Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

коц

  • 41 обнаруживать

    обнаружить
    1) (открывать, устранять то, что закрывает предмет) відкривати, відкрити що. Для осмотра дерева нужно -жить корни - щоб оглянути дерево, потрібно коріння відкрити; (находить) (з)находити, знайти. Обнаружить большие залежи каменного угля - знайти великі поклади кам'яного (земляного) вугля (вугілля);
    2) (выводить наружу, делать явным) виявлювати и виявляти що (редко являти), виявити (о мног. повиявлювати) що, виказувати, виказати що (реже на що), викривати, викрити (преим. о чём-л. нежелательном, отрицательн.), появляти, появити що, винести на явність що, давати, дати ознаку чого; (о своих чувствах, мыслях) виявлюватися, виявлятися, виявитися з чим. [Тут він виявлював розум проникливий (Куліш). Українська народність придбала змогу виявляти своє «я» (Грінч.). Сьогодні треба всю правду виявити (М. В.). Мотря згоджувалась, але не виказувала цього (Коц.). Український народ появив початки власної культури (Єфр.)]; (о преступлениях) викривати, викрити, виводити, вивести на світ; (преим. о научн. данных) винаходити, винайти що. [Порівнюючи, можна винайти деякі паралелі]. -жить себя - об'явитися чим, визначити себе, зрадитися з чим перед ким. [Ходімо звідси, щоб ти не об'явивсь досадним словом (Кул.). Скільки обережности треба, щоб не зрадитися перед ворогами (Коцюб.)]. -жить свои чувства, мысли - виявити (несов. виявляти) свої почуття. -жить преступление, заговор - викрити злочин, змову. -жить противоречие в чём- л. - викрити суперечність чогось. -жить тайные замыслы врагов - викрити таємні заміри ворогів. -жить чьё-л. намерение - виказати, виявити чийсь намір. Эти памятники -вают весьма развитую цивилизацию - ці пам'ятки дають ознаку дуже розвиненої цивілізації. Обнаруживаемый -
    1) відкриваний;
    2) виявлюваний, виказуваний, викриваний. Обнаруженный -
    1) відкритий, знайдений;
    2) виявлений, виказаний, викритий, винайдений. -жены нелегальные собрания - викрито нелегальні зібрання. Не об-ные преступления - невикриті злочинства.
    * * *
    несов.; сов. - обнар`ужить
    виявля́ти, ви́явити; ( отыскивать) знахо́дити, знайти́ и познахо́дити; ( открывать) відкрива́ти, відкри́ти; ( раскрывать) розкрива́ти, розкри́ти; ( разоблачать) викрива́ти, ви́крити

    Русско-украинский словарь > обнаруживать

  • 42 обоз

    1) (множество повозок или саней гуськом) валка, хура. [Закуреним шляхом тихо посувається валка (Коц.). Через місток хура йшла, так що возів двадцять (Квітка)]. Запорожский обоз в'ючных лошадей - батівня, батова;
    2) (сборище путевых, кладных повозок) валка, табір (р. табору). Стать -зом в поле - стати табором у полі. Военный обоз - військова валка, військовий обоз.
    * * *
    1) обо́з, -у; (группа подвод, перевозящих кладь) ва́лка, ху́ра, хо́дка
    2) воен., перен. обо́з

    Русско-украинский словарь > обоз

  • 43 одеяло

    ліжник, укривало, окривало, (грубое самотканное) ковдра, (бумажное тканое) рядно, ряденце. -ло для ног (полость в санях) - бараниця.
    * * *
    ко́вдра, укрива́ло; ( шерстяное домотканное) лі́жник; диал. одяга́ло, коць, -ця, коц, -а

    Русско-украинский словарь > одеяло

  • 44 опасность

    небезпека, небезпечність (-ности), небезпеченство, непевність (-ности), опас (- су). [Але де там йому до сорому, коли шкура в небезпечності! (Коц.)]. Находиться в -ти - перебувати (бути) в небезпеці. Подвергать, -ся, -нуть, -ся -сти - наражати, -ся, наразити, -ся (на небезпеку). [Вояки просили, щоб він більш не ходив сам на війну, щоб не наражати свого життя (Л. Укр.)] Вне -ти - по-за небезпекою.
    * * *
    1) небезпе́ка
    2) (возможность несчастья, катастрофы) небезпе́чність, -ності, непе́вність

    Русско-украинский словарь > опасность

  • 45 освирепеть

    розлютуватися, озвіритися, роз'юшитися. См. Озвериться. -пелый - розлютований, озвірений, роз'юшений. [Татарин стояв вже перед ним сердитий, роз'юшений (Коц.)].
    * * *
    розлютува́тися, розлюти́тися, злютува́тися

    Русско-украинский словарь > освирепеть

  • 46 осточертеть

    о[на]стобісіти, о[на]сточортіти, остогиднути. [Остобісіли мені оселі людські (Коц.)]. -телый - о[на]стобісілий, о[на]сточортілий, остогидлий.
    * * *
    осточорті́ти, насточорті́ти, остобі́сіти, остоги́діти, остоги́днути, обі́сіти

    Русско-украинский словарь > осточертеть

  • 47 отвага

    відвага, звага; (стойкость) завзяття, завзятість (-тости). [Хай відважний боязким додає відваги. Звага молодого орла (Коц.). Молоде завзяття]. Набраться -ги - набратися духу, обісмілитися.
    * * *
    відва́га, зва́га, зва́жливість, -вості

    Русско-украинский словарь > отвага

  • 48 отталкиваться

    оттолкаться, оттолкнуться відпихатися, від(і)пхнутися, відштовхуватися, відштовхнутися від кого. [Марта одпихнулась од нього (Коц.)].
    * * *
    несов.; сов. - оттолкн`уться
    відшто́вхуватися, відштовхну́тися, відпиха́тися, відіпхну́тися и відпихну́тися, відтру́чуватися и відтруча́тися, відтру́титися

    Русско-украинский словарь > отталкиваться

  • 49 очертание

    1) (действ. оконч.) см. Очерк 1;
    2) обрис, зарис, обвід (-воду). [В тумані з'являлись і щезали неясні обриси хат (Коц.)].
    * * *
    о́брис, -у, о́крис, -у; ( контур) ко́нтур, (перен.) окре́слення

    Русско-украинский словарь > очертание

  • 50 падать

    пасть
    1) падати (неспр. ласк. падатоньки), пасти, упадати, упасти, спадати, спасти, (понемногу или под что) опадати, підпадати, підпасти, (валиться) валитися, повалитися. [Шуміла вода, спадаючи в глиб (Грінч.). Енергія в його спадала (Коц.). Прилетіла пава, в головоньках пала. Мури повалилися. Сніг підпадає потроху]; (о тумане, сумраке) падати, (у)пасти, западати, запасти, лягати, лягти. [Запав (пав) туман на річеньку. Морок ночи пав на землю]; (о лучах) падати, (у)пасти, спадати, спасти, западати, запасти. [Сонячне проміння золотим дощем спадає (Ворон.). Туди ніколи не западало сонячне світло (Л. Укр.)]; (в нравств. смысле) падати, (у)пасти, занепадати, занепасти, ледащіти, зледащіти, пускатися, пуститися берега; (вниз головой) сторчака, стовбура давати, дати. Ни село, ни пало, дай бабе сало - ні сіло, ні пало, дай, бабо, сала. На него -дает большая ответственность - на його падає (лягає) велика відповідальність. Тень горы -дает на долину - тінь від гори падає (спадає) на долину. -ть к чьим ногам - упадати, упасти в ноги кому, припадати, припасти кому до ніг, (порывисто) опукою в ноги кому впасти. [До Кішки Самійла прибуває, у ноги впадає]. -ть ниц - падати, упадати, впасти ниць, припадати, припасти ниць, простелитися. [Припали всі ниць. Вона простелилася лицем до землі (Крим.)]. -ть как пласт (распростершись) - крижем падати,упадати, упасти, стелитися. [Його мати старенька крижем упадає]. Западная империя -ла под натиском варваров - західня імперія впала (повалилася) під тиском варварів. Рабочее правительство в Англии -ло - робітничий уряд в Англії впав. Крепость -ла - фортеця впала. -ть в обморок - зомлівати, зомліти. См. Обморок;
    2) (о перьях, шерсти) падати, вилазити, лізти, вилізти. [Волосся лізе];
    3) (умирать) падати, пасти, минутися, (сов. о мног.) вилягти. Срв. Дохнуть. [Виляже вся наша худоба. Корова минулася. І падеш ти, як пали герої (Черняв.)]. Пасть в бою - полягти, (по)лягти трупом, лягти головою (в бою). Он пал мёртвый - він ліг трупом;
    4) (понижаться, умаляться) підупадати, підупасти, занепадати, занепасти. См. Понижаться. Царства -ют, а новые возникают - царства занепадають, а повстають нові. Барометр, термометр -дает - барометр, градусник знижується. Мороз -дает, пал - мороз легшає, меншає, пускає(ться), мороз пересівся. Уровень -дает - рівень низиться, знижується. Цены - дают - ціни спадають, знижуються, нижчають. -дать, пасть в цене - з ціни спадати, спасти з грошей виходити, вийти, гроші губити. [Кінь молодий у гроші йде, а старий виходить]. -дать духом - занепадати, занепасти духом, упадати, упасти на дусі, вонпити (духом), звонпити (духом), знижатися, знизитися духом. [Пандар злякався, звонпив, замішавсь (Котл.)];
    5) пасть на кого (отразиться на ком) - окошитися, покошитися на кому, скластися на кому. [Гляди, щоб ці гулянки на твоїй голові не окошилися (Мирн.). На тобі все покошиться. На ньому все лихо і складеться (Квітка)]. Пролитая им кровь -дёт на его же голову - кров, що він пролив (пролляв), на його-ж голову і впаде. Жребий пал на него - випало (дісталось) йому, жеребок на його впав, жеребок йому випав, діставсь. Подозрение пало на него - підзор упав (підозріння впало) на його. Падающий - той, що падає, падущ[ч]ий. -ая звезда - летюча зоря, падуча зоря. См. Метеор, Павший - см. Павший.
    * * *
    несов.; сов. - п`асть
    1) па́дати, упа́сти
    2) ( об атмосферных осадках) па́дати (несов.); ( выпадать) випада́ти, ви́пасти; (о дожде, снеге) іти́, пройти́; (несов.: о снеге, тумане, росе) упа́сти
    3) (несов.: о крепости) упа́сти; ( быть свергнутым - о правительстве) бу́ти пова́леним
    4) (спадать, ослабевать) па́дати, упа́сти, спада́ти, спа́сти; ( уменьшаться) зме́ншуватися, зме́ншитися
    5) (несов.: о волосах, зубах) випада́ти
    6) (несов.: ниспадать) па́дати, спа́дати
    7) (приходиться на чью-л. долю) припада́ти, припа́сти, несов. па́дати; ( выпадать) випада́ти, ви́пасти
    8) ( приходить в упадок) занепада́ти, занепа́сти, підупада́ти, підупа́сти
    9) ( дохнуть - о животных) здиха́ти, здо́хнути

    Русско-украинский словарь > падать

  • 51 пена

    (у рта) піна; (вообще) піна, шум, шумовина, шумовиння (ср. р.). [Вода клекотіла і вкривала каміння білим шумом (Загірня)]. Родилась как Венера из пены морской - зродилась як (мов, наче) Венера з шумовиння морського (Єфр.). С пеной на устах, у рта - запінившись, запінений. [Блідий, запінений, він кричав на цілу вулицю (Коц.)]. Покрыть, -ся -ной - запінити, запінитися, (обычно о лошадях) змилити, -ся. См. Запенить, -ся.
    * * *
    пі́на; ( на жидкости); перен. шу́м, -у, шумови́ння, шумови́на, пі́нява

    Русско-украинский словарь > пена

  • 52 пениться

    шумувати, пінити, пінитися. [Вино шумує. Вода пінить та шумить (Мирн.). Пиво пінилось (Коц.)]. Пенящийся - шумний.
    * * *
    1) пі́нитися; ( покрываться пеной) пі́нити; (о воде, вине) шумува́ти
    2) перен. шумува́ти; ( бурлить) вирува́ти

    Русско-украинский словарь > пениться

  • 53 повесить

    1) что - повісити, (редко) обвісити, почепити, (многое) повішати. [Повісила намисто на шию. Настя повішала на стінах два ряди гарних образів (Коц.). Арфу співець почепив на вербі (Л. Укр.)]. -сить шляпу на гвоздь - почепити капелюха на кілочок. -сить голову - звісити голову, похнюпитися, посупитися, понуритися, унуритися. Повесивший голову - понуруватий (М. Вов.). -сить нос - похнюпити (посупити) носа, ніс (Стор.), похнюпитися, посупитися;
    2) кого - повішати, повісити, завісити, завішати, (многих) повішати, (всех) вивішати, перевішати кого. [Розгнівався пан на мене, повішати хоче (Руд.). За цеє бог не повісить (Ном.). Повела його в сад та й завішала. Ну хоч мене завісь, доладно я не розкажу (Куліш)].
    * * *
    1) пові́сити, пові́шати; (на крючок, гвоздь) почепи́ти
    2) ( казнить) пові́сити, пові́шати; диал. заві́сити

    Русско-украинский словарь > повесить

  • 54 повисать

    повиснуть
    1) повисати, повиснути, зависати, зависнути кому на чому, на що, над чим. [Маруся так і повисла йому на шию (Кв.). Хмара над землею повисла. Ой у лісі на горісі сокира зависла. Солона сльоза не в одного зависла на довгому вусові (Коц.)];
    2) см. Обвисать. [Сидів горобець на вишні, в його крильця об[з]висли].
    * * *
    несов.; сов. - пов`иснуть
    повиса́ти, пови́снути; (свешиваться, нависать) зависа́ти, зави́снути; (несов., зацепившись, свеситься; ухватиться; перен.) почепи́тися; ( обвисать) обвиса́ти, обви́снути и пообвиса́ти, звиса́ти, зви́снути и позвиса́ти

    Русско-украинский словарь > повисать

  • 55 потакать

    потакнуть кому в чём, чему (потворствовать) потурати, попускати, попустити, потоляти, потолю давати, дати кому в чім, чому; срв. Потворствовать, Поблажать. [А щоб тебе не цурались (люди), потурай їм, брате (Шевч.). Не попускаймо собі навіть у дрібничках (Коц.)].
    * * *
    потура́ти; ( попустительствовать) попуска́ти

    Русско-украинский словарь > потакать

  • 56 потешно

    нар. втішно, смішно. [Так утішно дивитись, коли доросла людина, громадянин, мов заяць той полохається аби-чого (Коц.)].
    * * *
    нареч.
    куме́дно; уті́шно; заба́вно

    Русско-украинский словарь > потешно

  • 57 потрескивать

    потрещать
    1) потріскувати, (сильно) витріскувати, тріщати, тріскотіти (часами), потріщати, потріскотіти, -тати, (о жире на огне) шкварчати потроху, пошкварчати. [Каганець, потріскуючи, мляво блимає на припічку (Коц.). На землі витріскувало багаття];
    2) -щать (поговорить трещёткой) - поторохтіти, поцокотіти, посокотати (якийсь час).
    * * *
    потрі́скувати; полу́скувати; ( похрустывать) хрускоті́ти

    Русско-украинский словарь > потрескивать

  • 58 потрудиться

    1) (поработать) попрацювати, (иногда) попрацюватися коло чого, над чим; срв. Поработать. [Попрацювали руки і походили ноги, поки зібрали таке багатство (Коц.)];
    2) потрудитися. -дитесь подать мне книгу - потрудіться подати мені книгу или будь ласка (будьте ласкаві), подайте мені книгу. -дитесь сказать, принести - будь ласка (будьте ласкаві) скажіть, принесіть.
    * * *
    1) ( поработать) попрацюва́ти, потруди́тися
    2) (утруднить себя чем-л.) потруди́тися, потурбува́тися

    потруди́тесь! — (сделать что-л.) потурбу́йтеся!, потруді́ться!; ( будьте добры) бу́дьте ласка́ві!, будь ла́ска!

    Русско-украинский словарь > потрудиться

  • 59 предмет

    1) (вещь, объект) річ (р. речи), предмет (-ту), об'єкт (-ту). [Недивним речам не дивуйсь (Куліш). Я обернусь тоді в бездушний предмет (Коц.)]. -мет вещественный, умственный - річ матеріяльна, розумова. -мет преподавания - предмет навчання. -мет изучения - предмет студіювання (вивчення); (в школе) предмет, наука, дисципліна. Обязательный -мет - обов'язкова наука, -вий предмет;
    2) (в разговоре, в сочинении) річ, матерія (-ії). [Міркували (розмовляли) про поважні речі. Узяв він найнижчу матерію до оповідання (Куліш)]. Разговор шёл о разных -тах - розмова була про різні речі. -мет разговора - матерія (річ) до розмови. Мы ещё вернёмся к этому -ту - ми ще (по)вернемося до цієї речи (матерії);
    3) (цель) мета, ціль (-ли). -мет желаний, стремлений - мета бажань (прагнень), змагань. Иметь в -те - мати на меті, на увазі. На -мет получения - щоб одержати що;
    4) (перен.) - см. Возлюбленный, нная. -мет страсти нежной - ревного закохання об'єкт - см. Пассия 2.
    * * *
    1) предме́т; (вещь; явление действительности, событие) річ, род. п. ре́чі
    2) ( тема) те́ма, предме́т; ( объект) об'є́кт
    3) ( дисциплина преподавания) дисциплі́на, предме́т
    4) ( возлюбленный) коха́ний, -ого; ( возлюбленная) коха́на, -ої

    Русско-украинский словарь > предмет

  • 60 предутренний

    передранішній, передранній. [Передранішні тіні (Коц.)].
    * * *
    передранко́вий, передра́нішній, передра́нній; ( предрассветный) досві́тній, передсвіта́нковий

    Русско-украинский словарь > предутренний

Страницы

См. также в других словарях:

  • КОЦ — конструкторский оружейный центр воен. Словарь: Словарь сокращений и аббревиатур армии и спецслужб. Сост. А. А. Щелоков. М.: ООО «Издательство АСТ», ЗАО «Издательский дом Гелеос», 2003. 318 с. КОЦ культурно образовательный центр КОЦ коммутационное …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • Коц — Коц, Аркадий Яковлевич (1872 1943) русский поэт и переводчик. Коц, Иоганнес (1843 1918) немецкий шахматный композитор. Коц, Олег Владимирович (1983) белорусский актёр театра и кино, режиссёр. Коц, Юрий Исакович (1933 2001) украинский, ранее… …   Википедия

  • КОЦ МЗ РТ — КОЦ КОЦ МЗ РТ Клинический онкологический центр Минздрава Республики Татарстан Татарстан КОЦ Источник: http://www.doktor.ru/onkos/together/center/4nomer/19.htm …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • Коц — Аркадий Яковлевич (1872 ) (псевдонимы: А. Данин, А. Бронин, А. Шатов) пролетарский поэт. По окончании горного училища служил в шахтах Подмосковного и Донецкого угольных бассейнов. В 1897 1902 жил в Париже, где окончил горный институт и сблизился… …   Литературная энциклопедия

  • коц — Коц: вовняна ковдра [14;25] вовняне покривало, ковдра [V,VI] вовняне укривало, груба ковдра [II,XII] вовняне укривало, ковдра [I] вовняне укривало [VII] груба вовняна ковдра [21] грубе вовняне однотонне вкривало [1] килим, ковдра [47] вовняне… …   Толковый украинский словарь

  • Коц — Коц, потомок Иуды (см. Иуда) (1) (1Пар 4:8) …   Библейская энциклопедия Брокгауза

  • коц — іменник чоловічого роду ковдра розм …   Орфографічний словник української мови

  • коціт — а, ч. У давньогрецькій міфології – одна з річок підземного царства , де нібито перебували душі померлих. •• Зійти/ на береги/ Коці/ту вмерти …   Український тлумачний словник

  • Коц-Готлиб — Коц Готлиб, Кристина Валерьевна Кристина Валерьевна Коц Готлиб Дата рождения 2 мая 1983 Место рождения Донецк, Украина Страны …   Википедия

  • Коц Арк. Як — КОЦ Арк. Як. (1872 1943) поэт и переводчик. Род. в семье служащего. Окончил горн. уч ще в Горловке и учился в Горн. ин те в Париже. Работал штейгером на шахте. В 1903 вступил в партию большевиков; после 1 й рус. рев ции отошел от них и… …   Российский гуманитарный энциклопедический словарь

  • КОЦ Аркадий Яковлевич — КОЦ Аркадий (Аарон) Яковлевич (1872—1943), русский советский поэт. Чл. Коммунистич. партии с 1903. Перевел «Интернационал» (переложение трех строф Э. Потье), стихи поэтов Парижской Коммуны. Сб. «Песни пролетариев» (1907) …   Литературный энциклопедический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»