кари

подвергнуть чему піддавати, піддати чому, під що. [Піддавала критиці традиції та інтереси, во ім'я яких від неї вимагано жертв (Доман.). Не хочемо піддавати вашу індивідуальність анатомічній операції (Крим.)]. -гать, -нуть возможности чего-л. неприятного - наражати, наразити на що, підводити, підвести під що. Его -гали большой опасности - його наражали на велику небезпеку. -гать чему-л. неприятному себя - наражатися на що. [Я не просив тебе покинуть віру, лише не виставлятися прилюдно, не наражатися на небезпечність (Л. Укр.)]. -гать опасности свою (чью) жизнь (здоровье) - важити своїм (чиїм) життям (здоров'ям); (испытанию) виставляти, виставити на спробу. [Знаючи як у ті часи на мужика дивились, ми зрозуміємо, на яку страшну спробу виставила доля українську мову (Єфр.)]. Он был -гнут жестоким испытаниям судьбы - завдала йому доля багато тяжкого в житті. -гать испытанию качество чего - піддавати спробі що. -гать, -нуть наказанию - завдавати, завдати кари кому и на кару кого. Его -ли тяжкому наказанию - його завдали на тяжку кару. -гать ответственности (привлекать) - притягати (притягти) кого до відповідальности. [За зловживання його притягнено до відповідальности]; (штрафу) піддавати, піддати карі, пені, накидати пеню; (обыску) кого - робити трус (ревізію) у кого, трусити кого; (заключению в тюрьме) садовити, посадовити у в'язницю, у вежу, у тюрму. -гать пересудам чьё доброе имя - вводити, ввести у (не)славу кого, пускати поговір на кого. [Сватай мене, козаченьку, не вводь у неславу]; (себя) у неславу входити. [Сама-ж бо ти, дівчинонько, у неславу входиш, що пізненько-нераненько із вулиці ходиш]. -гать посмеянию - виставляти, виставити на глум, на посміх. -гать операции кого - піддавати, піддати під операцію кого. -гать, -нуть действию огня, холода - виставляти, виставити на спробу вогнем, холодом. Подвергнутый чему - відданий під що, наражений на що, підведений під що.

* * *

несов.; сов. - подв`ергнуть

1) піддава́ти, підда́ти (кого-що чому); ( производить над кем-чем что) роби́ти, зроби́ти (кому-чому, у кого-чого, з ким-чим, над ким-чим що); ( налагать) наклада́ти, накла́сти, (на кого-що що); (чему-л. неприятному) наража́ти, нарази́ти (кого-що на що); ( передавать) віддава́ти, відда́ти ( кого-що на що и під що)

2) (подчинять, делать подвластным) підкоря́ти, підкори́ти

подвергнуться чему підпадати, підпасти під що підлягати, підлягти чому, зазнавати, зазнати чого. [Підпадав під усякі переслідування. Маєтності вилученого від церкви підлягали конфіскаті (Ор. Левиц.). Обшліхтовування…. зазнає індивідуальний твір, з уст до уст переходячи (Єфр.)]. -ся опасности - наражатися на небезпеку. -ся наказанию - здобуватися, здобутися кари; підпадати, підпасти під кару. -ся чьему гневу - підпасти під чий гнів, зазнати чийого гніву. -ся изменениям - зазнавати, зазнати змін. -ся штрафу - підпадати, підпасти пені. -ся ответственности - підпадати, підпасти під відповідальність. -ся порицанию - зазнавати, зазнати догани. -ся влиянию - підпадати, підпасти під вплив. -ся участи тяжкой (скорбной) - зійти на тяжку (на скорботну) путь. Он -ется насмешкам - його беруть на глум, на глузи. Эта страна часто -ется наводнениям - цю країну часто заливає водою. -ся нападению - зазнавати, зазнати нападу. Подверженный - підпалий, підданий чому. Быть -ным чему - см. Подвергаться, подвергнуться. Он -жен припадкам головной боли - у його (його и йому) часами болить голова. Он -жен вспышкам гнева - його часто гнів нападає. Я -жен (часто -гаюсь) простуде - я легко застуджуюся (перестуджуюся).

* * *

несов.; сов. - подв`ергнуться

1) ( чему) підляга́ти, підлягти́ (чому); ( подпадать) підпада́ти, підпа́сти (під що); ( испытывать) зазнава́ти, зазна́ти (чого); (опасности, риску) наража́тися, нарази́тися (на що)

2) ( подчиняться) кори́тися, підкори́тися

підлягати, підпадати чому, належати до чого. [Підлягати критиці, осудові, ганьбі, карі, контролі]. Дело -жит судебной палате - справа підлягає судовій палаті. Он -жит юридической ответственности за противозаконный поступок - він підлягає правній (законній) відповідальності за лихий учинок. Он -жит смертной казни - він повинен смертної кари (Стор.). Это -жит такому-то ведомству - це належить до такого відомства. Дело не -жит спору - справа не підлягає сперечанням, справа без(су)перечна. Это -жит сомнению - це річ (справа) непевна (сумнівна). Это не -жит сомнению - це річ (справа) певна (безперечна, безсумнівна).

* * *

прил. підлеглий чому, належний, належитий до чого. -щий уплате, платежу - належний до виплати. -щее учреждение -

1) (соответствующее) належна установа;

2) (подведомственное) підлегла установа. -щая часть имущества - належита частина майна. -щая статья уголовного кодекса - належна стаття кодексу карного. -щий наказанию - винний кари, належний карі. -щее взыскание - належитий (належний) правіж. - щий взысканию - належний правежу.

* * *

1) (действ.) - см. Преступание. -ние закона - переступ права (закону), (нарушение) (з)ламання (порушення) права;

2) (проступок) злочин (-ну), злочинство, переступ (-пу), переступство, кримінал (-лу), (стар.) злий вчинок (-нку), лиходійство (-ва), (вина) провина, провинність (-ности). [Його обвинувачено в страшному злочинстві (Грінч.). І стався опівночі лютий злочин: мов кат, витяв серце у матери син (Ворон.). Се все переступи такі страшенні, що лютої заслугує він кари (Куліш). Тяжкі переступи (П. Мирн.)]. Уголовное, политическое -ние - карне (кримінальне), політичне злочинство, -ний злочин. -ние против нравственности - злочин проти морали. -ние и наказание - злочин і кара. Совершить -ние - вчинити, зробити злочин. Вовлекать в -ние - втягати в злочин кого. Обвинять в -нии - обвинувачувати в злочинстві кого. Вменять в -ние - ставити за вину, за провину кому що, привиняти кому що; см. Вменять (в вину). Сознаться в -нии - признатися до злочинства и в злочинстві, повинитися в злочинстві, повинуватитися. Поймать, застать на месте -ния - піймати, застати на гарячому вчинку. Место -ния - місце злочину. [Агенти карного розшуку оглянули місце злочину].

* * *

1) зло́чин, -у; ( злодеяние) злочи́нство

2) пору́шення, злама́ння, пору́шування, лама́ння

присуживать, присудить (кого) присуджувати, присудити кого до чого, засуджувати, засудити кого до чого, на що, осуджувати, осудити кого на що. [Присудили мужикові ще й жінку прохати (Пісня). Кари, до яких присуджують мирові судді. Взяли турки козака, на смерть засудили (Рудан.). Як не винен, то й не осудять на кару]. -ть в чью пользу кому - відсуджувати, відсудити, присуджувати, присудити кому що. [Вам громада відсудила (Мирн.). Присудили хатку багачеві (Грінч.)]. Вследствие тяжбы мне -дили эту землю - я випозивав цю землю. Присуждённый к чему - присуджений до чого, засуджений, осуджений на що. -ный кому - присуджений кому.

* * *

несов.; сов. - присуд`ить

(к чему, чего) присуджування, (оконч.) присудження (до чого, чого). [Присуджування до кари. Присудження наукового ступеня]. Добиться -ния к чему (об истце) - випозивати що. [Випозивала на мене хлосту (розги) (Кониськ.)].

* * *

попробовать, испробовать

1) (испытывать) спитувати, поспитати, пробувати, спробувати и попробувати, випробовувати, випробувати, брати, узяти на спиток, (гал.) трібувати, стрібувати що, (диал.) поглядіти що чим. [Спитує ніжка, чи тепла вода (Грінч.). Нехай дурнями броди спитують (Черк. п.). Одні з українських діячів замовкають, другі тим часом випробовують ґрунт у Галичині (Єфр.). Поглядів (поспитав) пальцем, чи тепла вода. Поглядів заступом, чи твердо копати. Спробував перо, як пише. Як лізеш на драбину, не забудь щаблі трібувати, чи міцні (Франко)]. -вать свою силу, свои силы - спитувати, поспитати, пробувати, спробувати и попробувати, випробовувати, випробувати свою силу, свої сили;

2) (пытаться) пробувати, спробувати, спитувати, -ся, спитати, -ся и поспитати, -ся, робити, зробити спробу (що зробити). [Спробую дати історичний огляд, українського письменства. Спитувавсь він жінку вмовляти, та не така-то вона (М. Вовч.). Спитувала ще кілька разів натиснути на двері - не подаються (Грінч.). Поспиталися були не послухатися, - так де там. Уряд справді робить кільки спроб, щоб селян захистити (Доман.)]. -вать на все лады - усіх способів братися. Попробуй! - поспитайся, спробуй, ану! ану-ну! ану лиш! Пусть -бует - а хай лиш спробує (поспитає). -вать силы в соревновании с кем - пробуватися, попробуватися, стенутися з ким. [Ти бігаєш, як жаден молдован не побіжить, - попробуйся (Свидн.). Як дам, то на свій зріст усе подвір'я зміряєш. - Попробуємся! - Та що тут пробуватись! (Свидн.). Стеніться з нею бігти, дак куди! (Борз.)];

3) (отведывать) куштувати, покуштувати и скуштувати, кушати, покушати, спитувати, поспитати, Покушайте оцього яблучка. Поспитайте борщу: по-моєму наче дуже кислий (Черніг.)]. И -вать не дам! - і лизнути не дам!;

4) (переносно: изведать) куштувати, скуштувати и закуштувати, спробувати, зажити, поспитати. [Хто з лихом жартує, той його куштує (Номис). Скуштувала вже Орда козацької кари (Рудан.) Не багато чоловік закуштував правдивої науки, але яким-же-ж то иншим, свіжим духом віє від неї (Франко). Доводилося всього зажити: і голоду, й холоду, й лиха всякого (М. Левицьк.). Поспитавши горя, чи не пошанується (Осн. 1861)].

* * *

1) про́бувати; ( испытывать) випро́бувати, випробо́вувати, спи́тувати

2) ( отведывать) куштува́ти, про́бувати

3) (пытаться что-л. сделать) про́бувати, намага́тися, порива́тися, бра́тися; спи́тувати, спи́туватися

годен, варт(ий), (в возвыш. стиле) достойний. [Хто любить батька чи матір над мене - не годен мене. Чи варт-же він такої шани високої?]. Он достоин наказания - він варт кари, він заробив кару.

1) ( планета) Érde f; Érdkugel f ( земной шар)

2) ( почва) Érde f, Bóden m (умл.), Grund m (умл.); Érdboden m

3) ( суша) Land n, Féstland n

4) ( страна) Land n (умл.)

5) (федеративная единица Германии, Австрии) Land n (умл.)

6) ( земельная собственность) Grund und Bóden, Grúndbesitz m

••

-я, сущ. м. II (мн. ч. пекаря и пёкари, род. п. пекарей и пёкарей) өдмг болһач

несов. мувозӣ кари мувозина нигох доштан; балансировать на проволоке симбозӣ кардан

м ист. бошибузук (ат кари қисмҳои ғайринизомии қӯшунЛ Туркия дар асрҳои 18-19)ЦперЛ уст. авбош, роҳзан

сов. кем-чем разг. худро бардурӯғ ба ҳолате андохтан (задан), худро вонамуд кардан (сохтан); прикинуться больным худро касал понамуд кардан ; прикинуться глухим худро ба кари андохтан (задан)

сов. худро бардурӯғ ба ҳолате андохтан (задан), вонамуд (ҳила, риёкорӣ) кардан; притвориться больным худро бемор вонамуд кардан; он притворился, что не слышит меня ӯ гӯши худро ба кари зад (андохт); ӯ вонамуд кард, ки гапи маро намешунавад

сов. нимкоф (нимроғ) пӯшида шудан, каме баста (пӯшида) шудан; дверь притворилась дар нимкоф пӯшида шуд

сов.

1. что гузарондан, роҳ додан; пропустить влагу нам гузарондан, нам (об) кашидан

2. кого-что хизмат кардан, ба хизмат расидан; столовая пропустила за день тысячу посетителей дар ошхона дар як рӯз ҳазор кас хӯрок хӯрд

3. что гузарондан; пропустить нитку сквозь ушко иглы ресмонро ба сӯзан гузарондан, ресмонро аз сӯрохи сӯзан гузарондан; пропустить воду через фильтр обро аз софӣ гузарондан (тақтир кар­дан); пропустить мясо через мясорубку гӯштро аз гӯштқимакунак гузарондан

4. что разг. аз назар гузарондан; пропустить проект через комиссию лоиҳаро аз назари комиссия гузарондан, лоиҳаро барои тафтиш ба, комиссия супурдан

5. кого--что рох, додан, иҷозат додан, гуза­рондан; пропустить детей вперёд бачаҳоро ба пеш гузарондан; пропустить зрителей в зал тамошобинонро ба зал мондан

6. что надида мондан, гузашта рафтан, бехабар мондан; пропустить свою остановку истгоҳи худро надида гузашта рафтан

7. что аз даст додан, дер мондан (кар­дан), надида мондан, дар ғафлат мон­дан; пропустить удобный случай фурсати бобро аз даст додан; пропустить срок дар вақташ накардан

8. что холи гузоштан, пур накарда [холӣ] мондан, партофта гузаштан; пропустить слово калимаро партофта гузаштан

9. что ҳозир нашудан, наомадан, иштирок накардан, мондан; он про­пустил два урока вай аз ду дарс монд, вай ба ду дарс наомад

10. что и без доп. прост, нӯшидан, хӯрдан, аз гулу гузарондан, нӯшиҷон кардан; пропустить по рюмочке (рюмочку) перед обедом пеш аз таом як кадаҳча нӯшидан пропустить мимо ушей диққат накардан, гӯш фуру бастан, худро ба нофаҳмӣ (ба кари) задан; никого не \пропустить ҳамаро аз ҷон безор кардан, ба ҷони хама расидан.

несов. к см. родиться;

2. страд, зоида шудан; пайдо шудан рождёние с

1. (по знач. гл. родить 1, 2) зоиш, таваллуд; ба вуҷуд овардан(и); (по знач. гл. родиться 1, 2) зоидашавӣ, таваллудшавӣ, таваллудёбӣ; ба вуҷуд омадан(и); с самого рождатьсяя аз рўзи таваллуд; глухой от рождатьсяя кари модарзод

2. рўзи таваллуд; день рождатьсяя рўзи таваллуд // (празднование) ҷашни рўзи таваллуд; отметить чьё-л рождатьсяе рўзи таваллуди касеро қайд кардан по рождатьсяю аслан; москвич по \рождатьсяю аслан аз Москва, аслан москвагӣ

м, ж обл. см. тётерев глухая тетеря прост. девори қиёмат, кари қиёмат; ленйвая тетеря прост. лаванд, танбал, бекорхӯча, ландаҳур; сонная тетеря прост. уммати (бандаи) хоб