-
1 коль
нрч.I. см. Сколько, Сколь.II. Коль, сз. - як, коли; см. Если, Коли. Коль-скоро - скоро, скоро-тільки, скоро-но, (редко) чи. [Се зараз видно, скоро ми критично на неї поглянемо (Грінч.). Скоро-но прийде, зараз скажіть мені (Крим.). Чи нехай, то й нехай (Кониськ.)]. II.. Коль, сщ. -1) см. Колоть;2) см. Колотьё.* * *см. коли -
2 скоро
нареч.1) ( с большой скоростью) шви́дко; ( быстро) би́стро; ( прытко) пру́дко; ху́тко; (живо) жи́во2) ( в близком времени) ско́ро, шви́дко; ( вскоре) незаба́ром, невдо́взі, ху́тко; диал. неба́вом, невзадо́взі\скоро ро о́сень — ско́ро (незаба́ром) о́сінь
как \скоро ро — см. как 2)
коль \скоро ро — см. коли
-
3 если
ежели коли, як, якщо, (ведь) що, (коль скоро) скоро. [Коли (малий) плаче, то й я плачу; коли ні - співаю; коли-ж згинув чорнобровий, то й я погибаю (Шевч.). Правду старий співа, як не бреше (Шевч.). Чим-то я завтра похмелюся, що я всі гроші пропив? (Рудч.). Ну, скоро нема грошей, то нема чим і платити]. Если бы - якби, коли-б, щоб, якби-що, (зап.) коби, коб [Якби знала, то ще-б була підождала. Щоб мати взнали, то було-б мені. Якби-що я знав, утік-би]. Если-бы не - якби не, коли-б не, щоб не, (зап.) коб не. О если-бы - ой, якби, щоб! бодай! [Ой якби знаття, що й він прийде! Щоб ти запавсь! Бодай тебе грець (паралич) зламав! Кажете, вона зламала ногу? бодай була ще й другу зламала!]. Если только - як скоро, скоро тільки. [Обіцяв боронити, як скоро дадуть йому половину умовлених грошей (Коц.)].* * *союзколи́, якщо́, як; раз; ( хотя и не) хоч не..., але (зате)..., хоча [й] не..., але (зате) -
4 едва
нар.1) о времени (как только, только что) - ледве [-і, -о, -и], заледве. [Ледве ми ввійшли, він почав сміятися (М. Вовч.)]. Едва лишь (коль скоро) - тільки-но, тільки-що, скоро, скоро-но. [Скоро заблаговістять до церкви, Явдоха зараз у себе в хаті лямпадку засвітить (Кониськ.)];2) (ограничивает понятие, выражен. глаголом, прилагат. и т. д.): а) едва (почти не, почти что не, чуть, только-только, еле-еле) - ледве (-і, -о), заледве, ледь- що. [Ледве мріється. Ледве чутно. Заледві пам'ятаю. Ледь-що вибрався живий на берег (Л. Укр.)]. Едва-едва - ледве-ледве, тільки-тільки, тільки-що, тіль-тіль що, (с прохладцей) лельом-полельом (Франко), лелю-полелю. [Місяць тільки-тільки мріє (Боров.). Тіль-тіль що пам'ятаю се. Тільки-що жива]. Едва не (чуть не, почти) - ледве не, ледь не, мало не, трохи не, мало що не, трохи що не, замалим не (Коц.), як не, тіль не. [Ледве я не збожеволів. Ледь не сконала тоді за тобою (Л. Укр.). Зігнувсь мало не до землі. Трохи не плакав. Сміюся як не лусну. Тіль не впав]. Едва-едва не - ледве-ледве не, трохи-трохи не, мало-мало не, тіль-тіль не; б) едва (с трудом, насилу, еле, еле-еле) - ледве, заледве, насилу, всилу, через силу, від сили. [Ледве ноги доволік. Насилу встигали йти за нею (Неч.-Лев.). Кінь всилу йде. Через силу ноги волоче (Квітка)]. Едва-едва (с трудом, с трудом) - ледве-ледве, ледь-не-ледь, ледве-не-ледве, силу-в-силу, всилу-всилу, насилу-силу, на превелику силу, туж-туж. [Нездужає Катерина, ледве-ледве дише (Шевч.). Ледво-не-ледво додому дійшов (Кам. п.). Такий мішок важкий, що всилу-силу підніс (Київщ.). Насилу-силу ми вибилися на гору. На плечах одежа туж-туж держиться (Квітка)];3) едва ли, едва (выраж. сомнение: вряд ли) - ледве чи, (реже) ледве, навряд чи, навряд, троха лиш, троха лишень, троха чи, заледве, навдак, навдаку, навдаку чи. [Ледве чи буде що з цього. Сьогодні ледві прийде, бо свято (Кам. п.). Навряд чи й сокира врубає той лід. Чи по знаку кому сей Оглав білохатий? Троха лиш (Шевч.). Навдаку можна туди доскочити (Грінч.)]. Едва ли не (чуть ли не, почти) - ледве не, мало не, чи не, трохи чи не, мабуть чи не. [Кулішів роман «Чорна Рада» і досі лишається у нас мало не єдиним історичним романом. Історична белетристика у нас чи не найслабше розоране поле в письменстві (Єфр.). Балачка була трохи чи не останньою (Крим.)].* * *1) нареч. ле́две, ледь; зале́две; ( только что) ті́льки що, ті́льки-но; ( с трудом) наси́лу\едва ва́ — ле́две-ле́две, ледь-ле́дь; ле́две-нале́две, на превели́ку си́лу; ( чуть-чуть) ті́льки-ті́льки, тіль-тіль
\едва ва́ ли — навря́д, навря́д чи, навря́д щоб
2) союз ле́две, ледь, ті́льки, як ті́льки, ті́льки що, ті́льки-но, ско́ро ті́льки, ско́ро, що́йно, ті́льки що́йно; зале́две
См. также в других словарях:
коль скоро — коль скоро … Орфографический словарь-справочник
коль скоро — См … Словарь синонимов
Коль скоро — КОЛИ и КОЛЬ, союз (устар. и прост.). То же, что если. Смейся, к. тебе весело. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
коль скоро — I см. коли; союз.; книжн. Если; раз уж. Коль скоро этот проект получил одобрение конкурсной комиссии, он должен быть реализован. II см. скоро; в зн. союза.; книжн. 1) Если, раз уж. Проходи, коль скоро пришёл. 2) Как только. Коль скоро что нибудь… … Словарь многих выражений
Коль скоро — Если, как только. Я вот на что уж хил одной ногой в могиле стою! А всё таки думаю: зачем же мне распоряжение делать, коль скоро закон за меня распорядиться может (Салтыков Щедрин. Господа Головлёвы). Но коль скоро Варламов имел дело с материалом … Фразеологический словарь русского литературного языка
Коль Скоро — союз 1. Употребляется при присоединении придаточной части сложноподчиненного предложения (действие которой обусловливает действие главной части), соответствуя по значению сл.: если, поскольку. 2. Употребляется при присоединении придаточной части… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
коль скоро — коль ско/ро … Слитно. Раздельно. Через дефис.
коль скоро — к оль ск оро … Русский орфографический словарь
коль скоро — союз … Орфографический словарь русского языка
СКОРО — СКОРО, нареч. 1. нареч. к скорый в 1 знач. Мы едем слишком скоро. Поезд двигался очень скоро. Скоро работать. Скоро писать. «Умный мальчик скоро догадался, что учителю неловко.» А.Тургенев. 2. В близком, непродолжительном будущем. Я скоро приеду … Толковый словарь Ушакова
скоро — СКОРО, нареч. 1. нареч. к скорый в 1 знач. Мы едем слишком скоро. Поезд двигался очень скоро. Скоро работать. Скоро писать. «Умный мальчик скоро догадался, что учителю неловко.» А.Тургенев. 2. В близком, непродолжительном будущем. Я скоро приеду … Толковый словарь Ушакова
