Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

кодло

  • 1 исчадие

    (потомство) нащадок (-дка), соб. нащадки (-дків), накорінок (-нка), (порождение) породіння и породження, порідня (ж. р.); кодло, виплодок (-дку); бранно: кодло (соб.), вилупок (-пка), (выродок) виродок (-родка); см. Чадо, Племя. -дие ада - соб. бісове кодло, пекельні діти (виплодки); (об одном) пекельне чадо, бісів вилупок, бісів пекельник. [Ляхи в наших владик-архиреїв були «бісові пекельники» (Куліш)].
    * * *
    бран.
    ви́плодок, -дка; ( порождение) поро́дження

    \исчадие дие ада — ви́плодок (поро́дження) пе́кла, пеке́льне ко́дло

    Русско-украинский словарь > исчадие

  • 2 племя

    1) плем'я (р. плем'я), племено, (мн. племена), (соб.) племіння, порода, раса. [Великі й дрібненькі племіння й народи (Куліш). Клан (рід, племено) їхній був не що инше, як велика родина (Л. Укр.)]. -мя человеческое - порода людська. Славянское -мя - слов'янська раса. -мена земные - племена людські;
    2) (род, потомство) рід, покоління, коліно, плід (- оду), плім'я, нащадок (-дку), (соб.) завід (-оду), кодло. [Козацькому роду нема переводу. Нема ні роду, ні плоду. Иродове кодло. Дванацять колін ізраїльових. В німців коні доброго заводу]. Хамово -мя (бран.) - хамове кодло. Без -мени - безплемінний. Оставить (птицу) на -мя - зоставити на завід.
    * * *
    1) пле́м'я, -мені и -м'я
    2) (только ед.: род) рід, род. п. ро́ду; жарг. ко́дло

    на \племя — с.-х. на ро́зплі́д

    Русско-украинский словарь > племя

  • 3 выводок

    вивід (р. -воду), кодло. [Увесь вивід вовчий. Рече до людей: кодло гадюче! (Куліш)]. Осеннего выводка - осіньчук. [Наші курчата давно поросли на курей, а в сусідів - осіньчуки, ще малі].
    * * *
    ви́водок, -дку

    Русско-украинский словарь > выводок

  • 4 змеиный

    гадючий, гадючин, гадячий, гадяцький, гадюцький, зміячий, зміїний, (змеев) гадів (-дова, -дове), зміїв (-єва, -єве). [Ми знищимо гадюче кодло люте (Грінч.). Чорні кігті, вмочені в гадючу слину (Крим.). Гадяче жало (Федьк.) Зміяча голова (Звин.). З того часу острів той зветься зміїним (Стор.). Брав червінці з гадючиної норки (Франко)]. -ное гнездо (место) - гадючник, гадовище. -ное отродье, гнездо - гадюче, зміяче кодло, гадюче, змієве насіння. -ная трава, бот. Stachys silvatica L. - бабка, буковиця. -ный язык, бот. Ophioglossum - язичник (-ка), погане зілля, без'язичник, тихе зілля.
    * * *
    зміїний; гадючий, ( чей) гадючин, -а, -е

    \змеиныйая мудрость — му́дрість змії, змії́на му́дрість

    Русско-украинский словарь > змеиный

  • 5 порождение

    1) (действ.) породіння, породження, зродження, сплодження и т. п. - см. Порождать;
    2) (племя) породження, поріддя, рід (р. роду), плід (р. плоду), кодло, порідня (- дні), відрідок (-дка), виплодок (-плідка). -нье ехиднино - кодло гадюче (єхидняче);
    3) (создание, продукт) виплід (-плоду), витвір и утвір (-твору). -нья больного воображения - виплоди (витвори) х(в)орої уяви.
    * * *
    1) ( действие) поро́дження
    2) (плод, результат чего-н.) поро́дження, ви́твір, -вору, ви́плід, -лоду; ( отродье) ко́дло, ви́плодок, -дка, ви́родок, -дка

    Русско-украинский словарь > порождение

  • 6 Племище

    завід (-воду), кодло. Окаянное -мище - бісового заводу люди; чортове кодло.

    Русско-украинский словарь > Племище

  • 7 адов

    пекельний; -во отродье, исчадие - пекельне кодло.
    * * *
    1) миф. пеке́льний
    2) перен. пеке́льний; ( невыносимый) несте́рпний, страше́нний

    Русско-украинский словарь > адов

  • 8 истреблять

    истребить
    1) кого что (много, всё: губить, погублять) вигублювати и вигубляти, вигубити кого, що (багато, все), згублювати и згубляти, згубити кого, що, (о мн.) погубити, (уничтожать) винищувати, винищити кого, що (багато, багатьох, все), знищувати, нищити, знищити, (о мн.) понищити, повинищувати, познищувати, повигублювати кого, що; тлумити, (о мн.) витлумити, потлумити, вимордувати, (изводить) зводити, звести, (о мн. позводити), виводити, вивести, повиводити, переводити, перевести, попереводити, вибавляти, вибавити, повибавляти, (отравой) витруювати, витруїти, повитруювати кого (багато, все). [Сипав град буйний, вигублював скотину (Куліш). Прогнівивсь ти на народи, вигубив жорстоких (Куліш). Я вже миші вигубив (Звин.). Ми знищили гадюче кодло люте (Грінч.). Хотів-би я усіх їх до одного винищити, вибити (Грінч.). Супротивних собі людей до останку витлумити (Куліш). Шляхти вимордував безліч (Куліш). Да ніяк не можна вибавити тих мух (Борзенщ.). Усіх лящів позводиш (Глібов)]. -блять, -бить вредителей - винищувати, винищити, вибавляти, вибавити шкідників. -бить клопов - вигубити, вибавити, повиводити, позводити блощиці. -блять, -бить заразу - виповітрювати, виповітрити пошесть (Сл. Ум.). Мы -бляем леса без оглядки - ми нищимо (виплюндровуємо) ліси безоглядно. -бить до тла кого - вигубити, винищити, вивести, вибити до ноги, до-щенту кого. [Виб'ю всіх до ноги, у неволю і брати не буду (Манж.)]. -блять бесцельно - марнувати, глумувати що;
    2) (потреблять, поедать) тлумити, стлумити, споживати, спожити, трубити, перетрубити що; см. Уничтожать. -блять, -бить (поедать) груши, арбузы - тлумити, стлумити, споживати, спожити груші, кавуни. [Тлумили ласощі (Мкр.)]. Я -бил массу груш - я перетрубив силу грушок. Истреблённый - згублений, знищений, зведений, (о мн.) вигублені, повигублювані, понищені, повинищувані и т. д. -ться -
    1) вигублюватися, винищуватися, знищуватися, нищитися, зводитися, переводитися, вибавлятися, сов. вигубитися, знищитися, винищитися, звестися, перевестися, вибавитися; бути згубленим, знищеним, вигубленим, повигублюваними и т. д. [Бодай його корінь звівся (Номис)];
    2) (потребляться) споживатися, спожитися.
    * * *
    несов.; сов. - истреб`ить
    вини́щувати, ви́нищити, зни́щувати и нищити, зни́щити и мног. познищувати и пони́щити; ( губить) вигублювати, ви́губити; ( выводить) виво́дити, ви́вести, вибавля́ти, ви́бавити

    Русско-украинский словарь > истреблять

  • 9 исчезать

    исчезнуть
    1) (пропадать без вести, мгновенно, обращаться в ничто, скрываться) зникати, (иногда никнути), зникнути и зникти, щ[зч]езати, (иногда чезнути), щезнути, (з)слизати, (з)слизнути, гинути, згинути, (пропадать) пропадати, пропасти, (о мн.) позникати, пощезати и почезнути, по(з)слизати, послизнути, (понемногу) заникати, заникнути. [Туман почав розходитись, бліднути й зникати (Грінч.). Але зараз таке бажання зникало (Крим.). Немов кажани никнуть перед сонечком раннім (Манж.). Обережно ступає босими ногами і никне врешті за причілковою стіною (Коцюб.). І зникла (Марія) в темному гаю (Шевч.). Зникли радощі, втіха, принада (Ворон.). Привид щез (Коцюб.). Вилися прудко золоті гадючки і чезли (Л. Укр.). Куди-ж вони почезли? (Куліш). Ніби гинуть (хмари) у прозорій глибині (Вороний). Ізгинь, мано, що так мене дурила! (Грінч.). Молодчина з його грішми десь як вітер згинув (Рудан.). Згинула вся поетичність (Крим.). Слиз, наче крізь землю пішов (Сл. Гр.). Зашипів (Сатанаїл) і з-перед Бога слизнув під землею (Рудан.). Злії духи, так як мухи, всі уже послизли (Велик. вірша.). Як пропав сніг до каплі, тоді вже справжня весна (Звин.)]. Эти слова -зли у меня из памяти - ці слова зникли у мене з пам'яти. [І все, що давно було, з пам'яти зникло (Л. Укр.)]. Всё -зает, как тень - усе зникає, мов тінь. -чез он бесследно - і сліду його не стало, загув і слід за ним, як за водою пішов, як вода вмила його, наче (мов) корова язиком його злизала, як віл його лизнув, щез як здимів. - чезло воспоминание, память о ком - і слід загув за ким. [Навіть пізніш, коли Інджуїдів давно на світі не було і слід за ними загув, Хафиз елегічно згадує за ті минулі часи (Крим.)]. -нуть из виду - зникнути, щезнути з очей. -чез из горизонта - зник з обрію. -знуть как дым - здиміти и здимніти. [Неначе вона крізь землю пішла або здиміла (Мирг. п.)]. -зни (прочь с глаз) - згинь! пропади;
    2) (гибнуть, пропадать, переводиться) гинути, згинути, никнути, зникнути, (з)слизнути, переводитися, перевестися, (о мн.) погинути, вищезати, почезнути, попереводитися; см. Погибать, Переводиться 3. [Сам собою марний трутень із світу зникне (Крим.). Вищезає жито (М. У. Е.). І він, як муха в зіму, слиз (Котл.). Бодай його кодло з накорінком перевелось (Номис)]. Исчезающий -
    1) (прич.) хто (що) зникає, щезає и т. д.;
    2) (прил.) зникливий, щезливий, зслизливий. Исчезнувший - зниклий, щезлий, згиблий, (з)слизлий, пропалий и пропащий.
    * * *
    несов.; сов. - исч`езнуть
    зника́ти, зни́кнути, щеза́ти, ще́знути, мног. пощеза́ти, поще́знути; вищеза́ти, ви́щезнути; (о звуках, дымке, силах) та́нути, розтанути и розта́ти, -та́не; (прекращаться; скрываться) ги́нути, зги́нути; ( пропадать) зслиза́ти, зсли́знути и зслизну́ти и зсли́зти; диал. ни́кнути, пони́кнути

    \исчезатьть со све́та (с лица́ земли́) — зника́ти, зни́кнути (щеза́ти, ще́знути), сов. зги́нути; зслиза́ти, (зслизну́ти) з сві́ту (з лиця́ землі́)

    \исчезатьть из па́мяти — зника́ти, зни́кнути (щеза́ти, ще́знути) з па́м'яті

    \исчезатьть в толпе́ — зника́ти, зни́кнути (щеза́ти, ще́знути) в на́товпі (в юрбі́)

    Русско-украинский словарь > исчезать

  • 10 каста

    каста, (бранно: отродье) кодло. -та браминов - брамінська каста. -та жрецов - каста жерців. Разделенный на -ты - кастований, поділений на касти. Разделенность на -ты - кастовість (-вости).
    * * *
    ка́ста

    Русско-украинский словарь > каста

  • 11 крапивный

    кропив'яний. -ная лихорадка - см. Крапивница. -ная малина, Cuscuta L. - повитиця, привитиця, привитуха, берізка, кропив'яний цвіт, сороча пряжа, сорочий льон. -ное семя (перен.) - чорнильне кодло, писарчуки, ярижки (-жок).
    * * *

    крапи́вная лихора́дка — мед. кропи́в'яна пропа́сниця, кропи́в'янка, кропи́вниця

    Русско-украинский словарь > крапивный

  • 12 лисий

    лисячий, лисичий. [Лисяча шкурка (Грінч. II). Лисичий хвіст (Н.-Лев.)]. -сий мех - лисяче, лисове хутро, лисиці, лиси. [Крийся, зятю, куницями та лисицями (Метл.)]. По -сьи - по-лисичому. -сья нора -
    1) (принадл. лисице) лисичина яма;
    2) (ход) лисича нора. -сье племя - лисове кодло.
    * * *
    тж. лис`иный
    ли́сячий, лиси́чий

    Русско-украинский словарь > лисий

  • 13 непосвящённый

    1) непосвячений, невисвячений, (сщ., пренебр.) несвячена голова; (в тайну) невтаємничений; (недостойный) негідний святощів, святилища негідний, (чуждый святыне, профан) чужий для святині, святощам чужий, далекий від святині (від святого); (религ. и перен., соб.) несвячений люд (-ду), (пренебр.) несвячене кодло. [Тікайте всі чужії для святині! (Крим.). Ненавидим той люд, що святощам чужий (Крим.)]. -ным этого не понять - невтаємниченим цього не зрозуміти (не збагнути);
    2) кому, чему - неприсвячений кому, чому. [Нікому неприсвячені вірші (Київ)].
    * * *
    непосвя́чений; ( в тайну) невтаємни́чений

    Русско-украинский словарь > непосвящённый

  • 14 отродье

    відріддя, поріддя, насіння, коліно, (бран.) кодло, виродок, виплодок (-плідка), накоренок (-нка). [Згинь ти з усім своїм кодлом (накоренком)]. Ехиднино -дье - гадючий виплодок.
    * * *
    1) (потомок, отпрыск) порі́ддя, ви́плодок, -дка, ви́родок, -дка, ко́дло
    2) ( народность) наро́дність, -ності
    3) с.-х. відрі́ддя, порі́ддя

    Русско-украинский словарь > отродье

  • 15 порода

    1) порода, рід (р. роду), поріддя (-ддя), порідок (-дку), коліно, стан (-ну), завід (- воду), (только о животных) кодло, плід (р. плоду). [Добра порода, та лиха врода (Приказка). Звір тут кожної породи, а людей і не злічить (Самійл.). Родом кури чубаті (Номис). Чи у їх поріддя таке, що вони всі однаково нездужають (Лебед.). А це дерево вже иншого порідку (Лубен.). Ці свині хорошого кодла (Київ.)]. Корова тирольской -ды - корова тирольської породи. Есть много -род птиц - є багато пташиних порід. Эта -да людей (пренебр.) - люди цього кодла;
    2) геол. - порода, формація, творення. Горная -да - гірська порода, горотвір (-твору). Первичная горная -да - первісна гірська порода, первісний горотвір. Слоистая горная -да - верствувата гірська порода. Осадочные, вулканические -ды - осадові, вулканічні поклади (породи). Нептунические -ды - нептунічні породи. Плутонические -ды - плутонічні породи.
    * * *
    1) поро́да, порі́ддя; ( завод) заво́д, -у, диал. ра́са
    2) ( род) рід, род. п. ро́ду
    3) геол. поро́да

    Русско-украинский словарь > порода

  • 16 пресекать

    пресечь
    1) см. Пересекать 1 и 2;
    2) (обычно в знач. прекращать, останавливать) перетинати, перетяти, припиняти, припинити, (уничтожать) нищити, знищити, винищувати, винищити, (о мн.) поперетинати, поз[пови]нищувати що. [Перетяти всякий доступ свіжого повітря в легені (Єфр.)]. -сечь разговор - припинити розмову. -сечь сообщение с городом - перетяти, перервати сполучення (комунікацію) з містом. -сечь путь кому - перетяти дорогу кому. -сечь зло, злоупотребления - припинити (знищити) лихо, зловживання. -сечь в корне (в зародыше) - знищити в зародку, (совсем) знищити до щенту. Пресечённый - перетятий, припинений, знищений. -ться - перетинатися, перетятися, припинятися, припинитися, (о роде и т. п.) переводитися, перевестися, зводитися, звестися, уриватися, у(ві)рватися. [В неї голос неначе спорснув і перетявсь (Неч.-Лев.). Бодай його кодло з накоренком перевелось (Ном.)]. Разговор -секся - розмова у(ві)рвалася, припинилася. Источник -секся - джерело висохло. Род -секся - рід перевівся, у(ві)рвався. [Урвався і рід Вишневецьких (Стор.)]. Тут -каются все известия об этом деле - тут уриваються всі відомості про цю справу.
    * * *
    несов.; сов. - прес`ечь
    1) (полагать, класть конец) кла́сти край, покла́сти край; ( прекращать) припиня́ти, припини́ти (що); ( уничтожать) ни́щити, зни́щити, вини́щувати, ви́нищити (що)

    \пресекать в ко́рне — зни́щити в ко́рені; ( искоренить) ви́коренити, ліквідува́ти

    2) ( прерывать связь) перетина́ти, перетя́ти и перетну́ти и поперетина́ти, перерива́ти, перерва́ти и поперерива́ти

    Русско-украинский словарь > пресекать

  • 17 Канцелярское

    Канцелярное семя
    1) (краска кошениль) кошеніля, червець (-рцю), (ум.) черчик, канцельне насіння. [У нашого свата світлиця не хата, черчиком обсипана, калиною обтикана (Пісня)];
    2) (пренеб. о канц. чиновниках) посіпаки, сіпаки (-пак), посіпацьке (сіпацьке) кодло, (по)сіпацька віра.

    Русско-украинский словарь > Канцелярское

См. также в других словарях:

  • кодло — туча, кодла, несметное количество, табун, банда, огромное количество, полк, урла, легион, шебло, уйма, армия, множество, тьма тьмущая, рой, полчище, тьма, стая, пропасть, большое количество Словарь русских синонимов. кодло см. множество Словарь… …   Словарь синонимов

  • кодло — отродье , диал., рыльск., суджанск. (см. Шахматов, Очерк 103), укр. кодло род, племя . Вероятно, заимств. из польск. godɫo девиз, пароль, эмблема (Брюкнер). Ошибочно объяснять как заимств. из герм. (ср. бав. kütt стая птиц , голл. kuddе стадо ;… …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • кодло — а, с. 1) зневажл. Рідня, нащадки. || перен. Про злочинне оточення. •• Відьо/мське (ді/дькове і т. ін.) ко/дло грубий, лайливий вислів (звичайно про родину, якусь групу людей тощо). 2) фам. Рід, плем я …   Український тлумачний словник

  • кодло — сборище, группа воров …   Воровской жаргон

  • кодло — іменник середнього роду рідня, нащадки; рід, плем я; злочинна група зневажл …   Орфографічний словник української мови

  • Кодло — Приступная группировка …   Словарь криминального и полукриминального мира

  • кодло — [5/2] воровская компания. Уголовный жаргон …   Cловарь современной лексики, жаргона и сленга

  • Соколян, Марина Ивановна — Марина Соколян Дата рождения: 18 декабря 1979 …   Википедия

  • Марина Соколян — (родилась 18 декабря 1979 года в г. Полтава, УССР)  украинская писательница и сценаристка. В 2002 получила диплом магистра социологии в Киево Могилянской академии. Работает в киевском pr агентстве. По выражению журналиста Николая Скибы,… …   Википедия

  • Соколян — Соколян, Марина Ивановна Марина Соколян (родилась 18 декабря 1979 года в г. Полтава, УССР)  украинская писательница и сценаристка. В 2002 получила диплом магистра социологии в Киево Могилянской академии. Работает в киевском pr агентстве. По… …   Википедия

  • армия — Войско, рать, дружина, полчища (ед. ч. полчище), сонм, воинство, сонмище. Регулярная армия. .. См …   Словарь синонимов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»