-
1 вид
1. (внешность) ичэды, ичэвуӈнэ̄; на вид ичэдычӣ, ичэкин; принимать другой вид хуӈтуп-мӣ (3-е лицо хуӈтуптэн)2. (о местности) буга, дуннэ3. (род, сорт) вид; совершенный вид грам. соверше̄ннэй вид; несовершенный вид грам. несоверше̄ннэй вид; скрыться из виду ха̄л-мӣ (3-е лицо халлэн), бурӣв-мӣ (3-е лицо бурӣврэн); быть на виду ичэвде-мӣ -
2 измениться
хуӈтуп-мӣ (3-е лицо хуӈтуптэн), хуӈтумэ о̄-мӣ (3-е лицо о̄ран); измениться в лице сурдэн-мӣ; погода изменилась тырганӣ хуӈтуптэ̄н -
3 перемениться
1. (измениться) хуӈтуп-мӣ (3-е лицо хуӈтуптэн); (измениться в лице от потрясения) хэрӯ-мӣ2. (смениться) дюгэ̄лды̄-мӣ -
4 превратиться
хуӈтуп-мӣ, хуӈту о̄-мӣ (3-е лицо хуӈтуптэн, хуӈту о̄ран)
См. также в других словарях:
ТУП — телеуправляемый прибор Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. ТУП тракторный универсальный прицеп Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.:… … Словарь сокращений и аббревиатур
туп-туп — вигук незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
туп — нареч, кол во синонимов: 1 • тупой (118) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
туп — ту/п, ту/пу ту/пу, виг. 1) Звуконаслідування, що означає звук від ходіння, бігу. || у знач. ім. Тупання. 2) розм. Уживається як присудок за знач. тупати, тупнути … Український тлумачний словник
тупісінький — [туп’і/с ін кией] м. (на) кому/ к ім, мн. к і … Орфоепічний словник української мови
туп — вигук незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
тупісінький — прикметник … Орфографічний словник української мови
тупісінько — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
тупіти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
тупішати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
тупіший — прикметник, вищий ступінь … Орфографічний словник української мови
