-
21 выходить
I. выйти, вытти, выдти1) виходити (вихожати) [Не вихожає з хати. Кудись-же той яр виходить. Будинок виходив у садок великим рундуком], сов. вийти, піти; виступати. Выйти с трудом - сов. видибати, видибуляти; (хромая) вишкандибати; (шаркая ногами) вичовгати; (пятясь) визадкувати; (украдкой) викрастися; (толпой) вироюватися, вироїтися, сипнути; (из воды) вибрести, -ся; (из вагона) висісти. Прошу выйти (фамильярно) - прошу на виступці, (иронич.) прохаю на викидку. Не выходить из головы - не сходити з голови. Выйти наружу - пробитися, виступити (наверх), виявитися. Выйти, прорубив отверстие - прорубатися, вирубатися звідкись; (гуськом) висотатися; (из употребления) виводитися, вивестися; (из затруднения) вирятуватися; (из границ) перейти за межі, перебрати (всякої) міри. Выходить, выйти из себя - аж із шкури вилазити (вилізти), із себе пнутися, аж на місці цибати, аж нетямитися; (из детского возраста) з дітей (з дитячих літ) виходити. Выйти в жизнь - вийти між люди; (замуж) віддаватися, віддатися, піти заміж за кого, сов. одружитися з ким, видатися за кого, зашлюбитися з ким; (из яйца) вилупитися;2) сходити. [У нас багато хліба сходить]. Вышло всё - (вже) по всьому. Вышли все деньги - по всіх грошах. У меня вышло что - (диал.) я вивелася з чого;3) выйти каким - вдатися, придатися. [Такий уже вдавсь поганий. Паска у нас хороша придалася. Наймичку собі прийняла, та й добра дівчина придалася (Г. Барв.)]. Ничего хорошего из тебя не выйдет - добра (пуття) з тебе не буде. У меня вышло хорошо = мне удалось - я вдав добре. [У росіян сатиру найкраще вдав новітній письменник Салтиков-Шедрін (Єфр.). Слабше вдає він заклики до боротьби (Єфр.)];4) безл. - виходити, виходитися, вийтися. [Пішли, аж не так вийшлося]. Выходит - виходить; (следовательно) отже, (следует думать) випадає. [Випада, що всі троє були дурні, а вона розумна]. Вышло, как я говорил - на моє слово впало, на моє вийшло;5) выходить на картах (при гаданьи) - випадати;6) хим. - добуватися, видаватися.II. виходити. [Оддай - руками, а не виходиш ногами].* * *I выход`итьнесов.; сов. - в`ыйтивихо́дити, ви́йти и мног. повихо́дитивыходи́ть, вы́йти в кого́ — (быть похожим на кого, делаться кем) вихо́дити, ви́йти в ко́го
выходи́ть, вы́йти из подчине́ния — перестава́ти, переста́ти кори́тися
выходи́ть, вы́йти из положе́ния — вихо́дити, ви́йти із стано́вища
II в`ыходитьвыходи́ть, вы́йти из себя́ — втрача́ти, втра́тити ви́тримку (самовла́ду, самовлада́ння), дратува́тися, роздратува́тися
см. выхаживать I -
22 замечать
заметить1) (делать метки на ч.-л. и перен.) закарбовувати, закарбувати що, класти, покласти карб на чім, (сов.) закмітити, (отмечать) нотувати, занотовувати, занотувати що, (помечать) значити, позначити що. [Неписьменні люди закарбовують на палічці хрещиками або карбами, скільки і чого кому продано (Єфр.). Позначив диню, щоб хлопці не зірвали. Закміть у голові собі. Як художник - нотує й записує він, часто несвідомо, всі життьові з'явища «як матеріял» (Єфр.)];2) (примечать, подмечать) помічати, помітити, при[за]мічати, при[за]мітити, прикмічати, прикмітити, кмітувати, кмітити (кметити), покмітити, у(к)мічати, у(к)мітити, (наблюдать) (с)постерегати, (с)постерегти, зауважати, зауважити, уважати, уважити; (видеть) бачити, побачити, убачати, убачити, добачати, добачити, за(в)бачати, за(в)бачити, доглянути, догледітися, (распознать) угадати. [Крадуть з-під носа, а він не помічає (Звин.). Уже давно я мовчки помічаю: захмарює нудьга твоє чоло (Грінч.). Як се він не примітив такої гарної дівчини? (Коцюб.). Люди укмічали, що погане діється в їх у хаті (Н.-Лев.). Я й не вкмітив, як він увійшов (Сл. Гр.). Постерегав він, що в його в серці ворушиться кохання (Коцюб.). І пішов собі, наче він не завважив і не чув слова її благащого (М. Вовч.). Довго сиділа у садку, не вгадала, як і зіроньки поховались (Полтавщ.). Вбачаю - марніє та й марніє Парася моя (М. Вовч.). Доглянули мене собачі діти (жандарі), пустилися навздогін (Франко). Зо мною зустрінуться, мов не добачають (Шевч.)]. -тить за кем что - доглянути що, підзорити, пристрітити кого. [Чи мене коли хто підзорив, що я чуже вкрав? (Бердянськ. п.)]. Дать -тить кому - дати навзнаки кому. [А як звістки ми будем подавати, щоб ворогам не дати навзнаки? (Грінч.)]. И не -чает кто - і не в замітку кому, невмітно, невкміту кому. [Сього невмітно мені, щоб таке було в його рало (Сл. Гр.)]. Сам того не -чая - не в замітку собі. [Отак, не в замітку собі, він дійшов до млина (Звин.)]. И не -чать, и не -тить как - і не зчуватися, і не зчутися, як; і не зогле[я]дітися, як. А сама і не зчувається, як сльози старе її обличчя росять (М. Вовч.)];3) (отмечать) зауважати, зауважити, зазначати, зазначити, запримічати, запримітити що. [Зауважу, що в обох циклах віршів немає нічогісінько автобіографічною (Крим.)]. Следует -тить - треба (или варто) сказати, зауважити, зазначити, запримітити;4) (поставить на вид кому) зауважати, зауважити кому. [Я йому зауважив, що так робити не годиться (Київ)]. Замеченный - закарбований, позначений, помічений, покмічений, постережений, зауважений и т. д. -ный в чём дурном - підзорений, (пров.) пристрічений. Он ни в чём дурном не -чен - за ним нічого негарного не помічено, немає; (пров.) він не пристрічений.* * *несов.; сов. - зам`етить1) ( воспринимать зрением) поміча́ти, помі́тити, -мі́чу, -мі́тиш; ( примечать) приміча́ти, примі́тити, запримі́тити сов., підстеріга́ти, підстерегти́, -режу́, -реже́ш; ( видеть) забача́ти, заба́чити, сов. угляді́ти, -джу, -диш, угле́діти; (сов.: досмотреть) додиви́тися, -дивлю́ся, -ди́вишся; (сов.: о людях со слабым зрением) ви́сліпати; (преим. с отрицанием) добача́ти, доба́чити; (подмечать, наблюдать) спостеріга́ти, спостерегти́, -режу́, -режеш, заува́жувати, -жую, -жуєш, заува́жити, завва́жувати, завва́житидать \замечать тить — да́ти зрозумі́ти; ( намекнуть) натякну́ти
\замечать тьте — в знач. вводн. сл. візьмі́ть до ува́ги, заува́жте
2) ( воспринимать слухом) чу́ти, почу́ти3) ( запоминать) запам'ято́вувати, запам'ята́ти; ( ставить в счёт кому-л) карбува́ти и закарбо́вувати, -бо́вую, -бо́вуєш, закарбува́ти4) ( делать метку) поміча́ти, помі́тити5) (высказываться по поводу чего-л.) заува́жувати, заува́жити, завва́жувати, завва́жити, зазнача́ти, зазначи́ти, -значу́, -значиш и зазна́чити, -зна́чу, -зна́чиш -
23 след
I1) слід, -у\след д (\след дом) в \след д, в оди́н \след д — слід у слід
[и] \след д просты́л (пропа́л) і — слі́ду нема́ (нема́є), і слід пропа́в (захоло́нув, захоло́в, прохоло́в, прости́г, запа́в, загу́в), і мі́сце холо́дне
без \след да́ — (пройти, исчезнуть) без слі́ду (безслі́дно)
идти́ по чьим \след да́м — іти́ чиї́ми сліда́ми (по чиї́х сліда́х); (перен.) наслі́дувати кого́-що
найти́ (обнару́жить) \след д (\след ды́) кого́-чего́, напа́сть на чей \след д — знайти́ слід (сліди́) кого́-чого́, напа́сти (натра́пити) на чий слід
2) ( подошва) підо́шваII1) ( следует) предик. слід[не] \след д — [не] слід
как \след д — як слід; см. следовать 5)
2) ( надобность) потре́ба; ( необходимость) необхі́дність, -ності -
24 стоить
1) ( иметь цену) ко́штувати, -тую, -туєш; (обходиться в какую-л. сумму) обійти́ся, -йду́ся, -йдешся, диал. вихо́дити, -дитьско́лько э́то сто́ит? — скі́льки це ко́штує?
э́то бу́дет \стоитьть — це бу́де ко́штувати, це обі́йдеться в
э́то сто́ило ему́ жи́зни — це ко́штувало йому́ життя́
2) (обладать стоимостью, значимостью; быть достойным) бу́ти ва́ртим; ( заслуживать) заслуго́вувати, -го́вую, -го́вуєшэ́та вещь не сто́ит свое́й цены́ — ця річ не ва́рта своє́ї ціни́
э́то чего́-нибудь сто́ит — ( имеет значение) це що-не́будь зна́чить
оди́н друго́го сто́ит — оди́н о́дного варт (ва́ртий)
оди́н сто́ит трёх — оди́н ва́ртий трьох
сто́ит внима́ния — заслуго́вує на ува́гу (ува́ги), ва́ртий ува́ги
3) (безл.: имеет смысл, следует) варт, ва́рто; ( нужно) тре́бане сто́ит — и говори́ть см. говорить
сто́ит напо́мнить — ва́рто (варт) нагада́ти
э́ту кни́гу сто́ит проче́сть — цю кни́гу (кни́жку) ва́рто (варт, тре́ба) прочита́ти
не сто́ит благода́рности — см. благодарность 2)
ему́ ничего́ не сто́ит сде́лать что — йому́ не ва́жко зроби́ти що
сто́ит [то́лько, лишь] как — ті́льки..., як, як ті́льки... (ско́ро ті́льки..., неха́й (хай) ті́льки..., ті́льки-но..., до́сить ті́льки...), як; чего́
сто́ит — чого́ варт (ва́ртий)
- 1
- 2
См. также в других словарях:
как следует — как полагается, как надо, честь честью, недурно, основательно, грамотно, качественно, как положено, мощно, толком, по всем правилам, неплохо, порядочно, хорошо, чередом, как должно, путем, на должном уровне, правильно, по чести, изо всех сил,… … Словарь синонимов
как следует — Неизм. Хорошо, правильно, как нужно. С глаг. сов. и несов. вида: писать, готовиться, написать, подготовиться… как? как следует. Чичиков… говорил ни громко, ни тихо, а совершенно так, как следует. (Н. Гоголь.) Мне кажется, у него [Лемма] большие… … Учебный фразеологический словарь
как следует — наречие; союз + член предложения 1. Наречие. То же, что «по настоящему, в полной мере». Не требует постановки знаков препинания. …Отдать исправный, ухоженный им пулемет Киселю, этому деревенскому дядьке, который как следует не освоился еще и с… … Словарь-справочник по пунктуации
как следует — см. как, следовать; в зн. нареч. В полной мере, по настоящему; хорошо. Выспись как следует. Объясни всё как следует. Подумай об этом как следует … Словарь многих выражений
Как следует — Разг. Экспрес. По настоящему, хорошенько. Поучи её как следует небось по струнке станет ходить! (Салтыков Щедрин. Мелочи жизни). На Ханко он только что прибыл, и никто его как следует еще не знал (В. Рудный. Гангутцы). Сизокрылов сказал себе:… … Фразеологический словарь русского литературного языка
Как Следует — нареч. качеств. обстоят. В полной мере; хорошо. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
так, как следует — нареч, кол во синонимов: 14 • в ажуре (15) • надлежащим образом (6) • правильно (84) … Словарь синонимов
не так, как следует — нареч, кол во синонимов: 14 • беспорядочно (49) • вперекос (13) • дуром (13) • … Словарь синонимов
поступавший не так, как следует — прил., кол во синонимов: 2 • валявший дурака (93) • делавший глупости (28) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
не обработанный как следует — прил., кол во синонимов: 1 • сырой (66) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
определивший, как следует поступать — прил., кол во синонимов: 1 • сориентировавшийся (10) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
