крайка

техн. зато́к ( продольный край ткани), кро́мка

•

- кромка трещины

бордюра, (у платья, материи) окрайка, окравка, крайка, бордюра. Проводить, провести бордюр (цветной глиной, краской) - підводити, підвести чим. [Побілила стіни, підвела припічок червоною глиною].

* * *

1) (продольный край ткани) крайка;

2) (залив реки) затока; (изгиб) коліно, завороть (- ти), закрут (-ту).

* * *

1) (покромка) берег (-рега), береги (мн.), крайка; (обшивка) (об)лямівка, обвідка, окраєць (-йця), шлярка; (на юбке или рубахе) лиштва; (суконная) викравка, окрайка, окравка; (бархатная, меховая) торочка, бабак. [Хустка з жовтогарячою крайкою (Кон.). Принесу хвартух дорогий - золотії береги (Пісня)];

2) (полоса по краю чего-либо) лямівка, торочка, обвідка, лиштва, (полоса) смуга. [Скелі присипані зверху лямівкою з білого снігу (Корол.). Над річкою село з білими хатками та вишневими садками облягло її узорчатою лиштвою (Мирний)]. Обвести -мой чего - підвести чим. [Настя побілила стіни, підвела припічок червоною глиною (Коцюб.)].

* * *

картатий, карта[и]стий, ґратчастий, картацький. [Картата плахта (Полтавщ.). Що за прехороша ж і хустка була: картаста, а крайка жовтогаряча (Кон.). Спідниця картиста (Яворн.). Плахта картацька (Квітка)].

* * *

1) клі́тчастий; ( о тканях) карта́тий, карта́цький, диал. кратко́ваний

2) биол. кліткови́нний

(кожаный) пас, пасок (р. паска), ремінь (-меню), (тоже с карманом для денег) черес (-са), чересок (-ска), (тканый) пояс (-са), (женский) крайка. [Од Спаса - та й рукавиці за паса! (Номис). Шальовим поясом підперезаний (Сторож.). Зняли, зняли з Морозенка з чересом червінці (Пісня)].

* * *

1) нитка; (специальнее: грубая толстая из пакли) нитка з валу, валова нитка, валина; срв. Нить 1. [Батіг не нитка, не ввірветься (Номис). Тоненьке, мов шовкова нитка (Н.-Лев.)]. -ки - нитки (-ток), соб. ниття (-ття), нить (-ти); специальнее: (грубые толстые из пакли) вал (р. валу); (цветные бумажные для вышиванья) заполоч (-чи); (окрашенные шерстяные, диал.) цвіт (-ту); (пеньковые или льняные в шерст. материи, в сукне) порт (-ту, м. р.) и порть (-ти, ж. р.); (кручёные) сукані нитки, (грубые, соб., диал.) суч (-чи); (белые для шитья) білі нитки, біль (-ли); (чёрные) чорні нитки, чернь (-ни). [Вал - от як шпагат; з нього мішки роблять (Звин.). У косах замість кісників мотузочка з валу (Мирний). Третю (шириночку) пошила та заполоччю (Чуб. III). Крайка з цвіту (Лохв.). Це не чисте сукно, а з портом (Чернігівщ.). Та й пришив-же цаганською голкою й суччю (Свидн.). Шиє вона шовком- біллю (Пісня)]. -ка бумажная, вышивальная, швейная - нитка бавовняна, вишивальна, швацька. Катушка -ток - шпулька (шпуля, коточок) ниток. Клубок -ток - клубок ниток. Моток -ток - моташка ниток; см. Моток 1. Жизнь висит на -ке - життя на волосинці (на ниточці) висить. На живую -ку - а) на живу нитку. Шить, пришивать, пришить на живую - ку что - шити, пришивати, пришити на живу нитку, фастриґувати, прифастриґовувати, прифастриґувати що; б) нашвидку, на швидку руку (руч), похапцем; см. Наспех и Наскоро. Сметать дело на живую -ку - змайструвати (стулити, зіп'ясти) щось на живу нитку (на швидку руку). -ки живой не оставить - живої нитки не лишити; см. ещё ниже Обирать, обобрать кого до -ки. Вдевать, вдеть -ку - засиляти (засилювати, всиляти, всилювати, наживляти), засилити (всилити, наживити) нитку. [Наживив нитку і почав шити (Київщ.)]. Вытянуться в -ку - а) (охлянути, аж) витягнутися як шнурка, схуднути як волосинка, стати як соломинка, перевестися на соломинку, (грубо) витягтися як глиста; срв. Исхудать; б) (стать гуськом) стати (вишикуватися) ключем (низкою). Вытянуться по -ке - витягтися як шнурка (як струна). Обирать, обобрать кого до (последней) -ки - обдирати (оббирати), обдерти и обідрати (обібрати) кого до (останньої) нитки (до шерстиночки, до цурки, до шнирин(к)и, до шнирочки, до шнириночки). [Обдере до шнириночки - до шерстиночки (Номис). Обібрано до цурки (М. Хвильов.)]. Подымать клубок за -ку (перен.) - підіймати клубок (клубка) за нитку, без ладу (навиворі[о]т) робити що, (зап.) капарити що. Промокнуть, промочить до -ки - промок(ну)ти (вимок(ну)ти, змок(ну)ти), промочити (змочити, намочити) до рубця (до рубчика, геть до рубчика). Этой -ке (канители) конца не будет - цієї нитки не пересотаєш, цій тяганині кінця(-краю) не буде. Тонкую -ку вести - тонку нитку виводити (вести, прясти, сукати, сотати). Куда иголка, туда и -ка - куди голка, туди й нитка. По -ке дойдёшь до клубочка - дійдеться ниточка до клубочка (Номис), по нитці дійдеш до клубочка (Сл. Гр.). По -ку рубеж - по цей дуб миля (Приказка). С миру по - ке - голому рубашка - см. II. Мир 5;

2) см. Низка 2.

* * *

1) ни́тка

2) (что-л. нанизанное на нить) ни́зка, разо́к, -зка́, шнур, -а, шнуро́к, -рка́, ни́тка

по верхней одежде) пояс, (ременная) пас; (поясок, шнур, тесьма для повязки по рубахе, для подвязывания штанов) поясок (-ска), поясочок (-чка), поясинка, крайка, окрайка, окравка, краєчка, окравочка, підперізок (-зка), підперізка, підперізочка; ременная - очкур, ремінець (-нця), ремінчик, пасок (-ска), пасочок (-чка). [Хлопець у самій сорочині, окравкою підперізаний. Підперезав штани паском].

* * *

1) підглядання, підзирання;

2) крайка, облямка, облямівка, (меховой) брам.

* * *

1) ( кайма) [мере́живна] облямі́вка; ( опушка) опу́шка; ( оборка) обо́рка

2) архит., мор. підзо́р, -а

1) (вообще) пояс (-са); (кожаный узкий) пас, пасок (-ска), паска, попруга; (кожаный с карманами) черес (-са) (ум. чересок (-ска), ре[а]мінник, ремінь (-меня); (ремённый) ретяг, ретязь (-зя), (ум.) ретязок (-зка); (всякое опоясание) підперіз, підперізок (-зка); (чаще тонкий) перез, перезок (-зка), підперізка; (из кромки, нитяный) окравка, окрайка, крайка; (в юбке) обшивка; см. Опояска, Кушак. [Стан підперезаний поясом червоним (М. Вовч.). Від Спаса та й рукавиці за паса]. Предохранительный, спасательный -яс - убезпечальний пояс. Заткнуть за -яс кого - заткнути за пояс кого; (превзойти) заломити, закасувати кого чим. [Усіх за пояс заткне (П. Мирн.). Всіх дівчат заломила своїм станом і красою (Г. Барв.)]. Прихватывать, прихватить -сом - приперізувати, приперезати що. Кланяться в -яс - кланятися, вклонятися до пояса;

2) см. Поясница;

3) геогр. - (климатич.) смуга. [Гаряча, холодна смуга]. Горный -яс - гірське пасмо, гірська пасмуга, пасмо (пасмуга) гір;

4) архит. - пояс, опасання;

5) (полосы на животных, на материи) смуги; см. Полоса.

* * *

1) по́яс; ( мужской) па́сок, -ска, пас; диал. пояси́на, опа́ска, підпері́зок, -зка, опері́з; ( кожаный с карманами) че́рес; ( полоска из ткани) окра́йка, окра́вка, кра́йка

2) ( талия) по́яс, та́лія

3) спец. по́яс, -у

I. 1) см. Краюха;

2) (сума нищего) торба, торбина;

3) (богатый человек) товстоміх, багатир (-ря), багатій (-тія), багач (-ча).

II. Крома, Кромка -

1) (ткани, ленты) пруг (-гу), пружок (-жка). [Склади пілки пруг до пруга та й зшивай (Харківщ.). Клала стрічки (на голові) одну вище од другої, так що над лобом видко пружок од кожної стрічки (Н.-Лев.)]. -ка (вместо пояса) - крайка, окрайка, окравка. [З сукняних крайок килими плетуть (Харківщ.). Підперезалась окрайкою (Чернігів.)];

2) -ма доски - ребро.

-омка крайка.