-
1 Кастелянский
кас[ш]телянський. -
2 Кастелянство
кас[ш]телянство. [Владики роздавали манастирські маєтності, землі, дивлячись на їх, як на свої каштелянства (Н.-Лев.)]. -
3 кассир
-рша скарбник, -ничка, скарбничий, скарбівничий (-чого), скарбівнича (-чої), касир (-ра), касирка, (гал.) касієр, касієрка.* * *каси́р -
4 кассия
бот. Cassia fistulata касія, олександрійський стручок (-чка). [Касія і цинамони у саду там розцвітають (Куліш)].* * *бот.ка́сія, олександрі́йській стручо́к, (-чка) -
5 Каракас
Кара́кас -
6 кастелянша
(по замку) кас[ш]телянша; (по дому или пансиону) а) ключниця, господиня; б) білизняна господиня.* * *кастеля́нка, каштеля́нка -
7 маракас
муз.мара́кас -
8 наличный
1) (лицевой) чільний, передній. -ная (сторона дома) - чоло будинку;2) (присутствующий) присутній, (чаще о животных и неодуш.) наявний. -ных в роте сто человек - присутніх (наявних) у роті сто чоловік(а). -ный состав войска, служащих - дійсний (наявний) склад війська, службовців. -ный состав судей - наявний склад суддів, присутні судді. -ное имущество - наявне добро (майно). -ный интерес - дійсний (явний) інтерес. -ный капитал - наявний капітал. -ные деньги - (находящиеся налицо) наявні гроші (-шей и -шів.), (свободная наличность) готові (гроші), готівка, готовик (-ка), готовина, (стар.) готовизна. [Після його зосталося готовими грішми 600 тисяч червінців (Куліш). Купив за готові (Сл. Афан.). Набір не беру, усе купую за готівку (Київщ.). Хіба не видко, що ти приїхав жити з готовика? - значить, готовик у тебе є (Кониськ.). Панове державці свої срібла, золоті пояси ковані на готовизну переводять (Куліш)]. В кассе всего двадцать рублей -ных денег - у касі наявних (готових) грошей (готівки) всього двадцять карбованців. -ный платёж, платёж -ными деньгами - платіж (виплата) готовими грішми (готівкою).* * *ная́вний; ( присутствующий) прису́тнійза \наличныйый расчёт, за \наличныйые де́ньги — за готі́вку, за гото́ві гро́ші
\наличныйые де́ньги — готі́вка, гото́ві гроші; ( имеющиеся налицо) ная́вні гро́ші
\наличныйый капита́л — ная́вний капіта́л; ( наличность) готі́вка, готові гро́ші
\наличныйый расчёт — розраху́нок готі́вкою (готовими грішми, готовими грошима)
-
9 неблагополучно
нрч. негаразд; нещасливо; небезпечно; непевно, неладно; срв. Неблагополучный. [Виходить, що й у вас в родині негаразд стає, не з медом? (Кониськ). У нас негаразд: Пахоменко фершалку вбив (Кониськ.). Боїмося, що в касі нашій трохи непевно (Звин.)]. -но упасть - нещасливо (небезпечно, недобре) впасти. -но обстоит дело с чем - негаразд стоїть справа (діється) з чим. [Негаразд діється с символізмом Яцкова (Рада)]. -но окончиться - недобре (с)кінчитися, вийти на зле (не на гаразд).* * *нареч.нещасли́во -
10 почитать
почтитьI. шанувати, пошанувати и ушанувати кого, поважати, уповажити, (народн. песен.) величати, звеличати кого, (реже: славянизм) почитати и почитувати, чтити, почтити кого. Срв. Чтить. [Земля мати, шануй її, то вона тебе озолотить (Грінч.). Дурня багатого всі величають (Номис). Подивітесь, як Касія він мертвого вповажив (Куліш). Ми-ж тебе, Оксанко, звеличаємо (Грінч.)]. -тать родителей, старших - шанувати, поважати батьків, старших. [Щоби старших шанували, батька й неньку чтили (Рудан.)]. -тать старость - шанувати, поважати старість. -тать праздники - шанувати, поважати свята. [Посту не тримали, свят не шанували (Рудан.). Селяни поважають неділю й празники і не роблять ніякої роботи (Н.-Лев.)]. -тить кого-л. чем - вшанувати (пошанувати) кого чим. -тить чью-л. память, умершего - вшанувати, уповажити, звеличати чию пам'ять, померлого. -тить память кого-л. вставанием - вшанувати (пошанувати) чию пам'ять уставанням. -чту (вас) по рублику с пуда - уважу (скину) вам по карбованцю з пуда. -ться - шануватися, пошануватися, и вшануватися, поважатися, уповажитися и т. д. Прямота всеми -тается - одвертість усі шанують, поважають. -таются какие-л. обычаи - поважаються, шануються якісь звичаї. Свято -таться - святитися. [Честь тоді святилась дуже (Мкр.)].II. Почитать, почесть - уважати, мати, (реже) тримати, ставити, поставити, узяти кого, що за кого, за що. [Мене люди за дурного мають (Г. Барв.). Ми тебе за святого уважаємо (Куліш). Взяли сиротину люди за ні за що (Грінч.). Ставили їх (людей) за скотів (Котл.). Тримай свято за свято (Номис)]. -тать полезным что-л. - уважати що за корисне. Я -чту за честь, за долг - за честь, за повинність собі матиму, за честь, за повинність свою уважатиму, за честь, за повинність собі поставлю. -тать себе за грех делать что-л. - за гріх уважати собі, гріхуватися що робити. -ться - уважатися, іти за кого, за що. Он -тается здесь лучшим доктором - його вважають тут за найкращого лікаря, він іде тут за найкращого лікаря. Это -тётся им за обиду - він матиме, візьме це за кривду, за образу. II.. Почитать - почитати - см. Читать. [Почитай мені що-небудь (Л. Укр.)].* * *I( читать некоторое время) почита́тиII( испытывать почтение) шанува́ти; ( уважать) поважа́тиIII несов.; сов. - поч`есть(кого-что кем-чем, за кого-что) уважа́ти (кого-що за кого-що, ким-чим) (несов.), визнава́ти, ви́знати (кого-що ким-чим, за кого-що), ма́ти (несов.), ста́вити, поста́вити (кого-що за кого-що) -
11 приискивание
при[під]шукувания, вишукування, (путём расспросов) напитування чого. [Обов'язкове вишукування роботи безробітним (Кас.)].* * *підшу́кування
См. также в других словарях:
КАС — комплексная автоматизированная система Источник: http://pcweek.ru/?ID=453621 КАС контрольно аварийная система КАС крылатый аппарат спасатель Словарь: Словарь сокращений и аббревиатур армии и спецслужб. Сост. А. А. Щелоков. М.: ООО «Издательство… … Словарь сокращений и аббревиатур
КАС РФ — КАС Кодекс административного судопроизводства Российской Федерации РФ, юр … Словарь сокращений и аббревиатур
кас-ку — * casse cou m. Место, на котором можно сломать себе шею. Опасное место. На последнем докладе директоров департаментов Витте был мрачнее тучи, не скрыть своего расстройства, которое явилось вследствие того, что он назначен председателем… … Исторический словарь галлицизмов русского языка
Касіян — прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються … Орфографічний словник української мови
КАС — Код аутентификации сообщения: алгоритм хэширования, параметризованный ключом, для создания номера, который присоединяется к сообщению и используется для его аутентификации и гарантии целостности передаваемых данных. [Глоссарий терминов,… … Справочник технического переводчика
Кас. — Кас. Касерес Испания Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с … Словарь сокращений и аббревиатур
КАС ДУ — комплексная автоматизированная система диспетчерского управления ж. д. Источник: http://www.parovoz.com/spravka/abbrev.html … Словарь сокращений и аббревиатур
Кас — У этого термина существуют и другие значения, см. Кас (значения). Кас Характеристика Длина 464 км Площадь бассейна 11 200 км² Бассейн Северный Ледовитый океан Бассейн рек → Енисей … Википедия
кас — [کس] 1. фард, шахс, одам; нафар: даҳ кас омад 2. ёр, рафиқ; мададгор; касу нокас одами хубу бад; кас доштан мададгор доштан; кас мондан касеро барои коре ба назди касе фиристодан; кас монда овардан касеро касеро ба воситаи касе овардан; касе нест … Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ
кас — хәб. Үч, каршы, аеруча дошман кылыч кынга кас. Үзара үчеккән, дошманлашкан хәлдә ике яхшы кас булмас … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге
КАС — Нитрокс, Найтрокс (англ. Nitrox, от Nitrogen азот и Oxygen кислород); отечественное название КАС (Кислородно азотная смесь) это название газовых смесей для подводных погружений, содержащих кислорода больше, чем в обычном воздухе. Назначение:… … Википедия
