Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

косьё

  • 1 кось

    I
    1) бой, сражение; битва;

    вийсян кось — бойня;

    вир кисьтана кось — кровопролитное сражение; кось вылын усьны — пасть в бою
    2) драка;

    ичӧтик кось — небольшая драка;

    кось выв (косьӧ) пырысь — буян; забияка, задира; косьӧ воны —
    а) дойти до драки;
    б) вступить в драку, затеять драку;
    косьӧдз вензьыны — спорить до драки;
    косьӧ пырны — вступить в драку

     II
    (-к-)
    порог, перекат;

    изъя кось — каменистый порог;

    кось вылӧ сибдыны — засесть на перекате (о лодке и т.п.)

    Коми-русский словарь > кось

  • 2 кось

    война
    сизим во кыссьысь кось (Г.Бел.)

    Коми-русский словарь > кось

  • 3 кось

    I (коськ-) мель, перекат (на реке); пыж пуксис \кось вылö лодка села на мель (на реке)
    --------
    II сев. 1) бой, сражение 2) драка

    Коми-пермяцко-русский словарь > кось

  • 4 косьё

    greizums

    Русско-латышский словарь > косьё

  • 5 косьё

    кісся (-сся) и кіся (-сяти).
    * * *
    диал.
    кісся́

    Русско-украинский словарь > косьё

  • 6 Кось

    1) см. Косость;
    2) см. Косогор;
    3) см. Косина.

    Русско-украинский словарь > Кось

  • 7 косьё

    -я ουδ. (διαλκ.)
    βλ. косовище.

    Большой русско-греческий словарь > косьё

  • 8 косьӧбтыны

    перех.-неперех.
    1) сильно ударить, треснуть, хватить;

    косьӧбтыны мышкӧ — треснуть по спине;

    косьӧбтыны юрӧ — хватить по голове
    2) перен. раздаться, прокатиться;

    Коми-русский словарь > косьӧбтыны

  • 9 косьӧдны

    перех. вынудить, заставить, попросить разобрать, снести (какое-л. строение);

    Коми-русский словарь > косьӧдны

  • 10 кось-кось

    виг. для підкликання коней О.

    Урумско-украинский словарь > кось-кось

  • 11 Косьёвый

    кіссьовий.

    Русско-украинский словарь > Косьёвый

  • 12 наўкось

    наўкось
    наискось

    Беларуска-расейскі слоўнік > наўкось

  • 13 на-кось!

    [ná-kos'!] interiez. (на-кося):

    на-кось!, выкуси! — un corno! (un cavolo!)

    Новый русско-итальянский словарь > на-кось!

  • 14 ну-кось

    κ. ну-кося
    βλ. ну-кась.

    Большой русско-греческий словарь > ну-кось

  • 15 как-нибудь

    тж. как-ниб`удь; нареч.
    1) як-не́будь, я́кось
    2) (кое-как, небрежно) як-не́будь, аби́як, сяк-та́к, так-ся́к, я́кось, на гала́й-бала́й
    3) ( когда-нибудь) як-не́будь, я́кось и яко́сь, коли́-не́будь, коли́сь

    Русско-украинский словарь > как-нибудь

  • 16 как-то

    нареч.
    1) (каким-то образом; не совсем ясно, как) я́кось
    2) (когда-то, некогда, однажды) яко́сь и я́кось, коли́сь
    4) (в знач. част.: при перечислении) я́к-от, як; ( а именно) а са́ме; ( например) напри́клад

    Русско-украинский словарь > как-то

  • 17 некоторый

    мест. неопр.
    1) (какой-то) якийсь, деякий(сь), котрийсь, один, (с оттенком пренебрежения) якийсь-там, котрийсь-там. -рый человек - якась (котрась, одна, якась-там, котрась-там) людина. -рое время - який(сь) (деякий, реже котрийсь) час, яка(сь) часина. [Коло цього твору якийсь час крутилася увага громадянства (Крим.). Мовчить який час, далі не видержує (Л. Укр.). Через який час полічить (гроші) і перехова у друге місце (Грінч.). Жде до котрогось часу (Номис). Молодиця спинилася; якусь часину вона придивлялась (Коцюб.)]. В продолжении -рого времени - який(сь) (деякий) час, яку(сь) (деяку) часину. На -рое время - на який(сь) (деякий) час, на яку(сь) (деяку) часину. В -ром царстве, в -ром (не в нашем, в тридесятом) государстве - в деякімсь царстві, в деякімсь государстві (Рудч.); не в нашій землі - в далекій стороні; в якомусь царстві, тридесятому державстві. [Пригоди в Ґрюневальді, - якомусь царстві, тридесятому державстві, - принця Отто (М. Калин.)];
    2) (кое-какой, известный) деякий (р. деякого, до деякого и (редко) де до якого и т. п.), декотрий; (известный, определённый) певний; (кое-какой) де-не-який, який-не-який, (пренебр.) який-такий, такий-сякий, сякий-такий; (пустячный) якийсь. [Забравши деяких троянців, п'ятами з Трої накивав (Котл.). Деякі варяги з грецького царя служить наймалися (Куліш). Деякі ідоли бронзового періоду мають вигляд досить гарний (Л. Укр.). Деякий матеріял до міркуваннів про се (Грінч.). Навіть і в вірі була деяка одміна у нас проти їх (Грінч.). Сонечко підлизує сніг де з яких горбиків на піску (Квітка). Декотрі грецькі купці (Крим.). Не міг втримати думки про потворність декотрих білих людей (Кінець Неволі). Я пригадую тільки декотрі його жарти (Н.-Лев.). З ним Лаговський мав декотру знайомість (Крим.). Певну кількість книжок продано (Київ). З того завзяття було-б нічого не вийшло, коли-б не щасливий випадок, що показав який-такий заробок (Франко)]. -рое количество - деяка (певна, якась) кількість, деяке число, скільки(сь), (пренебр.) скільки(сь)-там. [Дайте йому скільки-там грошей, - і нехай собі йде (Звин.)]. В -рых случаях - в деяких випадках, (изредка) коли-не-коли. -рым образом - деяким чином (робом), (в известной степени) до певної міри, в деякій (в якійсь) мірі;
    3) (иной, который) инший, декотрий, котрий и (редко) которий, який; см. Который 4. [В инших губерніях, напр. на півночі Росії, такої землі немає (Доман.). Ти-ж не така, як инші жінки: ти розумієш, що… (Грінч.). Которі селяни вже й пастки становили на тхора, - так ні, не ловиться (Остерщ.). До нас часом і доходять які чутки, але запізно (Брацл.)];
    4) -рые (в значении сщ.) - дехто (р. декого, де до кого и до декого и т. п.), декотрі (-рих), деякі (-ких), (кое-кто) денехто (р. денекого). [Дехто брав читати (Грінч.). Трошки згодом вернулись до Бруса дехто і посідали край його (Квітка). Позбирав декого та й учинив проти ляхів тривогу (Сніп). Не всі сплять, що хроплять, - лиш декотрі (Кам'янеч.). Всі сплять, хропуть, а деякі сопуть (Гул.-Артем.)]. -рые подумают, что… - дехто подумає (подумає дехто), що…, декотрі (деякі) подумають, що… -рые из них - дехто (декотрі, деякі) з них;
    5) -рые - -рые (одни-другие: из неопр. количества) - деякі - деякі, декотрі - декотрі, які - які, котрі - котрі и (редко) которі-которі, инші-инші, які-ті, инші - а декотрі, инші - а деякі. [Деякі оповідання були друковані, деяких ще й не було тоді (Грінч.). Які лежать, які сидять, які сновиґають по кутках (Грінч.). Которі пристають на се, а которі кажуть - ні (Грінч.). Коні та воли - які пасуться, ті - лягли (Грінч.). Инші гомонять, а декотрі понурі сидять М. Вовч.)].
    * * *
    мест.
    1) ( какой-то) яки́йсь, де́який, котри́йсь; ( точно не определённый) пе́вний

    \некоторыйое вре́мя — яки́йсь (де́який) час

    \некоторыйое коли́чество — де́яка (пе́вна, яка́сь) кі́лькість

    \некоторый ым о́бразом — де́яким (пе́вним) чи́ном; ( в известной степени) в які́йсь (у де́якій) мі́рі, до де́якої (до пе́вної) мі́ри, де́якою (пе́вною) мі́рою; ( как-то) я́кось

    с \некоторый ых пор — з яко́гось (з де́якого, з пе́вного) ча́су

    2) (кое-какой, незначительный) де́який

    до \некоторый ой (в \некоторый ой) сте́пени — до де́якої (до яко́їсь) мі́ри, в які́йсь (у деякій) мі́рі, де́якою (яко́юсь) мі́рою; (как-то) я́кось

    3)

    \некоторыйые — (мн.: не все, отдельные) де́які, де́котрі

    \некоторыйые из нас — де́хто (де́які, де́котрі) з нас

    4)

    \некоторыйые — мн. в знач. сущ. де́які, -их, де́котрі, де́хто, род. п. де́кого

    \некоторыйые боя́тся грозы́ — де́хто бої́ться грози́, де́які (де́котрі) боя́ться грози́

    Русско-украинский словарь > некоторый

  • 18 странный

    I
    чудни́й, ди́вний; ( удивительный) дивови́жний; ( с причудами) чудерна́цький; ( причудливый) химе́рний; ( непонятный) непе́вний

    \странныйое де́ло — вводн. сл. жарг. ди́вна річ; чудасі́я

    \странныйый вид — чудни́й (дивови́жний, чудерна́цький, химе́рний) ви́гляд

    \странныйый челове́к — ди́вна (чудна́) люди́на, дива́к

    \странный ым о́бразом — ди́вним спо́собом, я́кось ди́вно, я́кось чу́дно

    II
    стра́нний, стра́нній; см. странствующий

    Русско-украинский словарь > странный

  • 19 ¡y un cuerno!

    груб ещё чего́!; на́-кось, вы́куси!

    Diccionario Español-Ruso de Uso Moderno > ¡y un cuerno!

  • 20 бой

    бой;

    чорыд бой — жестокий бой;

    бой дырйи — во время боя, в бою; бойын усьны — пасть в бою; лӧсьӧдчыны бой кежлӧ — готовиться к бою;

    Коми-русский словарь > бой

Страницы

См. также в других словарях:

  • косьё — косьё, я …   Русский орфографический словарь

  • косьё — косьё …   Словарь употребления буквы Ё

  • Кось — Характеристика Длина 25 км Площадь бассейна 119 км² Бассейн Каспийское море Бассейн рек Сара → оз. Неро → Вёкса → Которосль → Волга …   Википедия

  • Кось-Ю — Характеристика Длина 22 км Бассейн Белое море Бассейн рек Северная Двина Водоток Устье Вычегда  · Местоположение 93 …   Википедия

  • -кось — част. разг. сниж. 1. Употребляется при смягчении приказания (в сочетании с глаголами в форме повелительного наклонения). 2. Употребляется при выражении побуждения, просьбы, приглашения и т.п. совершить какое либо действие (в сочетании с глаголами …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • кось — сущ., кол во синонимов: 1 • река (2073) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • косьё — косье сущ., кол во синонимов: 6 • древко (16) • косовище (5) • косовье (4) • …   Словарь синонимов

  • Кось-Вор-Вож — Характеристика Длина 19 км Бассейн Белое море Бассейн рек Северная Двина Водоток Устье Лём Ю  · Местоположение …   Википедия

  • КОСЬ-КОСЬ — зап. кося курск. призывная кличка жеребят. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …   Толковый словарь Даля

  • кось-кось — вигук незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • кось-мось — нареч, кол во синонимов: 2 • абы что (2) • хухры мухры (2) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»