кума

кума. [Багатий шепче з кумою, а бідний з сумою (Номис)]. Просить в -мы - просити (кликати) за куму. Голодной -ме хлеб на уме - що - кому, а курці - просо (Приказка).

* * *

1) (крестн. мать) хрещена мати, кума (см. Кума);

2) (восприемница при родах) баба-бранка, баба-сповитуха, баба;

3) (преемница) наступниця.

* * *

кум (-ма, мн. ч. им. п. куми, р. кумів), (соб.) кумівство. [Йшов кум до куми (Пісня). Як сторгував волів сто, стрічається кумівство (Пісня)]. Кумовья (кум и кума) - куми. Встречные -вья - стрічані (стрітенні) куми. Попросить в -вья кого - попросити за кума (за кумів) кого. Быть -мом у кого - бути кумом, кумувати (сов. покумувати) у кого.

* * *

кумась (-ся), кумасик, кумочок (-мочка), кумцьо (-ця), кумець (-мця), кумчик. [Здоров, кумасю мій! (Гліб.). Ой ти, кумчику, ти, голубчику! (Пісня)].

* * *

1) (вступать в кумовство) куматися;

2) (знаться, дружиться) куматися. [З ними в нас ніхто не знається і не кумається (Звиног.)].

* * *

кумася, кумасенька, кумочка, кумонька, кумця, кумка, кумаха. [Кумасі плескали язиками (Грінч.). Вона моя кумаха (Харківщ.)].

* * *

прлг. нелюбий, немилий. -люб он мне - не любий (не милий) він мені, він мені не до вподоби, він мені осоружний. -ба кума, немилы и гостинцы - нелюба кума, немилі й гостинці.

техн. кита́йка ( ткань), кума́ч, на́нка

техн. кума́ч, плюс

кондійка, джбан, яндова, яндила. [Припав циган до маслянки, яндилу кінчає, аж тут кума вареники з печи висуває (Руд.)].

* * *

1) яндола́, яндила́, яндова́

2) строит. розжоло́бок, -бка

зажать (начинать жатву, зарабатывать жатвой) зажинати, зажати. [Зажинати найкраще в п'ятницю або в вівторок (Звин.). Зажала торік чотири карбованці. Зажнемо якого снопа (Г. Барв.)]. Зажатый - зажатий. [Ячмінь у нас не з своєї ниви, а зажатий, у кума зажинали]. -ться - зажинатися, зажатися.

* * *

Ко, предл.

1) (о движении, направлении) до кого, до чого, (на) на що, (перед) перед кого, перед що, проти кого, проти чого, (к выше стоящему предмету) під що; (к ниже лежащему предм.) над що; (диал.) к, ік кому, (і)к чому. [Піду до річеньки (Метл.). Пішла вночі до ворожки, щоб поворожити (Шевч.). Сусід до себе кликав кума (Гліб.). Подавсь на захід. Як ось перед якуюсь гору прийшли (Котл.). Бог покликав перед себе чорта (Г. Барв.). Щось мені приверзлося чудне - Бог знає, проти чого (Васильч.). Татарин вже й під Київ підступає (ЗОЮР). Підійшов під віконце та й кличе (Казка). Ото вони й пішли над море (Рудан.). Скрізь ік півночі стояли пущі величенні (Куліш)]. К вершине - до верху. Любовь, ненависть, отвращение к кому, чему - любов, ненависть, огида до кого, до чого и для чого. К вопросу о чём - до питання про що. Выйти к реке, ко взморью, к морю - вийти над річку, над море и до річки, до моря. [Вийду я над річеньку та й стану думати (Пісня). Впірнув у самую безодню, над самий пісок (Рудан.)]. Дружно идти, двигаться - рука к руке, плечо к плечу, ряд к ряду - разом йти, рушати рука з рукою, плече з плечем, лава з лавою, при лаві лава. [Як сніг розтоплений, пливе при лаві лава, кіннота виграє (М. Рильськ.)]. Готовиться, собираться, укладываться к дороге, к путешествию - складатися в дорогу, лаштуватися в подорож. К чему бы это (что могло бы значить)? - проти чого-б воно було? Зависть к чему, кому - заздрість до чого, до кого, проти чого, проти кого. [Докори совісти ідуть не од Бога, а од моєї заздрости проти вродливих людей (Крим.)]. Изменяться, исправляться к лучшему - змінятися, виправлятися на краще. К исполнению (о бумагах, делах) - на (до) виконання. К подписи (о бумагах) - до підпису, на підпис. Материалы к изучению украинских говоров - знадоби (матеріяли) до (для) пізнання українських говорів (Верхр.). Направляться, двигаться, идти, ехать к чему, кому - простувати, рушати, йти, їхати до чого, до кого. Немного к востоку - трохи на схід. Обращаться к кому с речью - говорити до кого. Обращаться, прибегать к чему - удаватися до чого, братися чого; к кому - удаватися до кого. Одежда к празднику - одежа на свято, (запасная) одежа про свято. Относиться к чему - стосуватися до чого, куди, належати до чого, куди. Плыть ближе к берегу - плисти при (самий) берег. Поворачивать к дому, к лесу - завертати до хати, до лісу. Подъезжать, подходить к лесу, городу - під'їздити, підходити до лісу, до міста или під ліс (близко: попід ліс), під місто. Подходить, приходиться к чему - пасувати до чого, бути до лиця чому. Пойти ко дну - піти, пуститися на дно. Пошёл к порогу! - геть до порога! По отношению к кому - що-до кого, проти кого. [Потайне невдоволення не тільки проти братів, а й проти професора (Крим.)]. Приближаться к чему - наближатися, надходити, підходити до чого, (в направлении к чему) до и к чому. [Іде к лісу (Сл. Гр.)]. Приближаться (клониться) к чему - ітися до чого. Приглашать, привлекать кого к чему - запрошувати, єднати кого до чого. Прилепить, приставить, пригнать что к чему - приліпити, приставити, припасувати що до чого. Прикладывать что к чему - прикладати що до чого, класти що на що. Присуждать, приговаривать кого к чему - присуджувати кого до чого (до тюрми); вирікати кому що (відсиджування в тюрмі); засуджувати кого на що (на заслання). Приходиться к лицу - бути до лиця. Приходиться, прийтись ко двору - бути, прийтися під масть. К расстрелу! - на розстріл! до розстрілу! К свету! - до світла! К свету стать - стати проти світла. Стать к окну, к двери (ближе) - стати до вікна, до дверей. Стоять, находиться к чему близко, прилегать к чему - бути при що. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік сіней, а сіни посередині (Звин.)]. К стыду, к сожалению, к радости, к счастью (вводное выр.) - на сором, на жаль, на радість, на щастя. К тому (речь идёт) - проти того, до того (мова мовиться). К тому же (притом же) - до того, до того-ж таки. К худу, к добру ли? - на лихе, чи на добре? К чему это? - до чого воно? проти чого воно? нащо воно? Ни к чему! - ні до чого, ні к чому! К югу - а) (ближе) до півдня (ближче); б) (о направлении) на південь. Явиться к кому (предстать) - прийти до кого, перед кого. [Він з землею вийшов перед бога (Рудан.). Як прибіжить перед музики, як піде танцювати! (Мартин.). Узяла паляничку, звичайно як перед голову йти (Квітка)];

2) (в обознач. времени) до чого, к (ік) чому, (диал. ід чому), на що, проти чого, під що, над що. [К Великодню сорочка хоч лихенька, аби біленька (Номис). Треба дечого купить ік весіллю (Н.-Лев.). Масла не продам: собі ід пасці буде (Козелеч.). Проти дня брехня, проти ночи правда (Приказка). В п'ятницю над вечір мати і кликнули мене (ЗОЮР)]. К вечеру - над вечір; к вечору; до вечора. К десяти часам - на десяту годину. К заходу солнца - на заході, над захід сонця. К концу - під кінець. К началу - під початок, на початок. К началу года - на початок року. К ночи - проти ночи. Не ко времени - не під пору. К рассвету - над світанок. К самому началу - саме на початок. К тому времени - під ту пору. К утру - під (над) ранок; до ранку;

3) (в бранных выраж.) к, ік, (пров. ід), під, (очень редко) до. [К чорту йдіть (Рудан). Іди к нечистій матері (Херсонщ.). Туди к лихій годині! Ну вас ід богу (Сл. Гр.)]. К чертям! - під три чорти! Ко всем чертям - до всіх чортів. А ну его к чертям! - до всіх чортів його! А ну его к дьяволу (лешему)! - а ну його к чорту! до дідька!

* * *

предл. с дат. п.; тж. ко

1) до (кого-чого)

2) ( при выражении направлеия действия к временному пределу) над, на, під (що), до (чого)

3) ( при обозначении расположения по отношению к странам света) на (що)

4) (при указании на назначение какого-л. действия или предмета) на (що)

5) ( в бранных выражениях) до, під, к, редко ік

Крестинный хрестинний. [Хрестинний хрещик. Хрестинний обід]. -ные ризки - крижмо. [Кума принесла на крижмо аршинів з чотири полотна (Харківщ.)].

* * *

Кумачина китайка (червона или синя), китайчина, кумач (-чу).

* * *

китайчаний, китаєвий; (о цвете) червоний. [Мужик у китайчаній сорочці поганяє коні (Корол.). Китаєві штани (Основа)].

* * *

тж. кумач`овый

1) (ср. ст. от Легко) легше, (ласкат.) легшенько; вільніше; срвн. Лёгкий, Легко. [Буде легше в чужім полі сироті лежати (Шевч.). Буду я для неї наймичку держати, щоб вона в мене легшенько робила, щоб вона в мене хороше ходила (Пісня)]. -че говорить, чем делать - легше говорити, як взяти та зробити. Мне от этого не -че - мені з того не легше. Легче! - легше! помалу! поволі! обережно! Шла кума пеша, куму -че - баба з воза, на коні (коням) легше. -че всего - найлегше. Как можно -че - як-найлегше, що-найлегше. -че всего давать советы - найлегша справа (найлегше) давати поради. Час от часу не -че - що година, то не легше. -че стало на душе - з душі мов спало, відлягло (иногда: відлигнуло) на серці. [Нехай трохи одлигне на серці (Основа)]. -че становиться, стать - легшати, полегшати. Мне -че станет, становится, становилось, стало - полегшає, легшає, легшало, полегшало, відпустить, відпустило мені. [Сльоза змиває горе, от воно й легшає людині (Грінч.). Полегшало на два роки по всій Україні (Руданськ.). Оце мені трохи відпустило (Кониськ.)];

2) (более лёгкий) легший від (за) кого - см. Лёгкий. Он -че меня - він легший за мене. Он -че всех - він найлегший поміж усіма, за всіх.

* * *

1) прил. ле́гший

2) нареч. легше