-
101 мужеский
чоловічий, (редко) мужеський, музький, (мужественный) мужні[и]й. [У мене мужній дух, а сила женська (Куліш)]. -кий пол - чоловіча (хлопчача) стать. Ребёнок -кого пола - дитина чоловічої стати, дитина-хлопець. -кий род, грам. - чоловічий рід (р. роду). -кое училище - хлоп'яча (парубоча) школа, школа для хлопців.* * *см. мужской -
102 мягкий
м'який; (кроткий) лагідний, (смирный) плохий, (покладистый) потульний, (рыхлый) пухкий, (пушистый) пухнатий. [Я такий як хліб м'який (Номис). Усадовив їх на смухах м'яких (Потебня). Учора дуже холодно було, а тепер м'який вітер (Кам'янеч.). Добра лагідна вдача (Г. Барв.). Лагідна задумлива осінь (Черкас.). У неї чоловік плохий (Мирг.). Вдача у його потульна була, - приголуб його ласкавим словом, наче віск той розтане (Кониськ.). Пухка паляниця, хоч губами їж (Харк.). Земля пухка (Г. Барв.)]. -кая лошадь - плохий кінь. -кая рухлядь (пушной товар) - хутрина (Роменщ.). -кое железо - м'яке (неламке) залізо. -кий чугун - м'який (некрихкий) чавун. -кое вино - м'яке (невитримане) вино. -кая вода - м'яка (милка) вода. Более -кий - м'якший; лагідніший. Делать, сделать -ким - робити, зробити м'яким, м'якшити, з[по]м'якшити. Делаться -ким - робитися м'яким, м'якнути, лагідніти. [Його риси м'якли, лагідніли (Франко)]. Сделавшийся -ким - зм'яклий, злагіднілий. Делаться, сделаться более -ким - м'якшати, пом'якшати, м'якшіти, пом'якшіти, зм'якшіти, лагіднішати, полагіднішати; срв. Смягчаться. [Залізо в огні мякшає (Драгом.). Мати одразу пом'якшала до мене (Крим.). Треба полити, щоб зм'якшіла земля (Вовч.). Уже тепер старшина зм'якшів (Звягельщ.)].* * *\мягкий знак — лингв. знак м'я́кшення
-
103 неаполитанский
неаполітанський, неапольський. -кий донник, бот. Melilotus neapolitanus Ten. - неаполітанський буркун (-ну). -кий лук, бот. Allium neapolitanum - неаполітанська цибуля. -кая желть (желчь), техн. - неаполітанська жовта фарба, неаполітанська жовтянка (жовтка).* * *неаполіта́нський -
104 недолговечный
недовговічний (преимущ. живущий недолго) недовговікий, (только живущий недолго) слабовікий. [Серце розцвіталося, як квітка папороти, недовговічним цвітом (Коцюб.). Знайшлася дитинка, та таке-ж воно слабе та недовговічне було (Звин.). Недовговіка ця сварка: загризлись трохи та й помиряться (Звин.). Дитина ця слабовіка: хто зна, чи виживе (Звин.)]. Быть -ным - бути недовговічним и т. п., коротко жити, мати короткий вік.* * *недовгові́чний; ( недолговременный) недовгоча́сний; ( непрочный) неміцни́й, нетривки́й -
105 неловкий
1) неспритний, (неуклюжий) незграбний, (диал., вульг.) неоковирний, невковирний, (мешковатый: об одежде) бахматий, (о человеке) вайлуватий, (непроворный) немоторний, неметкий и т. п.; (робкий) ніяковий; срв. Ловкий 1. [Став на порозі сірий і незграбний у своїх довгих штанях (Коцюб.). Був у вдови хлопчик, та такий неоковирний (Манж.). Таке воно якесь невковирне та неговірке (Полт.). Я такий смуглявий і ніяковий, а вона мені: «Конваліє!» (Сосюра)]. -кие манеры - незграбні манери. -кий человек - неспритна (незграбна и т. п.) людина, (увалень) незграба, вайло. [«Чому-ж ви руки не подаєте?» У, незграба, не часто, певне, доводиться ходити під руку (Черкас.)];2) (неумелый) невправний. [У його ще невправні руки, допіро став до цієї роботи (Київщ.)];3) (неудобный: о вещи) незручний, невигідний, непохватний, (неметкий) незамашний, некидкий. [Незамашна гилка (Луб.)];4) (неудобный: о положении, обращении и т. п.) ніяковий, незручний. [Проказував він із ніяковою фамільярністю (Корол.)]. Оказаться в -ком положении, попасть в -кое положение - опинитися в ніяковому становищі, потрапити в ніякове становище. Поставить в -кое положение кого - поставити в ніякове становище, зніяковити, (сконфузить) засоромити, заклопотати кого. [«Чому-ж ви не женитесь?» - Максима це питання видимо зніяковило (В. Підмог.)]. Чувствовать себя в -ком положении - почувати себе ніяково (ні в сих, ні в тих), ніяковіти (оконч. зніяковіти), (шутл.) почувати себе як у сливах;5) (неметкий) невлучливий, невлучкий; невлучний. [Який-же дотеп ваш невлучний! (Київ)]. -кий стрелок - невлучливий (невлучкий) стрілець. Быть -ким кому - бути незручним (невигідним, ніяковим и т. п.) кому.* * *1) ( лишённый ловкости) неспри́тний, нело́вкий, невпра́вний; незуга́рний; ( неуклюжий) незгра́бний2) ( неудобный для пользования) незру́чний, невигі́дний3) ( неудачный) невда́лий, недоте́пний; ( неметкий) невлу́чний; ( неискусный) невпра́вний4) ( стеснительный)' ні́яковий и нія́ковий, нело́вкий; ( неприятный) незру́чнийпопа́сть в \неловкийое положе́ние — потра́пити (уско́чити) в незру́чне стано́вище, опини́тися в незру́чному стано́вищі
-
106 никакой
ніякий, жадний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. жаден), (значительно реже) жодний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. жоден), (ровно -кой, диал.) нікоторий, (ни малейший) найменший. [Не буде з цього пива ніякого дива (Номис). Ніякий цар не може дарувати того, що наше (Грінч.). Отже (не єсть він) ніякий фантастичний лицар, а звичайний… (О. Пчілка). Контівська соціологія ніякого серйозного впливу від Геґеля не зазнала (С. Оран.). Ніякої аналізи за ствердження цієї тези у т. Р. абсолютно нема (М. Скрипн.). Нема ніяких підстав не припускати, що… (В. Підмог.). Жадних прав! (Франко). Я не бачу жадних причин, щоб і в нас не було так само (Доман.). Не показували жадної ворожнечі (М. Рильськ.). Не почуєш від мене і жодного грубого слова (Квітка). Не потаю ні думоньки, ні руху жодного в собі (Олесь). Нікоторого пуття з нього не буде (Звин.)]. Не иметь -кого представления о чём - не мати найменшого уявлення (вульг. жадної или найменшої тями) про що, нічого не тямити в чому. Не обращать -кого внимания на кого, на что - не звертати жадної уваги на кого, на що, не надавати жадної уваги чому. [Вона не надавала цьому жадної уваги (Коцюб.)]. -ким образом - жадним (ніяким) способом (чином, побутом, робом), (ні) жадною мірою, аж ніяк, диал.) аж нікуди; срв. Никак 1. Ни за какой и т. п. - ні за який, за жадний и т. п. [Цю нішу не призначалося ні для яких завдань (Едґ. По). Дома його не карали за жадні пакості (Франко)]. Ни за -кие блага - ні за які блага, ні за що в світі, (никогда) зроду-(з)віку. Ни в -ком случае - см. Никой (Ни в коем случае). Без -них - без ніяких, без нікоторих, (да и всё тут) та й годі, та й край, (зап.) та й конт. Решительно -кой - жаднісінький, ніякісінький. [Немає жаднісінької роботи (Н.-Лев.). Привілеїв для себе я ніякісіньких не маю (Крим.)].* * *мест.нія́кий, усилит. анія́кий, аніякі́сінький; ( ни один) жо́дний, жо́денбез \никакой и́х, и [бо́льше] \никакой и́х — та й край, і край, та й го́ді, та й по всій спра́ві
без \никакой и́х разгово́ров — без нія́ких (без жо́дних) розмо́в
-
107 объёмистый
1) засадний, спорний. [Не треба дуже засадні снопи в'язати, бо не висадиш і на вила (Могил.)];2) (вместительный) укладистий. [Укладистий у його візок (Липовецьк. п.)].* * *об'є́мистий; ( большой) вели́кий; ( изрядный) чима́лий и чимали́й, чимале́нький; ( вместительный) містки́й; ( толстый) гру́бий, товсти́й, увел. грубе́зний, товстю́щий, товстю́чий; ( широкий) широ́кий; диал. спо́рий -
108 одиночный
одиничний, поодинчний. [Бадилля складається з поодинчих бадилин (Неч.- Лев.)]. -ное дерево, оставляемое при порубке леса - маяк. -ное заключение - самотнє ув'язнення, самотинне ув'язнення.* * *окре́мий, одино́кий; (отдельный, единичный) поодино́кий, пооди́ний -
109 отвлечённый
1) см. Отвлекать;2) прил. - абстрактний, відмислений, відлучений, удуманий, умовий. -ное понятие - абстрактне, відмислене розуміння.* * *1) прич. відве́рнений, відве́рнутий; відхи́лений; відтя́гнутий, відтя́гнений; віді́рваний; абстраго́ваний; відокре́млений2) (в знач. прил.: абстрактный) абстра́ктний, абстраго́ваний3) (в знач. прил.: далёкий от действительности) дале́кий від [реа́льної] ді́йсності -
110 пребольшой
превеликий, прездоровий, величезний, величенний, здоровезний, здоровенний, дуже (вельми) великий и т. д. См. Большой, Большущий, Громадный, Огромный.* * * -
111 превеликий
см. Пребольшой.* * *ду́же вели́кий; превели́кий -
112 превозвышенный
1) прич. переви́щений; звели́чений; ви́хвалений; підне́сений2) (в знач. прил.: расположенный на очень высоком уровне) ду́же підви́щений; ( очень высокий) ду́же висо́кий3) (в знач. прил. перен.: необычайно возвышенный) надзвича́йно (ду́же, на́дто) підне́сений (висо́кий) -
113 превысокий
ду́же висо́кий, височе́нний, височе́зний; превисо́кий -
114 приютский
притулчансьвий, захистянський; шпитальний. -кий мальчик, девочка - хлопець, дівчина з дитячого притулку (захисту, дому). -кий старик, старуха - шпитальний дід, шпитальна баба - см. Приютянин, -нка.* * *з приту́лку\приютский ребёнок — дити́на з приту́лку
-
115 пылкий
1) палкий, палючий, полум'янистий. -кий огонь - палкий, палючий огонь. -кие дрова - полум'янисті дрова;2) палкий, запальний, ярий, гарячий, завзятий, огненний, огнистий, огняний, вогнюватий, палений. [Кого-ж до серденька горнути, тулити, кого-ж тим коханням палким напоїти (Рудан.). Виступає вона запальним оборонцем жіночої емансипації (Єфр.). Стар, та яр (Номис). Гарячий чоловік (Грінч.). Він до роботи огненний (Лебед.). Серце огнисте (Куліш). Молодиця вогнювата (Зміїв.)]. -кие слова, чувства - палкі, запальні, гарячі, огненні слова, почуття. [До слів палких кохання ти схилялась (Грінч.). Найкращі пориви, гарячі почуття розсікли ми ножем холодним міркування (Самійл.)]. -кое воображение - палка уява. -кий нрав, темперамент - палка, гаряча, запальна вдача. Человек -кого темперамента - людина палка, запальна на вдачу, палкої, запальної, огненної вдачі, темпераменту.* * *2) ( быстро воспламеняющийся), диал. полум'яни́стий -
116 различный
Iрозлу́чнийII1) рі́зний; ( отличный) відмі́нний; ( неодинаковый) неодна́ковий; ( несходный) несхо́жий\различныйые мне́ния — рі́зні (відмі́нні) думки́
2) ( разнообразный) рі́зний; ( всевозможный) всіля́кий, уся́кий -
117 разнообразный
-
118 разный
1) рі́зний; ( отличный) відмі́нний; ( неодинаковый) неодна́ковий; ( несходный) несхо́жий\разныйые взгля́ды — рі́зні (відмі́нні) по́гляди
\разный ого во́зраста — рі́зного ві́ку
2) ( всякий) уся́кий, всіля́кий, рі́зний; ( разнообразный) різномані́тнийбуке́т из \разный ых цвето́в — буке́т з рі́зних (уся́ких, різномані́тних) кві́тів (квіто́к)
мно́го \разный ых вопро́сов — бага́то вся́ких (рі́зних) пита́нь
-
119 раскосый
розко́сий; ( о глазах) косоо́кий, диал. зизоо́кий -
120 решительно
нареч.1) рішу́че; ( категорически) категори́чно; ( смело) зва́жливо; (твёрдо, настойчиво) притьмо́м и при́тьмом, притьма́ и при́тьмаде́йствовать \решительно но — ді́яти рішу́че
\решительно но возрази́ть — рішу́че (категори́чно) запере́чити
2) (совершенно, совсем) зо́всім; ( окончательно) остато́чно; ( абсолютно) абсолю́тно\решительно но ка́ждый — абсолю́тно ко́жний; усилит. кожні́сінький
\решительно но никако́й — абсолю́тно нія́кий, усилит. анія́кий, ніякі́сінький, аніякі́сінький
\решительно но никого́ — абсолю́тно ніко́го, усилит. аніко́го, нікогі́сінько, анікогі́сінько
\решительно но ничего́ не зна́ет (не уме́ет) — зо́всім нічо́го (абсолю́тно нічо́го, усилит. анічо́го, нічогі́сінько, анічогі́сінько) не зна́є (не вмі́є)
3) (в сочетании с формами от "весь": без исключения) геть уве́сь; геть-чи́сто весь, усе́ чи́сто;\решительноно всё съе́ли — геть усе́ (геть-чи́сто все, все чи́сто, все до кри́хти) з'ї́ли
См. также в других словарях:
кий — кий/ … Морфемно-орфографический словарь
Кий — Кий: может означать: Кий (бильярд) палка для игры в бильярд. Кий (князь) легендарный князь полян, основатель Киева. Кий (остров) остров в Онежской губе Белого моря, Россия. Кий (острова) два острова (Большой Кий и Малый… … Википедия
КИЙ — (польск. kyj). Палка, которою играют на бильярде. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. КИЙ длинная суженная к одному концу палка, которой катают шары на бильярде. Словарь иностранных слов, вошедших в… … Словарь иностранных слов русского языка
КИЙ — муж., ·стар., южн., зап. палка, трость, посох, жезл; костыль, комлястая палка, дубина, палица; сев., сиб. долбня, толкач, ручная трамбовка пестом; кием глушат рыбу подо льдом, бьют глиняную печь и пр. Биллиардный кий (франц. queue), толкач,… … Толковый словарь Даля
КИЙ — муж., ·стар., южн., зап. палка, трость, посох, жезл; костыль, комлястая палка, дубина, палица; сев., сиб. долбня, толкач, ручная трамбовка пестом; кием глушат рыбу подо льдом, бьют глиняную печь и пр. Биллиардный кий (франц. queue), толкач,… … Толковый словарь Даля
Кий — легендарный основатель города Киева. Начальная летопись рассказывает, что в племени полян были три брата, Кий, Щек и Хорив и сестра их Лыбедва. Братья сидели на трех горах, построили город и назвали его, в честь старшего, Киевом. Далее, летопись… … Биографический словарь
Кий — кия и кия; кии, киёв; м. [польск. kij] Длинная прямая палка, сужающаяся к концу, для игры на бильярде. ◁ Киёк, кийка; м. Уменьш. * * * Кий легендарный основатель (вместе с братьями Щеком и Хоривом) г. Киева и первый его правитель. * * * КИЙ КИЙ,… … Энциклопедический словарь
КИЙ — в восточнославянской мифологии герой. Согласно легенде (в «Повести временных лет») К. с младшими братьями Щеком и Хоривом основатель Киева: каждый основал поселение на одном из трёх киевских холмов; легенда известна также в древнеармянской… … Энциклопедия мифологии
кий — См … Словарь синонимов
КИЙ — КИЙ, кия кия, мн. кии, муж. (польск. kij). 1. Прямая длинная палка, утончающаяся к концу, употр. в бильярдной игре. 2. Палка с утолщением на конце, посох (обл.). Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
Кий — я, муж. Ст. русск. редк.Отч.: Киевич, Киевна.Производные: Кия.Происхождение: (От др. русск. кии ‘молот’. Имя одного из основателей г. Киева.) Словарь личных имён. Кий я, м. Ст. русск. редк. Отч.: Киевич, Киевна. Производные: Кия. [От др. русск.… … Словарь личных имен
