клекітливий

См. также в других словарях:

• клекітливий — клекотли/вий, а, е. Який клекоче. || Який має схильність клекотати (у 1 знач.). Клекітливий птах …   Український тлумачний словник

• клекітливий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• клекотливий — див. клекітливий …   Український тлумачний словник

• бурхливий — 1) (про море, потік, річку тощо), бурливий, буремний, збурений, розбурханий, збунтований поет.; кипучий (який шумує); клекі[о]тливий, клекітний (про воду яка вирує, клекоче) 2) (про стихійні сили, явища природи який буяє, виявляється з великою… …   Словник синонімів української мови