Перевод: с русского на все языки

кирпу

  • 1 вздёргивать

    вздёрнуть підтягати, підтягти вгору, смикати, смикнути вгору (за нитку, мотузок). В. на виселицу - почепити на шибеницю. В. нос - дерти, задерти носа, кирпу гнути. Вздёрнутый нос - кирпатий (кирпатенький) ніс, кирпа.
    * * *
    несов.; сов. - вздёрнуть
    1) (дёргая, поднимать вверх) підійма́ти, підійняти и мног. попідійма́ти, підніма́ти, підня́ти; попідніма́ти; ( подтягивать) підтяга́ти и підтя́гувати, підтягти́ и підтягну́ти и мног. попідтяга́ти и попідтя́гувати; ( подбрасывать) підкида́ти [догори́], підки́нути [догори́]

    \вздёргивать плеча́ми — зни́зувати, зниза́ти и знизну́ти (здвига́ти и здви́гувати, здвигну́ти, стена́ти, стену́ти, стина́ти, стину́ти) плечи́ма

    2) ( вешать) ві́шати, пові́сити и мног. пові́шати

    Русско-украинский словарь > вздёргивать

  • 2 голова

    головка, головушка
    1) голова, ум. голівка, голівонька, увел. головище. Выше всех - ою - за всіх головою вищий. Рубить, отрубить голову кому-л. - стинати, стяти кому голову, стинати, стяти кого. Задирать -ву - дерти голову, (иронически) кирпу гнути. Повесить -ву - похнюпити голову, похнюпити ніс, похнюпитися, понуритися. В голове, как молотом бьёт - в голові так і креше, в голові наче ковалі кують. Вниз головой - см. Вниз. Ходить с непокрытой головой (ирон. о замужней женщине) - волоссям світити. С непокрытой -вой - простоволосий. Покачать головою - покрутити головою, похитати головою. Кивнуть -ой - кивнути головою. Поднимать головы - набиратися духу, сміливости. Стоять, постоять головой за кого-л., за что-л. - важити життям за кого, відважувати, відважити життя за кого, за що. Платиться, поплатиться головой - накладати (накласти, наложити) головою (душею), заплатити своєю головою. Сложить голову - лягти головою, зложити голову, трупом лягти. Бей в мою голову! - бий моєю рукою! Мылить, намылить голову кому-л. - милити, намилити чуба, чуприну, (длительно) скребти моркву кому. Осмотреть кого с головы до ног - обміряти, обкинути кого поглядом від голови до ніг. Очертя голову - осліп, наосліп, на одчай душі, на одчай божий. Сломя голову - стрімголов, прожогом. Голова кругом идёт - голова обертом іде (ходором ходить, кружка йде), голова туманіє, морочиться (паморочиться) світ, голова макітриться, світ вернеться кому. Закружилась голова у кого-л. - заморочило голову кому, заморочилася голова кому. Не сносить ему головы - накладе він головою, не топтатиме він рясту. Как снег на голову - неждано-негадано, несподівано. Разбить на голову - впень, до ноги побити. Сколько голов, столько умов - що голова, то розум. С больной головы на здоровую - швець заслужив, а коваля повісили; винувата діжа, що не йде на ум їжа. Глупые головы - цвілі голови. Глупая голова - дурна, капустяна голова, макітра. Низкоостриженная (или голая) голова (насмешл.) - гиря, макотиря. Лохматая г. (насмешл.) - кудла, кучма. Сорви- голова - шибеник, шибай-голова. Победная головушка - побіденна голівонька. Жить одною головою - самотою жити. Он (она) живёт одною головою - одним-один (одна) живе, самотою живе. С головы на голову - всі до одного (жодного), геть-усі. Вооруженный с ног до головы - о[у]зброєний до зубів. Голова сахару - голова, брила цукру. Голова пласта (геол.) - лоб верстви. Мёртвая голова (бабочка) - летючий павук. В головах - в головах. В головы - в голови, під голову. Под головами - під головами. Из-под головы - з- під голів;
    2) (ум. память) голова, думка. Мне приходит, пришло в голову - мені спадає, спало на думку, упадає, упало на думку, набігає, набігло на думку, спливає, сплило на думку. Забрать себе в голову - убгати собі в голову, у голову забрати, узяти щось собі в голову, взяти собі думку. Засело что-л. в голове - запало щось у голову, уроїлось у голову кому. [Уроївсь мені в голову Семен небіжчик]. Не выходит из -вы что-л. - не сходить, не виходить, не йде з думки, стоїть мені на думці. Ломает себе голову - клопоче собі голову; сушить собі голову (мозок), у голову заходить, ходить до голови по розум. Взбрело в -ву кому - ухопилося голови кому, спало на думку, (вульг.) забандюрилося кому що. Потерять - ву - стерятися, заморочитися. Теряю голову - не дам собі ради, нестямлюся, нестямки напали мене. Вбить в голову кому - втовкмачити кому. Выкинуть из головы - спустити з думки що. Пойти с повинной головой к кому - повинитися (повинуватитися) кому, учинити покору. Голова полна тяжёлых мыслей - важкі думи обсіли голову. У него голова не в порядке - немає в нього (не стає йому) третьої (десятої) клепки в голові. Вскружить кому голову - закружити (закрутити) кому голову. Забивать кому -ву - морочити голову кому, памороки забивати кому;
    3) (начальник, предводитель) голова. Голова городской, сельский - голова міський, сільський. Быть, служить -вой - головувати. Пробыть, прослужить головой - проголовувати. Он всему делу голова - він до всього привідця (привідець, призвідник), він на все голова.
    * * *
    голова́

    без головы́ — перен. без голови́, безголо́вий

    ве́шать, пове́сить го́лову — похню́плювати, похню́пити (хили́ти, схили́ти) го́лову, похню́плюватися, похню́питися

    в пе́рвую го́лову — наса́мперед, передусі́м, у пе́ршу че́ргу, найпе́рше

    Русско-украинский словарь > голова

  • 3 драть

    дирать драти, дерти. [Одежу так дере, що страх]. -ть горло - горлати - см. Горланить. -ть за волосы кого, друг друга - чубити, -ся, вихрити, -ся, скубти, -ся, скубки (почубеньків) давати кому. [Доки не поберуться, то й любляться, а як поберуться, то й чубляться]. -ть за уши - скубти за вуха, крутити вуха. -ть розгами - парити, лозанів давати - см. Сечь. -ть в горле - драти (дерти) в горлі (горло). [Проханий шматок горло дере]. -ть в тридорога - драти (лупити, дерти) як за батька. -ть взятки - см. Взятка, Взяточничать. -ть нос - кирпу дерти, кирпу загинати (гнути). Мороз дерёт по коже - мороз пішов по-за плечима (по-за шкурою), наче снігом по шкурі (по спині) тре, з-за спини морозом бере.
    * * *
    1) (рвать, разрывать) де́рти, дра́ти, рва́ти, роздира́ти, розрива́ти, шматува́ти
    2) (отделять, снимать) де́рти, драти; ( вырывать) рва́ти, вирива́ти

    \драть ко́ру с де́рева — де́рти (дра́ти) ко́ру з де́рева

    3) ( растерзывать) де́рти, дра́ти, розрива́ти, роздира́ти
    4) (наказывать поркой, сечь) бити, шмага́ти, сікти́; (за волосы, за уши) скубти́, ску́бати и скуба́ти; ( за волосы) чу́бити

    \драть за у́ши кого́ — м'я́ти (крути́ти) ву́ха кому́, скубти́ за ву́ха кого́

    5) (перен.: брать слишком дорого) де́рти, дра́ти, лупи́ти
    6) (скоблить, тереть) де́рти, дра́ти, шарува́ти
    7) (царапать, раздражать) де́рти, дра́ти, дря́пати; в

    го́рле дерёт — безл. у го́рлі (го́рло) дере́ (дря́пає)

    8) (кричать, громко петь) горла́ти, горла́нити, репетува́ти, галасува́ти

    \драть го́рло (гло́тку) — де́рти (дра́ти) го́рло (гло́тку), горла́ти, горла́нити

    9) (убегать, удирать) де́рти, дря́пати

    Русско-украинский словарь > драть

  • 4 задирать

    задрать -1) задирати и дерти (вгору), задерти и задрати, задублювати, задубити, (о мн.) позадирати, позадублювати. -рать голову, хвост, ноги задирати (задерти) голову, хвоста, ноги, закопилювати (закопилити) хвоста, задублювати (задубити) хвоста. [Біжить кінь, хвоста задубивши]. -рать нос (голову) - кирпу гнути, губу копилити проти кого, пиндючитися, високо нестися. -драв ноги - задерши ноги. Я тебе как дам, так и ноги -рёшь - як стусону тебе, то й п'ятами вкриєшся (ноги задереш);
    2) (затрагивать) задирати, задерти, зачіпати, зачепити, займати, за(й)няти кого, заводитися, завестися з ким, чіплятися до кого, налазити на кого. Он всех -рает - він кожного зачіпає, він з кожним заводиться, до кожного чіпляється, на кожного налазить;
    3) роздирати, роздерти. -драть за живое - дійняти (допекти) до живого, до серця, до печінок. Волк козу -драл - вовк козу розірвав. Задранный - задраний, задертий, задублений.
    * * *
    несов.; сов. - задр`ать
    1) задира́ти, заде́рти и задра́ти, -деру́, -дере́ш и мног. позадира́ти

    \задиратьть нос — см. нос

    2) ( растерзывать) розрива́ти, розірва́ти, роздира́ти, розде́рти и розідра́ти, задира́ти, заде́рти и задра́ти
    3) ( засекать розгами) засіка́ти, засікти́, -січу́, -січе́ш
    4) (задевать, вызывать на ссору, драку) задира́ти несов.; зачіпа́ти, зачепи́ти, -чеплю́, -че́пиш, займа́ти, зайня́ти, -йму́, -ймеш

    Русско-украинский словарь > задирать

  • 5 мнить

    думати, гадати, (воображать) уявляти. Мнить о себе много - багато, (слишком) занадто про себе думати, високо нестися, заноситися (в хмари), (фам.) кирпу гнути.
    * * *
    ду́мати; ( предполагать) гада́ти; (представлять себе, воображать) уявля́ти

    мно́го (высоко́) \мнить о себе́ — на́дто багато ду́мати про се́бе, бу́ти на́дто висо́кої ду́мки про се́бе, надто зано́ситися

    Русско-украинский словарь > мнить

  • 6 нос

    1) ніс (р. носа). [У його ніс, зуби і борода, як у инших людей (М. Вовч.)]. Нос баклушей - товстий ніс, (насм.) кушка, курдюк (-ка). Вздёрнутый нос - кирпатий (слегка: кирпатенький) ніс, (насм.) кирпа. [Очками кирпу осідлав (Котл.)]. Горбатый нос, нос с горбинкой - горбуватий (горбоватий) ніс, ніс з горбочком. Нос картошкой (луковкою, пяткою) - ніс картопелькою, ніс-бурульбашка, бульба. Крючковатый нос, нос крючком - карлючкуватий (закарлючений, закандзюблений, заключений, реже крюкастий) ніс. С крючковатым -сом - см. Крючковатый 1. Мясистый нос - м'ясистий (м'яснистий, товстий) ніс, (насм.) курдюк (-ка). Орлиный нос - орлиний (орлячий) ніс. Острый нос - гострий ніс. Нос пуговкой - пли[е]скатий ніс, (насм.) пипка. Сизый нос (у пьяницы) - синій ніс. Тупой нос - тупий ніс. Человек с длинным, кривым, острым, толстым -сом - довгоніс, кривоніс, гостроніс, товстоніс (-носа), довгоносий и т. п., людина з довгим и т. п. носом. Болезни -са - носові хвороби, хвороби носа. Бить, ударить в нос (о сильном запахе) - бити, вдарити в ніс (реже до носа). Бормотать (говорить), пробормотать (проговорить, произнести) под нос - мурмотіти (бурмотіти, мимрити, бубоніти), промурмотіти (пробурмотіти, промимрити, пробубоніти) собі під ніс; срв. ниже Говорить в нос. Водить за нос кого - водити за носа, дурити кого, (диал.) мотузити кого, (фам.) плести сухого дуба кому. [Вона вірить сьому шарлатанові а він їй плете сухого дуба (Франко)]. Воротить нос от чего - вернути носа (ніс), від чого, (отворачиваться) відвертати носа (ніс) від чого. Встретиться, сойтись -сом к -су - зустрітися, зійтися носом до носа. Говорить, проговорить (произнести) в нос - говорити гугняво, гугнявити, прогугнявити, гугнити, прогугнити. [«Спасибі» - прогугнив Кривоніс, глянувши з-під лоба (Стор.)]. Дать по -су, щелчка в нос кому - дати по носі, дати носака (щигля), дати пинхви (цибульки) кому, вдарити по носі кого, (осадить) утерти носа, пихи збити кому; (отказать) дати відкоша кому, (при сватанье) дати гарбуза кому. Держать нос по ветру - тримати носа за вітром; ловити носом, куди (кудою) вітер віє (дме), (шутл.) належати до партії к. в. д. (куди вітер дме). Заложило нос кому - заклало в носі кому, (диал.) ніс заліг у кого. [Уже три дні, як у мене ніс заліг (Харківщ.)]. Запороть -сом - заорати (запороти) носом. [Пхнув його, а він так носом і заорав (Сл. Ум.)]. Зарубить себе (у себя) на -су, себе на нос (что) - закарбувати собі на носі (що), затямити (собі) (що). [Ти розмовлятимеш ввічливо і не напиватимешся, аж поки я не скажу свого слова, - закарбуй це собі на носі (Остр. Скарбів)]. Из-под -са у кого - з-під (з-перед) носа в кого и кому; см. Из-под (под Из). Клевать -сом, -сом окуней ловить - см. Клевать. На -су - (совсем близко) близенько, коло носа, під носом, над носом, (за плечами) за плечима; (скоро) скоро, незабаром, (не за горами) не за горою, (вот-вот) от- от, далі, далі-далі, тут-тут, тільки не видно. Беда на -су - біда (лихо) вже коло носа (над головою, коло дверей). Конец месяца на -су - скоро (незабаром, от-от, далі, далі-далі, над носом) кінець місяця. Неприятель у него на -су - ворог коло його носа, ворог дивиться в вічі. Смерть на -су - смерть за плечима (грубее: коло носа). Наклеить нос кому - см. Наклеивать. Не видеть дальше своего -са - не бачити поза своїм носом (дальше від свого носа). Не по -су нам это - це не для нашого носа, ще не вмилися ми до цього, (вульг.) це не для рила нашого Гаврила, (не по карману) не по наших грошах (достатках) це, не з нашими грошиками (на це или це). Не тычь -са в чужое просо - не сунь носа до чужого проса (Приказка). Опустить нос - спустити (похнюпити) носа. Остаться с -сом, получить нос - облизня піймати (спіймати, з'їсти, вхопити), (при сватанье) гарбуза з'їсти (вхопити). Оставить кого с -сом, приставить кому нос - наставити (приправити, натягти) кому носа, (оставить в дураках) пошити кого в дурні. Отойти с -сом - піти з носом (з облизнем). [Почухається (що батько не хоче його женити), та з тим носом і піде (Квітка)]. Перед самым -сом - перед самим носом, коло самого носа. Повесить нос - похнюпити (посупити) носа (ніс), похнюпитися, посупитися, (пров.) потютюритися. Повесить нос на квинту - похнюпити (посупити) носа, повісити носа на квінту. Под (самым) -сом - під (самим) носом. [Чуже бачить під лісом, а свого не бачить під носом (Приказка)]. Под -сом взошло, а в голове и не посеяно - під носом насіялося, в голову й не завіялося; під носом косить пора, а в голові й не сіяно; вже й борідка виросла, а глузду не винесла (Приказки). Поднимать (задирать, драть), поднять (задрать) нос (перед кем) - підводити (задирати), підвести (задерти, задрати) носа, високо тримати ніс (носа), (о мног.) попідводити (позадирати) носи, (голову) підводити, підвести голову (о мног. попідводити голови), починати, почати високо нестися, (грубо) кирпу гнути (дерти, драти, задирати), задерти (задрати), губу копилити, закопилити (проти кого). [Починав ходити туди й сюди по палубі, підвівши згорда голову (Остр. Скарбів). Він так високо тримав ніс, що… (Кандід). Ти, дочко, не дуже кирпу гни та мерщій виходь до гостя (Н.-Лев.). Ти не смієш проти матери кирпу гнути! (Крим.). Кирпу проти людей так драв, що й кочергою не достанеш (Кониськ.). Є в них щось таке, що дає їм право задирати кирпу (Микит.). Проти всіх губу копилить (Мова)]. Показывать, показать длинный нос кому - показувати, показати довгого носа кому; см. ещё выше Оставить кого с -сом. И -са не показывать, не показать кому - і носа не потикати (не появляти, не являти), не поткнути (не появити) до кого. [Не зваживсь-би й носа поткнути до мене (Мова)]. И -са к ним показать нельзя - і носа до їх поткнути не можна, і поткнутися до їх не можна. И -са не показывать, не показать откуда, из чего - і носа не витикати (не виткнути) звідки, з чого. Потягивать, потянуть -сом - шморгати, шморгнути носом, (пыхтеть) чмихати, чмихнути (носом). [Не шморгай носом! (Брацл.). Покинь чмихати! візьми хустку та висякайсь (Звин.)]. Совать (свой) нос во что, всюду, лезть -сом куда - стромляти (или встромляти, пхати, тикати) (свого) носа до чого, всюди (скрізь, до всього), куди. [Куди тільки він не стромляє свого носа! (Брацл.). На що було пхати носа до чужого тіста? (Пісня). Не пхай свого носа туди, де не твоє діло! (Звин.)]. Утереть нос кому (в прямом и перен. знач.) - утерти носа кому. Нос не по чину у кого - ніс не доріс у кого или кому, високо несеться хто, заноситься хто. Чуять, почуять -сом что - чути носом, занюхати що. [Носом чує, де що лежить (Приказка). Занюхає ковбасу в борщі (Номис)]. У него идёт кровь из -су (или -сом) - у його (и йому) кров іде (сильнее: юшить) з носа. Кровотечение из -су - кровотеча з носа, з носа кров іде. У него течёт из -су - у його капає з носа; (сопли из -са) йому ніс віскриться, (шутл.) йому кози з носа дивляться, (насм.) дядьки з носа аж пищать (Рудан.);
    2) (у птиц: клюв) дзюб, дзьоб (-ба), (редко) ніс (р. носа);
    3) (у судна) ніс (р. носа) (у лодки ещё: носок (р. носка)), перед (-да) (у судна), прова (англ. prow); (специальнее: у дубаса, диал.) чердак (-ка). [Горить світло коло носа (на кораблі) (Рудан.). Дивилась на хвилю, що гнав своїм носом пароплав (В. Підмог.). Вітрила на фордевінд! носа на хвилю! (Влизько). Помічник капітана забарився на носі (Кінець Неволі). Носок човна виткнувся біля колоди (Олм. Примха). Пересядьте з корми на перед (Київ). Прова, як меч, розсікає зеленую хвилю (Дніпр. Ч.)];
    4) (выдающаяся часть предмета) ніс (р. носа), ріг (р. рога). Нос машины - ніс машини. Нос наковальни - ріг ковадла;
    5) геогр. - (мыс) ріг (р. рога), виступ (-па), (коса) коса, (стрелка) стрілка.
    * * *
    ніс, род. п. носа

    ве́шать, пове́сить \нос с — перен. хню́пити (похню́плювати), похню́пити (ві́шати, пові́сити) но́са (ніс)

    в \нос с говори́ть (петь) — у ніс говори́ти (співа́ти)

    да́льше [своего́] \нос са не ви́деть — да́лі [свого́] но́са не ба́чити

    драть, задра́ть (вздёргивать, вздёрнуть, поднима́ть, подня́ть) \нос с — де́рти, заде́рти (дра́ти, задра́ти) но́са (ки́рпу), гну́ти ки́рпу несов., копи́лити, закопи́лити (підніма́ти, підня́ти, підійма́ти, підійня́ти) но́са (ніс)

    из-под [са́мого] \нос са (\нос су) у кого́ — з-під (з-пе́ред) [са́мого] но́са в ко́го

    на \нос су́ — на но́сі

    наста́вить (натяну́ть) \нос с кому́ — наста́вити (натягти́) но́са кому́

    не по́ носу [таба́к] кому́ — не для чийо́го но́са

    \нос с (\нос сом) к \нос су — но́сом до носа, ніс у ніс

    опусти́ть \нос с — опусти́ти (похню́пити) но́са

    оста́вить с \нос сом кого — лиши́ти з но́сом кого́

    оста́ться с \нос сом — залиши́тися (лиши́тися) з но́сом

    под нос говори́ть (бормота́ть) — під ніс говори́ти (бурмота́ти, бурмоті́ти, бормота́ти, бормоті́ти)

    под [са́мым] \нос сом (под но́сом) у кого́ — під (пе́ред) [са́мим] но́сом у ко́го, ко́ло [са́мого] но́са чийо́го

    пока́зывать \нос с (\нос сы́) — пока́зувати но́са

    с \нос са, с \нос су — з но́са

    сова́ть [свой] \нос с куда́, сова́ться с \нос сом (со свои́м \нос сом) куда́ — перен. со́вати [свого́] но́са куди́

    утере́ть \нос с кому́ — перен. уте́рти но́са кому́

    уткну́ть \нос с во что (куда́) — уткну́ти ніс у що (куди́)

    уткну́ться \нос сом во что (куда́) — уткну́тися но́сом у що (куди́)

    Русско-украинский словарь > нос

  • 7 перед

    и Пред
    1) предл. - перед, передо (обычно если след. слово начинается сочетанием согл. «мн.» - передо мною), поперед ким, чим и кого, чого, сперед кого, (относительно кого, чего, перед к.-л днём, событием) проти кого, проти чого. [Своїх колін ні перед яким князем не гнули ми (Грінч.). Застогнав, як перед смертю (Грінч.). Вареників наварили, перед хлопців становили. Безлюдная доріженька попередо мною (М. Вовч.). Нема того, хто встоїть проти його. Проти смерти двох синів мені снилось, що два голуби прилетіло в оселю (Мил.). Мені приверзлося чудне - бог знає проти чого (Васильч.). Як зайці, вороги бігтимуть сперед тебе (Леонт.)]. Перед праздниками, отъездом - перед святками, перед від'їздом. Перед самым отъездом - саме перед від'їздом. Перед самым носом - перед самим носом. Виновный перед законом - винуватий проти закону и перед законом. Изменник перед отечеством - зрадник проти батьківщини. Перед лицом всего света, всей Европы - перед лицем усього світу, усієї Европи. Я даю этому автору предпочтение перед прочими, другими - я даю перевагу цьому авторові проти решти, проти инших. Извиниться перед кем - перепросити кого. Перед ним пробежал зайчик - перед (поперед) його, перед ним пробіг зайчик. Стань передо мною - стань перед мене, передо мною. Перед рассветом - удосвіта. Перед сумерками - присмерком. Задирать нос перед кем - кирпу гнути проти кого. Перед родами - на поступі. Перед богом не утаишься - від бога ніде не сховаєшся. Перед, с родит. п. (сперва, прежде чего-л., кого-л.) - поперед кого. [Не сунься (не лізь) поперед батька в пекло]. Не суйся перед людей - не сунься поперед людей;
    2) перед, перёд, нареч. (наперёд, прежде) - попереду, перше, передніше, передше, вперед. См. Прежде, Наперёд, Раньше. А ты бы перёд спросил - а ти-б перше попитав, -ся, поспитався, спитав, -ся.
    * * *
    предл. с твор. п.; тж. п`ередо
    1) пе́ред; (перед местоимением "мной" и в некоторых других сочетаниях) пе́редо, пе́реді; (вдоль перед кем-, чем-л.; впереди кого-, чего-л.) попере́д; (напротив; при указании на лицо или явление, по отношению к которому совершается действие) про́ти
    2) (за некоторое время до кого-чего-л.) пе́ред; (раньше кого-, чего-л.) попере́д, попе́реду и попере́ду
    3) (по сравнению с кем-, чем-л.) про́ти, порі́вняно, пе́ред

    Русско-украинский словарь > перед

  • 8 перёд

    и Пред
    1) предл. - перед, передо (обычно если след. слово начинается сочетанием согл. «мн.» - передо мною), поперед ким, чим и кого, чого, сперед кого, (относительно кого, чего, перед к.-л днём, событием) проти кого, проти чого. [Своїх колін ні перед яким князем не гнули ми (Грінч.). Застогнав, як перед смертю (Грінч.). Вареників наварили, перед хлопців становили. Безлюдная доріженька попередо мною (М. Вовч.). Нема того, хто встоїть проти його. Проти смерти двох синів мені снилось, що два голуби прилетіло в оселю (Мил.). Мені приверзлося чудне - бог знає проти чого (Васильч.). Як зайці, вороги бігтимуть сперед тебе (Леонт.)]. Перед праздниками, отъездом - перед святками, перед від'їздом. Перед самым отъездом - саме перед від'їздом. Перед самым носом - перед самим носом. Виновный перед законом - винуватий проти закону и перед законом. Изменник перед отечеством - зрадник проти батьківщини. Перед лицом всего света, всей Европы - перед лицем усього світу, усієї Европи. Я даю этому автору предпочтение перед прочими, другими - я даю перевагу цьому авторові проти решти, проти инших. Извиниться перед кем - перепросити кого. Перед ним пробежал зайчик - перед (поперед) його, перед ним пробіг зайчик. Стань передо мною - стань перед мене, передо мною. Перед рассветом - удосвіта. Перед сумерками - присмерком. Задирать нос перед кем - кирпу гнути проти кого. Перед родами - на поступі. Перед богом не утаишься - від бога ніде не сховаєшся. Перед, с родит. п. (сперва, прежде чего-л., кого-л.) - поперед кого. [Не сунься (не лізь) поперед батька в пекло]. Не суйся перед людей - не сунься поперед людей;
    2) перед, перёд, нареч. (наперёд, прежде) - попереду, перше, передніше, передше, вперед. См. Прежде, Наперёд, Раньше. А ты бы перёд спросил - а ти-б перше попитав, -ся, поспитався, спитав, -ся.
    * * *
    1) пере́д (род. п. переду)
    2)

    переда́ — мн. спец. переди́, -ді́в, передки́, -кі́в

    Русско-украинский словарь > перёд

  • 9 поднимать

    и Подымать поднять підіймати (піднимати), під(ій)няти, здіймати (знимати), здійняти, зняти, підводити, підвести, зводити, звести, підносити, піднести, (о мн.) попідіймати, поздіймати, попідводити, позводити, попідносити. [Кинулися люди до того злота, набирали стільки, скільки хто здужав підійняти (Рудан.). Собака підвів свою морду вгору і сумовито завив (Крим.)]. -мать, -нять (рычагами) - підважувати, підважити (о мног. попідважувати) що, вивагом підіймати, підняти що. -ть камень, мешок муки - підіймати, під(ій)няти каменя (и камінь), мішок борошна. Тяжолое - не -му - важке - не підійму, не піднесу. Помогать -ть, или поднимать (на плечи, на спину: подсоблять, взваливать) - завдавати, завдати, піддавати, піддати. [Завдай-но мені мішка, бо сам не здужаю підняти (Звин.). Завдав я свого клумачка на плечі та й побрався шляхом-дорогою (Звин.)]. -мать, -нять что-л. держа перед собой - проти себе (перед себе) підіймати, під(ій)няти, підводити, підвести що. [Узяв колодку за комель, підвів проти себе, як свічку (Манж.)]. -ть плотину, дом и т. д. (повышать) - підіймати (піднимати), підняти, підвищувати, підвищити, підносити, піднести греблю, дім (хату). -мать, -нять руку, голову - підводити, підвести, зводити, звести, підіймати, під(ій)няти, здіймати, зняти, підносити, піднести руку, голову. [Голови не з[під]веду]. -ть руку на кого - здіймати, зняти, підіймати, під(ій)няти руку (руки) на кого. -нять на себя руки - смерть собі заподіяти, руки на себе наложити. -ть глаза - зводити, звести (о мног. позводити), підводити, підвести, підіймати, під(ій)няти, здіймати, зняти, (реже) скидати, скинути очі на кого; срв. Возводить 3. -нять глаза к небу - звести очі до неба. -ть лежащего, пьяного - підводити, підвести, зводити, звести лежачого, п'яного. Ребёнок упал, -ми его - дитина впала, підійми її. -нять больного (с одра болезни) - підняти, звести, відходити хворого. -нять кого на ноги (в прям. и перен. знач.) - звести кого на ноги. -нять на ноги бедняка - звести на ноги бідаря. -нять платок с полу - під(ій)няти хустку з долівки. -мать окно - підіймати, підводити вікно. -нять (усилить) лампу, свет - підкрутити лямпу, світло. -ть занавес - підіймати, підняти завісу (запону, заслону). -ть знамя, флаг - зводити, звести, підносити, піднести прапора, флага. нять знамя революции - піднести (зняти) прапора революції. -ть оружие, меч - здіймати, зняти, зводити, звести зброю, меч(а) на кого, проти кого, (иногда) зводити чим (зброєю, мечем, шаблею). [Як шабелькою звів - Львів ся поклонив (Іст. пісня)]. -ть вопрос, речь (разговор), дело - здіймати, з(дій)няти (порушувати, порушити) питання, мову или річ, справу. -нять голос в защиту кого, чего - підвести (подати) голос в (на) оборону кого, чого. -ть ссору, крик - здіймати, зняти, зводити, звести, зчиняти, зчинити, підіймати, підняти сварку, крик (галас). Срв. Крик. -ть шум - збивати, збити, здіймати, зняти бучу, зчиняти, зчинити бучу (ґвалт, шарварок), справляти, справити галас (Коц.). Публика -мает нетерпеливый шум - публіка здіймає нетерплячий гомін (Л. Укр.). -ть тревогу - здіймати, з(дій)няти, збивати, збити тривогу. -ть бунт - см. Бунт. -нять дух (мужество) - підіймати, підняти, підносити, піднести духа кому; срв. Воодушевлять. -нять настроение - піднести настрій кому. -ть пыль (о ветре) - здіймати, підіймати куряву (пил), (соверш.) зняти, підняти (куряву, пил), спилити, скопотити. -ть пыль (о скоте, людях) - збивати, збити, здіймати, зняти, підіймати, підняти куряву (пил), курити, закурити, накурювати, накурити. -ть цену - підіймати, підняти, підвищувати, підвищити ціну на що, здорожити що. -ть производство, промышленность, авторитет чей - підносити, піднести виробництво, промисловість, авторитет чий. Это -мало её в собственных глазах - це її підносило у власних очах (Коц.). - ть на смех - підіймати, підняти, брати, взяти на глум, на глузи, на сміх кого. -ть на зубок - брати, узяти на зуби (на язики, на жарти). -мать нос перед кем - носа задирати, кирпу гнути проти кого. -нимай (бери) выше (в перен. зн.) - бери вище. [Ви полковник? - Бери вище!]. -ть (возбуждать) кого против кого-л., чего-л. - підіймати, підняти, збивати, збити кого проти кого, проти чого, на кого, на що; срв. Вомущать 4. -нять (разбудить) кого - звести, збудити, (о мног.) позводити, побудити кого. [Лисий віл (день) усіх людей звів]. -мать, -нять (пахать) новину, пар - орати, зорати цілину, пар (обліг). -нять землю (вспахать) - зорати, зворушити землю. -ть груз (о судне) - брати, взяти, здержувати, здержати вагу, вантаж. [Це судно бере багато тон ваги]. -ть паруса - розпускати, розпустити, напинати, напнути (нап'ясти) вітрила, напарусити (соверш.). -мать, -нять зайца, медведя, охотн. - виганяти, вигнати, зрушати, зрушити зайця, ведмедя. -ть якорь - підіймати, підняти, виважати, виважити ко[і]тву. -ть хвост (о животных) - підіймати, підняти, задублювати, задубити хвоста. -ть уши, шерсть - насторош[ч]увати, насторош[ч]ити, нашорошувати, нашорошити (вуха, шерсть). -ть шерсть, перья - стовбурчити, настовбурчити. -ть одежду - підійматися, піднятися (Сквир.), закас[ч]уватися, закас[ч]атися, підіймати, підняти, (задрать) задирати, задерти (сорочку, спідницю). -нять к.-л. дело, предприятие (в знач. управиться, одолеть) - підважити якесь діло, підприємство. [Це велике діло: ми його не підважимо]. Поднятый - під(ій)нятий, знятий, підведений, зведений, піднесений, знесений.
    * * *
    несов.; сов. - подн`ять
    1) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и підійня́ти и попідніма́ти и попідійма́ти; (руки, пыль, волны) здійма́ти, здійня́ти и поздійма́ти; ( руку на кого) зніма́ти, зня́ти и позніма́ти; (пыль - о движущихся людях, скоте) збива́ти, зби́ти и позбива́ти; (придавать чему-л. более высокое положение) підно́сити, піднести́ и попідно́сити
    2) (голову, глаза) підво́дити, підвести́ и попідво́дити, зво́дити, звести́ и позво́дити, підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и попідніма́ти, підно́сити, піднести́ и попідно́сити
    3) ( начинать) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти, здійма́ти и зніма́ти, зня́ти, зво́дити, звести́; ( бучу) збива́ти, зби́ти; (шум, спор) зчиня́ти, зчини́ти; (бунт, скандал) учиня́ти, учини́ти
    4) ( вопрос) пору́шувати, пору́шити, підніма́ти, підня́ти

    \поднимать ма́ть де́ло — пору́шувати спра́ву; ( начинать) почина́ти (розпочина́ти) спра́ву

    5) ( повышать) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и підійня́ти и попідніма́ти и попідійма́ти, підви́щувати, підви́щити и попідви́щувати; (преим. перен., а также: увеличивать, улучшать) підно́сити, піднести́ и попідно́сити; (иногда: увеличивать) збі́льшувати, збі́льшити
    6) с.-х. підніма́ти, підня́ти и підійня́ти

    поднима́ть пар — підніма́ти (пахать: ора́ти) пар

    Русско-украинский словарь > поднимать

  • 10 Косогорить

    копатися під кого; кирпу гнути, голову дерти, задирати.

    Русско-украинский словарь > Косогорить

  • 11 Косодыриться

    1) (чваниться) дерти голову, вихвалятися, гнути кирпу;
    2) (сердиться) бришкати, котів дерти.

    Русско-украинский словарь > Косодыриться

См. также в других словарях:

  • кирпу — осётр …   Нанайско-русский словарь

  • Задирать/ задрать кырпу (кирпу) — Кубан. Неодобр. Зазнаваться, гордиться. Борисова 2005, 139. /em> Кырпа нос …   Большой словарь русских поговорок

  • Кирпа, Георгий Николаевич — Георгий Николаевич Кирпа укр. Георгій Миколайович Кірпа …   Википедия

  • Кирпа — Кирпа, Георгий Николаевич Георгий Николаевич Кирпа Георгій Миколайович Кірпа украинский политик, министр транспорта и связи Украины …   Википедия

  • Кирпа, Георгий — Содержание 1 Биография 1.1 Смерть 2 Примечания 3 Ссылки // …   Википедия

  • AEGEE — AEGEE  The European Students Forum Логотип Создано Париж, Франция, 1985 год Официальный язык Английский, французский Президент Алфредо Селлитти (AAlfredo Sellitti) Генеральный секретарь Алма Мозговая (Alma Mozgovaja) Казначей Елена Антова… …   Википедия

  • Костенко, Лина Васильевна — Лина Васильевна Костенко Лiна Василівна Костенко Имя при рождении: Лина Васильевна Костенко Дата рождения: 19 марта 1930(1930 03 19) …   Википедия

  • Евгений Альфредович Червоненко — Файл:Chervonenko.jpg Е. А. Червоненко Евгений Альфредович Червоненко (род. 20 декабря 1959 года, Днепропетровск) украинский политик. Государственный служащий 3 го ранга (08.2000), 1 го ранга (02.2006). Биография Е. А. Червоненко Окончил среднюю… …   Википедия

  • Евгений Червоненко — Файл:Chervonenko.jpg Е. А. Червоненко Евгений Альфредович Червоненко (род. 20 декабря 1959 года, Днепропетровск) украинский политик. Государственный служащий 3 го ранга (08.2000), 1 го ранга (02.2006). Биография Е. А. Червоненко Окончил среднюю… …   Википедия

  • Червоненко, Евгений — Файл:Chervonenko.jpg Е. А. Червоненко Евгений Альфредович Червоненко (род. 20 декабря 1959 года, Днепропетровск) украинский политик. Государственный служащий 3 го ранга (08.2000), 1 го ранга (02.2006). Биография Е. А. Червоненко Окончил среднюю… …   Википедия

  • Червоненко Е. — Файл:Chervonenko.jpg Е. А. Червоненко Евгений Альфредович Червоненко (род. 20 декабря 1959 года, Днепропетровск) украинский политик. Государственный служащий 3 го ранга (08.2000), 1 го ранга (02.2006). Биография Е. А. Червоненко Окончил среднюю… …   Википедия


Мы используем куки для наилучшего представления нашего сайта. Продолжая использовать данный сайт, вы соглашаетесь с этим.