-
101 обрамлять окно
обрамо́вувати вікно́, обрамува́ти вікно́ -
102 вызывная кнопка
виклика́льна кно́пка, виклична́ кно́пка -
103 обрамлять окно
обрамо́вувати вікно́, обрамува́ти вікно́ -
104 кнопка
tuş* * *ж1) ( канцелярская) pünezприкрепи́ть что-л. кно́пкой — pünezle tutturmak
2) (звонка и т. п.) düğmeнажа́ть кно́пку — düğmeye basmak
3) ( застежка) çıtçıt -
105 кнопка
f1) [paino]nasta ( канцелярская)2) sähk sähkönappi, sähkönappulaнажа́ть кно́пку — painaa nappia
3) [paino]nappiкно́пка на перча́тке — hansikkaan nappi (t neppari)
-
106 кнопочный
прил. тех.кно́почное управле́ние — mando por botón
кно́почный выключа́тель — interruptor de botón, botón pulsador
* * *adjeng. de (por) botón -
107 надавить
надави́ть, нада́вливать(на что-л.) (sur)premi (ion).* * *сов.1) тж. на + вин. п. presionar vt, apretar (непр.) vtнадави́ть кно́пку звонка́ — apretar el botón del timbre
2) тж. род. п. ( выжать) exprimir vt, prensar vt3) тж. род. п. ( размять) deshacer aplastandoнадави́ть карто́шки — hacer puré de patatas, aplastar patatas
4) тж. род. п. ( уничтожить) matar aplastando* * *сов.1) тж. на + вин. п. presionar vt, apretar (непр.) vtнадави́ть кно́пку звонка́ — apretar el botón del timbre
2) тж. род. п. ( выжать) exprimir vt, prensar vt3) тж. род. п. ( размять) deshacer aplastandoнадави́ть карто́шки — hacer puré de patatas, aplastar patatas
4) тж. род. п. ( уничтожить) matar aplastando* * *vgener. (âú¿àáü) exprimir, (ðàçìàáü) deshacer aplastando, (óñè÷áî¿èáü) matar aplastando, apretar, prensar, presionar -
108 надавливать
надави́ть, нада́вливать(на что-л.) (sur)premi (ion).* * *несов., вин. п.1) тж. на + вин. п. presionar vt, apretar (непр.) vtнада́вливать кно́пку звонка́ — apretar el botón del timbre
2) тж. род. п. ( выжать) exprimir vt, prensar vt3) тж. род. п. ( размять) deshacer aplastandoнада́вливать карто́шки — hacer puré de patatas, aplastar patatas
4) тж. род. п. ( уничтожить) matar aplastando* * *несов., вин. п.1) тж. на + вин. п. presionar vt, apretar (непр.) vtнада́вливать кно́пку звонка́ — apretar el botón del timbre
2) тж. род. п. ( выжать) exprimir vt, prensar vt3) тж. род. п. ( размять) deshacer aplastandoнада́вливать карто́шки — hacer puré de patatas, aplastar patatas
4) тж. род. п. ( уничтожить) matar aplastando* * *vgener. (âú¿àáü) exprimir, (ðàçìàáü) deshacer aplastando, (óñè÷áî¿èáü) matar aplastando, apretar, prensar, presionar -
109 управление
управл||е́ние1. (действие) administrado;regado (государством);2. тех. operacio, manipulado;3. (учреждение) administracio, oficejo;4. грам. regado;\управлениея́ть 1. administri, direkti, estri;regi (страной);2. (машиной) direkti, gvidi, manipuli, manovri;3. грам. regi;\управлениея́ться см. упра́виться;\управлениея́ющий сущ. administranto.* * *с.1) dirección f, administración f; gobernación f, gobierno m (страной, хозяйством); gestión f, gerencia f ( делами)2) (механизмом, прибором и т.п.) dirección f; mando m, control mручно́е управле́ние — mando manual (a mano)
управле́ние на расстоя́нии, дистанцио́нное управле́ние — mando a distancia, telemando m, control remoto
управле́ние стрельбо́й — control de tiro
пульт управле́ния — tablero de mando
програ́ммное управле́ние — mando programado
кно́почное управле́ние — mando por botón (por pulsadores)
потеря́ть управле́ние — perder el control (el mando)
управле́ние автомоби́лем — conducción de un automóvil
управле́ние бо́ем (огнём) воен. — dirección de combate (de fuego)
3) ( дирижирование) dirección f4) ( учреждение) administración f, dirección f, gerencia f; sección f, departamento m ( отдел)управле́ние дела́ми — secretaría f
5) грам. régimen m* * *с.1) dirección f, administración f; gobernación f, gobierno m (страной, хозяйством); gestión f, gerencia f ( делами)2) (механизмом, прибором и т.п.) dirección f; mando m, control mручно́е управле́ние — mando manual (a mano)
управле́ние на расстоя́нии, дистанцио́нное управле́ние — mando a distancia, telemando m, control remoto
управле́ние стрельбо́й — control de tiro
пульт управле́ния — tablero de mando
програ́ммное управле́ние — mando programado
кно́почное управле́ние — mando por botón (por pulsadores)
потеря́ть управле́ние — perder el control (el mando)
управле́ние автомоби́лем — conducción de un automóvil
управле́ние бо́ем (огнём) воен. — dirección de combate (de fuego)
3) ( дирижирование) dirección f4) ( учреждение) administración f, dirección f, gerencia f; sección f, departamento m ( отдел)управле́ние дела́ми — secretaría f
5) грам. régimen m* * *n1) gener. conducción (лошадьми, машиной), departamento (отдел), (departamento) dpto, gerencia (делами), gobierno (страной, хозяйством), jefatura, manejo, sección, administración, dirección, gerencia, gestión, gobernación, intendencia (учреждение), regencia2) liter. timón3) eng. manipulación, monitorado, pilotaje, mando (в машинах), accionamiento, comando (напр., судном), conducción (напр., машиной), maniobra4) gram. regimiento, régimen5) law. curadurìa, negociado, oficina, secretarìa, superintendencia6) econ. junta, proceso administrativo, control, gerencia (учреждение)7) missil. guiado -
110 кнопочный
прил.a pulsante / bottone / tastoкно́почное управление с. — comando a tasto
кно́почный выключатель — pulsante m
* * *adjgener. a pulsante -
111 вызывной
викличний. [Виклична повістка].* * *спец.виклични́йвызывна́я кно́пка — виклична́ кно́пка
-
112 нижний
1) (находящийся внизу, на низу, идущий по низу) долішній, (редко) нижній. [Долішня частина п'єдесталу (Л. Укр.). Гості ідуть у дім долішнім входом (Л. Укр.). Долішня часть села (Франко). Емблеми горішнього і долішнього Єгипту (Л. Укр.). Не випрохав нижнього, не випросиш вищого (Номис)]. -ний конец стола - долішній кінець (край) столу (стола). -няя конечность - долішня кінцевина (кінцівка). -ний Новгород - Нижній Новгород. Гласные -него подъёма - голосні долішнього підняття (піднесення). -нее окно - долішнє вікно. -няя палата (в англ. парламенте) - нижня (нижча) палата. -няя полка шкафа - долішня полиця шахви (зап. шафи). -ний Рейн - долішній Райн. Верхнее, среднее и -нее течение реки - горішній, середній і долішній біг ріки (річки). -ний этаж - долішній поверх;2) (находящийся под низом, исподний) спідній. [Спіднє жорно (Франко). Слабенький промінець висвічує на підлозі крізь спідню щілину зачинених дверей (Крим.). Закопилила спідню губу (Н.-Лев.)]. -нее бельё - см. ниже -нее платье б. -нее платье - а) (брюки) штани (-нів), (юбка) спідниця; б) (исподнее) спідня одежа; (кальсоны) спідні (-ніх) (штани), сподні (день), підштанки (-ків). -ние слои почвы - спідні шари ґ[г]рунту. -няя челюсть - спідня щелепа;3) (низовой) низовий. -ние города - низові міста, міста в пониззі (ріки, річки). -няя путина - плав (плавба) за водою;4) (низший) нижчий. -ние присутственные места - нижчі урядові установи. -ний чин, устар. - нижчий чин (-на), (рядовой) рядовий (-вого), рядовий (простий) солдат, (унтер-офицер) унтер-офіцер, (зап.) підофіцер (-ра). -ние чины - нижчі чини.* * *1) ни́жній; (прям.: находящийся внизу) до́лішній\нижний ее окно́ — ни́жнє (до́лішнє) вікно́
\нижний ий реги́стр — муз. ни́жній регі́стр
\нижний ий чин — воен. дорев. ни́жній чин
2) (исподний) спі́дній, ни́жній\нижний ее белье — спі́дня біли́зна (оде́жа), біли́зна
-
113 оконница
(оконный переплёт) вікно, рама; (окончина) шибка. См. Окончина.* * *диал.1) вікно́ ( окно); ( оконная рама) віко́нна ра́ма2) ( подоконник) підвіко́ння, підвіко́нник -
114 окошко
вікно; (волчок) прозу[і]рка, вічко; (в болоте, трясине) вікнина. См. Окно.* * *вікно́, уменьш. віко́нце -
115 открывать
открыть1) что - відкривати, відкрити, (о мног.) повідкривати, (а теснее: что-л. затворённое) відчиняти, відчинити, розчиняти, розчинити (напр., двері, ворота, хату, вікно, скриню) (о мног. повід[роз]чиняти), (немного) відхиляти, відхилити, (гал.) отворяти, отворити, розтворяти, розтворити (двері, вікно, очі); (что-л. закрытое, сомкнутое) відкривати, відкрити, відтуляти, відтулити (димаря, піч, губи) [Дитина відтулила рукавом заслонене лице (Васильч.)], відтикати, відіткати, відіткнути, відтикати, (о мног.) повідтуляти, повідтикати; (что-л. завешанное) відслонювати, відслоняти, відслонити (запону, покривало), (о мног.) повідслонювати. [Підходить до закритої статуї, бере за покривало, трохи одслоняє його (Л. Укр.)]; (что-л. завёрнутое) від[роз]гортати, від[роз]горнути; (что-л. замкнутое) від[роз]микати, від[роз]імкнути (скриню). -вать глаза - розплющувати, розплющити, розмикати, розімкнути, рознімати, розняти очі. -вать рот, уста - роззявляти, роззявити, розтуляти, розтулити, розмикати, розімкнути, відкривати, відкрити рота, уста. -вать книгу - розгортати, розгорнути книгу (книжку). -вать бутылку - відтикати, відіткнути пляшку. -вать грудь - розхристувати, розхристати груди, (себе) розхристуватися, розхристатися. -вать волосы (о замужней женщине) - волоссям (волосом) или косою світити. -вать стену - (камен.) відмуровувати, відмурувати, (деревянную) розбирати, розібрати. -вать нож - рознімати (розняти) ніж или ножа;2) кому что (тайну, неведомое) - відкривати, відкрити, виявляти, виявити, об'являти, об'явити, викривати, викрити що кому (доверить) звіряти, звірити кому що. -крыть кому всю истину, тайну, намерения - відкрити (виявити) кому (перед ким) всю правду, тайну (таємницю, таїну), заміри. -вать (-крыть) душу, сердце - розгортати (-рнути) перед ким, відкривати (-крити) кому, перед ким душу, серце. -вать преступление, виновника, сообщника - викривати злочин, винуватця, товариша. См. Обнаруживать;3) (узнавать неведомое дотоле) назнавати, назнати, навідати, визнати, (о мног.) поназнавати;4) (находить, обретать) відкривати, відкрити, з[від]находити, з[від]найти, ви[від]шукувати, ви[від]шукати, викривати, викрити що. [Колумб відкрив (з[від]найшов) Америку. Відшукали великі поклади (залежи) кам'яного вугля];5) (изобретать) винаходити, винайти що;6) (заводить что-л.) відкривати, відкрити, заводити, завести, запроваджувати, запровадити, закладати, закласти, заложити. -вать (-крыть) школы, больницы - відкривати (-крити), заводити (- вести) школи, лікарні. -вать (-крыть) лавку, книжный магазин, фабрику - закладати (- класти), заложити, відкривати (-крити) крамницю, книгарню, фабрику; (начинать) починати, почати, розпочинати, розпочати. -крыть кампанию, пальбу - почати, розпочати війну, стрілянину. -крыть трамвайное движение, воздушное сообщение - розпочати трамвайний рух, повітряне сполучення;7) что-л. публично (собрание, заседание, праздник, памятник…) - розпочинати, розпочати, відкривати, відкрити збори, засідання, свято, відкривати пам'ятник. -вая собрание, предлагаю избрать председателем… - розпочинаючи збори, пропоную на (за) голову обрати…* * *несов.; сов. - откр`ытьвідкрива́ти, відкри́ти и повідкрива́ти; (освобождать от чего-л. закрывающего) відтуля́ти, відтули́ти и повідтуля́ти, відслоня́ти и відсло́нювати, відслони́ти; (дверь, окно, ворота) відчиня́ти, відчини́ти и повідчиня́ти, ( слегка) відхиля́ти, відхили́ти и повідхиля́ти; (книгу, тетрадь) розгорта́ти, розгорну́ти и порозгорта́ти; ( раскрывать) розкрива́ти, розкри́ти и порозкрива́ти; ( веки своих глаз) розплю́щувати, розплю́щити, відплю́щувати, відплю́щити; ( разоблачать) викрива́ти, викри́ти -
116 проделывать
проделать1) (отверстие) проробляти и -роблювати, проробити, пробивати, пробити (наскрізь), (прорубать) прорубувати, прорубати, (просверлить) прове[і]рчувати, провертіти, (о мн.) попроробляти, попробивати, попрорубувати, попрове[і]рчувати що. [Треба ще одно вікно проробити, щоб ясніше в хаті було. Прорубай вікно, щоб видно було (Чуб.)];2) что-н. с кем-н., над кем-н. - коїти, скоїти що-небудь, з ким, чинити, учинити що- небудь, з ким-н., над ким-н., доказувати, доказати що (чого) над ким; (выделывать) виробляти, виробити, витворяти, витворити, витівати, витіяти що кому-небудь, що з ким-н. [Що ти коїш із нею? (Крим.). Чинили над нею всякі непотребства (О. Пч.). Москаль такі штуки доказує над смертю (Чуб.). Отаке-то людям горе чума виробляла (Шевч.). Таке було иноді витворяє (Номис)]. -лывать, -лать штуки - см. Выкидывать, Выделывать (штуки);3) (работу) проробляти, проробити, поробити (роботу). [Треба самому проробити цю роботу, щоб знати, яка вона важка];4) (показывать чему выучили) проробляти, проробити, показувати, показати. Обезьяна -ла свои штуки - мавпа проробила (показала) свої штуки;5) -лывать крупу - дерти крупи;6) -лать что (скопировать) - вдати що. Проделанный - пророблений, пробитий, прорубаний, проверчений; учинений, доказаний, показаний. -ться -1) (об отверстии) - пророблятися, бути проробленим, пробиватися, бути пробитим, прорубуватися, бути прорубаним, прове[і]рчуватися, бути проверченим;2) чинитися, вироблятися;3) (о работе) пророблятися, бути проробленим, поробленим. [Пророблено чималу працю].* * *несов.; сов. - прод`елать1) проробля́ти и проро́блювати, пророби́ти; ( отверстие) пробива́ти, проби́ти и попробива́ти2) (выполнять, совершать) проробля́ти и проро́блювати, пророби́ти; ( о работе) прово́дити, провести́; ( делать) роби́ти, зроби́ти, чини́ти, учини́ти3) (шутку, шалости) виробля́ти (несов.), витво́рювати и витворя́ти, ви́творити, несов. утну́ти, утя́ти; ( показывать) пока́зувати, показа́ти -
117 распахивать
I с.-х.; несов.; сов. - распах`атьрозо́рювати, -рюю, -рюєш, розора́ти, -орю́, -оре́ш и мног. порозо́рювати, зо́рювати, зора́ти, ора́ти, поора́тиII несов.; сов. - распахн`уть1) розгорта́ти и розго́ртувати, -тую, -туєш, розгорну́ти, -горну́, -го́рнеш; ( раскрывать) розкрива́ти, розкри́ти, -кри́ю, -кри́єш и мног. порозкрива́ти; ( раскутывать) розку́тувати, -тую, -туєш, розку́тати; ( платок) розпина́ти, розіпну́ти и розп'ясти́ (розіпну́, розіпне́ш) и розп'я́сти и розіп'я́сти и мног. порозпина́ти; ( одежду на груди) розхри́стувати, -тую, -туєш, розхри́стати\распахивать ну́ть по́лы пальто́ — розгорну́ти (розкри́ти) по́ли пальта́
2) ( растворять) [на́встіж, ши́роко] розчиня́ти, [на́встіж, ши́роко] розчини́ти, -чиню́, -чи́ниш и мног. порозчиня́ти, розча́хувати, -ча́хую, -ча́хуєш, розчахну́ти\распахивать ну́ть окно́ — [на́встіж, ши́роко] розчини́ти ві́кно, розчахну́ти вікно́
-
118 кнопочный
кно́почное управле́ние эл. — push-button control
кно́почный телефо́н — push-button telephone
-
119 нажатие
с.pressure, pressing; touchнажа́тие кла́виши / кно́пки — hitting / pressing a key; key stroke
нажа́тие кно́пки мы́ши информ. — mouse click
-
120 перемотка
ж.( плёнки в магнитофоне) rewindingкно́пка перемо́тки вперёд — fast forward button
кно́пка перемо́тки наза́д — rewind button
См. также в других словарях:
КНО — Конвенция о «негуманном» оружии воен. Источник: http://news.mail.ru/news.html?394026 КНО курсы начальников отрядов скаутск. КНО контрнаступательная операция Словарь: Словарь сокращений и аббревиатур армии и … Словарь сокращений и аббревиатур
КНО — нефт. коэффициент нефтеотдачи oil recovery factor … Универсальный дополнительный практический толковый словарь И. Мостицкого
КНО — Комитет по неправительственным организациям (в ЭКОСОС) конечная нефтеотдача корпусная наступательная операция коэффициент нефтеотдачи … Словарь сокращений русского языка
Кно́тта ме́тод — (J. Knott, англ. микробиолог XX в.) метод диагностики филяриатозов, основанный на выявлении микрофилярий при микроскопии осадка пробы крови больного, смешанной с уксусной кислотой … Медицинская энциклопедия
кно́пка — и, род. мн. пок, дат. пкам, ж. 1. Металлическое острие с широкой шляпкой, служащее для прикалывания бумаги, ткани к чему л. твердому. К дощатому столу была приколота кнопками карта лесного района. Паустовский, Повесть о лесах. 2. Подвижная… … Малый академический словарь
кно́почный — ая, ое. прил. к кнопка … Малый академический словарь
КНО'РРЕ Фёдор Фёдорович — • КНОРРЕ Фёдор Фёдорович (р. 15.4.1903) сов. писатель, сценарист. Печатается с 1926. Написал сц. ф. Истребители и Случай на полустанке (1939); сц. ф., посв. борьбе сов. народа с фаш. захватчиками в годы Великой Отечеств. войны, Однажды ночью… … Кино: Энциклопедический словарь
вікно — Отвір для освітлення приміщення, який за своїм форматом міг бути вертикальним або горизонтальним, а його завершення прямокутним, шестикутним, півциркульним, овальним тощо. Протягом багатьох століть сформувались різні за формою і характером вікна … Архітектура і монументальне мистецтво
слухове вікно — слухове/ вікно/ (віко/нце) Вікно в покрівлі будови для освітлювання, провітрювання горища і для виходу на дах … Архітектура і монументальне мистецтво
вікно слухове — слухове/ вікно/ (віко/нце) Вікно в покрівлі будови для освітлювання, провітрювання горища і для виходу на дах … Архітектура і монументальне мистецтво
вікно — а/, с. 1) Отвір для світла й повітря в стіні приміщення (будинку, вагона тощо), куди вставлено раму з шибками. || Шибки. || Підвіконня. 2) Просвіт у чому небудь. 3) Отвір певного призначення у споруді, агрегаті, машині. 4) спец. Частина екрана… … Український тлумачний словник