-
1 крадіж
-дежу́; = краді`жка, -икра́жа, покра́жа; ( без дополнения) воровство́ (всегда ед. ч.); похище́ние; ( об общественной собственности) хище́ние; уво́д, уго́н -
2 крадёт(ся)
etcse красть (ся) -
3 крадій
ч -
4 крадій
-дія́вор; похити́тель -
5 крадіж
krad'iżч. -
6 крадій
kradijч. -
7 крад
( о дозе облучения) krad -
8 крадіж
ქურდობა -
9 крадіж
крадзеж -
10 крадій
злодзей -
11 крадёт
• okrádá• krade -
12 крадёшь
• okrádáš• kradeš -
13 крадёшь
буд. вр. от красть -
14 Крадҍжство
Крадҍжство татба -
15 крадіжка
-
16 крадіжка
-и; см. крадіж -
17 крадіжка
job, larceny, (особл. з магазину) lift, pinch, steal, stealing, ( як злочин) theft offence, theft, thievery, stealage -
18 крадіжка автомобіля
Українсько-англійський юридичний словник > крадіжка автомобіля
-
19 крадіжка в магазині
Українсько-англійський юридичний словник > крадіжка в магазині
-
20 крадіжка в особи
См. также в других словарях:
крадёт(ся) — [красть(ся)] … Словарь употребления буквы Ё
крадіж — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
крадій — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
крадіж — (таємне привласнення чужих речей, грошей тощо), крадіжка, покража, злодійство … Словник синонімів української мови
крадіжка — [крад’і/жка] жкие, д. і м. д і/з ц і, р. мн. жок … Орфоепічний словник української мови
крадіжка — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
крадійка — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
крадіжка — и, ж. 1) Те саме, що крадіж. 2) Украдені речі … Український тлумачний словник
крадійка — и. Жін. до крадій … Український тлумачний словник
крадіж — дежу/, ч. Таємне привласнення чужих речей, грошей і т. ін.; злодійство … Український тлумачний словник
крадій — я/, ч. Те саме, що злодій 1) … Український тлумачний словник