Во всём -ре - в усьому світі (всесвіті), по всьому (по цілому) світі; на всьому світі. Нигде в -ре - ніде в світі. По всему -ру - по всьому (по цілому) світі. На весь мир - на ввесь світ. Дурак на весь мир - усьогосвітній, світовий дурень, (фамил.) перістий дурень (-рня). Горний мир - вишній (надземний) світ, (вишнє) небо. Дольний мир - долішній (земний) світ, земля. Этот, здешний мир, тот, потусторонний, загробный мир - цей (цьогобічний) світ, сьогосвіття, той (потойбічний) світ, тогосвіття (-ття). [Усе на цім світі зникає (Грінч.). Привели до неї одну бабу, що недавно обмирала і на тім світі була (ЗОЮР. I)]. Этого -ра, потустороннего - ра - сьогосвітній, тогосвітній (несьогосвітній, несвітній). [Блукали якісь тіні несьогосвітні (Н.-Лев.). Мара несвітня озивається (М. Вовч.)]. Он человек не от -ра сего - він людина несьогосвітня, (возвыш.) не від миру сього. Сильные -ра (сего) - можні, владні (-них), зверхники (-ків) (світу сього); володарі світу сього. Гражданин -ра - громадянин всесвіту, всесвітянин (-на, им. мн. -тяни, р. -тян), (космополит) всесвітник. [Я всесвітянин римський і бажав-би побачить Рим столицею всесвіту (Л. Укр.)];
    4) (перен.: круг явлений) світ. Два -ра (противоположных) - два світи. Внешний, внутренний мир - зовнішній (околишній, зверхній), внутрішній світ. Идеальный, физический мир - ідеальний, фізичний світ. Новый, старый (древний) мир - новий, старий світ. Мир красоты - світ краси. Мир психических явлений - круг (коло, світ) психічних явищ. В -ре неведомого - у світі невідомого;
    5) (все люди) світ, (общество) громада людська, загал (-лу). [Світ прозвав (діда Хо) страхом (Коцюб.). Хто так недавно приймав гучну славу, світ того хутко забув (Л. Укр.)]. Пустить по -ру - см. Пускать 1. Ходить, пойти по -ру, в мир - з торбами (з торбою), з довгою рукою ходити, піти, за проханим (за ласкавим) хлібом, попідвіконню, по жебрах (на жебри, в жебри) ходити, піти, на прошений хліб перейти, (пров.) по миру ходити, (нищенствовать) жебрачити, жебрати, жебрувати, старцювати. [Стара мати пішла з торбою і з того сім'ю годувала (Крим.). «Чим заробля?» - «По миру ходить» (Звин.)]. С -ру по нитке, голому рубашка - зернятко до зернятка - от і ціла мірка. На весь мир мягко не постелешь - всім не догодиш; всім (на всіх) не наста(р)чиш, на всіх не настараєшся. С -ром и беда не убыток - як усім біда, то то вже півбіди. На -ру и смерть красна - за кумпанію і цигани вішаються (Приказка);
    6) (социальная группа) світ. [Світ розбурканих людей (Єфр.)]. Крещённый, христианский мир - хрещений, христіянський світ. Преступный мир - злочинний світ, злочинна громада;
    7) (крестьянская община) громада, (редко) мир, (пров., рус.) обчество, (стар.) копа, (ум.) громадка, громадочка, громадонька. [Вже вся громада зібралася коло волости (Грінч.). Біля зборні зібрався ввесь мир (Коцюб.). Копа переможе й попа (Номис)]. - ром - громадою, миром. [Поховали громадою (Шевч.). Миром і богу добре молитися (Номис)]. Он выбран -ром - його обрала громада;
    8) (мирская сходка) сход (-ду), громада. [Як сход скаже, так і буде (Брацлавщ.). Прийшов батько з громади такий сердитий (Грінч.)]. Класть, положить на -ру - класти, покласти (вирішити) на сході;
    9) (светская, неотшельническая жизнь) (грішний) світ, світське (мирське) життя (-ття); мир. [Чернець Пахомій, у миру Петро Борзенко (Крим.)]. Жить в -ру - жити серед людей, провадити світське (мирське) життя, жити в світовій (в земній) марноті. Оставить, покинуть мир - а) (светскую жизнь) покинути світ, відійти від (грішного) світу. [Покидає світ і волю, щоб в печері смерти ждать (Франко)]; б) (умереть) покинути світ, зійти з(о) світу, переставитися. II.. Мир, бот. - см. Кудрявец 2.
    * * *
    I
    1) світ, -у; ( вселенная) все́світ, -у
    2) ( сельская община) ист. грома́да, мир

    всем ми́ром — усіє́ю грома́дою, усім ми́ром

    II
    1) (отсутствие вражды, войны, ссоры) мир, -у; ( согласие) зго́да, зла́года; ( спокойствие) спокій, -кою и -ко́ю
    2) ( соглашение) мир; ( прекращение войны) замирення

    Русско-украинский словарь > мир

  • 40 направляться

    направиться
    1) спрямовуватися, спрямуватися, поспрямовуватися; бути спрямовуваним, спрямованим, поспрямовуваним и т. п.; (руководиться) водитися; срв. Направлять. [Вся жизнь старосвітських панів водилася духом церкви (Куліш)]. Корабль -ется по компасу - кораблем кер(м)ують за компасом, кораблем кер(м)ується за компасом. Глаза всех -вились на него - усіх очі (усі очі) обернулися (справилися) на його. Политика партии -ется твёрдой рукой - міцна рука спрямовує партійну політику. Мероприятия правительства -лялись к развитию страны - державні заходи були спрямовані (скеровані) на розвиток країни. Он увидел, что врагом -ется в его сердце кинжал - він побачив, що ворог направляє йому в серце кинджал(а). Бродяга -ется по месту жительства - волоцюгу відпроваджують (відпроваджується) на місце проживання (пробування). Преступник -ется в Нарым - злочинця ви[за]силають (или ви[за]силається) до Нариму. Рабочими -ется селоско-хозяйственный инвентарь к весеннему севу - робітники лагодять сільсько- господарський реманент до весняної сівби. Бритва -ляется - бритву направляють (нагострюють), бритва направляється (нагострюється). Бритва -лена - бритву направлено (нагострено). Бритва -рилась - бритва направилася (нагострилася);
    2) (брать направление) прямуватися, попрямуватися, правуватися, правитися, поправуватися, спрямовуватися, спрямуватися, скеровуватися, скеруватися, (о мног.) поспрямовуватися, поскеровуватися; (диал.) напрямлятися, напрямитися куди, до кого, до чого. [До пекла навпростець прямуйся (Котл.). А той правується туди чумак (Мартин.) Я до того дуба правлюся (Харк.). «А куди правитесь?» - «До Київа!» (Сл. Гр.). Народи скерувалися на схід (Шахмат.). Напрямилася в куток до печи (Мирн.). Напрямивсь іти до школи (Н.-Лев.)];
    3) (держать путь) простувати, попростувати, прямувати, попрямувати, простати, попростати, керувати, ( диал.) прямцювати, попрямцювати, (образно) стежку гаптувати, шлях-дорогу верстати; срв. Идти 1, Пойти 1. [Куди вони простують? (М. Вовч.). Простували вони до Лубень (Сторож.). Пливе військо, простуючи униз до порогів (Мордовець). Глядів, куди це попростує хлопець (Крим.). Він догадався, що й той туди прямує (Н.-Лев.). Товариство на Січ прямувало (Шевч.). Прямував до старого береста (Коцюб.). Марина була попрямувала до дверей (Крим.). Простали ми в Україну вольними ногами (Шевч.). Сам попростав до хати (Г. Барв.). Знати, куди чайка (лодка) носом керує (Звин.). У ворота прямцює (Свидниц.). Куди прямувати, яким трахтом стежку гаптувати? (Сл. Гр.)]. -ться дорогою - простувати (прямувати), попростувати (попрямувати) шляхом (дорогою). Вы в какую сторону -етесь? - ви в який бік (куди) простуєте (прямуєте)? -ться на огонь - простувати, попростувати на світло. Мы -лись к пристани - ми прямували, попрямували до пристани;
    4) (пускаться, устремляться) пускатися, пуститися, подаватися, податися, ударятися, ударитися, (диал.) простягатися, простягтися, хилити, похилити, наставлятися, наставитися, (тяготеть) тягнути и тягти, (пробираться) братися, побратися, (о мног.) попростягатися, понаставлятися куди, до чого, на що. [Пустилися пішки через верх (Франко). Подався стежкою з лісу на шлях (Коцюб.). Подався вниз яром (Франко). Подався додому (Крим.). Знає, куди вдаритися, де чого шукати (Свидниц.). Василь простягся на музики під верби (Н.-Лев.). Селяни-ратаї тягли на Україну (Куліш). Чути, як щось береться в башті по сходах (Куліш). Побралися наливайці до Річиці (Куліш). Побрався Павло додому (М. Вовч.)];
    5) (иметь направление, пролегать) слатися, п(р)ослатися, стелитися п(р)остелитися, держати, лежати, йти, впадати, впасти. [Шлях стелився поміж житами (Київщ.). Ця вулиця держить прямо, не кривиться нікуди (Звин.). Куди тая доріженька, куди вона впала: чи в темний луг, чи у поле? (Метл.)];
    6) (запасаться) напасатися, напастися, запасатися, запастися, (о мног.) понапасатися, позапасатися. На вас тетрадей не -вишься - на вас зшитків не напасешся (не настарчишся);
    7) (вдоволь, сов.) накеруватися, направитися, попокерувати, попоправити (досхочу) и т. п.; срв. Править.
    * * *
    несов.; сов. - напр`авиться
    1) (двигаться в каком-л. направлении) прямувати, -му́ю, -му́єш, попрямува́ти, простува́ти, попростува́ти и диал. попро́стати, направля́тися, напра́витися, -влюся, -вишся; ( идти) іти́ (іду́, іде́ш), піти́ (піду́, пі́деш); ( отправляться) вируша́ти, ви́рушити; (сов.: зашагать) покрокува́ти, -ку́ю, -ку́єш
    2) (перен.: устремляться, обращаться к чему-л.) спрямо́вуватися, -мо́вується, спрямува́тися, -му́ється, скеро́вуватися, -ро́вується, скерува́тися, -ру́ється, направля́тися, напра́витися
    3) ( налаживаться) нала́годжуватися, -джується, нала́годитися, -диться
    4) мат. напрямля́тися, напрями́тися, -ми́ться
    5) страд. несов. направля́тися, напрямля́тися; спрямо́вуватися, скеровуватися; справля́тися; направля́тися, наго́стрюватися, -рюється; нала́годжуватися; навертатися, направля́тися; напрямля́тися

    Русско-украинский словарь > направляться

Страницы

См. также в других словарях:

  • Куток — название населённых пунктов и рек: Содержание 1 Река 1.1 Россия 2 Населённые пункты 2.1 Россия …   Википедия

  • куток — участок, уголок, куточек, закуток Словарь русских синонимов. куток сущ., кол во синонимов: 4 • закуток (6) • ку …   Словарь синонимов

  • КУТОК — КУТОК, тка, муж. (прост. и обл.). Отгороженное в каком н. помещении место, уголок, закуток. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • КУТОК — см. Траловая сеть. Самойлов К. И. Морской словарь. М. Л.: Государственное Военно морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941 …   Морской словарь

  • куток — stable hole, heel *vorspringende Ecke – 1) Кінцева ділянка очисного вибою (лави) при суцільній системі розробки. 2) Кінцева ділянка уступа при уступній формі очисного вибою …   Гірничий енциклопедичний словник

  • КУТОК — Сучий куток. Жарг. арест. Одиночная камера, куда помещают заключённых осведомителей, чтобы уберечь от расправы сокамерников. Балдаев 2, 68; Быков, 114; СРВС 2, 214; СРВС 4, 12, 38; УМК, 112; Росси 1, 178; ТСУЖ, 172 …   Большой словарь русских поговорок

  • куток — [2/0] тайник, место хранения наркотиков. Колись, где куток с черняшкой? (Рассказывай, где тайник с опием, а то худо тебе будет!). Жаргон наркоманов …   Cловарь современной лексики, жаргона и сленга

  • Куток (река) — Куток Характеристика Длина 20 км Бассейн Каспийское море Водоток Исток   (Т) болото Колпская Чисть …   Википедия

  • Куток — I м. Верхняя часть уступа угольного или рудного пласта, отбиваемая шахтёром. II м. Часть рыболовного трала, в которой оседает выловленная рыба. III м. местн. Отгороженное где либо в помещении место; уголок. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф.… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • куток — куток, кутки, кутка, кутков, кутку, куткам, куток, кутки, кутком, кутками, кутке, кутках (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • куток — кут ок, кутк а …   Русский орфографический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»