Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

кой

  • 41 короткий

    1) короткий (ср. ст. коротший, пр. ст. найкоротший). -кие волосы - коротке волосся. -кое платье - коротке убрання, (женское) коротка сукня. Юбка -ка - спідниця коротка (куца). Он -ток, в солдаты не годен - він малий (приземок, фам. куций), до військової служби не придатний. -кий дух, -кое дыхание - коротке дихання. -кое зренье - короткий (близький) зір (р. зору), коротко-[близько]зорість (-рости). -кая память - коротка пам'ять (-ти). Ум -ток у кого - на розум небагатий хто, малий розум у кого. Руки -ки! - руки короткі! не твоя (не ваша и т. п.) сила! тобі зась! а зась! -кий ответ - коротка відповідь. В - ких словах - коротенько, небагать(о)ма словами, в небагатьох словах. -кий звук, слог, грам. - короткий звук, склад. Делать, сделать -роче - см. Коротить и Укорачивать. Делаться, становиться, сделаться, стать -роче - коротшати, покоротшати;
    2) (о расстоянии) недалекий, близький (ср. ст. ближчий, пр. ст. найближчий). -кий путь - недалека (близька) дорога (путь);
    3) (непродолжительный) короткий, недовгий, малий. [Короткий той веселки вік дівочий (Н.-Лев.)]. Жизнь -ка - вік короткий (недовгий), життя коротке. -кий срок - недовгий (близький) строк (термін, реченець (-нця)). -кое время - малий час, мала часина, часочок (-чку), часинка. В (за) -кое время - за малий (не за великий) час, за малу часину, не за довгий час. На -кое время - на малий (на недовгий) час, на (малу) часину, на часинку, на часочок. В самом -ком времени - найближчого часу, найближчим часом, у найближчім часі;
    4) (о близких отношениях) близький. -кое знакомство - близька знайомість (-мости). -кие отношения, связи - близькі відносини (стосунки). Они очень -ки между собой - між їми близькі відносини (стосунки), вони приятелюють (дружать, о женщ. также подругують), (фам.) панібратаються. Быть на -кой ноге с кем - бути у близьких відносинах (стосунках), (гал.) бути на короткій (близькій) стопі, приятелювати, дружити, (о женщ. также) подругувати, (фам.) панібрататися з ким.
    * * *
    1) коро́ткий; ку́ций; ( непродолжительный) недо́вгий, мали́й

    в коро́тких слова́х — небагатьма́ (кількома) слова́ми, в коро́тких (в небагатьо́х, в кілько́х) слова́х, ко́ротко, сти́сло

    2) (перен.: дружественный, приятельский) близьки́й

    на коро́ткой но́ге с кем — в близьки́х стосу́нках (відно́синах) з ким

    Русско-украинский словарь > короткий

  • 42 крестьянский

    селянський, мужицький, мужичий, (устар.) посполитий, (зап.) хлопський. [Оповідання з селянського життя (М. Грінч.). Про мужичі інтереси говорилось (Грінч.). Бувало дають ляхам одежу мужицьку (Драг.)]. От -кой работы не будешь богат, а будешь горбат - з селянської роботи не забагатієш, а згорбатієш. По -ски - по-селянському, по- мужицькому, (зап.) по-хлопському. [У їх усе по-панській, а в нас усе по-мужицькому (М. Вовч.)].
    * * *
    селя́нський

    Русско-украинский словарь > крестьянский

  • 43 куколка

    1) лялечка. Оделась -кой, как -ка - прибралася, як лялечка (Номис);
    2) (у насекомых) лялька, лялечка. [З ляльок виходять жуки (Троян.). Раїса мала таке почуття, наче під твердою шкаралущею лялечки у неї виростають барвні крила (Коцюб.)]; (у мотылька ещё) бабочка. [Вже з осельні поробилися бабочки; це так бува: з осельні - бабочка, з бабочки - метелик (Звиног.)]; (у муравья) подушка, подушечка. [Комашки, ховайте подушки: он татари йдуть і всі заберуть (Пісня)]; (у мухи ещё) баклагівка. Превращаться в - ку - обертатися в ляльку.
    * * *
    1) уменьш.-ласк. ля́лечка; дет. ля́ля
    2) энтом. ля́лька, ля́лечка

    Русско-украинский словарь > куколка

  • 44 лакейский

    лакейський, (зап.) льокайський. С -кой душой - з лакейською (льокайською) душею, лакеюватий, лакизуватий.
    * * *
    лаке́йський

    Русско-украинский словарь > лакейский

  • 45 левкой

    бот. Mattiola incana R. левкоя, (зап.) левковія. Комнатный -кой - хатня левкоя (левконія).
    * * *
    бот.
    левко́й, левко́нія

    Русско-украинский словарь > левкой

  • 46 линейка

    1) (дощечка для линевания) лінія, лінійка (р. мн. -нійок). Бить, ударить -кой по руке - лупити, лупнути лінійкою по долоні, палі (в руку) давати, дати. [Було як почне палі давати, аж долоні трухнуть (Кониськ.)];
    2) (линия) лінія, лінійка. Тетрадь в одну -ку - зшиток на одну лінію;
    3) (экипаж) лінійка, дрожки (-жок), (для 1 - 2 челов.) бігунки (-ків);
    4) (дорожка перед лагерем) лінія. Выходить за -ку - переступати лінію.
    * * *
    I
    ліні́йка; ( для измерения углов) транспорти́р; ( на бумаге) ри́ска; ( чертёжная треугольная) косине́ць, -нця́
    II
    ( экипаж) ліні́йка

    Русско-украинский словарь > линейка

  • 47 ложечка

    1) ложечка, (детск.) лозя. -ка чайная, дессертная - чайна, десертна (десертова) ложечка;
    2) анат. scrobiculum cordis - ямка черевна, серцевий діл (р. долу). У больного давит, сосёт под -кой - хворого тисне, нудить в черевній ямці, (вульг.) тисне під серцем, тягне в середині (під грудьми), нудить коло серця.
    * * *
    уменьш.
    ло́жечка

    под ло́жечкой боли́т (щеми́т) — болить (пече́) під грудьми́

    Русско-украинский словарь > ложечка

  • 48 ложка

    1) ложка. [Коли мед, то й ложкою (Номис)]. -ка разливательная - (о)полоник, (диал.) хохля, поварка. [Замішався, як полоник межи ложками (Номис)]. -ка для мешания - варе[и]ха, варе[и]шка. -ка для снимания накипи - шумівка. -ка столовая - столова ложка. Выделка -жек - виробництво ложок, ложкарство. Через час по столовой -ке - через годину, що-години по столовій ложці. Ты ему -ки, он тебе плошки - ти йому образи, а він тобі луб'я. Один с сошкой, а семеро с -кой - семеро до рота, один до роботи. Бочка мёда, а -ка дёгтя - бочка меду, а ложка дьогтю;
    2) (черпак) вариха и вареха. [Розтоплене оливо вливали варихою у форми (Маковей)];
    3) (буровая) свердлова ложка.
    * * *
    ло́жка

    Русско-украинский словарь > ложка

  • 49 маленький

    малий, маленький, маненький, дрібний, дрібненький, невеликий, невеличкий. [З малої іскри великий огонь буває (Номис.). Голова велика, а шапочка маленька (М. Вовч.). Заганяла дрібні пташки до бору (Пісня). Жінка маненька, коротесенька (М. Вовч.). Одна тільки дрібненька увага (Грінч.). Сини мої невеликі, нерозумні діти (Шевч.). Тече річка невеличка (Пісня)]. Вот такой -кий - отакий маленький (дрібненький), тіленький, оттіленький, тілесенький, оттілесенький. -кий ребёнок, -кие дети - мала (маленька) дитина, маленькі, дрібні (дрібненькі) діти. [Хто зна, як би прожила з дрібними дітьми (Л. Укр.). Ви мене посиротили і дрібненькі діти (Милорад.)]. -кие ручки - маленькі (маненькі, малесенькі) ручки (ручечки), малі (дрібні, дрібненькі) рученята, ручиці. -кий да удаленький - маленький та сміленький. -кая птичка, да ноготок остёр - мала іскра, а поле спалить. Когда был -ким - як був малим (маленьким), малим, маленьким бувши. Вести себя как -кий, уподобиться -кому - змалитися, умалитися. [Ото змалилася - зазмагалася з дитиною (Харк.)]. -кого роста - маленький (малий, низький) на зріст, малорослий, низькорослий. -кая лошадь - маленький (невеличкий) коник. -кое состояние - невеличкі гроші, грошенята. -кий доход - невеликий прибуток. Играть по -кой - грати на малі гроші. См. ещё Малёхонький, Малёшенький.
    * * *
    мале́нький

    Русско-украинский словарь > маленький

  • 50 мастерской

    майстерний, мистецький, митецький. [Майстерну руку має молодий письменник (Єфр.). Мистецький стріль (Киїпщ.)]. -кой удар - майстерний удар (-ру).
    * * *
    ( искусный) майсте́рний, мите́цький, мисте́цький, вправний; ( об изделии) доскона́лий

    Русско-украинский словарь > мастерской

  • 51 материнский

    матірній, (редко, ц.-сл. матерній), материнський, (материн) материн (-на, -не). [Вона з матірнім прихиллям цілувала й голубила мене (Крим.). Материнські обов'язки (Л. Укр.). Дивилася закоханими материними очима на сина (Грінч.)]. Родственники с -кой стороны - родичі (кревні) по матері, з матірнього боку, материного коліна. [Із матірнього боку є у тебе сестра Октавія (Куліш)]. -кое наследство - материзна.
    * * *
    материнський, ма́терній

    Русско-украинский словарь > материнский

  • 52 монашеский

    чернечий, чернецький, (женский) черничий. -кая жизнь - життя чернече. [Хвалив ласкавий чернець старенький життя чернече (Грінч.)]. -кая келия - чернеча келія. - кое одеяние, платье - чернечий одяг, чернече вбрання, (женское) черничий одяг, черниче вбрання. -ная ряса - чернеча ряса. [Надів на себе рясу чернечу (Рудч.)]. -кий хлеб - чернецький (чернечий) хліб. [Чернецький хліб по-козацьки із'їж (Номис)]. -кий орден - чернецький орден. На -кий лад - на чернечий лад. [Я бачу, сеньйорито, ваша одіж настроїла, вас на чернечий лад (Л. Укр.)]. Жить -кой жизнью - жити чернечим життям, жити мов чернець (черниця), чен[р]цювати, (о женщине) черничити. [Понеділкує, черничить, киянок годує, свічку, ладан в церкву божу любить подавати (Макаров.)].
    * * *
    рел., перен.
    черне́чий, черне́цький; ( принадлежащий монахине) черни́чий

    Русско-украинский словарь > монашеский

  • 53 мордочка

    1) мордочка, писочок (-чка); срв. Морда 1;
    2) мордочка, мордулька, пичка, писочок (-чка), (о детях) мурзя, пицюрка. У неё хорошенькая -ка - у неї гарненька мордочка (мордулька, пичка, мурзя), гарненький писочок. Она взяла своею -кой - вона взяла своєю мордочкою (мордулькою, пичкою) своїм писочком.
    * * *
    уменьш.-ласк.
    мо́рдочка

    Русско-украинский словарь > мордочка

  • 54 морок

    и Морока
    1) морок, темрява, темнота, смерки (-ків). [Нехай його густий обійме морок (Куліш). Сонце вже спочиває, море затихло, смерки над берегом залягають (Корол.)];
    2) см. Мгла 1;
    3) мана, омана, мара, луда; срв. Мара 1. [Нехай ти тінь, що гине десь, мана, луда (Франко)]. Обойти кого -кой и -ком - пустити на кого ману; срв. Морочить.
    * * *
    диал.
    мо́рок, -у

    Русско-украинский словарь > морок

  • 55 морской

    морський, моряний. [Прислухалася до шуму морського (Л. Укр.). Як небесна височина, так морська глибина (Номис.)]. -ной залив - морська затока. -кая вода, соль - морська вода, сіль. [Промиває карі очі морською водою (Чуб. V)]. -кая болезнь - морська х(в)ороба. -кое растение - морська рослина. -кая рыба - морська риба. [Яка в їх ріка рибна, що усяка риба ведеться, навіть морська (М. Вовч.)]. -кая свинка зоол. Cavia porcellus - морщак, морчак (-ка), морща (-щати), морська свинка. -кая торговля - морський торг (- гу), морська торговля. -кое министерство - морське міністерство. -кое сражение - морський бій (р. бою). -кая победа - морська перемога, перемога на морі. -кие законы - морські закони. -кие силы - морські сили. -кие державы - морські (мореплавні) держави. [Всі мореплавні держави мають тут своїх консулів (Калит.)]. -кая служба - морська (мореплавна, флотська) служба. -кой офицер - морський (флотський) офіцер. -кая карта - морська (мореплавна) карта. -кое искусство - наука мореплавства.
    * * *
    морськи́й

    морска́я боле́знь — морська́ хворо́ба

    Русско-украинский словарь > морской

  • 56 мужской

    чоловічий, (редко) мужеський, (диал.) мужичий, (редко) мужчинський. [Чоловічий голос (Грінч.). Вона й справді багато-дечого тямить і в чоловічому господарстві (Н.-Лев.). Останній мужеський представник славного роду князів Острозьких (О. Левиц.). Дві голови - мужича і жіноча (Март.). Я оддам йому чоботи, щоб переробив підбори, а то зробив такі, як у мужчинських чоботях (Проскурівщ.)]. -кая роль - чоловіча роля. [Всі чоловічі ролі грали селяни (Грінч.)]. -кой портной - чоловічий кравець (-вця). -кая причёска - чоловіча зачіска. -кое платье - чоловіче вбрання. -кое седло - чоловіче сідло. -кое училище - хлоп'яча (парубоча) школа, школа для хлопців.
    * * *
    чолові́чий

    \мужской пол — биол. чолові́ча стать; собир. чоловіки́, -кі́в

    мужска́я ри́фма — поэт. чолові́ча ри́ма

    Русско-украинский словарь > мужской

  • 57 мука

    I. мука, (скорбь душевная) гризота, згризота, (боль) біль (р. болю), (страдание) страждання; срв. Мучение. [Він терпів муку од свого кохання (Н.-Лев.). Одної тяжкої години, переживаючи велику душевну гризоту (Єфр.). Той сумний жаль, та пекуча згризота, що, не вгаваючи, шарпає його від молодих літ (М. Вовч.). Я думав: там щасливий край, там невідомі наші болі (Самійл.)]. Муки (пытка) - муки, тортури. [Я тебе прошу: не завдавай тортур моєму серцю (Л. Укр.)]. -ки ада - пекельні муки (тортури). -ки вечные - довічня мука. Предать -кам - віддати на муки. Подвергнуть -кам - взяти на муки.
    II. борошно, (особ. зап.) мука; (из предварит. ободранного зерна) шеретоване борошно; (мелево) мливо. [Де борошно, там і порошно (Номис). «Ото, тату, маєм воду», - каже циганчук, - «а якби нам іще сиру та муки до рук, - наварили-б вареників» (Рудан.). У нас і жмені млива немає (Кам'янеч.)]. Ржаная, пшеничная -ка - житнє, пшеничне борошно. Крупичатая -ка - питльоване борошно, питльованка, питель (-тлю), питлівка, крупчатка. [Коники пурхнули з санками в сніг, неначе в питльоване борошно (Н.-Лев.). На питель, на питель пшеничка ся меле (Гол. II)]. Пылить, напылить -кой - борошнити, наборошнити. [Хто це наборошнив на лаві? (Богодух.)]. Пачкаться, запачкаться в -ку - борошнитися, заборошнитися, уборошнитися, убратися в борошно.
    * * *
    I м`ука
    му́ка
    II мук`а
    бо́рошно, мука́

    Русско-украинский словарь > мука

  • 58 мышка

    1) (ум. от Мышь) мишка; (летучая) кажанок (-нка). [Я Мишка-Норушка (Казка)]. Кошке игрушки, а -ке слёзки - кішці смішки, а мишці слізки; кому весілля, а курці смерть. Были бы крошки, а -ки будут - аби хліб, а зуби знайдуться. Игра в кошку и -ку - гра в кота й мишку;
    2) (подплечн. впадина, обычн. мн. ч. Мышки) пах(в)а, підпахів'я (-в'я); срв. Подмышка. Под -кой - під пах(в)ою. [Стояв з книжкою під пахвою (Васильч.)]. Под -ку - під пах(в)у, під силу. Под -ки - попід пах(в)и, попід сил(к)и. [Ой, узяли Парасуню попід обі сили (Гол.)];
    3) см. Мускул;
    4) -ки (в одежде) - вирізи (-зів), пройми (р. проймів);
    5) -ки, бот. - а) (Lathyrus tuberosus L.) горошок (-шку) (бульбистий), земляний горішок (-шка), журавлині стручки (-ків), мишка, черевички (-ків); б) (Saxifraga granulata L.) ломінь (-меню) (зернястий), розривник (-ку).
    * * *
    I уменьш.-ласк.
    ми́шка
    II

    под мы́шками — під па́хвами и під пахва́ми

    Русско-украинский словарь > мышка

  • 59 мялка

    1) (снаряд) бительня, бительниця, тіпальниця, м'ял(ьн)иця. [У терниці мечик вужчий, а в бительниці широкий (Хорольщ.)]. Не домнёшь -кой, так помянёшь за прялкой - де оком не доглянеш, там калиткою доплатиш (Приказка);
    2) (глотка, грубо) пелька. Полно - ку драть! - годі (буде) пельку дерти! Набил полную -ку - напхав повну пельку.
    * * *
    1) техн. м'ялка, м'я́льниця, м'я́лиця

    Русско-украинский словарь > мялка

  • 60 навалка

    1) (действие) - а) навалювання, навертання, накочування, накидання и накидування, нагортання и нагортування, оконч. навалення, навернення, накочення, накидання, нагорнення; б) навалювання, накладання, накидання, навантажування, оконч. навалення, накладення, накинення, навантаження; в) нахиляння, оконч. нахиле[і]ння и т. п. Срв. Наваливать;
    2) (работа и действие по качеству) навал (-лу);
    3) (игра в карты) віз (р. воза). [Давайте грати у воза (Сл. Ум.)]. Дурачки с -кой - підкидний дурень. [Грати у підкидного дурня (Черніг.)].
    * * *
    1) ( действие) нава́лювання, нава́лення, нава́лка; накида́ння, наверта́ння
    2) спец. нава́лка

    в \навалка ку — в нава́лку

    Русско-украинский словарь > навалка

Страницы

См. также в других словарях:

  • КОЙ — мест. который, какой (см. кое). Кой день прошел, тот до нас дошел, ·т.е. дожили до него. Кой сюда, кой туда, а коя ни с места. Кое снадобьеце давали вчера, того и пожалуйте. Кой леший тебя угораздил! Кой след тебе соваться туда! Кой приходил, кая …   Толковый словарь Даля

  • КОЙ — КОЙ, кая, кое, мест. 1. вопрос. Который? какой? (обл.). « А кой тебе годик? Шестой миновал.» Некрасов. 2. относ. Который (книжн. устар. и канц., употребление см. §73). «Раздельный акт, в коем с точностью определяется, какие угодья его двум… …   Толковый словарь Ушакова

  • кой — коего, м.; КОЯ, (устар.) КАЯ, коей, ж.; КОЕ, коего, ср. мн.: кои, коих, коим. I. местоим. сущ. Нар. разг. Какой? который? * А кой тебе годик? Шестой миновал (Некрасов). II. союзн. сл. Устар. 1. ед. им. и вин. нет (в придат. определит. предл.). =… …   Энциклопедический словарь

  • Кой — Кой: Кой в греческой мифологии Титан, сын Урана и Геи. Кой деревня в Партизанском районе Красноярского края. Кой село в Сонковском районе Тверской области …   Википедия

  • кой — каковой, который, какой Словарь русских синонимов. кой см. который Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011 …   Словарь синонимов

  • кой- — кой . см. кое . Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • КОЙ — КОЙ, коя, кое, вопрос. и союзн. (устар.). Какой, который. К. тебе годик? События, коим был я свидетель. Ни в коем случае (никогда, ни за что). Ни в коей мере (нисколько; книжн.). На к.! или на к. чёрт! (зачем, к чему; прост. неод.). Толковый… …   Толковый словарь Ожегова

  • Кой- — I разг. част.; = кое I II разг.; = кое II, III Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • -кой — суффикс; = кою Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • КОЙ — (Κοτοι) в греческой мифологии титан, сын Урана и Геи, брат и муж титаниды Фебы, родившей Лето и Астерию, дед Аполлона, Артемиды и Гекаты. Участвовал в титаномахии и был вместе с братьями сброшен Зевсом в тартар (Hes. Theog. 134, 404 410, 717 735) …   Энциклопедия мифологии

  • кой — кой, к оего, к оя, к оей, к ое, к оего, мн. ч. к ои, к оих (устар. к кот орый) …   Русский орфографический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»