Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

калач

  • 1 калач

    калач (-ча); ум. калачик; ув. калачище. Тёртый -лач (перен.) - бита голова, битий жак, людина бувала, бувалець (-льця). [Ну, та й він бита голова, - його не одурите (Звиног.). О, то битий жак! (Номис)]. Дать на -чи кому - дати на ковбаси кому. Досталось на -чи кому - набрався товчеників хто. Ни за белые -чи, И -чом не заманишь - і калачем не принадиш. Его -чом не корми, а сделай то и то - що не кажи (или йому й меду не давай), а (йому) таки зроби. Из одной печи, да не одни -чи - не того тіста книш.
    * * *
    кала́ч, -а

    тёртый \калач — би́тий жак, би́та голова́, те́рта люди́на, бува́лець, -льця

    Русско-украинский словарь > калач

  • 2 над

    и Надо предл.
    1) с твор. п. - над, (редко) надо, (для обознач. большей или меньшей пространности места или же множественности предметов либо мест, над которыми что-н. совершается или имеет к ним отношение) понад ким, чим, (выше чего) поверх, верх чого. [Зозуля літала - над нами куючи (Сл. Гр.). Стоїть явір над водою, в воду похилився (Пісня). Простяг, гріє руки над полум'ям червоним (М. Вовч.). Місце над морем (Л. Укр.). Понад морем на бульварі я самотний походжаю (Вороний). Чорніє гай над водою, де ляхи ходили, засиніли понад Дніпром високі могили (Шевч.). Хто заплаче надо мною, як рідна дитина (Шевч.). Дунув вітер понад ставом - і сліду не стало (Шевч.). Червонясте та сіре каміння скрізь понад шляхом нависло неплідне та голе (Л. Укр.). Наче гетьман з козаками понад хмарами гуля і із лука блискавками в ворогів своїх стріля (Олесь). А понад всім блакитне небо слалось і сонце йшло та хутору сміялось (Щогол.). Як дуже зілля кипить, милий поверх дерева летить (Номис). Козаки не показувалися верх окопів (Маковей)]. Меч Дамокла висит над его головою - Дамоклів меч звисає (висить) над його головою. Над дверью были написаны следующие слова - над дверима були написані такі слова. Птицы летали над рекою - птахи (пташки) літали над річкою (в этом случае река мыслится в её целостности или же имеется в виду одно определённое место), понад річкою (во многих местах, повсюду над рекой). Село раскинулось над рекой - село розгорнулося понад річкою. Железнодорожный путь проходил над морем - залізнична колія ішла понад море(м). Замок этот господствует над городом - замок цей панує над містом. Над городом летали аэропланы, разбрасывая воззвания - понад містом літали аероплани (літаки), розкидаючи відозви. Работа, работать над чем, кем - праця, працювати коло чого, над чим, над ким. [Лишається багато ще попрацювати коло того, що дала природа (Рада). Роки напруженої праці над самим собою (М. Калин.)]. Сидеть над работой - сидіти над (за) роботою. Трудиться над составлением проекта - працювати над складанням (коло складання) проєкту. Он задумался над этим вопросом - він замислився над цим питанням. Смеяться над кем, над чем - сміятися з кого, з чого. Шутить над кем - жартувати з кого. Над ним разразилось большое несчастье - на його впало велике лихо. Сжалиться над кем - зглянутися на кого. Иметь над кем власть - мати над ким владу. Принять начальство над армией - узяти провід над армією. Над ним наряжён суд - над ним уряджено суд. Над ним исполнили приговор суда - над ним виконано вирок суду;
    2) с вин. п. - над кого, над що, понад кого, понад що (в укр. яз. эта конструкция, при глаголах движения обычна). [Дивиться було він розпаленими очима кудись понад голови присутнім (Леонт.)]. Подыми конец доски над себя - підійми (підведи) кінець дошки над себе. Пошли над берег погулять - пішли над (у) берег погуляти;
    3) (в сложении) - а) (для обознач. действия сверху наверху чего-л.) над, на, до, при, під, по, ви, роз и т. п., напр.: Надстроить колокольню - надбудувати дзвіницю. Надписать письмо - надписати листа. Надсмотр - догляд, нагляд. Надлить бутылку - а) (отлить) надлити пляшку; б) (долить) долити пляшку. Надлить молока - підлити молока. Надрыжеть - порудіти (вирудіти) (трохи, зверху). Надсидеть яйцо - над[при]сидіти яйце. Надцвести - розцвісти над чим; б) (для одознач. почина, зачина) над, напр.: Надломить калач - надломити калач(а). Надбитый горшок - надбитий горщик. Надгрызок сыру - надгризок сиру.
    * * *
    тж. н`адо; предл. с твор. п.
    1) над (ким-чим); (преим. с местоимением "мною") на́ді, на́до (ким-чим); (вдоль чего-л.) пона́д и пона́д (чим)

    задуматься над чем — заду́матися (зами́слитися) над чим

    над доро́гою — над (понад) доро́гою

    сиде́ть над работой — сиді́ти над (за) робо́тою

    2) (при глаголах "работать", "трудиться") над (ким-чим); ко́ло, біля (чого)

    рабо́тать — над

    кни́гой — працюва́ти над кни́гою

    рабо́тать над [самим] собо́й — працювати над [самим] собою

    3) (при глаголах "смеяться", "издеваться") з, із, зо, зі (кого-чого), над (ким-чим)

    издева́ться над кем — знуща́тися (глузува́ти, глуми́тися) з ко́го (над ким)

    Русско-украинский словарь > над

  • 3 кататься

    1) (валяться перекатываясь) качатися, бути качаним. [Серед хати качалась пляшка, звалена з стола (Н.-Лев.). І внучечка качається по садку білим клубочком (М. Вовч.)]. -тается по полу, по земле - качається долі. Как сыр в масле -ется - розкошує; царство й панство має;
    2) (переваливаться с боку на бок) (о животн.) качатися, викочуватися, (о людях) качатися. [Качавсь колесом і виробляв такі викрутаси (Куліш). Пес качається, щоб спину вичухати (Херсонщ.)]. -лся от боли - качався з болю. -ться клубком - качатися як клубок, клубком. -ется с пеной у рта - качається (звивається) запінений. -ться со смеху - качатися (заходитися, лягати, розлягатися) зо сміху;
    3) (ездить) кататися, їздити, проїжджатися, прокатуватися, поїзденьки справляти. [І зробимо санчата, запряжемо коня та будемо кататися (Рудч.). Кататися на автомобілі (и автомобілем) (Крим.). Будемо заводити вечори з танцями, будемо прокатуватись кіньми (Н.-Лев.)]. -ться верхом - їздити, проїжджатися верхи. -ться с горки на салазках - спускатися (з гори) на санчатах (санчатами). -ться на коньках - бігати на ковзаня[а]х. -ться по льду - ковзатися, совгатися, (с)кобзатися (на льоду). [Роман ідучи до школи ковзався на льоду й увалився (Васильч.)]. -ться по Днепру - кататися (човном) на Дніпрі. Любишь -ться, люби и саночки возить - любиш яблучко, люби й оскомочку, (с иным оттенком) не терши, не мнявши, не їсти калачів.
    * * *
    1) кача́тися

    \кататься ться со́ смеху — перен. кача́тися (рва́ти бо́ки) від смі́ху

    2) ( ездить) ката́тися; ( на коньках) ко́взатися
    3) страд. кача́тися; ката́тися; валя́тися

    Русско-украинский словарь > кататься

  • 4 кошель

    1) (плоская сумка) кошіль (-шеля), (корзинка) кошик (-ка). [Давно торба кошелем стала (Приказка)];
    2) см. Котомка;
    3) (двойной дорожный) сакви (-ков), бесаги (-сагів); срвн. Сума перемётная. [Почепив собі сакви на плечі (Гребінка). Парубки кладуть калачі в бесаги (Федьк.)];
    4) (пестер для носки сена, соломы) сітка, пі[и]хтір (-ра);
    5) -шель-пояс - черес (-са);
    6) -шель пеклевальный, мельн. - мішок питлювальний.
    * * *
    1) диал. ( плетёная сумка) ко́шіль, -шеля и коші́ль, -шеля́, ко́шик
    2) ( большой кошелёк) гама́н, -а
    3) рыб. ко́шіль

    Русско-украинский словарь > кошель

  • 5 миса

    миска миса, миска, (пренебр.) мисчина, (в детск. яз.) мися (-сі), (неглубокая) полумисок (-ска), (с вогнутыми краями) кондійка, (большая с двумя ушками) яндо[и]ла, (суповая) ваза. [З полиці миси, миски й мисочки викрашаються (М. Вовч.). Насипала галушок в миску (Коцюб.). Набрала мисчину пшона (Проскурівщ.). Їдять вони калачі з одного полумиска (Пісня). Насипає кулішу в здорову миску яндолу (Н.-Лев.)]. Изготовление -сок (мискоделие) - мискоробство.
    * * *
    ми́са (диал.)

    Русско-украинский словарь > миса

  • 6 молчать

    малчивать
    1) мовчати, німувати, (образно) мовчанку справляти, у мовчана грати(ся). [Тільки свекруха все лається, а ми всі мовчимо, слова за день один до одного не промовимо (Грінч.). Аж подумати гірко, як ота людина гарна зникла німуючи з-посеред миру божого (Куліш). А я було чую, та вже німую (Кониськ.). Мати розмовляє з Одаркою, а вона сидить, мовчанку справляє (Мирн.) І знов почали ми у мовчана грати, журимось (Г. Барв.)]. Упорно -чать - уперто мовчати, уст не розімкнути. -чит, словно воды в рот набрал - мовчить, як риба (як німий), мовчить ні пари з уст. Заставлять, заставить -чать кого - змушувати, змусити мовчати кого, (образно) зав'язати язика кому; срв. Замолчать 2. [Людям язика не зав'яжеш (Номис)]. -чи! -чите! -чать! - мовчи! мовчіть! цить! цитьте! тихо! [Мовчи, глуха, - менше гріха! (Приказка). Цить, не плач, дасть мати калач (Номис). Ой, цитьте та мовчіте, та нікому не кажіте! (Пісня)]. -чи да ешь! - мовчи та диш! (Приказка). Законы -чат относительно этого обстоятельства - закони нічого не кажуть що-до цієї обставини (не передбачають цієї обставини). Молчащий - що (хто) мовчить, мовчущий. [Бере за руку мовчущого з дива диякона і веде у дім (Л. Укр.)]. -ться - мовчатися. [Мовчалося. Невесело виглядав степ і гнітив настрій (Леонт.)]. Тебе таки не -тся - тобі таки не мовчиться.
    * * *
    мовча́ти

    \молчать! — мовчи́!, мовчі́ть!, замо́вкни!, замовкніть!; цить!, ци́тьте!

    Русско-украинский словарь > молчать

  • 7 порезать

    1) (на части или некоторое время) порізати, покраяти, покроїти, (большими кусками) побатувати, (небрежно) почикрижити, (детск.) почикати що (на шматки або деякий час); срв. Резать. [Чарки поналивані і калач дружко покраяв (Квітка). Нащо ти такими великими кусками побатував? (Харк.)];
    2) (ранить) порізати, урізати, уразити що. Я -зал себе палец, руку - я врізав (порізав, уразив) собі палець (и пальця), руку;
    3) см. Перерезать 3. Порезанный -
    1) порізаний, покраяний, побатований и т. д. [Покраяний на скибки хліб (Н.-Лев.)];
    2) порізаний, урізаний, уражений. [Урізаний (порізаний, уражений) палець, пучка]. -ться -
    1) порізатися, покраятися и т. д.;
    2) порізатися, урізатися. Нечаянно -зался стеклом - знеобачки порізався (врізався) склом.
    * * *
    1) порі́зати; ( поранить) урізати, утну́ти, утя́ти; (изрезать, иссечь) покарбува́ти
    2) ( нарезать) нарі́зати, порі́зати, понарі́зувати; ( на части) накра́яти, покра́яти; ( большими кусками) побатува́ти
    3) (зарезать, убить всех или многих) порі́зати

    Русско-украинский словарь > порезать

  • 8 Гераний

    герань геранія, журавельник; калач.

    Русско-украинский словарь > Гераний

  • 9 Колач

    см. Калач.

    Русско-украинский словарь > Колач

  • 10 Натористый

    1) (о дороге) вторований, (преимущ. колёсной) накочений, (санной) натертий;
    2) (о человеке) наламаний и наломлений до чого, насталений у чому, (искусный) вправний у чому; (сщ.: тёртый калач) бита голова, битий жак, людина бувала.

    Русско-украинский словарь > Натористый

  • 11 Новобрачнный

    прлг. (устар.)
    I. князький, княжецький, княженецький. [Вже й коровай спекли княжецький калач на столі (Основа, 1862)]. -ный князь - молодий князь. -ный стол - князький (княжецький) стіл.
    II. Новобрачный, сщ. - молодий (-дого), (в свад. обряде) князь (-зя), (молодожён) новоженець (-нця), молодожон, молодан, (-на); срв. Молодожён. Новобрачная, сщ. - молода (-дої) (в свад. обряде) княгиня. Новобрачные, сщ. - молоді (-дих), молодята (-дят), молодожони (-нів), (в свад. обряде) князь і княгиня, князі (-зів). [На весіллі бринять чарочки, - хай здорові живуть молодята! (Л. Укр.)].

    Русско-украинский словарь > Новобрачнный

См. также в других словарях:

  • КАЛАЧ — муж. (калач, татар. будь голоден; коло, колесо?) белый, пшеничный хлеб вообще; пшеничный сгибень с дужкою, из жидкого теста; сайка из крутого. У калача различают: животок с губкою, и ручку, дужку или перевясло. | Круглый проток, оток, впавший в… …   Толковый словарь Даля

  • калач —      Белый пшеничный русский хлеб старейший вид белого хлеба в России. Известны только две разновидности калачей: муромский и московский, из которых до наших дней сохранился лишь последний.       Калач долгое время представлялся загадкой на фоне… …   Кулинарный словарь

  • Калачёв — Калачёв  русская фамилия[1]. Известные носители Калачёв, Алексей Георгиевич (1961) музыкальный радиожурналист и ведущий. Основатель и редактор bluesnews.ru. Калачёв, Борис Петрович основатель и руководитель антифашистского подполья в… …   Википедия

  • КАЛАЧ — (или колач), калача, муж. 1. Белый хлеб, выпеченный в форме замка с дужкой. 2. Белый пшеничный хлеб вообще, в противоположность ржаному, черному (обл.). Нужда научит калачи есть (посл., возникшая по видимому среди крестьян центральной России,… …   Толковый словарь Ушакова

  • Калач — город, р.ц., Воронежская обл. Слобода Калач возникла во втором десятилетии XVIII в. и названа по урочищу Калач. Топоним из народного геогр. термина калач крутая извилина реки вокруг острова или полуострова , а также и сама обтекаемая полукруглая… …   Географическая энциклопедия

  • калач — и калачом не заманишь, тертый калач.. Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. калач сущ., кол во синонимов: 9 • город (2765) …   Словарь синонимов

  • КАЛАЧ — КАЛАЧ, а, муж. Пшеничный хлеб, по форме напоминающий замок с дужкой. Калачом не заманишь кого н. куда н. (не заманишь никаким способом; разг.). • Тёртый калач (разг.) об опытном, видавшем виды человеке. | уменьш. калачик, а, муж. • Лечь… …   Толковый словарь Ожегова

  • Калачёв К. — Калачёв, Константин Эдуардович Дата рождения: 1964(1964) Константин Эдуардович Калачёв (р. 1964)  генеральный секретарь Партии любителей пива, вице президент Института демократии и прав человека. Биография После учёбы на историческом факультете… …   Википедия

  • Калачёв К. Э. — Калачёв, Константин Эдуардович Дата рождения: 1964(1964) Константин Эдуардович Калачёв (р. 1964)  генеральный секретарь Партии любителей пива, вице президент Института демократии и прав человека. Биография После учёбы на историческом факультете… …   Википедия

  • КАЛАЧ — город (с 1945) в Российской Федерации, Воронежская обл. Железнодорожная станция. 22,9 тыс. жителей (1992). Пищевая (сахарная, мукомольная, мясо молочная) промышленность, авторемонтный завод и др. Основан в нач. 18 в …   Большой Энциклопедический словарь

  • КАЛАЧ — КАЛАЧ, город (с 1945) в Воронежской обл. Ж. д. станция. 23,0 тыс. жителей (1998). Пищевая (сахарная, мукомольная, мясо молочная) промышленность, авторемонтный завод и др. Основан в начале 18 в. Источник: Энциклопедия Отечество …   Русская история

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»