Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

кул+көче

  • 121 кул кушырып тору

    = кул кушырып утыру
    1) стоя́ть (сиде́ть) сложа́ ру́ки; безде́льничать
    2) быть нагото́ве, льсти́во стоя́ть (перед кем-л.) (ожидая приказа, наказа)

    Татарско-русский словарь > кул кушырып тору

  • 122 кул кушырып утыру

    Татарско-русский словарь > кул кушырып утыру

  • 123 кул сөрткече

    Татарско-русский словарь > кул сөрткече

  • 124 кулёчная бумага

    Большой русско-немецкий полетехнический словарь > кулёчная бумага

  • 125 Куліш, Пантелеймон Олександрович

    Куліш, Пантелеймон Олександрович (1819, побл. містечка Вороніж, Чернігівщина - 1897) - укр. культурний та суспільний діяч, історик, літератор, етнограф. Закінчив місцеву гімназію (1839), деякий час вчився на історико-філологічному від. та юридичному ф-ті Київського ун-ту. Од 1841 р. викладав рос. словесність та історію в навчальних закладах Луцька, Києва, Рівного, Петербурга. К. - один із головних розробників ідеології Кирило-Мефодіївського братства. Хоч до організації братства К. не був причетним безпосередньо, його заарештували і вислали до Тули із забороною писати і друкуватися (заборона була скасована у 1856 р.). У 1861 - 1862 рр. К. разом з Білозерським та Костомаровим організував і редагував перший загальноукр. ж. "Основа"; у 1867 - 1870 рр. керував львівським народовським ж. "Правда" (разом з Вахняним). Основою історичних, літературно-естетичних та філософських поглядів К. був ідеалістичний романтичний світогляд, який згодом зазнав еволюції, головним чином у галузі історії, через перехід до оцінки історичної ролі укр. козаччини та гайдамацького руху як руйнівних історичних сил. К. протиставляв впорядковане станово-класове укр. суспільство нерегульованій козацькій вольниці. Слово Боже, за К., є внутрішньою ідеальною суттю історії; воно проявляється у народних ідеалах, що втілюються у культурних та цивілізаційних здобутках. Освіта і культурний поступ мають протистояти темним стихійним силам руйнування. Антитеза внутрішнього, духовного, Божого та зовнішнього визначає структуру і спрямування мислення К. Внутрішнє виявляє себе у гармонії природи, у поезії, яка здатна безпосередньо висловити "правду серця" (на відміну від раціональної істини), у народних ідеалах, що зберігають Слово Боже. Зрештою консервативна тенденція приводить К. до романтизації минулого ("хутора") як антипода бездуховній урбанізації і цивілізації.
    [br]
    Осн. тв.: "Чорна рада" (1857); "Нотатки про Південну Русь". У 2 т. (1856 - 1857); "Історія возз'єднання Руси". У 2 т. (1874 - 1877); "Мальована Гайдамаччина" (1876); "Козаки стосовно держави і суспільства" (1877); "Хутірська філософія та відсторонення від світу поезії" (1879).

    Філософський енциклопедичний словник > Куліш, Пантелеймон Олександрович

  • 126 кулісний

    Українсько-англійський словник > кулісний

  • 127 кул-аяк

    собир.; сущ.
    ру́ки и но́ги, коне́чности; см. тж. аяк-кул
    ••

    кул-аягы белән каршы тору — отбива́ться рука́ми и нога́ми; реши́тельно проти́виться (чему-л.), реши́тельно (рука́ми и нога́ми) отка́зываться (от чего-л.)

    кул-аягын бәйләү — связа́ть ру́ки и но́ги (кому-л.), связа́ть (кого-л.) по рука́м и нога́м; парализова́ть (чью-л.) де́ятельность

    кул-аягың сызлаусыз булсын! — будь здоро́в! чтоб твои́ ру́ки и но́ги не боле́ли! (ответ на благодарность, доброту или помощь)

    Татарско-русский словарь > кул-аяк

  • 128 кул-канат

    сущ.; собир.
    ру́ки (букв. ру́ки и кры́лья)
    ••

    кул-канатларны җәеп йөрү — ходи́ть валья́жно, вы́пятив грудь; зава́жничать, ходи́ть го́голем

    кул-канатларны җәеп каршылау — встреча́ть с распростёртыми объя́тиями

    Татарско-русский словарь > кул-канат

См. также в других словарях:

  • кулёр — кулёр …   Русское словесное ударение

  • кулёк — кул/ёк/ …   Морфемно-орфографический словарь

  • КУЛЁК — КУЛЁК1 Кулёк с огрызками. Жарг. мол. Пренебр. О глупом, несообразительном человеке. Максимов, 213. Биться из кулька в рогожку. Перм. Ирон. То же, что поправляться из кулька в рогожку. Сл. Акчим. 1, 72. Вывернуться из кулька в рогожку. Арх. Одобр …   Большой словарь русских поговорок

  • КУЛЁК — КУЛЁК, кулька, муж. Небольшой мешок из рогожи. Положить в кулек припасы на дорогу. || Бумажный пакет, картуз (обл.). Сахар просыпался из разорвавшегося кулька. ❖ Из кулька в рогожку погов. о неудачной попытке исправить что нибудь, приведшей к… …   Толковый словарь Ушакова

  • КУЛ — В древнетюркском языке слово кул , помимо значений раб, слуга , имело также значения раб Аллаха, товарищ, спутник, хлебопашец, воин, работник, помощник, представитель и др. Диалектальный вариант: Гул. Антрополексема.. Татарские, тюркские,… …   Словарь личных имен

  • КУЛЁК — КУЛЁК, лька, муж. 1. см. куль. 2. Небольшой бумажный мешочек (разг.). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • КУЛ-МА — КУЛ МА, кулемка ж. сев. вост. ловушка на мелких зверьков; в Сиб. это дворик из кольев, с воротцами, в которых насторожен журавец, очеп, ставится слопец, плошка, кляпцы. Кулемка льну, вят. связочка пакли. Куемный, к кулеме относящ. Кулемник м. вор …   Толковый словарь Даля

  • кулёк — кулёк, кульки, кулька, кульков, кульку, кулькам, кулёк, кульки, кульком, кульками, кульке, кульках (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • кул — кулон, невольник Словарь русских синонимов. кул сущ., кол во синонимов: 2 • кулон (7) • невольник …   Словарь синонимов

  • КУЛЁМА — неваровая. Костром. Бран. Неповоротливый, несообразительный человек. /em> Кулёма небрежно, неряшливо одетый человек. ЖКС 2006, 177 …   Большой словарь русских поговорок

  • кулёк — КУЛЁК1, лька, м. Студент кулинарного училища, а также кулинар, повар. Аббрев. с суффиксацией, Ср., напр., комок. См. также кулёк 2 …   Словарь русского арго

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»