-
1 criminal
1. nзлочинець; особа, винувата у вчиненні злочинуwar (state) criminal — воєнний (державний) злочинець
2. adj1) злочинний2) карний, кримінальнийcriminal conversation (connexion) — перелюбство, адюльтер
* * *I nзлочинець; особа, винна у вчиненні злочинуII a1) злочинний, кримінальнийcriminal law — карне право, карне законодавство
2) обурливий, неприпустимий -
2 criminal
I nзлочинець; особа, винна у вчиненні злочинуII a1) злочинний, кримінальнийcriminal law — карне право, карне законодавство
2) обурливий, неприпустимий -
3 Cr. P.
скор.кримінально-процесуальне право; карне (кримінальне) судочинство -
4 punishable act
-
5 beef
1. n1) яловичина; м'ясо2) бичок, віл; корова (на забій)3) м'ясна туша4) перен. туша (про людину)5) амер. мускульна сила6) розм. скарга, претензія; невдоволення7) обвинувачення у карному злочині8) суперечка; сварка2. v розм.скаржитися, ремствувати, нарікати; бурчати* * *I [biːf] n1) яловичина, м'ясо2) (pl beeves, aмep. beefs [biːfs]); cпeц. бик або корова ( відгодовані на забій); м'ясна худоба ( beef on the hoof)II [biːf] n; сл.1) скарга, претензія; невдоволення; ниття2) карне переслідування; обвинувачення в карному злочині3) суперечка; сваркаIII [biːf] v; сл.скаржитися, ремствувати, бурчати, скиглити -
6 crown-side
nкарний відділ (суду)* * *n1) icт. відділення Суду королівської лави у кримінальних справах2) карне відділення ( суду) -
7 discharge
1. n1) розвантажування2) розрядження, постріл, залп3) ел. розрядка; розряд4) витікання, випускання, спускання, зливання; спорожнювання5) мед. виділення, секреція6) виконання (обов'язків)7) сплата (боргу)8) увільнення; звільнення від обов'язків9) квитанція, розписка10) юр. звільнення з ув'язнення12) буд. підпірка, опора; стовп13) тех. випускний отвір14) текст. витравлення2. v1) розвантажувати, вивантажувати2) розряджати; стріляти; випускати заряд3) ел. розряджати (акумулятор)4) випускати; виливати; викидати; спускати, зливати5) висловлювати, викладати6) виконувати7) платити, погашати (борг)8) увільняти; звільняти від обов'язків10) скасовувати, анулювати (рішення суду тощо)11) текст. витравлювати12) військ. демобілізувати13) виписувати (з лікарні)* * *I n2) розряд; постріл, залп; розрядження3) eл. розрядка ( акумулятора); фiз. розряд4) виділення; випускання, спускання; зливання; спорожнянняground-water discharge — вихід ґрунтових вод; пcиx. зняття напруги; мeд.,; мeд. виділення; витікання; фiзioл., мeд. виділення, секрет
5) виконання, відправленняdischarge of one's duties — виконання службових обов'язків; сплата ( боргу)
6) звільнення (від обов'язків, з армії, з роботи); посвідчення про звільнення; рекомендації ( які видаються звільненому); виписка ( хворого)7) звільнення від виконання обов'язків; звільнення від сплати боргу; квитанція, розписка8) юp. звільнення з ув'язнення; припинення ( карної) справи; скасування рішення суду9) бyд. підпірка, підпора, опора; паля, стовп11) тex. випускний отвір12) тeкcт. витравлення, витравка; знебарвлювальна сумішII v1) розвантажувати; вивантажувати2) розряджати; стріляти; лопати, лопатися; лускати, лускатися3) eл. розряджати ( акумулятор)4) виділяти; викидати, випускати; спускати, зливати; спорожняти; висловлювати, викладати5) виконувати ( обов'язок), відправляти; виконувати боргові зобов'язання; платити, сплачувати ( борг)6) звільняти від ( виконуваних) обов'язків, звільняти; знімати з роботи; виписувати ( хворого)to discharge smb of his debts — простити кому-небудь борги
8) юp. звільняти з ув'язнення; припиняти карне переслідування, виправдувати ( підсудного); скасовувати, анулювати (рішення суду, вирок)9) гiдp. нагнітати10) тeкcт. витравлювати11) мop. розснащувати ( судно) -
8 law
1. n1) законin law — законно, за законом
2) право; правознавство; юриспруденціяlaw of treaties — право, що регулює міжнародні договори
canon law — канонічне (церковне) право
3) професія юристаto follow (to go in for) the law — обрати професію юриста
to practise law — займатися адвокатською практикою; бути юристом
4) суд, судовий процесto take (to have) the law of smb. — притягти когось до суду
5) закон (природи, науковий)law of probability — мат. теорія імовірностей
6) правила (гри)7) спорт. перевага, що надається противникові у змаганні8) потуранняlaw school — юридична школа; юридичний факультет
to give (the) law to smb. — нав'язувати свою волю комусь
necessity knows no law — присл. нужда не знає закону
2. v1) звертатися до суду2) нав'язувати свою волю3. intневже?* * *[lxː]v2) дiaл., нав'язувати свою волю -
9 punitive
adjкаральний* * *['pjunitiv]= punitory; a -
10 record
I1. n1) запис, записування; письмова згадка, письмовий слід (чогось)record of a patient — мед. історія хвороби
2) реєстрація, облік3) pl документація; звітні матеріали (документи); дані4) протокол; стенограма; офіційний документon (upon, in) record — запротокольований, зареєстрований
5) pl юр. матеріали судової справи6) pl архівkeeper of the records — архіваріус, реєстратор
7) характеристика, репутація; факти (про когось)to have a good record — мати добру репутацію; прожити життя чесно
criminal record — а) юр. досьє злочинця; б) карне минуле; судимість
8) досягнення; результати діяльності9) спорт. рекордto beat (to break, to cut) the record — побити рекорд
10) звукозапис; запис (на магнітну стрічку тощо); фонограма; фотограма; кінограмаsound record — фонограма, звукова доріжка
11) грамофонна платівка (пластинка)12) амер перфорований нотний ролик (для механічного фортепіано)13) історична пам'ятка14) (the record) юр. суть справи15) юр., бібл. показання свідка; свідокto call to record — закликати у свідки; посилатися (на щось, на когось)
God is my record that... — бачить бог, що я...
16) поет. пам'ятьrecord adjustment — військ. пристрілка по реперу
record clerk (keeper) — а) діловод; реєстратор; б) архіваріус
record department (room) — мед. реєстратура
record material — військ. документація
R. Office — державний архів (Велика Британія)
record practice — військ. залікова стрільба
record range — військ. пристріляна дальність по реперу
record transfer — військ. перенесення вогню за позначками
off the record — не для преси; конфіденційний; що не підлягає розголошенню; неофіційний (про заяву тощо)
this is strictly off the record — хай це залишиться між нами; це суто конфіденційно
record of service — послужний список; проходження служби
to set the record straight — а) внести поправку до протоколу (документа); б) виправити чиюсь помилку
2. adjрекордний; небувалий, нечуванийIIv1) записувати; протоколювати; заносити до списку (реєстру, протоколу)to record a speech — записувати (стенографувати) промову
2) реєструвати, фіксувати; показувати (про прилад)3) записувати на плівку (платівку)4) записуватися (про звук)5) знімати, фотографувати6) увічнювати7) співати, заливатися (про птаха)8) свідчити* * *I ['rekxːd] n1) запис, записування; письмове згадування, письмовий слід ( чого-небудь)record of a patient — мeд. історія хвороби
2) реєстрація, облікrecord clerk, record keeper — реєстратор, діловод
record department, record room — мeд. реєстратура; pl документація; обліково-звітні документи; звітні матеріали; дані
abstract of record — виписка із запису /з протоколу/; record of evidence протокол допиту свідка
on /upon, in/ record — занесений до протоколу, запротокольований, зареєстрований; pl; юp. матеріали судової справи; pl архів
keeper of the records, record keeper — архіваріус, реєстратор
4) факти, дані ( про кого-небудь); характеристика, репутація; досягнення; результати діяльності5) cпopт. рекорд6) звукозапис; запис (звуку, зображення на плівку); фонограма; фотограма; кінограмаsound record — фонограма, звукова доріжка; діаграма ( самописа); грамофонна платівка; aмep. перфорований нотний ролик ( для механічного фортепіано)
7) ( історичний) пам'ятник (про статую, картину, манускрипт)8) ( the record) юp. суть справи9) юp., дiaл. показання свідків; свідок10) пoeт. пам'ятьon (the) record — офіційний; гласний, відкритий, несекретний; оголошений привселюдно; зроблений або призначений для преси ( про заяву)
II aoff the record — не для преси; конфіденційний, який не підлягає розголошенню (особл. у пресі); неофіційний ( про заяву)
рекордний; небувалий, нечуваний (перен.)III [ri'kxːd] v1) записувати, протоколювати; заносити до списку, до реєстру, до протоколу; реєструвати, фіксувати; показувати ( про прилад); записувати ( про реєструючий або самописний прилад)3) увічнювати4) співати, заливатися ( про птаха)5) icт. свідчити -
11 beef
I [biːf] n1) яловичина, м'ясо2) (pl beeves, aмep. beefs [biːfs]); cпeц. бик або корова ( відгодовані на забій); м'ясна худоба ( beef on the hoof)II [biːf] n; сл.1) скарга, претензія; невдоволення; ниття2) карне переслідування; обвинувачення в карному злочині3) суперечка; сваркаIII [biːf] v; сл.скаржитися, ремствувати, бурчати, скиглити -
12 crown-side
-
13 discharge
I n2) розряд; постріл, залп; розрядження3) eл. розрядка ( акумулятора); фiз. розряд4) виділення; випускання, спускання; зливання; спорожнянняground-water discharge — вихід ґрунтових вод; пcиx. зняття напруги; мeд.,; мeд. виділення; витікання; фiзioл., мeд. виділення, секрет
5) виконання, відправленняdischarge of one's duties — виконання службових обов'язків; сплата ( боргу)
6) звільнення (від обов'язків, з армії, з роботи); посвідчення про звільнення; рекомендації ( які видаються звільненому); виписка ( хворого)7) звільнення від виконання обов'язків; звільнення від сплати боргу; квитанція, розписка8) юp. звільнення з ув'язнення; припинення ( карної) справи; скасування рішення суду9) бyд. підпірка, підпора, опора; паля, стовп11) тex. випускний отвір12) тeкcт. витравлення, витравка; знебарвлювальна сумішII v1) розвантажувати; вивантажувати2) розряджати; стріляти; лопати, лопатися; лускати, лускатися3) eл. розряджати ( акумулятор)4) виділяти; викидати, випускати; спускати, зливати; спорожняти; висловлювати, викладати5) виконувати ( обов'язок), відправляти; виконувати боргові зобов'язання; платити, сплачувати ( борг)6) звільняти від ( виконуваних) обов'язків, звільняти; знімати з роботи; виписувати ( хворого)to discharge smb of his debts — простити кому-небудь борги
8) юp. звільняти з ув'язнення; припиняти карне переслідування, виправдувати ( підсудного); скасовувати, анулювати (рішення суду, вирок)9) гiдp. нагнітати10) тeкcт. витравлювати11) мop. розснащувати ( судно) -
14 punitive
['pjunitiv]= punitory; a -
15 закон
закон (-ну), право. -ны гражданские - закони цивільні, право цивільне. -ны уголовные - закони карні (кримінальні), право карне (кримінальне). Свод -нов гражданских - повна збірка (статут, кодекс) законів цивільних (права цивільного). -ны исключительные - надзвичайні закони, надзвичайне право. Вне -на - по-за законом. Согласно -ну - згідно з законом, з правом. Нарушение -на - порушування, порушення, ламання, зламання закону, права. Издавать, издать, обнародовать -кон - закон видавати, видати, оголошувати, оголосити, декретувати, задекретувати. -ны божеские и человеческие - закони божі (бозькі) і людські. -кон жизни - життьовий закон, закон життя. [Це закон життьовий, і його ніщо не зсуне (Грінч.)]. -кон природы, естественный -кон - закон природи, натуральний закон. -кон божий - закон божий. Буква -на - буква закону, йота закону.* * *зако́н, -увне \закон на — юр. по́за зако́ном
по \закон ну — по закону; ( согласно с законом) за зако́ном, згі́дно з зако́ном
состоя́ть (жить) в \закон не — бу́ти одру́женим, бу́ти (жи́ти) в шлю́бі
-
16 карнелия
бот.карне́лія -
17 лобный
лобовий, чоловий. [Лобова кісточка (Квітка)]. -ное место - а) місце страти, стратище, карне місце, ешафот (-ту); б) чільне місце.* * *лобови́й, ло́бний -
18 право
I. нареч. -1) (ей, ей! уверяю) далебі(г), бігме, (в самом деле) справді, дійсно, певне, [Далебі, що правда! (Гр.), Далебіг, не знаю, що й діяти (Н.-Лев.). Бігме, я не брав твоєї сокири (Кам'янец.). Ні, справді, не мав часу - тим і не зайшов (Ум.)];2) (справедливо) право, по правді, справедливо. [Свої своїх не так то будуть право судити (Куліш). По правді роби, доброго й кінця сподівайся (Приказка)].II. сущ.1) право. [Ми маєм права на папері, а обов'язки на плечах (Франко)]. -во собственности - право власности. -во пользования - право користування чим и з чого. Естественное -во - природнє, натуральне, прирожденне право. -во сильного - право дужчого. -во на наследство - право на спадщину, на спадок. Пожизненное -во - доживотне (досмертне) право. Вступать в -ва - вступати в права. -во участия в выборах - право участи в виборах. Заседать с -вом голоса - засідати з правом голосування. Иметь -во на что - мати право на що и до чого. [Ми то маємо на се право, тільки-ж се таке право, що не маємо права так зробити (Куліш). Чує Русь право до цього (Куліш). Це-ж моя теличка. Яке ви маєте до неї право? (Звин.)]. Я имею -во на эту землю - я маю право на цю землю. Иметь -во, быть в -ве что-л. сделать - мати право щось зробити. Я в -ве говорить так - я маю право так казати. Лишиться -ва - позбутися права, відпасти права. Приобрести -во на что-л., что-л. делать - набути право, добути права на що (и до чого), що робити. Через жіночку добув я права дорогого пана другом звать (Самійл.)]. Присвоить себе -во - узяти (загарбати) собі право. Оставить за собой -во - застерегти собі право. Пользоваться всеми -вами гражданства - мати всі права громадянські. Имеющий -во - правний. [Тепер уже вона в хаті правніша за мене, казала свекруха про невістку, як умер свекор (Сквир.)]. Давать, дать законное -во кому - уповажнювати, уповажнити (правом) кого, надавати, надати право кому. Лишить кого-л. всех прав состояния - позбавити кого всіх громадянських прав. Нарушать, попирать чьё-л. -во - порушати, ламати чиє право, топтати чиє право. По -ву - правом, з права. По -ву давности - правом давности. По -ву покупки - правом набуття. По -ву вечного владения - вічистим правом. По какому -ву владеет он этим имением? - (за) яким правом, з якого права посідає він цей маєток? По -ву завоевания - правом завойовництва, заборчим правом. По -ву отца, наследника - правом батьківським, спадкоємницьким, як батько, як спадкоємець. По -ву (по справедливости) гордиться чем-л., по -ву считаться чем-л. - з правом, по правді пишатися чим и з чого, з правом уважатися за що;2) (в объект. смысле: законы) право (мн. права). [Право польське. Як велять права й статут (Біл.-Нос.)]. -во обычное, уголовное, гражданское, международное, наследственное и т. п. - право звичаєве, карне, цивільне, міжнародне, спадкове і т. п. (см. под соответствующими терминами). -во участия общего - загальне право в чужій речі, право спільности. -во участия частного - право участи приватної, (приватне) право в чужій речі. Действующее -во - дійове право. -во представления, юрид. - право заступництва. -ва, преимущества дворянства - право шляхетського стану. Крепостное -во - кріпацтво, кріпаччина, панське право, панщина. [Се було ще за панського права (Гр.)]. Вопреки -ву - через право. [Не всі-ж однаково слухались великого князя, що сидів у Києві, і не один і з менших п'явсь на його столець через право (Куліш)];3) право, правознавство; см. Правоведение.* * *I сущ.пра́воII вводн. сл. жарг.права́ — мн. права́, род. п. прав
спра́вді, ді́йсно; далебі́, бігме́, далебі́г\право сло́во — спра́вді
-
19 преступление
1) (действ.) - см. Преступание. -ние закона - переступ права (закону), (нарушение) (з)ламання (порушення) права;2) (проступок) злочин (-ну), злочинство, переступ (-пу), переступство, кримінал (-лу), (стар.) злий вчинок (-нку), лиходійство (-ва), (вина) провина, провинність (-ности). [Його обвинувачено в страшному злочинстві (Грінч.). І стався опівночі лютий злочин: мов кат, витяв серце у матери син (Ворон.). Се все переступи такі страшенні, що лютої заслугує він кари (Куліш). Тяжкі переступи (П. Мирн.)]. Уголовное, политическое -ние - карне (кримінальне), політичне злочинство, -ний злочин. -ние против нравственности - злочин проти морали. -ние и наказание - злочин і кара. Совершить -ние - вчинити, зробити злочин. Вовлекать в -ние - втягати в злочин кого. Обвинять в -нии - обвинувачувати в злочинстві кого. Вменять в -ние - ставити за вину, за провину кому що, привиняти кому що; см. Вменять (в вину). Сознаться в -нии - признатися до злочинства и в злочинстві, повинитися в злочинстві, повинуватитися. Поймать, застать на месте -ния - піймати, застати на гарячому вчинку. Место -ния - місце злочину. [Агенти карного розшуку оглянули місце злочину].* * *1) зло́чин, -у; ( злодеяние) злочи́нствопойма́ть на ме́сте преступле́ния — спійма́ти (пійма́ти) на мі́сці зло́чину (на гаря́чому [вчи́нку])
\преступление по до́лжности — юр. службо́вий зло́чин
2) пору́шення, злама́ння, пору́шування, лама́ння -
20 процесс
1) процес (-су). Химический -цесс - хемічний процес. -цесс чтения, понимания - процес читання, розуміння;2) юрид. - процес, (дело) справа, (судопроизводство) судочинство. Судебный -цесс - судовий процес, судова справа, позов (-зву). Гражданский, уголовный -цесс - цивільний, карний процес, цивільне, карне (кримінальне) судочинство. Возник -цесс - зайшов позов. Возбудить -цесс - позов дати, заложити. [Возний позов дасть (Котл.). Кому хочеш позов заложу (Котл.)]. Вести -цесс - провадити процес, позиватися, мати суд, процесуватися, судитися, правуватися з ким. Выиграть -цесс - виграти справу, випозивати. Возбуждающий -цесс - позивальник, позовщик.* * *проце́с, -у
См. также в других словарях:
Карне — Карне, Луи Марсьен политический деятель и историк; Карне, Марсель кинорежиссёр … Википедия
Карне М. — Марсель Карне Marcel Carné Марсель Карне Дата рождения: 18 августа 1906 Место рождения: Париж … Википедия
карне — I. КАРНЕ а, м. carnet m. Записная книжка. Карнэ небольшой плоский футляр с подъемной крышкой, содержащий костяные пластинки для записи и карандаш. Бытует в 18 и 19 вв. Золот. дело 34. Присоедините еще маленький подвиг (я не успею сам) это… … Исторический словарь галлицизмов русского языка
Карне — (Carné) Марсель (р.18.8.1909, Париж), французский кинорежиссёр. Работает в кино с 1928, был ассистентом режиссёра и журналистом. Первый самостоятельный полнометражный фильм психологическая драма «Жении» (1936). Затем поставил гротескную,… … Большая советская энциклопедия
Карне Л. — Луи Марсьен граф Карне (фр. Louis Martien comte de Carné) (1804 1876) французский политический деятель и историк, член Французской академии. В палате депутатов при Людовике Филиппе принадлежал к ультракатолической оппозиции. Кроме множества… … Википедия
Карне Л. М. — Луи Марсьен граф Карне (фр. Louis Martien comte de Carné) (1804 1876) французский политический деятель и историк, член Французской академии. В палате депутатов при Людовике Филиппе принадлежал к ультракатолической оппозиции. Кроме множества… … Википедия
КАРНЕ Марсель — (Carne) (р. 18.8.1909), французский режиссёр. Обучался профессии фотографа. В кино с 1928 (помощник оператора в фильме режиссёра Ж. Фейдера «Новые господа»). Работал как кинокритик. В 1929 снял документальный фильм «Ножан, воскресное Эльдорадо»,… … Кино: Энциклопедический словарь
Карне Марсель — (Carné) (1909 1996), французский кинорежиссёр. Фильмы: «Набережная туманов» (1938), «Вечерние посетители» (1942), «Дети райка» (1944), «Тереза Ракен» (1953), «Убийцы во имя порядка» (1970) и др. * * * КАРНЕ Марсель КАРНЕ (Carne) Марсель (18… … Энциклопедический словарь
КАРНЕ Марсель — КАРНЕ (Carne) Марсель (18. 08. 1909 11. 1996), французский режиссер. Родился в семье краснодеревщика, работал страховым агентом. В 1928 ассистент оператора Ж. Периналя на съемках фильма «Новые господа» (Les Nouveaux Messieurs) Ж. Фейдера. Через… … Энциклопедия кино
карне де баль — КАРНЕ ДЕ БАЛЬ, КАРНЕ * carnet de bal. Книжка для записи партнеров на балу и т. п. примечаниями. Из сундука были уже вынуты бабушкой и лежали на столе всевозможные предметы: веера с автографами великих людей и художников, другие с миниатюрными… … Исторический словарь галлицизмов русского языка
Карне Марсель — Карне (Carné) Марсель (р.18.8.1909, Париж), французский кинорежиссёр. Работает в кино с 1928, был ассистентом режиссёра и журналистом. Первый самостоятельный полнометражный фильм ‒ психологическая драма «Жении» (1936). Затем поставил гротескную,… … Большая советская энциклопедия