косиця

1) (женская) коса, (вин. п. косу, мн. коси, кіс, косами и кіс(ь)ми), ум. кіска, кісонька, кісочка, косиця. [Дівка косу чеше (Пісня). Дівки гуляють, кісками мають (Грінч. III). Що- суботи ізмивала і кісоньку заплітала (Пісня)]. У девушки нрав -сою закрыт - у дівки коса до пояса, а думкою й коло мізинця не обведеш. Мелко заплетённая -са - коса в дрібушки (дрібниці). -са венком - джереґеля, мн. джереґелі, джеґерелі (-лів). -сы положенные над ушами - кітки (-ток). С большой -сой - косатий. С чёрной, светлой, толстой -сой - чорнокосий, яснокосий, товстокосий. Без -сы - безкосий. -са китайца неприкосновенна - коса в китайця недоторканна;

2) (конец, уголок) ріг (р. рогу), ріжок (-жка), хвіст (-оста), кінець (-нця). [Взяла хустку, зав'язала в три ріжки по камінчику (Чуб.)]. Шапка с -сами - ріжката шапка. -са кометы - хвіст, віха (в комети);

3) (брюшное рыбье перо) пе[і]рце, пірко, (тёжка) пузце;

4) (гряда от берега) ріг (р. рогу), (узкая) стрілка, (отмель) коса, (гряда и отмель вместе) коса. [На Кінбурнській косі ловлять рибу рибальські тафи (артели) (Херс.)];

5) (хвост петуха) косиця, косиці. [Сидить півень на криниці, спустив крильця ще й косиці (Грінч. III)];

6) (орудие) коса (вин. п. косу), ум. кіска, косиця, ув. косище; (короткая) різак, терпан. Клинок -сы - полотно, полотенце, (обух) прут, (носок) писок (-ска), нісок (- ска), (лезвие) жало, (кольцо в стыке древка с клинком) перстень (-сня), наперсток (-стка), серга; (задняя часть клина) п'ятка; (клин деревян.) пасклинь (-ня), пасклин (-на), (железн.) глобок (-бка). Древко -сы - кісся (-ся), кіся (-сяти). Источенная -са - скісок (-ска). -са по руке - коса по руці, підтравна коса. -са без крюка - гола коса. Отбивать -су - клепати косу. Направлять -су - мантачити косу. Точить -су - гострити косу. Нашла -са на камень - трапила коса на камінь (Приказка);

7) (резец) різак, сікач (-ча).

* * *

1) кіска, косиця;

2) (у птиц) косиця. [Сизий селезень з чорними косицями (Маркев.)];

3) (косой край) косинець (-нця), косинчик;

4) см. Висок;

5) (подзоры) клинчики, косячки (-ків);

6) (прядь на виске) пачіс (-чосу), вичіс (-чосу), пачосок (-ска);

7) (конский волос) гривка.

* * *

1) уменьш. кі́ска, коси́ця

2) мор. коси́ця

1. n

1) муха

2) ент. двокрила (літаюча) комаха

3) наживка; блешня

4) паразит

5) шпигун

6) розм. політ; переліт

7) розм. стрибок

8) однокінний найманий екіпаж

9) відкидне полотнище (намету)

10) крило (вітряка)

11) довжина (прапора)

12) pl театр. колосники

13) текст. мотовило

14) ширінька (штанів)

15) тех. маятник; балансир

16) мор. картушка (компаса)

2. adj

1) обачний; хитрий

2) спритний; проворний, моторний, меткий

3. v

1) їхати в однокінному екіпажі

2) везти в екіпажі (когось)

4. v (past flew; p.p. flown)

1) летіти, літати; пролетіти

2) користуватися повітряним транспортом, летіти на літаку

3) мчати, нестися; поспішати; летіти

4) майоріти, маяти

5) перелітати; долати відстань повітрям

6) тікати

7) звітрюватися; зникати, розсіюватися

8) злітати, зриватися (про слова тощо)

9) мисл. полювати з соколами

10) друк. знімати з друкарського преса

11) вести, пілотувати (літак)

12) перевозити літаком (пасажирів, вантажі)

13) ганяти (голубів); запускати (паперового змія)

* * *

1) муха

2) eнт. двокрила або літаюча комаха

3) pиб. наживка; штучна мушка

1) політ; переліт

2) стрибок

3) icт. візницька прольотка

4) відкидне полотнище ( намету)

5) крило ( вітряка); крильчатка

6) довжина ( прапора); косиця ( прапора)

7) pl театр. колосники

8) = flyleaf

9) тeкcт. бігун чесальної машини; мотовило

10) гульфик, ширінка ( у штанів)

11) тex. маятник, балансир

12) = flywheel

13) мop. картушка ( компаса)

14) cпopт. передача м'яча гравцеві

1) літати; летіти (нaпp., про птахів, жаринки); aв. летіти, іти; користуватися повітряним транспортом, летіти ( літаком)

2) нестися, мчати, летіти; поспішати

3) розвіватися, майоріти; нести ( прапор)

4) рятуватися втечею

5) щезнути, зникнути

6) злітати, зриватися; (нaпp., про слова)

7) сп'яніти, напитися; очманіти від вина або наркотику; нанюхатися

8) aмep. мати успіх або визнання

9) (to) ударити, кинутися в голову ( про вино)

10) миcл. полювати з соколами

11) пoлiгp. знімати з друкованого преса

12) вести, пілотувати (літак, космічний корабель); управляти ( літаком)

13) запускати ( змія); ганяти ( голубів)

14) aв. перевозити (пасажирів, вантажі) літаком

15) (навстіж, широко) ( open) розкриватися; ( shut) захлопуватися

1) обачний, хитрий

2) рухливий, спритний ( про пальці)

3) який справляє враження, приємний, елегантний

1) вірьовка, мотузка; шворка; шнурок, тасьма; зав'язка

2) муз. струна

3) р\ струнні інструменти оркестру

4) р\ музиканти, які грають на струнних інструментах

5) ряд, низка, валка; серія

6) разок (намиста тощо)

7) тятива (лука)

8) спорт. струна (ракетки)

9) волокнина, жилка

10) жила (у м'ясі)

11) амер., розм. умова, застереження

12) тех. ряд (бурових штанг)

13) гірлянда (ізоляторів)

14) партія (деталей)

15) коні одного власника (на перегонах)

16) спорт. група гравців (гімнастів), відібраних за майстерністю

v (past і p.p. strung)

1) натягувати (струну тощо)

2) приладнувати струну (тятиву)

3) зав'язувати, прив'язувати; шнурувати

4) настроювати (музичний інструмент)

5) напружувати (тж string up)

6) нанизувати (намисто)

7) вішати, розвішувати

8) розставляти в ряд

9) ставати в ряд

10) ставати волокнистим

11) амер., розм. обдурювати, містифікувати, водити за носа (тж string along)

12) робити удар по кулі для визначення порядку гравці в (більярд)

* * *

1) мотузка; тасьма, зав'язка, шнурок

2) мyз. струна

3) низка, ряд; серія; група предметів, що належать одному власникові

4) нитка

5) тятива ( лука); cпopт. струна ( ракетки)

6) волокно ( стручка квасолі); жила ( у м'ясі); гeoл. прожилок

7) cл. умова, обмеження

8) pl зв'язки, знайомства; вплив

9) бікіні, купальник з двох стрічечок ( string bikini)

10) бyд. косоур, тятива ( сходів)

11) риска, з якої вводиться куля в гру (більярд; string line); удар по кулі для визначення порядку граючих ( більярд)

12) cпopт. група спортсменів, відібраних за рівнем майстерності

13) тex. ряд ( бурових штанг); гірлянда ( ізоляторів); батіг ( рейок); нитка ( труб); партія ( одночасно оброблюваних деталей)

1) оснащувати струною, тятивою

2) натягати (струну, тятиву)

3) настроювати ( музичний інструмент)

4) напружувати ( string up)

5) зав'язувати, прив'язувати; шнурувати; зв'язувати ( string together)

6) нанизувати

7) вішати ( гірлянди)

8) розставляти в ряд; ставати в ряд

9) видаляти волокно ( стручка квасолі); чистити ( квасолю); обрізати

10) робитися, ставати волокнистим

11) обманювати, містифікувати, водити за ніс ( часто string along)

12) робити удар по кулі для визначення порядку граючих ( більярд)

13) повісити (людину; string up)

1) муха

2) eнт. двокрила або літаюча комаха

3) pиб. наживка; штучна мушка

1) політ; переліт

2) стрибок

3) icт. візницька прольотка

4) відкидне полотнище ( намету)

5) крило ( вітряка); крильчатка

6) довжина ( прапора); косиця ( прапора)

7) pl театр. колосники

8) = flyleaf

9) тeкcт. бігун чесальної машини; мотовило

10) гульфик, ширінка ( у штанів)

11) тex. маятник, балансир

12) = flywheel

13) мop. картушка ( компаса)

14) cпopт. передача м'яча гравцеві

1) літати; летіти (нaпp., про птахів, жаринки); aв. летіти, іти; користуватися повітряним транспортом, летіти ( літаком)

2) нестися, мчати, летіти; поспішати

3) розвіватися, майоріти; нести ( прапор)

4) рятуватися втечею

5) щезнути, зникнути

6) злітати, зриватися; (нaпp., про слова)

7) сп'яніти, напитися; очманіти від вина або наркотику; нанюхатися

8) aмep. мати успіх або визнання

9) (to) ударити, кинутися в голову ( про вино)

10) миcл. полювати з соколами

11) пoлiгp. знімати з друкованого преса

12) вести, пілотувати (літак, космічний корабель); управляти ( літаком)

13) запускати ( змія); ганяти ( голубів)

14) aв. перевозити (пасажирів, вантажі) літаком

15) (навстіж, широко) ( open) розкриватися; ( shut) захлопуватися

1) обачний, хитрий

2) рухливий, спритний ( про пальці)

3) який справляє враження, приємний, елегантний

1) мотузка; тасьма, зав'язка, шнурок

2) мyз. струна

3) низка, ряд; серія; група предметів, що належать одному власникові

4) нитка

5) тятива ( лука); cпopт. струна ( ракетки)

6) волокно ( стручка квасолі); жила ( у м'ясі); гeoл. прожилок

7) cл. умова, обмеження

8) pl зв'язки, знайомства; вплив

9) бікіні, купальник з двох стрічечок ( string bikini)

10) бyд. косоур, тятива ( сходів)

11) риска, з якої вводиться куля в гру (більярд; string line); удар по кулі для визначення порядку граючих ( більярд)

12) cпopт. група спортсменів, відібраних за рівнем майстерності

13) тex. ряд ( бурових штанг); гірлянда ( ізоляторів); батіг ( рейок); нитка ( труб); партія ( одночасно оброблюваних деталей)

1) оснащувати струною, тятивою

2) натягати (струну, тятиву)

3) настроювати ( музичний інструмент)

4) напружувати ( string up)

5) зав'язувати, прив'язувати; шнурувати; зв'язувати ( string together)

6) нанизувати

7) вішати ( гірлянди)

8) розставляти в ряд; ставати в ряд

9) видаляти волокно ( стручка квасолі); чистити ( квасолю); обрізати

10) робитися, ставати волокнистим

11) обманювати, містифікувати, водити за ніс ( часто string along)

12) робити удар по кулі для визначення порядку граючих ( більярд)

13) повісити (людину; string up)

волос, ум. волосок, волосина. Волосы - волосся, волос, коси (р. кіс). [До сивого волосу дожив]. Волосы надо лбом у мужчин - чуб, чуприна. Волосы, завитые на висках - мушки, муськи. -сы начесанные гладко на лоб с пробором посредине - начоси (р. -сів). -сы косматые - патли, патлі. Чужие волосы, вплетаемые в косы - уплітка. Открыть волосы (о замужней ж.) - волосом засвітити. С непокрытыми волосами - простоволосий. До седых волос - до сивого волосу, до сивої коси. Таскать, -ся за волосы - волосувати, -ся, чубити, -ся. Выдрать за волосы - вичубити, чуба намняти. Волосы на давно небритой бороде - жерниця. Волоски на руках и пр. - волохи. Волос конский из гривы - волосе[і]нь (р. -ни), волосеня (р. -ні), волосня (р. -ні); (из хвостов употр. для сит) косиця.

* * *

1) корінь (-реня), ум. корінець (-нця), корінчик, ув. коренище, кореняка, соб. коріння, ум. коріннячко. [Камінь росте без кореня (Номис)]. -рни и -ренья - коріння, корені (-нів). [Мусить плуг квітки з корінням рвати (Франко)]. -рень дерева, идущий в землю вертикально - стовба. -рень зуба, пера, ногтя - корінь зуба, пера, нігтя. -рень книги - см. Корешок 3. -рень дела - початок справи. -рень учения горек, а плоды его сладки - учитися гірко, а знати солодко; працюй гірко, а з'їси солодко (Комар). Смотреть в -рень (вещей) - дивитися в корінь (речей). Пряные -ренья - коріння, прянощі (-щів). Питаться -реньями - живитися корінням. Хлеб на -ню - хліб (збіжжя) на пні (на стеблі, в накоренку). [Запродував лихварям збіжжя ще в накоренку (Л. Укр.)]. До -ня, в -рень истреблять - до кореня, до накоренку, до коріннячка, у-пень, до-щенту, до ноги нищити (з[ви]нищувати) кого, що. Изругать в -рень кого - вилаяти на всі заставки (на всі боки, на всю губу) кого. Покраснеть до -ня волос - см. Покраснеть. С -нем рвать, вырывать, вырвать что - з корінням рвати, виривати, вирвати що, (искоренять) викоріняти и викорінювати, викоренити що. С -нем вон - геть з корінням (з коренем). Пускать, пустить -ни во что - пускати, пустити корінь (коріння) у що, (глубоко) укорінятися и укорінюватися в чому и у що, за[роз]корінятися, за[роз]коренитися, окоренитися (глибоко) в чому. [Те, що найглибше пускає своє коріння в народню душу (Грінч.). В саду вишенька вкоренилась (Грінч. III)]. Это дерево пускает отростки от -ня - це дерево пускає (виганяє, вигонить) парості (пагони, пагінки, паростя), пароститься з кореня (з коріння). Злоупотребления пустили глубокие -ни - надужиття (зловживання) геть розкоренилися. Прикрепиться -нями к чему - прикоренитися до чого. Пресечь зло в -не - припинити (знищити) зло при корені (при корінні, в корені, в зародку). В -не неправильно - в корені (в основі своїй) несправедливо (неправдиво, неправильно). При самом -не отрубить, отрезать - при самому корені (при самому корінні, прикро) відрубати, відрізати (відтяти) що. [Прикро, одрубав дерево (Хорольщ.). Прикро одрізав ніготь (Хорольщ.)]. Подсечь под -рень - підсікти (підтяти) при корені (при корінні) що. -рень за -рень - око за око. Сделанный из -ня - см. Корневой 2;

2) (в народн. назв. различных растений) корінь, коріння. -рень белый, La erpitium latifolium L. - стародуб (-ба). -рень бобовый, Corydalis solida Sm. - ряст (-ту). -рень винный - а) (копытный, скипидарный) - см. Копетень; б) (животный, макаршин, сердечный) Polygonum Bistorta L. - ракові шийки (-йок), рачки (-ків), левурда. -рень водяной, Calla palustris L. - образки (-ків), фіялковий корінь. -рень волчий, Aconitum Napellus L. - зозулині черевички (-ків). -рень волчковый, Ononis spinosa L. и hircina Jacq. - вовчуг (-га), вовчуган, вовча (бичача) трава. -рень гвоздичный, Geum urbanum L. - гребінник, вивишник, гравілат (-ту). -рень глистный, Dictamnus albus L. - ясенець (-нця), (редко) ломиніс (-носа). -рень горький, Saussurea amara D. C. - гіркий корінь, гірчак (-ка). -рень громовый - см. Спаржа (дикая). -рень драконов, Arum dracunculus - кліщинець (-нця). -рень дубильный, Statice latifolia Smith. - кермек широколистий, дубильний корінь, чинбарник. -рень жабин, Campanula sibirica L. - дзвоник сибірський, жабин корінь. -рень железный - см. под Железный. -рень жёлтый, Statice tatarica L. - кермек татарський, жовтиво. -рень завязной, Potentilla Tormentilla Schr. - курзілля; см. Лапчатка. -рень змеиный, Vincetoxicum officinale Mnch. - ластовень (-вня), зміїний корінь. -рень золотой - а) Lilium martagon L. - см. Лилия; б) Asphodelus luteus L. - золотень (-тня) жовтий. -рень зубной - см. Камнеломка. -рень козельиовый, кошачий, очной, Valeriana officinalis L. - овер'ян (-ну), бісове (чортове) ребро, котяче зілля. -рень красильный, Rubia tinctorum L. - марена. -рень красный, Anchusa officinalis L. - воловик (- ка), рум'янка, краснокорінь (-реня), медунка, свинюшник. -рень любовный, Platanthera bifolia Rich. - любка, нічна фіялка. -рень майский - см. Петров крест. -рень Марьин - см. Пион. -рень медвежий, Meum Athamaticum - бурич ведмежий. -рень мужской, чародейский, Atropa mandragora L. - мандрагора, мандриґуля. -рень олений, Torilis Anthriscus Gmel - опуцьки (-ків), ошипок (-пка), свербигуз (-за). -рень параличный - см. Переступень. -рень печёночный, почечный, Ageratum conyzoides L. - пахучка звичайна. -рень пьяный - см. Белена. -рень раменный, Euphorbia virgata W. et K. - молочай (-чаю) лозовий, молочак (-ка), романів корінь. -рень рвотный - а) см. Копетень; б) іпекакуана. -рень сальный - см. Окопник. -рень сладкий, Scorzonera hispanica L. - зміячка еспанська, солодкий корінь. -рень собачий, чёрный, Cynoglossum officinale L. - чорнокорінь (-реня), собачий корінь (язик), воловий язик. -рень солнечный, Orobanche borealis Turcz. - вовчок (- чка) північний. -рень солодковый, Glycyrrhiza echinata L. - солодкий корінь, солодець (-дця), солодика, люкреція, люкриця. -рень сухотный, Arum maculatum L. - кліщинець (-нця) плямистий, козяча борода. -рень фиалковый, Iris florentina L. - півники флорентійські, косиця, фіялковий корінь. -рень хлебный, Psoralea bituminosa L. - псоралея. -рень царский, Imperatoria Ostruthium L. - царзілля, (редко) стародуб. -рень чемеричный, Veratrum album L. - біла чемериця, чемерика, чемерник. -рень чумный, Petasites officinalis L. - кремена лікарська. -рень алтейный, фарм. - проскурняковий корінь (-кове коріння);

3) (перен. о человеке) дуб, дубар (-ря), непохитний, упертий, суворий;

4) запрячь лошадь в -рень - запрягти коня в голоблі. Лошадь ходит в -ню - кінь править (бігає) за голобельного;

5) грам. - корінь. -рень слова - корінь слова;

6) мат. - корінь. -рень из числа а - корінь з числа а. Извлекать, извлечь -рень n-ой степени из числа а - добувати, добути кореня n-ого ступеня з числа а или коренювати, прокоренювати число а числом n.

* * *

1) ко́рінь, -реня

2) грам., мат. ко́рінь

кіска, кісонька, кісочка, косиця; см. Коса.