кож

Квасок

1) (кислота, кисловатость) квас (-су), квасок (-ску). [Оце яблука солодкі, а оті з кваском (Київщ.)];

2) (напиток) квас (-су), квасок. [Квас хлібний, цитриновий (Київ). Знайте нас: ми кислиці, із нас квас (Номис). От би кваску випилось та ще й грушевого (Харківщ.)]. Квас первого настоя - квас первак. Спитый, жидкий квас - квасило. [Як був квас, то не було вас, а як настало квасило, то й вас розносило (Номис)]. Квас из ржаной муки - сиро[і]вець (-вцю). Квас из свёклы - квас буряковий, борщ (-щу), (ласк.) борщик (- ку). [Ой косо ж моя русява, не рік же я тебе кохала, в червонім борщику змивала (Пісня)]. Квас для выделки кож - чинбарський, шевський квас.

* * *

1) (внешний покров челов. и животных, выделан. шкура) шкура, (ум. и для обозначения деликатности или тонкости выделки) шкурка, шкурочка, (зап.) шкіра, шкірка, шкірочка. [З одного вола двох шкур не деруть (Номис). Лежав довго на сонці, попік собі шкуру (Звин.). Ці палятурки треба зробити з шагреньової шкурки (Крим.)]. Сырая, невыделанная -жа животных, или выделанная -жа с шерстью - сирова, невичинена (невиправлена) шку[і]ра; специальнее: (конская) шкапина (-ни), шкаповина, (коровья) яловиця, (козлиная) козлина, козлятина (-ни), (ягнячья, мех) смух (-ху), смушок (-шку), (овечья) линтвар (-ря), (ум.) линтварець (-рця), линтварик, (старой овцы) стариця. Выделанная -жа - вичинена (виправлена, вигарбувана) шку[і]ра; специальнее: (сапожный товар) товар (-ру), ремінь (-ме[і]ню и -ме[і]ня). [Піду, може де товару дістану на чоботи (Борзенщ.). Чоботи з простого реміню, не бельгійки (Звин.)]. Дублёная, соковая -жа - видублена шку[і]ра, дубленець (-нця) (Верхр.). Сыромятная, квасцованная -жа - сириця (ум. сиричка, сириченька), сировиця, сирівець (-вцю и -вця), лимарщина. Замшевая -жа - замшова шку[і]ра (шкурка), замша. Изнанка -жи - низ (-зу), спід (р. споду) шку[і]ри, бахтарма (-ми). Отрезанная полоса -жи - ремінь, х[к]вашія, (ув.) ременяка, х[к]вашіяка. Кусок, лоскуток -жи - шкур(л)ат (-та), шкураток (-тка), шкуратина, ум. шкураточок (-точка), шкуратинка; соб. шкураття. [Дметься, як шкур(л)ат на огні (Номис). Нікчемний шкураток (Крим.). Позбирав шкураття (Сл. Гр.)]. Снимать, снять, сдирать, содрать -жу с павшего или убит. живот. (и в перен. знач.) - білувати, оббілувати кого. [Сивого коня білували (Рудч.). Спіймавсь - здеруть із тебе шкуру, оббілують до-чиста (Коцюб.)]. С живого -жу дерёт (перен.) - живого білує; з живого шкуру дере. Выделывать -жи - см. Выделывать 1. Заниматься выделкой кож - а) см. Кожевничать; б) см. Скорнячить. Цвет -жи - колір (- льору) шку[і]ри. Нежная -жа - ніжна шку[і]ра. Гусиная -жа (от холода) - сироти (-ріт), пасюрки (-рок), гусяча шку[і]ра. [Так холодно, що в мене аж сироти повиступали (Звин.)]. На нём только -жа да кости - він худий, як тріска (як трістя); він - сама снасть. Ни -жи, ни рожи - ні з очей, ні з плечей (Приказка). [Таке, бачте, воно непоказне: ні з очей, ні з плечей (Кон.)]. Из -жи лезть - рватися з шкури, з-під шкури п'ястися. [Люди аж рвуться з шкури на полі (Кон.). І засіяв, і волочить, із-під шкури пнеться (Рудан.)]. Из -жи вон лезет (о толстяке) - із шкури преться. [Так обріс тілом, що аж із шкури преться (Кон.)]. Мороз по - же дерёт - см. Драть. Мороз по -же подирает - (аж) морозом усипає; мов снігом тре; см. Подирать;

2) (плодов, клубней и т. п.) шку[і]рка. лушпайка, лушпинка, соб. лушпайя (ср. р.), лушпиння; см. Кожица 4 и Кожура 1. Девичья -жа, фарм. - проскурняковий (люкрицевий) повидляник, проскурнякова (люкрицева) пастила.

* * *

1) шкі́ра; ( шкура) шку́ра

2) ( кожура) шку́ра; шкі́рка, шку́рка, шкури́нка

знов(у), уп'ять. Опять таки - знов-же.

* * *

1) знов, зно́ву, ізно́в; диал. уп'я́ть

2) ( также) тако́ж и та́кож; ( к тому же) до то́го ж; ( кроме того) крім то́го

1) нареч. одна́ково, рі́вно; диал. зарі́вно

2) (в знач. сказ.: равняется) дорі́внює

3) (в знач. присоединительного союза, обычно в сочетании с "и", "как", "как и") [а] так са́мо [і]; так са́мо, як і; [а] та́кож (тако́ж) [і]; тако́ж, як і; так, як і

1) рі́вний; ( одинаковый) одна́ковий, одна́кий; ( тождественный) тото́жний

2) (равноправный, основанный на равноправии) рі́вний

3) ( равняющийся) яки́й (що) дорі́внює

1) нареч., союз теж, тако́ж и та́кож, так са́мо

2) част. теж

1) (наделать скорнячеством) накушнірювати; (наготовить кож) навичиняти (нагарбувати) шкур;

2) (нажить скорнячеством) заробити (нажити, набути) кушнірством (кушнірюючи).