кстати+сказать

X пропустил Y мимо ушей = X turned a deaf ear to Y

• ПРОПУСКАТЬ/ПРОПУСТИТЬ МИМО УШЕЙ что coll

[VP; subj: human; obj: слова, замечание, вопрос etc; more often this WO]

=====

⇒ intentionally not to take notice of or react to what is being said or has been said:

- X пропустил Y мимо ушей≈ X turned a deaf ear to Y;

- X took no notice of Y;

- X paid no attention < heed> to Y;

- X let Y pass (unnoticed);

- X ignored Y;

- Y went < X let Y go> in one ear and out the other.

     ♦ Надо сказать, что обычно слушатель пропускал мимо ушей замечание относительно крутизны берега [, куда мельник должен был подняться со своим десятипудовым грузом]... (Искандер 3). Admittedly, the listener usually turned a deaf ear to the remark about the steepness of the bank [that the miller had to climb up with his four-hundred-pound load] (За).

     ♦ "Ты же знаешь, твой Гриша никогда ничего нам не рассказывает о своих делах!" В другой раз Ляля пропустила бы фразу мимо ушей, сочла бы её нормальной, но теперь, когда она едва сдерживалась от того, чтобы не накричать на мать, она не могла смолчать и ответила тоже с нажимом: "Но можно и самой поинтересоваться, правда же?" (Трифонов 1). "You ought to know by now that your Grisha never tells us anything about his work!" Normally Lyalya wouldn't have paid any attention to such a remark, considering it merely normal. But on this occasion, when she could barely keep from screaming at her mother, she simply could not keep quiet and replied in an equally aggressive tone, "But you could at least express an interest, couldn't you?" (1a).

     ♦ Он [Ефим] бросил трубку, но через минуту поднял её снова. "Извини, я погорячился", - сказал он Баранову. "Бывает, - сказал тот великодушно. - Кстати, в поликлинике работает новый психиатр..." Ефим пропустил подковырку мимо ушей и спросил, что именно Баранову известно о шапках (Войнович 6). Не [Yefim] slammed down the receiver, but a minute later picked it up again and dialed Kostya [Baranov]. "Sorry I blew up." "Nerves. I understand," Kostya said magnanimously. "Incidentally, the clinic has a new psychiatrist...." Yefim let the dig pass and asked what, exactly, Kostya knew about the hats (6a).

     ♦ Я усомнился в его компетенции, когда он [философ] сказал мне, что во всяком случае советские люди никогда не знали голода. Я спросил его, слышал ли он что-нибудь о голоде на Украине, стоившем жизни нескольким миллионам людей, или в блокадном Ленинграде... Он пропустил сказанное мною мимо ушей и продолжал спорить (Войнович 1)....I doubted his [the philosopher's] competence when he told me that in any case Soviet people had never known hunger. I asked him if he had ever heard of the famine in the Ukraine which cost several million people their lives or of the siege of Leningrad....What I said went in one ear and out the other, and he continued to argue (1a).

• ПРОПУСКАТЬ/ПРОПУСТИТЬ МИМО УШЕЙ что coll

[VP; subj: human; obj: слова, замечание, вопрос etc; more often this WO]

=====

⇒ intentionally not to take notice of or react to what is being said or has been said:

- X пропустил Y мимо ушей≈ X turned a deaf ear to Y;

- X took no notice of Y;

- X paid no attention < heed> to Y;

- X let Y pass (unnoticed);

- X ignored Y;

- Y went < X let Y go> in one ear and out the other.

     ♦ Надо сказать, что обычно слушатель пропускал мимо ушей замечание относительно крутизны берега [, куда мельник должен был подняться со своим десятипудовым грузом]... (Искандер 3). Admittedly, the listener usually turned a deaf ear to the remark about the steepness of the bank [that the miller had to climb up with his four-hundred-pound load] (За).

     ♦ "Ты же знаешь, твой Гриша никогда ничего нам не рассказывает о своих делах!" В другой раз Ляля пропустила бы фразу мимо ушей, сочла бы её нормальной, но теперь, когда она едва сдерживалась от того, чтобы не накричать на мать, она не могла смолчать и ответила тоже с нажимом: "Но можно и самой поинтересоваться, правда же?" (Трифонов 1). "You ought to know by now that your Grisha never tells us anything about his work!" Normally Lyalya wouldn't have paid any attention to such a remark, considering it merely normal. But on this occasion, when she could barely keep from screaming at her mother, she simply could not keep quiet and replied in an equally aggressive tone, "But you could at least express an interest, couldn't you?" (1a).

     ♦ Он [Ефим] бросил трубку, но через минуту поднял её снова. "Извини, я погорячился", - сказал он Баранову. "Бывает, - сказал тот великодушно. - Кстати, в поликлинике работает новый психиатр..." Ефим пропустил подковырку мимо ушей и спросил, что именно Баранову известно о шапках (Войнович 6). Не [Yefim] slammed down the receiver, but a minute later picked it up again and dialed Kostya [Baranov]. "Sorry I blew up." "Nerves. I understand," Kostya said magnanimously. "Incidentally, the clinic has a new psychiatrist...." Yefim let the dig pass and asked what, exactly, Kostya knew about the hats (6a).

     ♦ Я усомнился в его компетенции, когда он [философ] сказал мне, что во всяком случае советские люди никогда не знали голода. Я спросил его, слышал ли он что-нибудь о голоде на Украине, стоившем жизни нескольким миллионам людей, или в блокадном Ленинграде... Он пропустил сказанное мною мимо ушей и продолжал спорить (Войнович 1)....I doubted his [the philosopher's] competence when he told me that in any case Soviet people had never known hunger. I asked him if he had ever heard of the famine in the Ukraine which cost several million people their lives or of the siege of Leningrad....What I said went in one ear and out the other, and he continued to argue (1a).

Var.: Молчание - золото Cf: Silence is a rare jewel (Am.). Silence is golden (Am., Br.). Silence is the best policy (Am.). Speaking is silver; silence is golden (Am.). Speech is silver, /but/ silence is gold (Br.). Speech is silvern, /but/ silence is golden (Br.). Speech is silver; silence is golden (Am.). Words are silver and silence is gold (Am.)

1. ( не вовремя) inopportunely, malapropos

2. ( неуместно) irrelevantly, out of place, ineptly

нареч σέ ἀκατάλληλη στιγμή, ἀκαιρα, ἄτοπα, ἀνεύθετα:

1) ( попутно) di passaggio, en passant фр.

2) вводн. сл. (= кстати, к слову сказать) tra l'altro

* * *

gener. tra l'altro, fra altre cose, fra l'altro, in trascorso

1) (известное пространство) місце (-ця, им. мн. місця, р. місць и місців), (редко місто), місцина, містина; срв.

I. Местечко. [Сідай, - місця стане (Кониськ.). Із яких то місць на той ярмарок не понавозили усякого хліба! (Квітка). Порожніх місців за столами не знайшла я (Н.-Лев.). У тих містах, де тече річка Самара (Стор.). Немає місцини в моєму дворі, щоб не скуштувала моїх сліз гірких (Мирний)]. Каждое тело занимает определённое -то - кожне тіло займає (бере, забирає) певне місце. Это не ваше -то - це не ваше місце. Здесь мало -та для двоих - тут мало місця для (на) двох. Прошу занять -та - прохаю сісти на свої місця; срв. Занимать 1. Нет -та - нема(є) місця. На -то - на місце. [Постав книжку на місце (Київщ.)]. На -те, не на -те - на (своєму) місці, не на (своєму) місці. [Усе в тебе не на місці стоїть (Київщ.)]. Всё хорошо на своём -те - все на своєму місці гарне (добре). В другое, в иное -то - в инше місце, (куда-либо) куди-инде, куди-инше. [Пішов на ярмарок, а може куди-инше (Рудч.)]. В другом, в ином -те - в иншому місці, инде, (где-либо) де(сь)-инде. [«Ходім до мене вечеряти!» - «Ні, я вже обіцявся инде» (Куліш). Треба пошукати помочі де-инде (Грінч.). Десь-инде живе (Сим.)]. Во всяком другом -те - в усякому иншому місці, скрізь-деинде. Ни в каком, ни в одном -те - в жадному місці, ніде. В разных -тах - у різних місцях; (отдельно) різно. [Ми живемо не вкупі, а різно (Звин.)]. В отдалённых -тах - по далеких світах. [Кинувся по далеких світах сіна добувати (Грінч. II)]. Из другого -та - з иншого місця. С -та на -то - з місця на місце. До этого -та - до цього місця, (до сих пор) досі, досіль, до-сюди, поти; срв. Пора. [До-сюди треба вивчити (Київщ.). От поти твій город, а далі вже мій (Грінч.)]. До какого -та - до якого місця, (до каких пор) докуди, подоки; срв. Пора. Всякие -та - всякі місця, всі усюди (-дів). По всяким, по всем -там - по всіх усюдах, скрізь. Со всех мест - з усіх місць, звідусіль, звідусюди. -тами, в некоторых -тах - місцями, (реже місцем), подекуди, де-не-де, де-де, де-куди, инде. [Місцями і женці біліли, і копи вже стояли (Свидниц.). Місцем такі були здоровенні байраки, що боже світе! (Грінч. II). Сивина подекуди із чорним волоссям (Куліш). Тихо навкруги… Лиш де-не-де прокинеться пташка (Коцюб.). Де-куди видно немов ряди великих білих комах, - то косарі (Франко). Инде протрухли дошки (Кониськ.)]. К -ту сказать - до речи, до діла сказати. [Говорить зовсім не до речи (Київщ.)]. Тут говорити вільно, аби до діла (Київщ.)]. Ваши слова здесь совсем не у -та - ваші слова тут зовсім не до речи (не до діла, но до ладу). Здесь хорошее -то для сада - тут гарне (добре) місце під сад, тут гарна (добра) місцина для саду (під сад). Долго ли проживёте в наших -тах? - чи довго проживете в наших місцях? Есть хорошие -та в книге - є гарні місця (уступи) в книжці. По -там! - на місце! на місця! Ни с -та(!) - ані руш(!), ані з місця. [Стій, кажу тобі, ані руш! (Київщ.). Як ускочила в баюру - коні, ані руш (Липовеч.). І вся варта ані з місця (Рудан.)]. Не трогайтесь с -та - не рушайтеся з місця. С -та не двинусь - з місця не зрушуся. С -та в карьер - см. I. Карьер. Нигде -та себе не найду - ніде місця собі не знайду; не знаю, де приткнутися, де приткнути себе. Он и -та не пригреет - він і місця не нагріє. Только -то тепло (бежал) - (утік) і місце холодне; см. И след простыл (под Простывать). Пора костям на -то - кістки давно просяться на спочинок. Бойкое -то - розигри (-рів), людне місце. [Він на таких розиграх живе, що хто йде, не мине (Сл. Гр.)]. Больное, слабое -то - болюче, дошкульне місце, болячка, слаба сторона. [Найпекучіші потреби та болячки свого часу (Єфр.). Він знає, що рахунки - моя слаба сторона (Франко)]. Попал на его больное -то - трапив йому саме на болюче. Верное, надёжное -то - певне місце. Возвышенное -то - високе місце, підвищення (-ння), високість (-кости). Глухое пустынное -то - глухе, безлюдне, пустельне місце, закуток (-тку), закутень (-тня), застум (-му). [Село наше у закутні такому, що ніхто туди не зайде (Кам'янеч.). І засвітився світ по застумах московських (Куліш)]. Жёсткое, мягкое -то (в вагоне) - місце тверде, м'яке. Купе на два -та - купе на дві особі, двоособове купе. Живописные -та - мальовничі місця, -ча місцевість (- вости). Защищённое -то - см. Защищённый. Лобное -то - см. Лобный. Неведомое -то, -мые та - безвість (-ти), (реже) безвісті (-тей и -тів). [Пливе у сірі безвісті нудьга (Коцюб.)]. Новозаселённое -то - новозалюднене місце, новоселиця. Общее -то - загальне місце, загальник, трюїзм (-му). -та отдалённые, не столь отдалённые - місця далекі, не такі далекі, неблизькі світи (-тів). Открытое, видное -то - відкрите місце. На открытом, на видном -те - на видноті, (пров.) на видноці. [Поклади щось на видноті, щоб було напохваті (Н.-Лев.). Пусти в сіни, не хочу стояти на видноці (Гнід.)]. Отхожее -то - см. Отхожий. Почётное -то - почесне місце; (красный угол) покуття (-ття), покуть (-ти) (в кр. углу для новобрачных) посад (-ду). [Онисю посадили на посаді (Н.-Лев.)]. Пустое -то - порожнє місце. Сборное -то - збірне місце, збірний пункт (-ту), зборище. Свалочное -то - смітник (- ка), смітнище. Святые -та - святі, праведні місця, (куда ходят на отпуст) відпустові місця. [І де ходила, в яких-то праведних містах, а в нас, сердечна, опочила (Шевч.). Відпустове місто Люрд (Калит.)]. Складочное -то, -то складки - складовище. Сохранное -то - схованка, сховище, схова, криївка, (пров.) підра (-ри) и підря (-рі). [Треба десь сховати, та схованки ніякої не знайду (Звин.)]. Спальное -то - спальне місце. Укромное -то - затишок (-шку), захист (-ту), захисток (-тку). [Край берега, у затишку, прив'язані човни (Глібів)]. Укрытое - то - скрите місце, скриток (-тку). Усадебное -то - садиба, ґрунт (-ту). Якорное -то - якірна стоянка. -то битвы, сражения - см. Побоище 2. -то водворения - місце (для) оселення. -то встречи - місце (для) зустрічи, (свидания) місце сходин. Назначено -то встречи - визначено місце (для) зустрічи; ви[при]значено місце, де зустрітися (зійтися, з'їхатися). -то действия - місце дії, дійове місце. -то (постоянного) жительства - місце (постійного) перебування (пробування, проживання). Зарегистрироваться по -ту жительства - зареєструватися при (на) місці перебування. -то заключения - місце ув'язнення, арештантська (-кої), в'язниця, тюрма. -то исполнения - місце виконання. -то для лежания, для сидения (в вагоне) - місце лежаче, сидяче. -то ловли - лови (-вів), ловище. -то назначения - місце призначення. -то нахождения - місце перебування, місце, де перебуває. По -ту назначения - до призначеного місця. -то охоты - місце полювання, ловище, (стар.) гони (-нів). -то платежа - місце виплати. -то преступления - місце, де вчинено злочин, місце злочину. На -те преступления - на місці злочину; на гарячому (вчинку). -то проезда - місце для проїзду, проїзд (-ду). [Проїзду не дав і на ступінь (Звягельщ.)]. -то рождения - місце народження; (геолог.) родовище. -то сбора, собрания - місце збору, зборище. -то службы - місце служби (урядування). По -ту службы - (на вопр.: куда) на місце служби; (где) на (при) місці служби, на службі; см. По 1. -то в театре - місце в театрі. -то у(с)покоения - місце спочинку (спочиву), спочинок (-нку). [Чия домовина?-Анакреонтів спочинок (Грінч.)]. Быть на первом, на главном -те - бути на першому місці, перед водити. Быть убитым на -те - бути вбитому, де стояв (-яла, -яло) или на місці. Взять -то (напр., для проезда) - взяти (купити) місце. Дать -то кому - дати місце кому. Занимать первое -то между кем - займати переднє (чільне) місце серед кого. Занимать, занять -то кого, чего - заступати, заступити кого, що. Иметь -то где, когда - відбуватися, діятися, траплятися, сов. відбутися, статися, трапитися, несов. и сов. мати місце де, коли. [В поліклініці не раз траплялися прикрі випадки (Пр. Правда). Цікаво навести кілька фактів, що мали місце під час перевірки в різних установах (Пр. Правда)]. Оставлять, оставить -то кому, чему - лишати, лишити, (редко) кидати, покинути місце кому, чому, для кого, для чого. [Валуєвський циркуляр не кидав місця для путящої народньої книжки (Єфр.)]. Освобождать, освободить, очищать, очистить -то - звільняти, звільнити, пробирати, пробрати місце; прийматися, прийнятися; см. Очищать 3. [Пообідали і вставайте, звільняйте місця для инших (Київщ.)]. Подхватить с -та (о лошадях) - взяти з копита. [Коні зразу стрепенулися, взяли з копита, і ми помчали з гори (Короленко)]. Производить, произвести дознание на -те - вивідувати на місці, переводити, перевести дізнання на місці. Сойтись, собраться, сложить в одно -то - зійтися, зібратися, скласти до-гурту, у-гурт, до-місця, до купи, ум. до-купки, до-купочки, до- купоньки. [Вовк, медвідь і кабан зібрались у-гурт (Рудч.). Судна наші, розсипавшись, знов зійшлись докупи (Куліш)]. Считаться -тами - рахуватися місцями. Устоять, не устоять на -те - встояти, не встояти на місці. Уступать, уступить -то кому, чему - поступатися, поступитися місцем кому, (редко) попускати, попустити місця (місце) кому, чому. [Всі (що сиділи на колоді) посунулися, поступаючась місцем (мені) (Коцюб.). Краплі котилися і зникали, щоб попустити місце новим (Грінч.)]. Наше -то свято! - дух свят при нас (при нашій хаті)! сила божа-хрестова з нами! С -та не встать, света белого не видать! - бодай я з цього місця не зійшов (не зійшла), бодай я світу не побачив (не побачила)! Не человек -том красится, а -то человеком - не місце скрасить людину, а людина місце. Невеста без -та, жених без ума - молода - грошовита: вся в дірках свита; молодий - тямуха: в голові макуха; молода без скрині, без калитки, молодий без клепки (Гуманщ.);

2) места (по отнош. к админ. центру) - місця. [Як запроваджують на місцях ленінську національну політику (Пр. Правда)];

3) (должность) посада, місце, (редко) помістя (-стя). [Дамо посаду в конторі на 1200 річних (Кониськ.). По вакаціях треба в Кам'янець за місцем (Свидниц.). Чи не знаєте, де-б тут помістя можна знайти? (М. Вовч.)]. -то конторщика - місце конторника. Доходное -то - поживна посада, тепленьке місце; срв.

I. Местечко 2. Насиженное -то - насиджене (тепле) місце. Быть при -те - мати посаду, бути на посаді. Быть без -та - бути без посади, (шутл.) сидіти на бурку, ганяти собак. Он без -та, не у -та - він без посади, він не має посади. Занимать, занять -то - обіймати, обняти, (о)посідати, (о)посісти посаду. Лишить -та - скинути з посади. Лишиться -та - (по)збутися посади, втратити посаду. Определять, определить к -ту - см. Определять 3. Поступить на -то - дістати посаду, стати на посаду. Он вполне на своём -те - він цілком на своєму місці;

4) (учреждение) установа, уряд (-ду). Оффициальное -то - урядове місце. Присутственное -то - см. Присутственный. Судебное -то - судова установа;

5) (о клади, грузе) пакунок (- нка), пака. У меня три -та багажа - у мене три пакунки;

6) анат. placenta - послід (-ду), послідень (-дня), ложисько; см. Послед 2.

* * *

1) мі́сце; ( местечко) місци́на, місти́на

2) ( служба) мі́сце; ( должность) поса́да

1) (попутно, не уделяя серьёзного внимания) casually, as though accidentally

2) разг. (кстати, к слову сказать) by the way; by the by

επίρ.

ακατάλληλα, σε ακατάλληλη στιγμή, άκαιρα, μαλαπροπό•

глаг. сов.

1. кого-что и с союзом «что» (син. увидеть) асǎрха, кур; заметить ошибку йǎнǎша кур; я заметил, что он устал эпĕ вǎл ывǎннине асǎрхарǎм

2. кого-что (син. запомнить) астуса юл, асра хǎвар; заметить нужное место кирлĕ вырǎна астуса юл

3. (син. сказать) кала, сǎмах хуш; заметить кстати сǎмах май кала; Это ты верно заметил! Эсĕ куна тĕрĕс каларǎн!

нареч. бевақт, бемавқеъ, бемаврид; прийти некстати бемаврид омадан; сказать некстати бемаврид гуфтан; кстати и некстати бамавриду бемаврид, баҳудаю беҳуда

нареч. в знач. сказ. чаще с неопр.

1. мумкин нест, номумкин аст; это поручение нельзя выполнить ин супоришро иҷро кардан мумкин нест

2. манъ (мамнӯъ) аст, мумкин нест; здесь курить нельзя дар ин ҷо кашидан манъ аст; нельзя терять ни минуты ягон дақиқаро аз даст додан мумкин нест <> нельзя ли с неопр. мумкин не (нест) магар; нельзя ли им помочь? ба онҳо ёрӣ додан мумкин нест магар?; нельзя не… с неопр. мумкин нест, ки…; нельзя не верить этому мумкин нест, ки бовар накунем; как нельзя кстати айни вақташ, айни муддао; как нельзя лучше бисёр нағз (хуб); его приняли как нельзя лучше вайро бисёр нағз қабул карданд; нельзя сказать, чтобы… гуфтан мумкин нест ки…, наметавон гуфт ки…; дох-нуть нельзя прост. нафас рост карда на-мешавад, дами беғам зада намешавад