Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

крайні

  • 1 крайній

    астр.; матем.; физ. кра́йний, преде́льный ( крайний)

    Українсько-російський політехнічний словник > крайній

  • 2 крайній ультрафіолет

    кра́йний ультрафиоле́т

    Українсько-російський політехнічний словник > крайній ультрафіолет

  • 3 крайн положение

    Russian-English dictionary of railway terminology > крайн положение

  • 4 крайн провод

    Russian-English dictionary of railway terminology > крайн провод

  • 5 крайний

    крайні; скрайні
    * * *
    2) (чрезвычайный) крайні, надзвычайны

    крайние меры — крайнія (надзвычайныя, апошнія) меры (захады)

    по крайней мере — прынамсі, па крайняй меры

    Русско-белорусский словарь > крайний

  • 6 предельный

    крайній, граничний. -ный возраст - найвищий вік. -ный срок - крайній (останній) строк (речінець). -ная скорость - найбільша скорість. -ная температура - крайня, гранична температура. -ные цены - найвищі (найбільші) ціни.
    * * *
    грани́чний; ( крайний) кра́йній

    преде́льная ско́рость — грани́чна (найбі́льша) шви́дкість

    преде́льная температу́ра — грани́чна (кра́йня) температу́ра

    \предельный во́зраст — грани́чний (найви́щий) вік

    \предельный сро́к — кра́йній (оста́нній) строк

    Русско-украинский словарь > предельный

  • 7 крайний

    крайн||ий
    прил
    1. (с краю) ἀκρινός, τελευταίος·
    2. (исключительный, чрезвычайный) ἐσχατος:
    \крайнийяя необходимость ἡ ἀπόλυτη (или ἡ ἐσχατη) ἀνάγκη·
    3. полит ἄκρος:
    \крайнийяя левая ἡ ἄκρα ἀριστερά· ◊ \крайнийяя цена ἡ τελευταία τιμή· \крайнийий срок ἡ τελευταία προθεσμία· по \крайнийей мере τουλάχιστο, τό λιγώτερο· в \крайнийем случае ἐν ἀνάγκη· на \крайнийий случай στή χειρότερη περίπτωση.

    Русско-новогреческий словарь > крайний

  • 8 крайний

    1) (находящ. на краю) крайній, що з краю, (зап.) скрайній, (последний) останній [Зачну свататися з крайньої хати (ЗОЮР.)]. -ний дом в улице - будинок, що з краю вулиці. -няя цена - крайня ціна. -ний срок - останній (крайній) термін. -няя пора - крайній час, крайня пора. [Вже крайня пора взяти до Юзі гувернантку (Л. Укр.)]. -няя плоть, анат. praeputium - припонець (-нця), припрутня, (вульг.) залупа;
    2) (чрезвычайный, чрезмерный) крайній, надмірний, гострий, прикрий, (зап.) скрайній. [З крайнім призирством (Л. Укр.). Скрайня революційна партія вела горожанську війну проти поміркованої (Азб. Ком.)]. Смертні присуди виносяться лиш в найгострішому випадку (Аз. Ком.)]. Принимать -ние меры - вживати крайніх (гострих) заходів, вдаватися до крайніх заходів. Находиться в -ней нужде, -нем убожестве, в -ней нищете - терпіти як-найбільшу (крайню) нужду, дуже бідувати, жити в великих злиднях, у великому убожестві. -ние обстоятельства жизни - скрутні життєві обставини (умови). В -нем случае - в крайньому разі. -няя глупость - надмірна дурість. К -нему сожалению - на превеликий жаль. По -ней мере - принаймні, що-найменше, (зап.) бодай, прецінь. [Принаймні вкупі сумували, згадавши той веселий рай (Шевч.). Кругом кождої роїлося бодай по п'ятеро дробини (детишек) (Франко)];
    3) (настоятельный, необходимый) конечний, пильний, конче потрібний, прикрий. [Але конечна є потреба заміри ваші знать, які вони (Самійл.). Як прийде робота прикра, то платять і по півкарбованця (Кам'янеч.)]. Я имею -нюю нужду (необходимость) его видеть - у мене пильна (пекуча) потреба його бачити, мені його конче (притьмом) треба бачити.
    * * *
    1) кра́йній; диал. скра́йній

    в кра́йнем слу́чае — в кра́йньому ра́зі (ви́падку)

    по кра́йней ме́ре — прина́ймні

    2) ( чрезвычайный) надзвича́йний, кра́йній; диал. скра́йній

    кра́йние ме́ры — кра́йні (надзвича́йні) за́ходи

    Русско-украинский словарь > крайний

  • 9 крайность

    1) (чрезмерность) надмірність (-ности), надмір (-ру), крайність (-ности). [Не спокушається душа його нічим, і в крайність не впада він розумом твердим (Самійл.)], Бросаться, из одной -сти в другую - кидатися з однієї крайности до другої, з одного краю до другого. [З одного краю кидались ентузіясти правди до другого (Куліш)]. Вдаваться в -сти - перебирати міру, переходити (через) міру. -сти сходятся - крайності збігаються. У него во всём -сти - в нього все над міру;
    2) (необходимость, настоятельность) конечність, скрута, скрут (-ту), пильність, пильна (пекуча) потреба, крайність, притуга. [До скруту як прийшлося, а він тоді: батечку, голубчику, не буду вже (Канівщ.). Крайність вимагала (Куліш)]. -сть довела его до этого поступка - він з конечности вдався до цього вчинку. Быть в -сти - бути в скруті. До -сти - см. Крайне;
    3) нестатки, (крайнє) убозство, убожество, злидні; см. Нужда, Бедность. Жить в -сти - жити в убожестві, в злиднях;
    4) защищаться до последней -сти - оборонятися аж до самого краю, до останньої спромоги. Решиться на последнюю -сть - зважитися на останній засіб (крок).
    * * *
    1) кра́йність, -ності

    до кра́йности — надзвича́йно; ( вконец) до кра́ю, укра́й

    довести́ до кра́йности — (вывести кого-л. из себя) роздратува́ти

    2) ( тяжёлое положение) скру́та; скрут, -у; (нужда, бедность, нищета) зли́дні, -нів

    Русско-украинский словарь > крайность

  • 10 последний

    1) останній, остатній, послідній (-нього), кінцевий, крайній. [Я останні квітки у саду позривав (Грінч.). Остатню корову продам (Шевч.)]. Быть -дним - бути на останку, пасти задню (задніх). -дний номер газеты - останнє число газети. -дняя четверть луны - остання кватира місяця. В -днее время - останніми часами, останнім часом. В -дний раз - в- останнє. До -днего - до останку (до останку), до жадного. [Все знищили до останку. Де що знайдуть, то і там хазяйство до жадного забирають (Квітка)]. Писатель -днего времени - письменник останніх часів; новітній письменник. В -днюю минуту - останньої хвилини, на останці. -днее усилие - останнє зусилля. Защищаться до -дней крайности - оборонятися до останку. Самый -дний (по порядку) - найостанніший. -днюю душу тянет - останні кишки вимотує. Пробил -дний час для кого - прийшла остання година на (для) кого;
    2) (наихудший) останній, остатній, послідущий, (гал., о выражениях) крайній. [Лаяв його останніми словами. Сказав йому крайнє слово. Найпослідущий лиходій (Грінч.)]. Самый -дний человек - найпослідуща людина. Не из -дних - незгірший, несогірший, не аби-який. [Газдівство у старої Лесихи несогірше (Франко). Наш мірошник горлан не з аби-яких (Корол.)]. -дний дурак - дурень довіку, найперший дурень. -днее дело - найгірша (найпоганша) справа. -дние времена - останні часи, врем'я люте (Шевч.), лютий час. -дний ребёнок - (ласк.) мезинчик, (насм.) вишкребок (-бка), вишкварок (-рка).
    * * *
    оста́нній; оста́тній; посліду́щий

    до после́дней кра́йности — до кра́ю; ( вконец) вкрай; ( предельно) грани́чно

    после́днее де́ло — оста́ння річ, найгі́рша спра́ва

    \последний по счёту, но не по значе́нию — оста́нній че́ргою, але́ не ваго́ю

    уничто́жить до после́днего — зни́щити до оста́ннього (до оста́нку, до ноги́)

    [са́мый] \последний челове́к — найпосліду́ща люди́на

    Русско-украинский словарь > последний

  • 11 высокий

    високий (ум. височенький, ув. височенний, височезний), великий (ум. величенький, ув. величен[з]ний). [Високе небо. Височенні гори. На галявині стоїть величенький дубок, вищий за всі инші]. Наивысший - найвищий, крайній. [Гістерійні пароксизми дійшли до крайніх градусів]. Высокий и тонкий - гінкий, стрибулькуватий, високоверхий. [Високоверхі коноплі (М. Вовч.)]. Высокий ростом - високий на зріст, росл(ав)ий, високостанний, (шутливо) довгаль, довгань, довгело, довготелесий. На высоких ногах (о животн.) - саганистий, цибатий, цибанястий. [Цибаняста курка]. В. (о голосе) - високий, горовий, тонкий. В. (о дереве) - гончак. В. (о цене) - велика (и висока) ціна. Делать высоким - робити високим, височити, вивищувати. Делаться выше - вищати, підвищуватися. Быть выше всего, всех - перевищувати все, всіх; (превосходить) переважати кого. Високо-високо; высоко-высоко - гень-високо, геть-високо, геть-геть. Выше чего - [по]вище чого, над чим, по-над чим, над що. Из находящегося выше - з-над. [З-над хмари]. Стать выше чего - вийти з чого.
    * * *
    висо́кий; ( высоковатый) зависо́кий

    Русско-украинский словарь > высокий

  • 12 предельный

    гранічны; памежны
    * * *

    Русско-белорусский словарь > предельный

  • 13 прибегнуть

    * * *

    прибегнуть к крайним мерам — ужыць крайнія меры, зрабіць крайнія захады

    Русско-белорусский словарь > прибегнуть

  • 14 (буквально) чтение стоя

    General subject: tachiyomi (Это явление возникло из-за того, что для ознакомления с мангой достаточно 15-20 секунд на страницу. Естественно, что появились люди, пытающиеся этим воспользоваться и "просмотреть" журнал прямо в магазине, к крайн)

    Универсальный русско-английский словарь > (буквально) чтение стоя

  • 15 чтение стоя

    General subject: (буквально) tachiyomi (Это явление возникло из-за того, что для ознакомления с мангой достаточно 15-20 секунд на страницу. Естественно, что появились люди, пытающиеся этим воспользоваться и "просмотреть" журнал прямо в магазине, к крайн)

    Универсальный русско-английский словарь > чтение стоя

  • 16 исступлённый

    несамовитий, нестямний, безтямний, навіжений, навісний, (бешеный) скажений. [Як несамовитий, він з усієї сили вдарив Грицька (Грінч.). Аж тремтів немов несамовитий (Франко). Безтямні викрики (Франко). Крик скажений (Франко)].
    * * *
    1) ( находящийся в исступлении) несамови́тий, шале́ний; ( крайнє возбуждённый) знетя́млений; ( выражающий исступление) нестя́мний, безтя́мний
    2) (необузданный, неистовый) несамови́тий, шале́ний

    Русско-украинский словарь > исступлённый

  • 17 касаться

    коснуться
    1) (кого, чего, физически) торкатися, торкнутися кого, чого, до кого, до чого, об що, у що, дотикатися, діткнутися до кого, до чого, торкати, торкнути, заторкнути кого, що. [Якийсь холод торкається делікатного дітського тіла, щось бере з-за плечей (Коцюб.). І вона пішла туди, де небо торкається до землі (Грінч.). Торкається об сухе стебло тернове, щільно тулиться (Васильч.). Шпиль його торкався в саме небо (Крим.). Чую, щось холодне мене торкає (Крим.)]. Твой взор меня -нулся - твої очі мене заторкнули; (мимолётно) твій погляд перебіг по мені. Вода приятно -салась тела - вода любо торкалася тіла. Жизнь грубо -нулась его - життя його брутально зачепило (діткнуло). Моих зениц -нулся он - він торкнувся моїх зіниць, він доторкнувся до моїх зіниць. Не -саясь земли - не торкаючи(сь) землі. Свет -нулся глаз - світло торкнулося очей. -ться слуха - торкатися, торкнутися вуха, ушей, доходити, дійти, добуватися, добутися вуха, до вуха. Шкаф -ется стены - шафа торкається стінки (дотуляється до стінки). Чужого (имущества) не -сайся - чужого (добра) не чіпай, не торкай, (образно) зась до чужих ковбас;
    2) (кого, чего, до чего, легко и слабо) доторкатися, доторкуватися, доторкнутися, дотикатися, діткнутися кого, чого, до кого, до чого, торкати, торкнути кого, що, (задевая, цепляя) черкатися, черкнутися чим до кого, до чого, у що, об кого, об віщо, з чим; срвн. Прикасаться. [Ходи тихо як лин по дну, що ні до кого не доторкається (Номис). Рука моя доторкувалася до її руки (Кон.). Було тісненько: вони з Катериною черкались одно об одного плечем (Грінч.). Її плече черкається з його плечем (Мирн.). Язик тільки черкається об піднебіння (Н.-Лев.)]. Ни до чего не -ется - ні до чого не береться; і за холодну воду не береться. -нулся до его плеча - доторкнувся до його плеча, торкнув його плече;
    3) (распространяясь достигать чего) сягати, сягнути, доходити, дійти, доставати, достати до чого, чого; срвн. Достигать 3. [Великани руками мало-мало неба не сягали (Рудан.). Йому вода вже по шию сягає (Чуб. V)]. Вода -сается коленей - вода сягає колін. Восточная граница -сается Кавказа - східня межа сягає (до, аж до) Кавказу. Головой -сался потолка - головою доставав до стелі (сягав стелі, торкав стелю). Половодье -салось крайних изб - повінь (велика вода) доходила до крайніх хат. Цивилизация этих стран не -нулась - цивілізація до цих країн не сягнула (цих країн не дістала, не заторкнула);
    4) (иметь отношение к чему) торкатися, торкнутися, дотикатися, діткнутися, стосуватися, тичитися, (малоупотр.) тикатися, тикнутися кого, чого и до кого, до чого. [Академія в усіх справах, що торкаються наук та освіти, має право безпосередньо зноситися з усіма установами (Ст. А. Н.). Мовчить, неначе до його й не стосується (Сквирщ.). Тут єсть щось таке, що торкається (тичиться) тебе (Звин.)]. Беседа, речь -ется вопроса о… - розмова йде про…, мова (річ) про те, що… Меня это не -ется - це до мене не належить, це мене не стосується. Это вас не -ется (не ваше дело) - це до вас не стосується, це до вас не тичиться. Дело -ется личности - справа стосується особи (зачіпає особу). Дело -ется кого, чего - ходить (ідеться) про кого, про що. [Але я все сторожкий, де ходить про тебе, коханий мій (Леонт.)]. Что -ется (кого, чего) - що-до кого, що-до чого. [Що-до молодих Шмідтів, то (вони) заходили до професора за тих трьох днів не часто (Крим.)]. Что же -ется - що-ж до, а що вже. [Що-ж до самих шахтарів, то вони поділилися виразно на дві частки (Грінч.). А що вже Василько - тихий, сумний (М. Вовч.)]. Что -ется меня (по мне) - що-до мене, про мене, по моїй голові. [Про мене - робіть, як знаєте. По моїй голові - хоч вовк траву їж. (Сл. Гр.)]. Тебя не -ется! - не про тебе діло! не твоє мелеться! Чего ни коснись - що не візьми, до чого не обернися, за що не візьмешся, то… А коснись тебя, что ты сказал бы - нехай би тебе торкнулося, що сказав би; а якби тобі таке, що сказав би;
    5) (только об одушевл.: интересовать, составлять интерес) торкатися, торкнутися, дотикати, діткнути, обходити, обійти кого. [Його лихо мало мене торкається (Ніков.). Мене пісні й пророцтва не обходять: аби закон - пророків непотрібно (Л. Укр.)]. Нас это близко -ется - нас це близько обходить. А насколько ж (а разве) это меня -ется? - а що то мене обходить?;
    6) (чего: говорить о чём) торкатися, торкнутися чого, згадувати, згадати про що. Не -сайтесь этого вопроса - не торкайтеся цієї справи; не згадуйте про це. -нулся в двух словах… - згадав двома словами про що. Оратор -нулся вопроса о… - промовець торкнувся справи про що или чого. Касающийся - (относящийся) дотичний до чого и чого, (относительный) стосовний до чого, що-до кого (справа), проти, супроти кого, чого; см. ещё Касательный. [Кожний з присутніх на суді, коли що знав дотичне справи, міг про се заявити суддям (Ор. Лев.). А оце справа - що-до грошей (Звин.)]. Касаемо - що-до, проти, супроти кого, чого.
    * * *
    несов.; сов. - косн`уться
    1) торка́тися, торкну́тися (кого-чого, до кого-чого), торка́ти, торкну́ти (кого-що); ( прикасаться) дотика́тися, діткну́тися и доткнутися (до кого-чого; кого-чого), диал. дотика́ти, діткну́ти и доткну́ти (кого-що); ( зацеплять) черка́тися, черкну́тися и усилит. черкону́тися (об кого-що, кого-чого, з ким-чим), черка́ти, черкну́ти и усилит. черкону́ти (кого-що, по кому-чому, об кого-що)
    2) (перен.: затрагивать в разговоре, изложении) торка́тися, торкну́тися, зачіпа́ти, зачепи́ти; диал. дотика́ти, діткнути и доткну́ти
    3) (несов. перен.: иметь отношение) стосува́тися, -су́ється (кого-чого, до кого-чого); (преим. с отрицанием "не") обхо́дити, торка́тися, зачіпа́ти (кого)

    Русско-украинский словарь > касаться

  • 18 краевой

    1) крайній, скрайній, що з краю;
    2) рубіжний;
    3) крайовий и краєвий, місцевий; срвн. Край.
    * * *
    крайови́й

    Русско-украинский словарь > краевой

  • 19 мат

    плетёнка)
    I. мата, матка. [На дверях мата, щоб не задувало (Проскурівщ.). Нав'язали маток із соломи вікна від морозу затуляти (Чернігівщ.)].
    II. Мат -
    1) (тусклость поверхности) мат (-ту), матовість (-вости); (налёт на плодах) барва, суга, осуга, (преимущ. на незрелых) свид (-ду), (болезнен.) падь (-ди). [Сливки свіжі в барвою (Кам'янеч.). Яка сиза на сливах суга (Черніг.). Виноград щойно нарізаний, ще з осугою (Могилівщ.). Свид буває на сливках-угорках; його легко стерти рукою (Липовеч.). На аґрусі якась падь (Звиног.)];
    2) (состав для навед. тусклости) мат, тьмян (-ну). Наводить, навести мат на что - наводити, навести мат на що, матувати, поматувати, тьмянувати, потьмянувати що;
    3) (в шахм. игре) мат. Шах и мат - шах і мат. Сделать шах и мат - зробити (завдати) шах і мат;
    4) (перен.: гибель, конец) мат, кінець (-нця), край (р. краю), капут; срв. Капут. [Завдати ворогові крайній мат (Франко)]. Ему пришёл мат - йому прийшов кінець (край, мат). Дело пришло к -ту - справі прийшов кінець (край). Дожить до мату - зубожіти геть до краю, дожити(ся) до останнього вбозтва;
    5) кричать благим, недаровым -том - кричати несамовито, криком кричати, кричати що-духу, репетувати, лементувати; (грубо) кричати як на живіт, на пуп кричати. Скакать лихим -том - що-духу, чим-дуж, навзаводи скакати. II.. Мат (матерная брань) - мат (-ту), матюк (-ка) и матюки (-ків). Крыть -том - крити матом (матюками).
    * * *
    I шахм.
    и пр. мат, -а
    II
    ( половик) ма́та; ма́тка
    III
    (матовость; шероховатость) мат, -у
    IV

    крича́ть (ора́ть, вопи́ть) благи́м ма́том — несамови́то (кри́ком) кричати, репетува́ти, крича́ти [як] на живі́т

    V
    ( брань) матюки́, -кі́в, лихослі́в'я

    Русско-украинский словарь > мат

  • 20 настоятельный

    пильний, нагальний, пекучий, (крайний) конечний, кончий, (неолог.) настійний; см. ещё Настойчивый. [Цю пильну потребу мусимо задовольнити (Київщ.). Стала нагальна потреба утворити, свою організацію (Р. Край). Найпекучіші потреби (Н.- Лев.). Т-ш Ч. у своїй доповіді підкреслив кончу потребу самоперевірки робкорів (Пр. Правда). Настійна вимога (Київ)]. -ные мольбы - невідступні благання.
    * * *
    насті́йний, пи́льний; ( крайнє нужный) пеку́чий, нага́льний

    \настоятельныйая необходи́мость — пеку́ча (нага́льна) потре́ба

    Русско-украинский словарь > настоятельный

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • крайній — я, є. 1) Який міститься скраю, на межі чогось; кінцевий. 2) Якого далі не можна зволікати, переносити; останній. Крайня пора. 3) Який досяг найвищого ступеня; надзвичайний, надмірний, граничний (у 2 знач.). Крайні злидні. На крайній випадок. У… …   Український тлумачний словник

  • Крайн (тауншип, Миннесота) — Тауншип Крайн Krain Страна СШАСША …   Википедия

  • крайність — ності, ж. 1) Те саме, що крайнощі 1); надмірність. Крайність заходів. 2) перен. Про що небудь зовсім не схоже на все інше, протилежне іншому. 3) розм. Дуже велика потреба, крайня необхідність …   Український тлумачний словник

  • крайній — [кра/йн ій] м. (на) н ому/ н ім; ж. н а; с. н еи; мн. н і …   Орфоепічний словник української мови

  • крайній — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • крайність — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • ШВЕЙНИТЦ унд КРАЙН — (schweinitz und krain) Ганс Герман фон (21.7.1883, Либенбург, Харц – 4.3.1959, Гамбург), граф, барон фон Каудер, военно морской деятель, контр адмирал (1.1.1941). 10.4. 1901 поступил в ВМФ кадетом. Прошел подготовку на борту учебного корабля… …   Военно-морской флот Третьего рейха

  • Кипрегель — КИПРЕГЕЛЬ, топографич. инструментъ, примѣняемый при мензул. съемкахъ. Однимъ изъ совершеннѣйшихъ является примѣняемый на нашихъ госуд. съемкахъ К. образца в. топогр. отдѣла гл. упр нія ген. штаба (фиг. 1). Онъ состоитъ изъ мѣдной, скошенной съ… …   Военная энциклопедия

  • ЛАЙШЕВ КАСИМ АНВЕРОВИЧ — Род. 27.10.1957 г. в п. Потапово Дудинского р на Красноярского края. Окончил Ленинградский ветеринарный институт (1980). Доктор ветеринарных наук (1999), член корреспондент РАСХН (2007), член корреспондент РАН (2014). Видный ученый в области… …   Биографическая энциклопедия РАСХН, ВАСХНИЛ

  • Коалиционные войны — *КОАЛИЦІОННЫЯ ВОЙНЫ, войны, ведущіяся нѣск. гос вами (коалиціей) противъ одного или нѣск. прот ковъ. Названіе коалиція впервые вошло въ употребленіе въ 1792 г. для обозначенія союза между Австріей и Пруссіей для поддержанія интересовъ Герм.… …   Военная энциклопедия

  • прилуда — Прилуда: крайній «загін» (нивка), що має тільки одну борозну і впирається в межу, отже, наполовину менший від звичайного (Ів.Фр.) [I] крайній загін (нивка), що має тільки одну борозну і впирається в межу, отже, наполовину менший від звичайного… …   Толковый украинский словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»