Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

коза

  • 41 goat

    n
    1) цап; коза; зooл. козел
    3) cкop. вiд goatskin
    6) зaл.; cпeц. маневровий паровоз
    7) розм. дурень

    English-Ukrainian dictionary > goat

  • 42 mountain goat

    зоол.

    English-Ukrainian dictionary > mountain goat

  • 43 nanny-goat

    n

    English-Ukrainian dictionary > nanny-goat

  • 44 she

    I n
    1) жінка, дівчина, дівчинка, особа жіночої статі (на противагу чоловікові, хлопчикові); самка ( про тварину)
    II
    pers pron (her)
    1) вона ( про людину); вона ( про самку тварини при персоніфікації); він, вона, воно (про судно, автомашину)

    English-Ukrainian dictionary > she

  • 45 вскачь

    скоком, скочки, вскоки; вскочки, вибриком, плигом, (редко) вихвицом, гатала. [Дика коза біжить плигом. Жид їздить або тюпки, або гатала. Жене коні вихвицом].
    * * *
    нареч.
    навска́ч и на́вскач, вскач, вска́чки, вско́ки, вско́чки, навско́ки, скоком; ско́чки, скочака́; ( галопом) гало́пом, у гало́п

    Русско-украинский словарь > вскачь

  • 46 зопник

    бот.
    залізня́к, -а и -у; ( колючий) коза́чий залізня́к

    Русско-украинский словарь > зопник

  • 47 казакин

    козачина, козакин. [Мати хотіла одягти його в козачину, в нові крамні штанці (Н.- Лев.)].
    * * *
    козаки́н; диал. козачи́на, коза́чка и капта́н, -а

    Русско-украинский словарь > казакин

  • 48 казачество

    1) (казаки, соб.) козацтво. Донское -ство - донські козаки, дончаки. Кубанское - ство - кубанські козаки, кубанське військо. Червонное -ство - червоне козацтво. [Працювали в партизанах, потім у червоному козацтві (Микит.)];
    2) (времена казачества) козаччина;
    3) (состояние, служба казака) козацтво. [Ти свою голову пошануй, коли не шануєш козацтва (М. Вовч.)];
    4) (жизнь казака) козакування, (батрака) бурлакування.
    * * *
    коза́цтво

    Русско-украинский словарь > казачество

  • 49 казачка

    1) козачка;
    2) (рогаль) чепіга.
    * * *
    коза́чка

    Русско-украинский словарь > казачка

  • 50 козлище

    1) цап, козел (-зла), коза, козля (-ляти).
    2) цап'юга, цапура, козлище, козлисько.
    * * *
    I к`озлище
    ко́злище
    II козл`ище
    увел.
    цапу́ра, козли́ще

    Русско-украинский словарь > козлище

  • 51 козуля

    1) зоол. Cervus capreolus и pygargus - козуля, сарна; (самец) сарнюк (-ка);
    2) см. Козюля 1;
    3) коротка лавка (лавочка), ослінчик; срвн. Скамья, Скамейка;
    4) см. Козлы 2;
    5) см. Козлы 3;
    6) см. Коза 7.
    * * *
    козу́ля, косу́ля

    Русско-украинский словарь > козуля

  • 52 корысть

    1) (польза, добыча) користь (-ти), (з)добуток (-тку) кому з чого, на що. [Стільки з його користи, як з чорта смальцю (Приказка). Вперта коза - вовкові користь (Приказка)]. На старости жениться - не себе -рысть - старому женитися - тільки журитися; за старим жінка плаче та через його иншого баче (Приказки);
    2) (выгода, барыш) користь, зиск (-ку), бариш (-шу), заробіток (-тку). [Тільки й зиску, що в писку (Приказка)]. Без -сти торговать нельзя - без заробітку шкода й торгу; без баришу шкода й часу (Приказки);
    3) (рост. проценты) процент (-ту), надсоток (-тку), лихва, ріст (р. росту). [Мати з грошей процент (Грінч.). Великий надсоток бере за стовп (Липовеч.). Росту ще не виплатив, а стовп (капитал) само собою стоїть (Левч.)];
    4) (любостяжание) корисливість (-ости), користолюбство, (сильнее) зажерливість, неситість (-тости); срвн. Жадность. Его -рысть одолела - зажерливість (неситість) його посіла.
    * * *
    1) ( выгода) ко́ристь, -ті и кори́сть; диал. хосе́н, род. п. хісна́ и хісну́

    Русско-украинский словарь > корысть

  • 53 кутузка

    холодна (-ної), холодня (-дні), чорна (-ної), вежа, сибірка, буцегарня. [Та я тебе зараз у холодну закину (Грінч.). Зробіть ласку, суддя, посадіть його у вежу (Липовеч.)]. Посадить в -ку - закинути (завдати) в холодну, в чорну. [Ще підслухає слово якесь поліцай і в холодну завдасть патріота (Самійл.)].
    * * *
    холо́дна, -ої, буцега́рня, коза́

    Русско-украинский словарь > кутузка

  • 54 лихаческий

    1) молоде́цький, коза́цький; хва́цький
    2) лиха́цький

    Русско-украинский словарь > лихаческий

  • 55 молодец

    I. см. Молодец 4.
    II. 1) (юноша, парень) молодець (-дця), юнак (-ка), хлопець (-пця); (холостяк) парубок (-бка). Эй, -дец, поди-ка сюда - гей, хлопче (молодче, козаче), підійди-но сюди;
    2) см. Малой;
    3) (дока, расторопный человек) молодець, майстер (-тра), козир (-ря), зух (-ха). Он на всё -дец - він на все майстер;
    4) Молодец (хват, удалец) - (хлопець-)молодець (-дця), козак, юнак, зух, зух-хват, бодрак (-ка), (диал.) левенець (-нця), леґінь (-ня), (перен.) лицар, козир, ум. молодчик, козаченько, левенчик. [Так от який він лицар? Молодець на овець, а як на молодця, сам війця (Еварн.). І старий заплакав, як побачив на коневі такого юнака (Шевч.). Ой, козаченьку, левенцю! (Чуб. V). Дали мені капелюх, уже тепер вояк-зух (Головац.). Я з чоловіком спимо в хаті, а мої бодраки в сінях на холоді сплять (Звин.)]. Добрый -дец (зв. п.) - козаче-молодче, хлопче-молодче, славний козаче, (диал.) козаче- левенче. Разудалый, добрый -дец - славний козак (юнак, левенець), добрий молодець. Разудалы добры -цы - славні хлопці, славні молодці, хлопці-молодці, славне козацтво (юнацтво), славні козаки (юнаки), (только в обращении) панове-молодці. [Гей, чого хлопці, славні молодці, чого смутні, невеселі? (Пісня). Од нас, козаки, од нас, юнаки, ні один ляшок не скрився (ЗОЮР II). Не в Синопу, отамани, панове-молодці, а у Царград до султана поїдемо в гості (Шевч.)]. -дцы-ребята! - молодці-хлопці! Такой -дец, что глядеть любо - такий молодець (козак), що любо глянути (подивитися). Он вёл себя -цом - він поводився як козак (по-козацькому, по-молодецькому). -дец к -дцу, -дцы на подбор - одним лицем молодці, молодець до молодця. [Тим часом Буран устиг добрати ще десять охочих, одним лицем молодців (Корол.)]. Ай да -дец! - от так молодець! от козак! Молодец девка - козир- дівка.
    * * *
    I м`олодец
    фольк.
    молоде́ць, -дця́, хло́пець, -пця, коза́к, -а
    II молод`ец
    молоде́ць, -дця́; ( служащий на посылках) хло́пець, -пця

    Русско-украинский словарь > молодец

  • 56 мохнатый

    мохнатий, мохнавий, волохатий, пелехатий, пухнатий, (косматый) кудлатий, кошлатий, патлатий, (о лошади ещё) муштатий. [Мохнатий дуб (Куліш). Мохнава лапа (Еварн.). Коні білі й волохаті, немов ягнята (Коцюб.). Волохатий аґрус (Звин.). На вітах білий-білий, пелехатий, легесенький іней (Васильч.). Полотно не рівне, а пухнате (Звин.). Вхопив за бороду кудлату (Котл.). Дикий хміль колишеться кудлатими жмутками (Куліш). Його нечепурне обличчя з кошлатою бородою (Грінч.). Іде коза рогата, веде діток кошлата (Гатцук). Кошлате простирядно (Звин.). Воно-б і нічого собі суконце, та кошлате трохи (Звин.)]. -тый зверь - мохнатий (волохатий, кудлатий, кошлатий) звір (-ра). -тые руки, ноги - волохаті (мохнаті, мохнаві) руки, ноги. [Курка з волохатими ногами (Звин.)]. -тый голубь - волохатий (пелехатий) голуб. [Ходить голуб коло хати, сивий, пелехатий (Метл.). Летить голуб коло хати, сивий, пелехатий (Чуб. V)]. -тые куры, гуси - волохаті (пелехаті) кури, гуси. -тые тени - волохаті (пелехаті, патлаті) тіні. [Волохата тінь од них упала на стіл (Васильч.). По стінах, на стелі й на комині розкидалися патлаті тіні (Васильч.)].
    * * *
    мохна́тий, волоха́тий; ( косматый) кошла́тий, пелеха́тий

    Русско-украинский словарь > мохнатый

  • 57 мясник

    різник (-ка), (диал.) м'ясар (-ря), (режущ. свиней, птицу) колій (-лія), коляр (-ра). [Витріщився як коза на різника (Приказка)]. Быть -ком - бути різником, (мясничать) різникувати, різничити. [Я різничу, торгую м'ясом, - тим мене й прозивають різником (Дніпропетр.)].
    * * *
    м'ясни́к, -а; різни́к, -а; диал. м'яса́р, -я; ( режущий коз) козорі́з

    Русско-украинский словарь > мясник

  • 58 поганка

    1 -
    2) см. Поганец;
    3) (несъедомый гриб) поганка, поганий (жаб'ячий) гриб;
    4) (водяная птица) пірникоза.
    * * *
    1) пога́нка, паску́да, паску́дниця; пога́на, -ої
    2) пога́нка
    3) ( ядовитый гриб) пога́нка
    4) орн. норе́ць, -рця́, пірни́коза

    Русско-украинский словарь > поганка

  • 59 полоса

    (полоска на ткани, на бумаге, на земле и т. д.) смуга (ум. смужка), пасмуга, (ум. пасмужка), попруга; (только на ткани и на бумаге) пасман, басаман. [Смугнаста спідниця: смуга червона, смуга чорна. Той те посіє, той те, та так усе пасмужками й понасівають. Леліє срібна блискуча смуга -то річка. Між небом і водою став чорною попругою ліс (Неч.- Лев.)]. -са поперечная - пересмуга; (цветная поперечная на белой ткани) перетика. С белыми, голубыми и т. п. -сами - у білі, блакитні и т. п. пасмуги, пасмани. Длинная -са земли, воды; длинная, плоская и сравнительно узкая часть чего-л., -са отрезанная от ткани бумаги и т. п. - стяга (ум. стяжка, стяжечка). [Блискучою стягою Дніпро серед степів прославсь (Грінч.). Вишневецьких добра простяглись широкою стягою від Дніпра через воєводства: Київське, Волинське (Куліш)]. Резать -сами - різати на стяжки. -са пашенная - загін (-гону). [Не питає добрий жнець, чи широкий загінець]. -са, занимаемая жнецом - постать (-ти) (ум. постатька). -са, занимаемая косцом - ручка. [До сніданку три ручки пройшов]; (полольщиком) коза. [Чого таку вузеньку козу женеш? Жени таку, як і всі]. -са воды между сильными волнами в реке - гривиця. -са лучистого света - пасмо проміння. [Сонячне проміння з узенького заґратованого віконця пасмом простяглося по хаті]. Цветные -сы спектра - кольорові пасма спектру. Дождь идёт -сою - дощ іде смугою. Уж такая нехорошая -са пошла - така вже негарна година спіткала. Отрезанная -са кожи - х[к]вашія (-ії), ремінь (-еня). -са металла - штаба, штиба. Металлическая -са для оковки - шпуга. -са на теле от удара - смуга, попруга, басаман, басамуга. Геогр., узкая -са земли - вузька смуга (стяга) землі. -са песчаная, чернозёмная (геогр.) - країна (смуга) піскувата, чорноземна и т. д. Северная -са - північна країна (край). -са великих озёр - країна великих озер.
    * * *
    1) сму́га; ( поменьше) па́смуга; ( узкая часть пространства) стяга́, попру́га; (длинная узкая черта, лента) пас; ( отмежеванный участок поля) рі́за; (ряд у веревки, у кнута) ста́лка, ста́лька
    2) (период, пора) пері́од, -у, пора́, сму́га
    3) ( металла) шта́ба; ( тонкая и узкая) стрі́чка

    Русско-украинский словарь > полоса

  • 60 промелькнуть

    (про)майнути, (про)мигнути, промигтіти, пролинути. [В траві промайнуть сайгак чи коза швидконогі і зникнуть безслідно (Грінч.). Майне перед очима прогалина вирубаного лісу (Крим.). Все те раптом мимо них як мара мигнуло (Рудан.). Швидко бігли коні, - тільки в очах усе теє промигтіло (М. Вовч.). Усміх пролине по всьому його виду (Григор.)].
    * * *
    промайну́ти, промигну́ти, прома́яти; ( показаться и исчезнуть) промигті́ти, промиготі́ти

    Русско-украинский словарь > промелькнуть

Страницы

См. также в других словарях:

  • коза — укр., блр. коза, ст. слав. коза αἴξ, болг. коза, сербохорв. ко̀за, словен. koza, чеш., слвц., польск., в. луж., н. луж. kоzа. Сюда же козёл, род. п. зла. Ввиду последней формы с архаичным ьlъ (ср. В. Шульце, Jagic Festschrift 347) заимствование… …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • Коза — Коза: Коза домашняя  мелкий рогатый скот. Коза  самка рода козёл, жвачных из группы полорогих. Коза с Козлятами  часть созвездия Возничий, в античности иногда трактовавшаяся как самостоятельное созвездие. Коза (жест)  жест… …   Википедия

  • коза — ы; козы; ж. 1. Домашнее жвачное животное сем. полорогих, дающее молоко, шерсть, мясо. Ангорская к. Держать, разводить коз. Доить козу. Дикая к. (косуля). Показать, сделать козу (играя с ребёнком, протягивать к нему руку с двумя вытянутыми… …   Энциклопедический словарь

  • КОЗА — КОЗА, ы, вин. у, мн. козы, коз, козам, жен. 1. мн. Одомашненный вид козлов (в 1 знач.). Домашние козы. Держать, разводить коз. 2. Самка козла. Дикая к. Доить козу. • Козу делать кому (разг.) шутя пугать (обычно ребёнка), раздвинутыми пальцами… …   Толковый словарь Ожегова

  • коза — сущ., ж., употр. сравн. часто Морфология: (нет) кого? козы, кому? козе, (вижу) кого? козу, кем? козой, о ком? о козе; мн. кто? козы, (нет) кого? коз, кому? козам, (вижу) кого? коз, кем? козами, о ком? о козах 1. Коза это домашнее жвачное животное …   Толковый словарь Дмитриева

  • коза — жидовская корова; вертуха, попрыгунья, козочка, дурочка, игруха, дура, дурочка с переулочка, непоседа, резвунья, дуреха, шалунья, вострушка, млекопитающее, вертунья, игрунья, козонька, вертушка, резвушка, стрекоза, вертячка, прелесть что за… …   Словарь синонимов

  • Коза — Коза. КОЗА домашняя, парнокопытное жвачное животное (семейство полорогие). Произошла от диких козлов, одно из первых прирученных продуктивных животных. Разводят (мегрельских, советских шерстных и др.) ради шерсти (настриг 3 6 кг), пуха (0,2 0,5… …   Иллюстрированный энциклопедический словарь

  • КОЗА — КОЗА, козы, мн. козы, жен. 1. Общее название рода животных из семейства полорогих (зоол.). Ангорские козы. Кашемирские козы. Домашние козы. 2. Самка этих животных. 3. перен. О резвой, бойкой, подвижной девочке или девушке (разг. шутл.). 4. Машина …   Толковый словарь Ушакова

  • КОЗА — КОЗА, см. козел. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …   Толковый словарь Даля

  • коза — КОЗА, ы, вин. у, мн козы, коз, козам, ж Одомашненный вид козла, разводимый ради молока, шерсти, пуха; а также самка такого вида млекопитающих. … Под забором какая нибудь коза, с оборванной веревкой на шее, прилежно щиплет траву или дремлет тупо…… …   Толковый словарь русских существительных

  • КОЗА — домашняя, парнокопытное жвачное животное (семейство полорогие). Произошла от диких козлов, одно из первых прирученных продуктивных животных. Разводят (мегрельских, советских шерстных и др.) ради шерсти (настриг 3 6 кг), пуха (0,2 0,5 кг), молока… …   Современная энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»