-
1 smoked
adj1) димчастий2) закопчений, вкритий кіптявою3) копченийsmoked ham — копчений окіст, копчена шинка
* * *a1) димчастий2) закопчений, покритий кіптявою3) копчений -
2 bloater
n1) копчений оселедець2) розм. франтmy bloater — розм. мій голубе
* * *I n1) франт2) любийII n -
3 herring
nоселедецьred herring — копчений оселедець; перен. те, що відволікає увагу
* * *[`heriç]n; зоол.оселедець; оселедецьkippered herring — кіперс, копчений оселедець
-
4 soldier
1. n1) солдат; рядовий; військовослужбовець, військовийraw soldier — розм. новачок, молокосос; новобранець; необстріляний солдат
S.'s Medal — амер. Солдатська воєнна медаль
2) воєначальник, полководець3) боєць, борець4) солдатик (іграшка)5) розм. копчений оселедець6) pl ент. солдати (у мурашок, термітів)7) краб; рак; рак-самітник8) розм. ледар, ледащо, неробаa soldier of fortune — найманий солдат, найманець; авантюрист
old soldier — бувала людина; порожня пляшка; недокурок
soldier's wind — мор., розм. попутний (сприятливий) вітер
2. v1) служити в армії; відбувати військову службу2) справно служити3) розм. ухилятися від праці; справляти видимість діяльності4) військ., розм. чистити спорядження5) симулювати хворобу* * *I n1) солдат, рядовийraw soldier — новачок, молокосос; новобранець; необстріляний солдат; військовослужбовець, військовий; воїн ( про воєначальника)
3) боєць, борець4) cл. копчений оселедець5) pl; eнт. солдати (у мурах, термітів)6) краб; рак, рак-пустельник7) cл. ледар8) cл.; cл. рядової мафії; бойовикII v1) служити в армії; перебувати, знаходитися на військовій службі; справно нести службу2) cл. ухилятися від роботи; створювати видимість діяльності3) вiйcьк.; жapг. чистити спорядження -
5 tongue
1. n1) язик2) мова3) манера говоритиrough tongue — фуба мова, брутальність
4) язик (страва)5) щось, що нагадує за формою язик6) геогр. коса7) стрілка терезів8) тех. шпунт, шип, гребінь9) дишло10) зал. вістря стрілки11) тех. хвостовикon the tongues of men — усі говорять про це; на устах у всіх
to give (to throw) tongue — а) гучно говорити, репетувати; висловлюватися; б) подавати голос (про собаку)
to have (to speak with) one's tongue in one's cheek — а) говорити нещиро; б) говорити глузливо (іронічно)
to hold one's tongue, to keep one's tongue between one's teeth — тримати язик за зубами, мовчати
to keep a civil tongue in one's head — бути ввічливим (чемним), уникати грубощів
to tie smb.'s tongue — примусити когось мовчати, не давати комусь говорити
his tongue failed him — йому відібрало мову, йому заціпило
to wag one's tongue — молоти язиком, просторікати
he knows much who knows how to hold his tongue — присл. хто мовчить, той трьох навчить; слово — срібло, мовчання — золото
2. v1) розмовляти, базікати2) говорити, вимовляти3) лаяти, ганьбити4) лизати5) буд. з'єднувати у шпунт* * *I n1) язикfurred /dirty, foul, coated/ tongue — обкладений язик ( хворого)
to put out /to stick out/ ones tongue — висовувати /показувати/ язик ( лікареві або з пустощів)
to hang out ones tongue — висовувати язик ( про собаку) [див. є]; язик, язичок (тварини, рептилії)
the frogs [snakes] tongue — язичок жаби [змій]
cleft /bifid/ tongue — роздвоєний язичок
2) мова; здатність мовиthe mother /native/ tongue — рідна мова
no poet in any tongue is greater than Dante — жодна література не має поета, який був би кращий за Данте
bad /biting, bitter, caustic, venomous, wicked/ tongue — злий /отруйний/ язик
rough tongue — груба мова, грубість
silver /smooth/ tongue — красномовство, влесливість
glib tongue — жвава /розв'язна/ мова
4) кyл. язик5) будь-що, що має форму язика; язик, язичок6) мyз. язичок7) тex. шпунт, шпилька, гребінь8) з.- д. остряк ( стрілки)9) хвостовик ( інструменту)10) стрілка вагів••on the tongue s of men — всі говорять про це; на вустах у всіх
on ones tongue, on /at/ the tip of ones tongue, at the end of ones tongue — на мові, на кінчику язика
to have names and dates at the end of ones tongue /on the tip of ones tongue/ — знати напам'ять всі імена, дати
the words had been on his tongue — ці слова ( вже) готові були зірватися у нього з язика /з уст/; to wag ones tongue молоти язиком
to set tongues wag-ging — викликати товчи, дати привід для пліток
to find ones tongue — знайти дар мови, знову заговорити
to have lost ones tongue — мовчати, втратити дар мови, проковтнути язика
to hold ones tongue, to keep ones tongue between ones teeth — тримати язик за зубами, мовчати
hold your tongue while Im speaking — притримуй язик, коли я говорю
to keep a watch on ones tongue — стежити за своєю мовою, не говорити зайвого
he could have bitten off his tongue for having told his secret — він готовий був відкусити собі язик через те, що проговорився
to loose smb s tongue — розв'язати язик кому-н.
to tie smb s tongue — примусити кого-н. мовчати, не давати кому-н. говорити
his tongue glued itself to the roof of his mouth — у нього язик прилип до гортані, він нічого сказати не може
his tongue failed him — у нього віднялася мова, він позбувся дару мови
ones tongue runs before ones wit s — спершу говорити, а потім думати
to give /to throw/ tongue — подавати голос ( про собаку); голосно говорити, кричати; висловлюватися
to have /to speak with, to put/ (ones) tongue in (ones) cheek — говорити нещиро; говорити глузливо /лукаво, іронічно/; he speaks with tongue in cheek його слова не можна сприймати серйозно; він вас обдурює
to oil ones tongue — лестити; виголошувати єлейні промови
to keep a civil tongue in ones head — бути ввічливим /чемним/; уникати грубощів
to keep a still tongue in ones head — мовчати, відрізнятися мовчазливістю
to have ones tongue hanging out — хотіти пити; чекати (чого-н.); [див. 1]; his tongue is too long for his teeth y нього дуже довгий язик
a honey tongue, a heart of gall — = на вустах мед а в серці лід м'яко стелить, та жорстко спати
the tongue is not steel, yet it cuts, the tongue is sharper than any sword — прис. = не ножа бійся, а мови; злі язики страшніші за пістолет
the tongue of idle persons is never idle — прис. = за неробу мова працює
IIhe knows much who knows how to hold his tongue — прис. багато знає той, хто вміє мовчати; = мовчання -золото
1) υl. трогать языкам; лизать; cпeц. снабжать языком или язычком2) разговарить, болтатьto tongue it all day long — проболтать весь день; уст. говорить, произносить; icт. ругать, поносить
3) выдаваться, врезаться ( о песчаной косе); выбрасывать языки пламени4) мyз. модулировать5) стр. сполучати в шпунт -
6 Yarmouth
-
7 bloated
adj1) жирний; обрезклий; що заплив жиром2) роздутий, надмірний3) бундючний, гордовитий; пихатий* * *I a1) жирний; обрезклий; заплилий жиром2) роздутий, надмірний3) надутий, чванливий4) роздутий ( про консерви)II a -
8 flitch
-
9 kipper
1. n1) лосось-самець (під час нересту)2) розм. хлопець, парубок; тип3) дитина, малюк4) військ., розм. торпеда5) копчена розпластана риба2. vсолити і коптити рибу* * *I n1) лосось-самець ( під час нересту)2) копчена розпластана риба; копчений оселедецьII v III n1) тип; малий; хлопець; дитина, маля2) aвcтpaл. абориген, який пройшов обряд посвячення ( у дорослого чоловіка) -
10 Norfolk
n геогр. н.м. Норфолк* * *nNorfolk capon — жарт копчений оселедець
Norfolk jacket, — простора куртка з поясом, двома нагрудними кишенями
-
11 red
1. n1) червоний колір2) річ червоного кольору3) (R.) червоний, революціонерthe Reds — революційні елементи, комуністи, червоні
to be in the red — бути в боргу, мати заборгованість
6) розм. червоне вино7) розм. грошіthe red, white and blue — англійський флот і армія (за кольорами прапора)
2. adj1) червоний; багровий; багрянийthe R. Rose — іст. Червона троянда
2) рум'яний3) почервонілий, зашарілий4) рудий5) гнідий6) закривавлений, обагрений кров'ю; кривавий; кровопролитнийred battle — поет. кривавий (кровопролитний) бій
7) (часто R.) червоний, революційний; комуністичний8) червоношкірий9) північний (про полюс магніту)red admiral — зоол. метелик-адмірал
red alert — військ. повітряна тривога «червона»
red algae — бот. червоні водорості
red ant — ент. руда лісова мурашка
red antimony — мін. сурм'яна обманка
R. Army — іст. Червона армія
R. Armyman — іст. червоноармієць
red ash — бот. пенсільванський ясен
red bass — іхт. червоний окунь
red beast — мисл. червоний звір
red beech — бот. звичайний бук
red biddy — розм. червоне вино із спиртом
red bilberry — бот. брусниця
red birch — бот. а) червона береза; б) чорна береза
red bird — орн. іволга
6) родовідна книга; в) список осіб, які перебувають на державній службіred brass — мет. томпак
red bug — ент. бавовняний червоноклоп
red cap — розм. а) червонокашкетник; б) амер. носильник; в) розм. військовий поліцейський; г) кардинал
red cedar — бот. олівцеве дерево, віргінський ялівець
red cent — амер. а) монета в один цент; б) знев. мідний шеляг
red coat — іст. червоний мундир (прізвисько англійського солдата)
red copper (ore) — мін. куприт, червона мідна руда
red coral — зоол. червоний корал
red corpuscle — фізл. червонокрівець, еритроцит
red cowberry — бот. брусниця
red crab — зоол. лангуст
R. Crescent — Червоний Півмісяць
R. Cross — а) Червоний Хрест (товариство); б) хрест св. Георгія (національна емблема Англії); в) червоний хрест хрестоносців; г) збірн. хрестоносці
red currant — бот. червоні порічки
red deer — зоол. благородний олень, марал
R. Duster — знев. червона ганчірка (прапор англійського торгового флоту)
R. Ensign — прапор торгового флоту Великої Британії
red fir — бот. дугласова ялиця
red gum — мед. дитяча кропив'янка
red gold — поет. чисте золото
red heat — мет. червоне гартування
red herring — а) копчений оселедець; б) хибний слід; в) військ. відволікаючий маневр
red huckleberry — бот. брусниця
red ink position — ек. збитковість операцій
red lamp — червоний ліхтар (біля будинку лікаря, біля аптеки, біля будинку розпусти)
red lattice — пивниця, корчма, шинок
red laver — бот. порфіра, червона водорість
red light — а) сигнал небезпеки; червоне світло (на транспорті); б) червоний ліхтар (біля будинку розпусти)
red maple — бот. червоний клен
red meat — а) сире м'ясо; б) кул. яловичина
red ochre — червона вохра, гематит
red osier — бот. пурпурова кошикова лоза
red pepper — бот. червоний (стручковий) перець
red perch — іхт. морський окунь
red softening — мед. розм'якшення головного і спинного мозку після крововиливу
red spider — ент. червоний кліщик
red spruce — бот. червона смерека
R. Squadron — іст. червона ескадра (одна з трьох ескадр англійського флоту)
red sturgeon — іхт. сахалінський осетер
red valerian — бот. центрантус
red ware — бот. бура водорість
to see red — знавісніти, ошаліти, збожеволіти
* * *I [red] n2) червоний предмет; червона куля ( у більярді); "червоний" ( у рулетці); руда тварина ( собака)3) політ. ( Red) "червоний", революціонер5) eк.; cпeц. ( the red) заборгованість, борг; дефіцит, збиток ( який записується червоним чорнилом)6) червоне вино7) cл. грошіII [red] a1) червоний; багряний2) рум'яний; почервонілий; зашарілий3) ( часто Red) червоний, революційний, радянський; комуністичний4) рудий; гнідий5) закривавлений, обагрений кров'ю ( про руки)6) ( Red) червоношкірий ( про американського індіанця)7) північний ( про полюс магніту) -
12 red herring
2) помилковий слід; щось, що збиває з пантелику; вiйcьк. відволікаючий маневр; помилковий або демонстраційний маневр -
13 smoke
1. n1) дим; димок2) кіптява3) паління, курінняto have a smoke — попалити, посмалити
4) куриво; сигара, сигарета, цигарка5) розм. перекур, невелика перерва в роботі6) серпанок, імла; туман7) пара; випар8) амер. віскі9) фіз. суспензія твердих часток у газіsmoke ammunition — військ. димові боєприпаси
smoke apron (blanket) — військ. вертикальна (горизонтальна) димова завіса
smoke barrage (pot) — військ. димова завіса (шашка)
smoke jumper — амер. член парашутного пожежного загону лісової охорони
like smoke — умить, швидко і легко
to end in smoke, to come to smoke, to vanish into smoke — закінчитися нічим
there is no smoke without fire — присл. диму без вогню не буває
2. v1) диміти; димити2) чадити, коптіти3) закоптити, задимити, покрити сажею4) палити, курити5) коптити6) обкурювати7) викурювати (тж smoke out)8) почути, відчути; підозрівати9) висміювати, дражнити (когось)10) військ. ставити димову завісу11) шк., розм. червонітиput that in your pipe and smoke it! — над цим тобі варто замислитися; запам'ятай раз і назавжди!
* * *I n1) дим; димок; кіптява2) паління3) куриво; сигара, сигарета; цигаркаdry smoke — незапалена цигарка або трубка в роті
4) перекур, невелика перерва в роботі5) серпанок, димка; туман6) фiз. суспензія твердих частинок у газі7) блідо-голубий колір; димчасто-сірий колір8) cл. марихуана; гашиш9) cл. брехня; похвальба; грубі лестощіII v1) диміти; димітися3) палити, курити; палитися, куритися4) коптити, піддавати копченню5) обкурювати (приміщення, рослини); викурювати ( smoke out)6) вiйcьк. ставити димову завісу -
14 smoke-cured
aкопчений; гарячого копчення ( про рибу) -
15 smoke-dried
-
16 white herring
свіжий оселедець (не копчений, не солений) -
17 Yarmouth bloater
2) жарт. уроженець Ярмуту -
18 sea-stick
nкопчений оселедець -
19 bloated
I a1) жирний; обрезклий; заплилий жиром2) роздутий, надмірний3) надутий, чванливий4) роздутий ( про консерви)II a -
20 bloater
- 1
- 2
См. также в других словарях:
копчений — I к опчений а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до коптити. II копч ений а, е. Виготовлений копченням … Український тлумачний словник
копчений — I [ко/пчеинией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і, дієприкм. II [ко/пче/нией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і, прикм … Орфоепічний словник української мови
копчений — дієприкметник копчений прикметник … Орфографічний словник української мови
копчений — на, не, Пр. Перейнятий димом, закопчений … Словник лемківскої говірки
варено-копчений — а, е. Який спершу зварили, а потім закоптили … Український тлумачний словник
варено-копчений — прикметник … Орфографічний словник української мови
солоно-копчений — прикметник … Орфографічний словник української мови
задимлений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до задимити 1), 2). 2) у знач. прикм. Чорний від диму, кіптяви. 3) у знач. прикм. Копчений димом … Український тлумачний словник
викопчений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
копчение — и копченье. В знач. «действие по знач. глагола «коптить»» (приготавливать, провяливать в дыму какие либо продукты: мясо, рыбу и т. п.) копчение. Копчение окороков. В знач. «провяленные в дыму продукты; копчёности» копченье, обычно мн. копченья,… … Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке
копченье — копчение и копченье. В знач. «действие по знач. глагола «коптить»» (приготавливать, провяливать в дыму какие либо продукты: мясо, рыбу и т. п.) копчение. Копчение окороков. В знач. «провяленные в дыму продукты; копчёности» копченье, обычно мн.… … Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке
