-
101 колінчастий вал
коле́нчатый валУкраїнсько-російський політехнічний словник > колінчастий вал
-
102 колінчастий прес
коле́нчатый прессУкраїнсько-російський політехнічний словник > колінчастий прес
-
103 колінчастий пробивач
коле́нчатый пробо́йникУкраїнсько-російський політехнічний словник > колінчастий пробивач
-
104 колінчастий стрижень
коле́нчатый сте́рженьУкраїнсько-російський політехнічний словник > колінчастий стрижень
-
105 колінчасті гострозубці
коле́нчатые куса́чкиУкраїнсько-російський політехнічний словник > колінчасті гострозубці
-
106 колір зображення
цвет изображе́нияУкраїнсько-російський політехнічний словник > колір зображення
-
107 колірна піднесна
цветова́я поднесу́щаяУкраїнсько-російський політехнічний словник > колірна піднесна
-
108 колірна різниця
цветова́я ра́зностьУкраїнсько-російський політехнічний словник > колірна різниця
-
109 колірна синхронізація
цвето́вая синхрониза́цияУкраїнсько-російський політехнічний словник > колірна синхронізація
-
110 колірна сліпота
цветова́я слепота́Українсько-російський політехнічний словник > колірна сліпота
-
111 колірна температура
цветова́я температу́раУкраїнсько-російський політехнічний словник > колірна температура
-
112 колірна чутливість
цветова́я чувстви́тельностьУкраїнсько-російський політехнічний словник > колірна чутливість
-
113 колірне вимірювання
цветово́е измере́ниеУкраїнсько-російський політехнічний словник > колірне вимірювання
-
114 колірне рівняння
цветово́е уравне́ниеУкраїнсько-російський політехнічний словник > колірне рівняння
-
115 колірне тіло
цветово́е те́ло -
116 колірний
астр.; физ. цветово́й -
117 колірний зір
цветово́е зре́ние -
118 колірний індикатор
цветово́й индика́торУкраїнсько-російський політехнічний словник > колірний індикатор
-
119 колірний контраст
цветово́й контра́стУкраїнсько-російський політехнічний словник > колірний контраст
-
120 колірний поріг
цветово́й поро́гУкраїнсько-російський політехнічний словник > колірний поріг
См. также в других словарях:
кол — кол/ … Морфемно-орфографический словарь
КОЛ — муж. короткий шесть, заостренный с одного конца; свая, кол больших размеров; тычек, в малых. Кол вколачивается в землю, но иногда слово это означает дубину, рычаг, короткую жердь. Мужики взялись за колья, за дубье, дубинки, пошли в драку, об… … Толковый словарь Даля
кол — сущ., м., употр. сравн. часто Морфология: (нет) чего? кола, чему? колу, (вижу) что? кол, чем? колом, о чём? о коле и на колу; мн. что? колья и колы, (нет) чего? кольев и колов, чему? кольям и колам, (вижу) что? колья и колы, чем? кольями и колами … Толковый словарь Дмитриева
кол — а, предлож. о коле, на колу; мн. колы, ов и колья, льев. м. 1. мн.: колья, льев. Короткий шест, заострённый с одного конца. Вбить, воткнуть кол. Выдернуть кол из ограды. Берёзовые, осиновые колья. На кол посадить (в старину: вид казни). Колом… … Энциклопедический словарь
кол. — кол. колеб. колебание К кол. колонна К Словарь: Словарь сокращений и аббревиатур армии и спецслужб. Сост. А. А. Щелоков. М.: ООО «Издательство АСТ», ЗАО «Издательский дом Гелеос», 2003. 318 с. кол. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений… … Словарь сокращений и аббревиатур
колёса — КОЛЁСА, колёс, мн. 1. Глаза. 2. Ботинки, туфли; ноги. 3. Таблетки наркотического или анаболического действия; любые таблетки. 4. Безделица, ерунда, чушь, заведомая ложь Это всё колёса. 5. Машина, автомобиль Пойдем колёса поймаем. На колёсах кто 1 … Словарь русского арго
КОЛ — КОЛ, кола, муж. 1. (мн. колья, кольев). Короткий шест с заостренным концом. Тесать кол. Вбивать в землю колья. 2. (мн. колы, колов). Школьная отметка единица (школ. дорев.). Получить кол по арифметике. ❖ Посадить на кол способ казни в отдаленные… … Толковый словарь Ушакова
кол — КОЛ, кола, муж. 1. (мн. колья, кольев). Короткий шест с заостренным концом. Тесать кол. Вбивать в землю колья. 2. (мн. колы, колов). Школьная отметка единица (школ. дорев.). Получить кол по арифметике. ❖ Посадить на кол способ казни в отдаленные… … Толковый словарь Ушакова
КОЛ — КОЛ, кола, муж. 1. (мн. колья, кольев). Короткий шест с заостренным концом. Тесать кол. Вбивать в землю колья. 2. (мн. колы, колов). Школьная отметка единица (школ. дорев.). Получить кол по арифметике. ❖ Посадить на кол способ казни в отдаленные… … Толковый словарь Ушакова
кол — КОЛ, кола, муж. 1. (мн. колья, кольев). Короткий шест с заостренным концом. Тесать кол. Вбивать в землю колья. 2. (мн. колы, колов). Школьная отметка единица (школ. дорев.). Получить кол по арифметике. ❖ Посадить на кол способ казни в отдаленные… … Толковый словарь Ушакова
кол — См. дерево, палка ни двора, ни кола, ни куриного пера, хоть кол на голове теши... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. кол дерево, палка, столб; отметка, колышек, паля, рожон… … Словарь синонимов