крол

трусеня, кроленя (-няти).

физ. микроликва́ция

техн. микролитра́жный

геол., археол.

геол., археол.

1) (у животных, анат.) нирка;

2) (цветочн. на деревьях) бростина, бростка, брочка (ум. бростиночка, бросточка, брочечка), бросток (-тка) (соб. брость (-сти), брост (-ту), бростя (-стя), забрость (-сти)), пупок (-пка), біб'яшок, біблашок (-шка); (бутон) пуп'янок (- нка) (ум. пуп'яночок), пуп'ях (-ха), пуп'яшок (-шка), зеленочок (-чка), бульбашка, буцик, зав'язок (-зка); (распускающаяся) розпуківка (ум. розпуківочка), розпукалка; (лиственная) брунька (ум. брунечка), бубочка, бурубушка. [Дерева ще безлисті, але вкриті бростю, що от- от має розкритись (Л. Укр.). На яблуні багато забрости, багато яблук буде (Н.-Лев.). Забрость аж червоніла на деревах (Н.-Лев.). До тебе верну, як вбересь у брость-листок діброва (Млака). Молоденька, наче пуп'янок (Приказка). Квітки розкручували свої пуп'яночки (Н.-Лев.). Не розів'єшся, любий мій квіте, ізов'янеш в зеленочку (М. Вовч.). Розпукуються вже буцики на троянді - буде цвісти скоро (Переясл.). Зав'язки фіґ показались на фіґовині (Св. Пис.). По кущах виповнюються розпуковочки, бростяться дерева (М. Вовч.). На весні береза бруньки наганяє (Чуб.)]. Выбрасывать, выбросить -чки (о дереве) - броститися, наброщуватися, наброститися, бростатися, набростатися, брунитися, набрунитися, набрунькуватися, набруньчитися, прищитися, наприщуватися, наприщитися. [Вишня почала вже броститись (Аф.). Ач як рясно набростилося - буде врожай на садовину (Лубен.). Дерево бруниться Крол.). Дерево вже набрунькується (Манж.). Дерево вже в бурубушках (як починає наприщуватись) (Козел.)]. Имеющий много - чек (о дереве) - броснатий.

* * *

1) бот. бру́нька, брость, -ті, за́брость; ( цветочная) пу́п'янок, -нка

2) зоол. пупо́к, -пка́

прибрать

1) (убирать прочь) забирати, забрати, (во множ.) позабирати що. -рите эти вещи - заберіть ці речі;

2) (приводить в порядок, украшать) прибирати, прибрати, прятати, опрятати и випрятати, спрятувати, спрятати, чепурити, вичепурити, очепурити, причепурювати, причепурити, кукобити, прикукоблювати, прикукобити, о(б)ха(н)ючувати, о(б)ха(н)ючити, охаювати, охаяти, (только сов.) покутати, (везде, во всех комнатах) поприбирати, попрятати, попричепурювати, покукобити, поприкукоблювати, поо(б)ха(н)ючувати, поохаювати (всюди). [Горницю про його заздалегідь прибрали, причепурили (Кониськ.). Оце ще в хатах попрятаю та й по всій роботі (Київщ.). Не було такого кутика, аби вона не спрятала, не прихарила і не звела всього до порядку (Стеф.). Трохи обхаючить рабські злидні, аби не так кололи очі (Л. Укр.). І наварила, і хату причепурила, а вона тільки тоді встала (Грінч.). Так же її (хату) прикукобила, як на Великдень (Крол.)]. -рать голову - прибрати голову; см. Прикрасить;

3) -бирать, -брать кого в руки или к рукам - приборкувати, приборкати, підборкувати, підборкати, до рук прибирати, прибрати, (описат.) у шори брати, взяти (забрати, убрати) кого. [Таки його треба трохи приборкати: вдача у його недобра (Кониськ.). Думає-гадає, як пана Хмельницького до рук прибрати, ляхам оддати (Дума). Він усіх забрав у шори (Зіньк.)]. -брать что к рукам - до рук що прибрати, заорудити що в свої руки, загарбати що. Земля его -брала, бог его -брал - земля його взяла, бог його взяв;

4) (припрятать) приховувати, приховати, (во мн.) поприховувати що;

5) см. Подбирать 4. Прибранный -

1) забраний;

2) прибраний (реже прибратий), спрятаний, опрятаний, причепурений, прикукоблений, о(б)хаючений;

3) приборканий, підборканий, (до рук) прибраний.

* * *

несов.; сов. - прибр`ать

1) прибира́ти, прибра́ти и поприбира́ти; (прихорашивать, принаряжать) чепури́ти, очепу́рити, причепу́рювати, причепури́ти, вичепу́рювати, ви́чепурити, диал. опря́тувати, опря́тати, опра́тувати, опра́тати

2) ( убирать) прибира́ти, прибра́ти и поприбира́ти, ( уносить) забира́ти, забра́ти и позабира́ти

3) см. подбирать

1) творення, витворення; (изготовление) вироблювання и -бляння, вироблення, продукування, спродукування; (ведение) справляння, справлення, переводження, переведення, провадження, проведення; срв. Произведение 1. [Отакий спосіб вироблювання (продукції) усякого краму - машинами по фабриках та працею найманих робітників - зветься капіталістичним (Єфр.)]. На -ство работы потребуется много времени и средств - на переведення роботи (праці) треба буде багато часу і коштів. К -ству ночных работ не допускаются малолетние - до нічної праці не допускаються малолітні. -ство торговли - провадження, ведення торгу. -ство выборов - переведення виборів. -ство дела в суде - переведення справи в суді. -ство следствия, следственное -ство - переводження (переведення) слідства;

2) (фабрикация, дело) виробництво, продукція. [Капіталістичний спосіб продукції (Єфр.). Бондарське виробництво. Виробництво з дерева]. Фабричное -ство - фабричне виробництво. -ство сахара свеклосахарное -ство - цукрове виробництво, цукроварство. Горное -ство - гірниче виробництво, гірництво. Нефтяное -ство - нафтярство. Машинное -ство - машинне виробництво, машинництво. Кустарное -ство - доморобне виробництво. -ство превышает потребление - продукція, виробництво перебільшує споживання. Орудия -ства - знаряддя виробництва (продукції), виробниче знаряддя;

3) (выделка, изделие) виріб (-робу), робливо. [Кожну річ фабричного виробу можна за менші гроші дістати (Єфр.). Се ложки мого роблива (Харк.)]. Собственного -ства - власного виробу, саморобний, саморучній и -чний. [Горілка саморучня (Крол. п.)];

4) грамм. - творення, виводження, вивід (-воду) (слів, форм);

5) (в чин) промування, попромування в чин, ранг, підвищення на чині, на рангу.

* * *

1) виробни́цтво; ( действие) ви́роблення, виро́блювання, ви́роблення, продукува́ння; ( изделие) ви́ріб, -робу; ( изготовление) ви́робка

2) (кого в кого-что - возведение в какое-л. звание, чин) підви́щування, підви́щення (кого в кого-що), надава́ння, наданння́ (кому чого)

3) лингв. ви́ведення, тво́рення, утво́рювання, утво́рення